Кабельне телебачення в Києві є галуззю, яка динамічно розвивається, проте в останній час цей розвиток зазнав помітного спаду. Головна причина цього – відсутність законодавчої стимулюючої політики, з одного боку, та надмірна зарегульованість бюрократичними нормами - з іншого.

Загалом світова практика показує, що бізнес кабельних операторів складається з трьох частин — надання послуг по доступу до кабельної мережі, кабельне телебачення (телевиробництво на кабельних телеканалах), надання інтерактивних та мультимедіа-послуг, включаючи Інтернет. У розвинутих країнах компанії, котрі надають відповідні послуги, заробляють значні кошти в кожній з названих сфер. Більше того, в Європі навіть поставлене питання про подрібнення кабельного телебачення на частини, таким чином, що другу з них, наприклад, має обслуговувати спеціалізована компанія в галузі телебачення, а третю — телекомунікаційна компанія.

Водночас в Україні, зокрема в Києві, кабельні оператори заробляють в основному на наданні послуг по доступу до кабельних мереж. Виробництво телепродукції на кабельних телеканалах та доступ до Інтернет є затратними частинами бізнесу і не приносять прибутку. Тому, незважаючи на перспективність галузі та її інвестиційну привабливість (виходячи зі світового досвіду), наше кабельне телебачення значно уповільнило темпи розвитку.

Окрім суто економічних негативних чинників, існує також цілий ряд інших проблем, що потребують розв’язання. Серед них - вирішення питань власності на об’єкти, що є елементами інфраструктури кабельного телебачення і розподілення сфер компетенції та відповідальності між органами місцевого самоврядування і приватними кабельними операторами. Поки що ці процеси відбуваються за відсутності взаєморозуміння сторін, створюючи ситуацію невизначеності в сфері. Деякі приватні кабельні оператори міста іноді не дотримуються правил проектування, експлуатації та демонтажу кабельних мереж. Оскільки приватні оператори міста діють, керуючись ринковими інтересами, як правило, в тих районах, де це їм комерційно вигідно, то певна, хоч і незначна, частина міста все ще не охоплена їх послугами.

Протягом останніх місяця Комісія Київської міської ради з питань транспорту та зв’язку розробляла Концепцію розвитку ринку кабельного телебачення міста Києва. До участі у створенні концепції були залучені також приватні кабельні оператори і міське Управління з питань зв’язку, телекомунікацій та інформатизації. У вівторок 16 вересня Концепція була прийнята на черговому засіданні Президії Київської міської ради.

Наріжним каменем розробки Концепції стало прагнення міста отримати розвинену телеінформаційну інфраструктуру щодо можливості організації розрізнених операторів для найефективнішого надання послуг споживачам. Місто зацікавлене у наявності сучасних технологій та можливостей для надання інтегральних сервісів, розширення мереж кабельних операторів та можливості інтеграції з іншими операторами. Важливу роль відіграє ефективність використання кабельними операторами інших інфраструктур, зокрема енергопостачання та будинкових розподільчих мереж, що перебувають у комунальній власності, а також системність підходу операторів, масштабність їх цілей, політичні підходи та пропозиції загальноміського рівня.

Під час написання Концепції одним з прагнень її розробників було поєднання та узгодження інтересів усіх учасників ринку кабельного телебачення міста Києва, міської влади і, головне, інтересів споживачів. Звісно, це завдання не є легким, бо доводиться виходити з реальної ринкової ситуації, коли у різних суб’єктів ринку інтереси нерідко бувають діаметрально протилежними.

Так, наприклад, на зустрічах приватних кабельних операторів з представниками комісії, відбувалися гострі дискусії між Головою правління Всеукраїнської асоціації кабельних операторів України Ю. Лабунським та представниками компанії “Воля”, яка контролює 80% ринку кабельного ТБ у Києві. Неважко здогадатись, що інтереси малих кабельних операторів не можуть повністю збігатися з інтересами “акул” цього бізнесу. Гострі суперечки виникли і щодо ролі, яку органи міської влади мають відігравати у нових умовах функціонування ринку кабельного телебачення міста Києва (зокрема, з представниками комунального оператора “Київтелесервіс”). Але, з іншого боку, ці суперечки продемонстрували важливість вирішення питання про врегулювання розвитку кабельного ТБ у місті, і, найважливіше, взаємну зацікавленість операторів у тому, щоб умови їх діяльності відповідали європейським стандартам. Це і стало підгрунтям для вироблення єдиного підходу до бачення подальшого розвитку ринку.

