Але провідні телеканали відмовилися виконувати рішення Нацради, мотивуючи тим, що по-перше, таким чином будуть порушені авторські права, по-друге, у каналів не вистачає технічних можливостей, по-третє, українські телеканали будуть знаходитись в нерівних умовах з закордонними мовниками.

До обговорення приєднався і юрист "Інтерньюз-Україна" Тарас Шевченко:

- У ситуації з візуальними позначками є два серйозні питання: перше -- юридичне, а друге -- практичне. Щодо першого, то законність рішення про позначки викликає сумніви, адже законодавство прямо не уповноважує Національну раду приймати подібні рішення. Стаття 41 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” покладає обов’язок на телерадіоорганізації повідомляти про наявні обмеження глядацької аудиторії у програмах телепередач та перед демонстрацією фільмів. Це дещо інше ніж позначки протягом всього фільму. Закон про Національну Раду хоча й надає повноваження цьому органові видавати рішення та інші нормативні акти, однак робить це досить абстрактно. За таких обставин навряд чи хтось візьметься стверджувати, що Національна Рада має право встановлювати вимоги, які погіршують становище телекомпанії у порівнянні з тим, що встановлений законом України. На довершення до юридичного питання слід відмітити ще один момент: у своєму рішенні Національна Рада посилається на Указ Президента від 15.03.2002 р. "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя", при цьому, насправді, укази Президента не мають жодної юридичної сили щодо самої Нацради, як незалежного та позавідомчого органу. З практичної точки виникають серйозні сумніви в ефективності запропонованої системи регулювання. Захист моралі, у першу чергу, спрямований на неповнолітніх (про це чітко вказано у статті 41 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, яку цитує Нацрада), тобто на обмеження можливості неповнолітніх переглядати певну продукцію. Чи відповідає цій меті маркування кінопродукції? На мою думку, ні. Більше того, друк у програмі інформації про вікові обмеження та маркування самих фільмів спрощує для неповнолітніх пошук фільмів з зображеннями сцен насильства та еротики у тому випадку, коли доступ до телевізора вільний. Позначки можуть мати сенс лише для людей літнього віку, які складають основну масу скаржників на всіх і вся, у тому числі, і на якість кінопродукції на телебаченні. Можливо так Національна Рада відповідає на потреби цих людей, тому що захисту неповнолітніх, який є основною метою, я не бачу. Складається враження, що Національна Рада вибрала тему моральності як єдину, з якою вона може мати справу, і щодо якої вона готова показувати свою принциповість. В силу різних причин, в першу чергу, політичних та економічних цей орган демонструє нездатність здійснювати контроль над іншими галузями, такими як монополізація ЗМІ, реклама алкоголю та тютюну, переривання фільмів, вживання української мови, передвиборна агітація чи щось інше. Я вважаю, що було б краще якби Національна рада не робила пріоритетів, а до всіх тем підходила однаково серйозно і професійно.

Читайте також:

Візуальні позначки класифікації програм будуть стояти поки тільки на УТ-1

С сегодняшнего дня все фильмы в Украине поделят на фильмы "зеленого круга", "желтого треугольника" и "красного квадрата"

„Система візуальних позначок класифікації кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована”

Нацрада з питань телерадіомовлення нагадує, що візуальні позначки класифікації кінопродукції є обов`язковими