Зі свого боку тільки зазначимо, що та помилка, на яку вказує шановний Микола Гриценко, була допущена при складанні протоколу голосування в самій Нацраді. «Детектор медіа» ж навела отриманий нами протокол дослівно – звичайно ж, не вважаючи за можливе його редагувати! (Наводимо отриманий нами електронною поштою протокол ще раз нижче). Що ж до «технічності» інших помилок Нацради та її апарату - навколо обрання відповідального секретаря - то ми вважаємо, що у даному випадку у громадськості було досить приводів засумніватися саме в їх «технічності». В чому легко переконатися, перечитавши всі наші публікації на цю тему. Ну а взагалі – дійсно, давайте жити дружно. Дотримуючись букви та духу законів, в тому числі – і права та обов’язку преси критикувати посадовців та владні і регуляторні органи.



"Інформаційний привід, притягнутий „за вуха”.

Дорогі колеги з „Детектор медіа”!

Шаную вашу працю щодо інформування громадськості про життя у сфері та навколо сфери електронних ЗМІ.

Однак не розумію, чому іноді такий шанований сайт ви перетворюєте на арену дріб”язкового „зведення” чиїхось рахунків?

Так, досить непроста ситуація в Нацраді. Останні кадрові зміни супроводжувалися відповідною інформацією. Технічна помилка із занесенням в графу „Член Національної ради, відповідальний секретар” одного з новопризначених членів Нацради проіснувала на нашому сайті рівно одну годину, про що було проінформовано керівництво Нацради. Але дана ситуація не без вашої, колеги, допомоги розрослась у цілу „кадрову епопею”. „Детектор медіа”, не зважаючи на пояснення прес-служби і внесену поправку на сайті,, розмістила ряд коментарів членів Нацради з цього приводу, посилання на І.Куруса, „одного з працівників апарату”... Якщо пан Ігор є вашим кореспондентом, можете, хоча б, представляти його відповідно. У прес-службі Національної ради він не працює. Тоді ж де логіка численних коментарів саме цього працівника апарату „Детектор медіа”?

Але я розумію: журналісту потрібен кураж, роздмухати хай і надуману ситуацію, посилаючись на тих, хто готовий „дмухати вдень і вночі”. Шкода, що надуманість даної історії гарячково використали і деякі народні обранці, вписавши „компромат” із відповідальним секретарем на сайті Нацради в поданні до Генеральної прокуратури, зарані знаючи про оперативне виправлення помилки. І пішло-поїхало!... Здогадки-версії. Хто? Як? Чому? А раптом? А може?

Шановні колеги з „Детектор медіа”! Як журналіст журналістам пропоную розпочати іншу „інформаційну гру”, привід до якої надали тепер уже ви в матеріалі від 18.09.2003 року о 18.30 „Провайдер Нацради змінює інформацію на їхньому сайті?(оновлено)”. В даному матеріалі народного депутата В.Артеменка ви вознесли в ранг заступника Голови Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. З чого б це? Хто за цим стоїть?! ...А якщо коротко і по-дружньому, то це всього лиш 1: 1, дорогі мої колеги. Єдине, не забуваймо, що ми з вами все ж таки журналісти, а не спортсмени.

Микола Гриценко,

керівник прес-служби Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

22.09.2003 р.

P.S. Вірячи в незаангажованість вашого Інтернет-видання, сподіваюсь на оприлюднення мого листа".

Протокол №2 лічильної комісії за підсумками таємного голосування по обранню відповідального секретаря Національної ради