Одним з факторів, який вносив певну невизначеність у аналіз ринку кабельного ТБ Києва і створення пропозицій щодо його врегулювання, виступало створене міською владою Спеціалізоване комунальне підприємство (СКП) “Київтелесервіс”. Відтак виникла потреба врегулювання стосунків між усіма суб’єктами ринку кабельного телебачення: влада, приватні оператори та спеціалізоване комунальне підприємство — в питаннях тарифоутворення, регулювання діяльності, соціально ефективного використання елементів інфраструктури кабельного телебачення. Також комісія, яка розробляла Концепцію, однозначно виходила з того, що правила гри на ринку мають бути абсолютно однаковими для всіх учасників ринку, незалежно від форми власності. У випадку з СКП “Київтелесервіс” небезпідставно було очікувати можливостей надання йому преференцій з боку міської влади. Концепція повністю виключає будь-яку можливість використання такого механізму.

Ця концепція повинна бути узгодженою із стратегією міського розвитку, її завданням є опис ринку кабельного телебачення Києва, визначення проблем, формулювання основного підходу та базових механізмів їх вирішення. Вже на основі цієї Концепції мають розроблятися відповідні програми розвитку, плани конкретних робіт тощо.

Основною метою концепції розвитку ринку кабельного телебачення міста є створення єдиної загальноміської телеінформаційної системи міста Києва з розрізнених частин комунальної кабельної мережі та мереж різних приватних кабельних операторів.

Основним засобом досягнення цього розробники Концепції вважають пропонований в ній інфраструктурний підхід до розвитку галузі, який має прийти на зміну адміністративному управлінню, а також укладення генеральних угод між кабельними операторами та міською владою, які визначатимуть взаємозобов’язання сторін.

Інфраструктурний підхід означає, що управління в сфері кабельного телебачення взаємопов’язано здійснюється на п’яти рівнях інфраструктури: 1) загальне управління та фінансування сфери кабельного телебачення, 2) будівництво та функціонування мереж, 3) надання контенту, 4) розвиток технологій та виробництва, 5) задоволення соціокультурних потреб споживачів.

Суть інфраструктурного підходу у тому, що цілісність інфраструктури створюється не на одному окремому її рівні, а на всіх рівнях взаємопов’язано.

Ефективність управління інфраструктурою залежить від:

- врахування процесів на всіх рівнях цієї інфраструктури, від цілісності її елементів;

- її взаємозв’язку з іншими міськими інфраструктурами;

- рівня її інтеграції у відповідну світову інфраструктуру.

У тексті Концепції, щоправда, терміну “інфраструктурне управління” ви не знайдете. Він був вилучений, щоб не дратувати більшість чиновників старої закваски. Але змістовно Концепція стоїть саме на цій позиції.

Насправді розробники Концепції не винаходили велосипед. В усьому світі кабельне телебачення є прибутковою галуззю. Кабельні телекомунікації займають не останнє місце на ринку послуг зв’язку, провайдери пропонують широкий перелік послуг, починаючи від доступу до Інтернет і цифрового телебачення і закінчуючи білінговими послугами, телемагазинами та диспетчеризацією. Звернувшись до досвіду не тільки країн Західної Європи, але й до наших безпосередніх сусідів – Польщі, Чехії, Угорщини – ми можемо побачити, що ринок кабельних послуг в цих країнах дуже динамічний. Варшава, Прага, Будапешт з повним правом вважають себе містами, включеними в світову інформаційну спільноту, як міста з повноцінною телекомуніцкаційною (в тому числі і кабельною) інфраструктурою. Столиця нашого східного сусіда – Москва – також вже має концепцію, щоправда, технологічну, розвитку кабельних телекомунікацій на міському рівні.

