Як з’ясувалося, парламент не має впливу ні на президента НТКУ, ні на Нацраду, ні на Держтелерадіо у цьому питанні, тому профільний комітет ВР з питань свободи слова та інформації наполягає на тому, що потрібно ставити питання не про висвітлення, а про долю НТКУ



У п’ятницю у Верховній Раді, переважно за участю опозиційних фракцій, відбулося обговорення питання невиконання НТКУ та НРКУ липневої постанови парламенту № 1022/4 про висвітлення четвертої сесії ВР.

Профільний комітет ВР з питань свободи слова та інформації, за підтримки Голови Верховної Ради України Володимира Литвина таки виконали свою погрозу про винесення в сесійну залу обговорення з цього питання. У п’ятницю президент НТКУ Олександр Савенко, Голова Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод та в.о. обов’язки Голови Держкомітету у справах телебачення та радіомовлення Анатолій Мураховський прозвітували про причини невиконання постанови парламенту про висвітлення її роботи. Цього разу президент НТКУ Олександр Савенко пояснив невиконання постанови тим, що відсутній механізм реалізації цієї постанови. „На 3 жовтня я як керівник НТКУ, - зауважив він, - змушений констатувати, що державне замовлення на висвітлення діяльності не розміщене”. О.Савенко наполягає, що постанова порушує чинне законодавство. Один з аргументів: постанова визначає час і формат програм, а це є прерогативою самої телеорганізації. Тобто, вимога парламентарів трактується керівництвом НТКУ як втручання в творчий процес телекомпанії. Інший аргумент: вимоги парламентарів призведуть до перевищення визначеного законом 3-відсоткового ліміту на висвітлення діяльності цього органу державної влади. Третій: формально, постанова визначає Національну раду відповідальною за розміщення держзамовлення, згідно із законом „Про Нацраду”. Але практичного механізму реалізації цього немає, наполягає О.Савенко. Він говорить, що Національна рада не визначена відповідною постановою КМУ від 2 червня 2003 року як організація, яка має право здійснювати такі функції. (Хоч постанова КМУ є лише підзаконним актом і не має вищої сили над законом. – „Детектор медіа”).

Борис Холод повідомив, що Нацрада вже приймала рішення з рекомендацією НТКУ виконати постанову парламенту про висвітлення четвертої сесії. Виступ Холода загалом відвів обговорення у інший бік: він наполягав на необхідності змін до закону „Про Нацраду” та „Про телебачення і радіомовлення”, нові редакції яких знаходяться на розгляді у парламенті. Мовляв, тільки після цього можливо буде говорити про спонукання НТКУ та НРКУ виконувати постанови парламенту про висвітлення його діяльності.

Чим наразився на репліку спікера ВР В.Литвина, який охарактеризував це як словоблуддя.

Втім, сьогодні у парламенті чиновники вже не згадували про можливість покарати державні теле та радіокомпанії фінансово за невиконання постанови ВР.

У свою чергу, О.Савенко і в.о. голови Держтелебачення А.Мураховський наполягали ще на одному порушенні закону. Програми про діяльність ВР виготовляє ТРК „Рада”, вона ж сплачує кошти НТКУ за розміщення програм. За визначенням О.Савенка й Мураховського, це є „суборендою каналу, що заборонено законом” (знаючи стосунки НТКУ з деякими структурами, які дійсно працюють за схемою субаренди, і присутні при цьому в її ефірі не один рік, тут залишається тільки поставити знак оклику „!”. – „Детектор медіа”). З цієї причини, мовляв, постанову не можна виконати.

Претензії народних обранців під час обговорення стосувалися переважно необ’єктивного висвітлення діяльності парламенту не у парламентського виробництва програмах, а в продуктах саме Першого національного. Особливе обурення викликала довідка „про об‘єктивність у роботі”, яку О. Савенко надав депутатам і в якій йшлося про те, що представники різних політичних сил реально представлені в програмах НТКУ. Одразу ж зміст цього документу був спростований у виступах самих депутатів: О.Мороза, Ю.Ключковського, С Гмирі та інших, які хоч і потрапили дивним чином в список учасників, наприклад, програми „Саме той”, але не в ефір Першого національного .