У порівнянні з перерахованими містами розвиток кабельних мереж Києва видається дещо хаотичним та ускладненим. Багато в чому це є наслідком недалекоглядності у плануванні розвитку Києва та відсутності турботи про включення його у когорту інформаційно повноцінних міст Європи. Відсутність у міста єдиної технічної політики, зокрема щодо кабельного телебачення, не дозволяє створити загальноміську єдину телеінформаційну систему.

Концепція покликана стабілізувати ситуацію на ринку кабельного телебачення та максимально усунути недоліки, що перешкоджають його нормальному функціонуванню, запропонувати цілісний погляд на розвиток кабельного телебачення міста, забезпечити повне охоплення Києва кабельними мережами, єдину технічну політику, повний перелік послуг кабельного телебачення.

На жаль, під час створення Концепції так і не вдалося досягти розуміння з приводу того, щоб місто за свій кошт не утримувало комунального оператора. Фінансування його з міського бюджету навряд чи є виправданим, оскільки у всьому світі приватні оператори ведуть прибуткову діяльність на ринку, виконуючи ті ж самі функції та надаючи аналогічні послуги. В Москві подібний комунальний кабельний оператор надає послуги в тих місцях, де приватні кабельні оператори не працюють. Але в Києві більше 90% домогосподарств уже охоплено кабельним телебаченням. Тобто перспектив розвитку ринку для комунального оператора майже не залишається, якщо не брати до уваги можливість адміністративного його переділу.

Інфраструктурний підхід теж потребує більш масштабного впровадження на рівні управління: зміни його структури та способів взаємодії з приватними корпораціями. Поки що ця інновація не знаходить повної підтримки та розуміння серед чиновників відповідних відомств.

Залишається проблемним питання наповнення телеканалами вищезгаданого соціального пакету. Розробники Концепції свідомо навмисно обійшли це питання, залишивши його в компетенції Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Як відомо, мешканцям міста уже запропоновано соціальний пакет (універсальна послуга), до переліку програм якого планується включити зокрема і загальноміський муніципальний канал. Передбачається також розширення послуг доступу до мережі Інтернет та інтегральних сервісів на базі кабельних мереж. Окрім цього, в генеральних угодах приділятиметься увага обслуговуванню закладів соціально-культурного призначення кабельними операторами та забезпеченню інформатизації інших міських інфраструктур.

Концепція також виходила із необхідності змін у тарифній політиці, спрямованих на відновлення рентабельності галузі. Київська міська державна адміністрація встановила максимальний розмір тарифів та склала перелік пільгових категорій громадян. Окрім самотніх пенсіонерів, які перебувають на обліку в районних територіальних центрах соціального обслуговування населення та до нинішнього часу користувалися послугами кабельного телебачення за пільговим тарифом, до пільгової категорії громадян додатково зараховано наступні категорії: інваліди Великої Вітчизняної Війни, Герої Радянського Союзу і Герої України, кавалери Ордена Слави та інваліди 1-ї групи. Ці категорії громадян, за умови надання відповідних документів до пунктів прийому абонентів, сплачуватимуть 1,00 грн. на місяць незалежно від кількості каналів соціального пакету. Але все одно ряд громадян не має змоги сплачувати щомісячно 12,5 гривень. Питання компенсації соціально незахищеним верствам населення по оплаті за соціальний пакет кабельного телебачення, щоб одночасно було забезпечено рентабельність галузі і враховано низьку платоспроможність певних категорій мешканців міста, залишається відкритим. Це питання соціальної політики міста, а не Концепції розвитку ринку кабельних мереж міста.

Також в ході розробки Концепції було виявлено проблему, яка, на жаль, скоріше за все ще довго затримуватиме технологічний розвиток телекомунікаційної інфраструктури міста. В той час як рівень технічної готовності операторів та мереж вже дозволяє здійснювати перехід від аналогового до цифрового телебачення, платоспроможність споживачів є недостатньою для того, щоб це відбулося. Технологічний стан кабельної інфраструктури випереджає фінансові можливості мешканців Києва.

Наступный етап прийняття Концепції на найближчій сесії міськради.