Прикметно, що й цього разу саме представники опозиційних фракцій були найактивнішими учасниками обговорення питання. Думку більшості висловив тільки В.Надрага з фракції „Народний вибір”. Він зауважив, що потрібно спочатку розібратися, що таке „державне замовлення”. Крім того, він звернув увагу парламентаріїв на учорашню заяву двох профспілок НТКУ, в якій ті просять Президента зробити конституційне подання з цього питання до. КСУ. Мовляв, давайте прислухаємося до голосу з народу: а що ж не влаштовує простих журналістів компаній?

Більше ніхто з представників більшості не висловився. Очевидно, і на це питання, як і на усі стратегічні законопроекти в галузі ЗМІ, накладено табу Президентом Кучмою? Принаймні щодо нової редакції Закону „Про телебачення і радіомовлення” представники фракції СДПУ (о) цього в коментарях „ТК” не приховують.

Врешті, по закінченню обговорення у ВР Б.Холод та А.Мураховський завпевнили, що готові сприяти виконанню саме цієї постанови парламенту. Але як? Національна рада, фактично, не працює. А у Держтелерадіо впливу на НТКУ немає так само, як не має його і ні весь парламент, ні Голова Верховної Ради Володимир Литвин особисто. Останній заявив під час обговорення, що президент НТКУ відмовляється виконувати постанову ВР. Хоч питання тут не у формальному виконанні постанови, а в тому, що попри річне обговорення проблеми, існування цензури на державному каналі продовжується. За словами спікера, українські телеканали, в тому числі й НТКУ, продовжують працювати за „темниками”, які тепер починаються словами: „аналітики полагают, что...”.

У Бориса Холода не знайшлося відповіді на запитання Володимира Литвина про те, що потрібно зробити, аби постанову ВР, яку підтримали 433 депутати, було виконано.

Очевидно, до цієї ситуації має відношення і той факт, що до цього часу формально не видано ліцензію на мовлення компанії „Воля Кабель”, що транслюватиме парламентський канал, хоч рішення про це прийнято ще в червні. Народні обранці Юрій Ключковський та Юрій Кармазин заявили й про те, що Укрчастотнагляд, очевидно (чи інша структура) глушить сигнал радіо „Рокс”, єдиної ФМ-радіостанції, що транслює в прямому ефірі засідання парламенту. Борис Холод висловив здивування з цього питання й пообіцяв розібратися.

Комітет з питань свободи слова та інформації запропонував підготувати постанову за результатами цього обговорення на наступний четвер.

А депутати висловлювали різні пропозиції. Зокрема, віце-спікер парламенту Олександр Зінченко запропонував новою постановою ВР вилучити із трансляційної сітки НТКУ час, призначений для висвітлення роботи парламенту. І запропонувати Концерну РРТ почати мовлення компанії ТРК „Рада” у відповідності з цим рішенням на частоті НТКУ. Представник Держтелерадіо підтримав цю пропозицію.

Борис Холод висловив готовність обговорити та узгодити наступного тижня новий проект постанови з профільним комітетом ВР. Перший заступник комітету Сергій Правденко запропонував центральному апарату парламенту укласти державний контракт з НТКУ, оскільки визначення форматів та часу розміщення програм, на його думку, не повинно бути предметом постанови.

«Питання в тому, - зауважив він, - чи готова ВР оплатити контракт, чи є кошти у НТКУ на розвиток та пристойні зарплати, де на це кошти? На це відповіді ми не почули. Отже, грамотною повинна бути наша постанова на висвітлення та подальші дії. А ми й у сьогоднішньому проекті постанови вперто регламентуємо хвилини й години. Я б таку постанову теж не виконував, бо президент НТКУ не диспетчер якоїсь бази, яка діє за заявками ВР чи іншого органу. Він теж мусить себе поважати як сторону, з якою мусять домовлятися, а не нав’язувати кого і як висвітлювати. Ми ж не розписуємо міністрам, що і як робити. І ще НТКУ діє в тій системі матеріальних і не лише системи координат, які ми створили. Наші рішення мають бути юридично грамотні”.

У голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка була найбільш радикальна пропозиція: потрібно ставити питання не про висвітлення, а про долю НТКУ. Тим паче, наразі назріло питання фінансування компанії на наступний рік.

Він запропонував в контексті затвердження комітетом бюджету НТКУ, зокрема, створити слідчу комісію:

- Ми почули три виступи, які, очевидно, писалися однією людиною, бо містять одне й те ж саме, - сказав М.Томенко. - З точки зору етики відбулася вперше в історії взаємин парламенту та НТКУ річ, яку тяжко пояснити. Постанова ВР не тільки не виконується, а НТКУ взяла повністю назву програми Верховної Ради, що раніше вироблялася телекомпанією Верховної Ради, але "це абсолютно інша програма з іншою логікою і концепцією, що нібито висвітлює діяльність парламенту".

.

На мою думку, ця ситуація не тільки правова, а й етична.

Крім того, я замовив моніторинг, щоб подивитися, як висвітлювалася діяльність ВР протягом останнього тижня. Тут нам говорили про те, що депутати не зникають з екрану Першого національного. Так от, за результатами моніторингу я зрозумів, що у нас є чотири гілки влади: президент, уряд, парламент, СДПУ (о). По кількості висвітлювання: президент на першому місці, СДПУ (о) на другому, уряд – на третьому, а парламент – на четвертому місці. Більше того, в останні дні взагалі трапилася дивна ситуація: кількість синхронів Сергія Медведчука зрівнялася з кількістю синхронів Леоніда Кучми. Тобто я розумію, звичайно, але ж Сергій Медведчук тільки брат глави АПУ, може, журналісти переплутали, прізвище ж однакове. Але якщо ми говоримо про цифри, то я готовий обгрунтовано говорити про те, що на сьогоднішній день в інформаційній політиці України не дотримуються не те, що стандартів Ради Європи, а й чинних норм закону „Про телебачення та радіомовлення”, які передбачають право на відповідь, право на спростування, право рівного висвітлення.

Тепер про конфлікт між НТКУ та ВР з приводу фінансів. Я хочу офіційно заявити, що Комітет ВР з питань свободи слова та інформації не затвердив бюджет НТКУ з однієї причини. Цифри, які ми отримали пізно ввечері учора, не містять даних про те, скільки заробляє НТКУ від реклами, скільки заробляє від оренди. Ми готові невідкладно запропонувати створити слідчу комісію, щоб розслідувати фінансову ситуацію в компанії.

Сьогодні НТКУ просить 115 мільйонів гривень на 2004 рік. А куди ви їх дінете? Комісія має перевірити, хто орендує приміщення НТКУ. Бо преса пише, що два поверхи орендує «1+1», один - Оксана Марченко і т.д. Може, давайте захистимо простих журналістів, які там працюють, а потім вже дамо достойне фінансування? Щоб і люди працювали достойно, і робили достойні програми. А приватизація каналу насправді відбулася. Його приватизувало кілька людей, які сидять в АП і в НТКУ, і ділять гроші, і по одному документу пишуть, кого показати. Якщо Голова ВР заборонений в НТКУ, а не опозиція: про нього можна говорити або критично, або нічого не казати, якщо усі події у ВР коментують декілька людей, то про що можна говорити? Яке висвітлення? Позиція комітету однозначна: потрібно ставити питання не про висвітлення, а про долю НТКУ. Створити слідчу комісію, зустрітися з журналістським колективом, з’ясувати фінансовий стан і прийняти рішення. Не змінити президента НТКУ, а змінити статус НТКУ та НРКУ, чітко поставити (діяльність) компанії під парламентський контроль і тоді не буде соромно ні слухати такі виступи, ні дивитися Перший національний.

Про подальше обговорення та рішення ВР стосовно висвітлення діяльності ВР та фінансування НТКУ читайте у „ТК” у наступні дні.