Коментує для „Детектор медіа” Віктор Понеділко, перший заступник голови Нацради. Сьогодні відбулася зустріч Голови Верховної Ради України Володимира Литвина із парламентською четвіркою членів Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Приводом для термінових переговорів став конфлікт в Нацраді в зв'язку з оскарженням новопризначеними Президентом членами Нацради Віктором Лешиком та Миколою Фартушним обрання відповідальним секретарем ліцензійного органу Тетяни Лебедєвої.

Кандидатура Віктора Лешика теж була висунута на цю посаду. Однак, він набрав три голоси проти п'яти "за" Тетяну Лебедєву.

Як вже повідомляла "Детектор медіа", Віктор Лешик, оскарживши рішення про обрання Т.Лебедєвої, наполягав на тому, що це відбулося з порушенням законодавства. За його словами, протокол та рішення не були підписані усіма членами Ради одразу після засідання. В той же час заступник голови Нацради Віталій Шевченко вважає, що ніяких порушень не відбулося. Зате - за словами В.Шевченка, - з'ясувалося, що невідомо яким чином зникла частина магнітофонного запису цього засідання.

Але учора на прес-конференції В.Лешик заявив вже про порушення балансу сил в Нацраді за такого розподілу посад. Він наполягав на тому, що "посади голови Нацради та відповідального секретаря мають обійняти представники від Президента, а заступників – від парламенту".

Учора ввечері усі вісім членів Нацради зібралися в кабінеті Бориса Холода, голови Ради, для обговорення проблеми, що виникла. Нарада тривала майже чотири години. При цьому компроміс знайти так і не вдалося. Пропозиції обговорювалися різні, але, як стало відомо "Телекритиці", В.Лешик вимагав хоч якусь посаду, якщо не відповідального секретаря, то заступника Голови.

Врешті, більшість членів Нацради зійшлася на тому, щоб провести повторне голосування та обрати відповідального секретаря. Але Б.Холод, В.Лешик та М.Фартушний покинули кабінет. Віталій Шевченко висловив припущення, що така поведінка новопризначених членів Нацради є намаганням якщо не посилено контролювати, то дезорганізувати роботу Національної ради в передвиборчий період.

За коментарем "Детектор медіа" звернулася до першого заступника голови Нацради Віктора Понеділка:

- Володимир Михайлович Литвин зажадав зустрітися з нами, щоб з'ясувати, що ми такого накоїли, що „весь світ торохтить про це”. Ми поінформували його про те, що відбувається в Нацраді, про небезпеку фактичного блокування її роботи, і висловили свої припущення щодо причин цієї ситуації. Ми отримали, сподіваюся, його розуміння. - Тобто ви наполягаєте, що з боку В.Лешика та М.Фартушного це було саме блокування роботи Нацради?

- Розумієте, я не найду мотивації в причині "посада". Адже той механізм, який застосувала "двійка", чи тепер вже "трійка", дозволяє будь-кому в будь-який момент заблокувати будь-яке рішення Нацради. Це – корупційно-небезпечний механізм. В 36 статті Закону "Про Нацраду" записано, що рішення Нацради вважається прийнятим, якщо протокол про розгляд питання підписано в ході засідання Нацради усіма членами Нацради, які приймали участь у голосуванні. А далі уявіть собі всю процедуру: треба, по-перше, записати фонограму, по-друге, цю фонограму розшифрувати, по-третє, зробити з фонограми протокол цього засідання. Ситуація може скластися абсурдна. Умовно кажучи, вісімка проголосує, щоб видати ліцензію компанії Х, але один з них не підпише протокол про видачу ліцензії. Таким чином, рішення немає. Розміркуємо над наступним абсолютно гіпотетичним кроком. І цей один з восьми може застосувати такий механізм з будь-яких мотивів і триматиме ситуацію в підвішеному стані, аж поки не задовольняться якісь його вимоги.

Дію такого механізму ми (уже цим складом Національної ради) намагалися заблокувати нормою про необхідність розшифровки записів із засідання в нашому регламенті. Але зазначили, що засвідченням участі в голосуванні є підпис під протоколом. Ця норма не суперечить нормі закону і ми її зберегли в регламенті. Але створюється прецедент, що унеможливить взагалі роботу за регламентом. Говорити про те, що ми хочемо посади, а нам їх не дають, - це абсурд. Я, відверто кажучи, згоден з Віктором Лешиком, порушення букви регламенту було, протокол не був одразу оформлений. Але ж власне голосування відбулося! П'ятірка членів Нацради проголосувала "за" Лебедєву, протокол Лічильної комісії №1 (про керівництво та склад комісії) затверджено, протокол №2 комісії (скільки проголосувало за Лебедєву, скільки за Лешика) затверджено. До речі, вісім членів Нацради проголосувало за протокол. А через день-два виявляється, що фонограма стерта. І що дивно, саме на початку, коли оголошується про відкриття засідання Нацради, йде голосування про порядок денний. І протокол також сфальсіфікований: замість восьми тільки п'ять нібито проголосувало. І зчиняється лемент на всю країну. Тоді у громадськості з'являється підозра, що четвірка від парламенту навіть перед таким не зупиняється. Я тільки задаю питання: кому це вигідно? Я це побачив тільки, коли отримав протокол на підпис. А президентська "трійка" знала про те, що запису на плівці вже немає і таке інше. Тобто, саме ними створюється прецедент роботи не по закону, а "по понятіям".

-Для чого вигідно блокувати роботу Нацради? Які стратегічні питання планувалися до розгляду?

- Я можу висловити тільки свої припущення. Перше. Бурхливо розвивається ТРК "Україна". Вона не вписується в звичний управлінський пакет щодо функціонування інших телекомпаній. Вона не київська, тобто, умовно кажучи, не "тетівська" („ТЕТ”- київська телекомпанія, контрольована СДПУ(о). – „Детектор медіа”) . На біса в Києві декому існування цього неконтрольованого інструменту політичного впливу? Друге. І це вже, мабуть, в точку. Парламентський канал. Поки всі розмірковували, чи він буде чи не буде загалом, а він раптом відбувся. Рішення прийнято. Парламентський канал запущений. І виявляється, що при повній реалізації 15-20 мільйонів глядачів у цього каналу є. Кому це вигідно, а кому ні? Наразі повна реалізація проекту можлива тільки за підтримки Національної ради. Третє. На мій суб'єктивний погляд, це проблема висвітлення роботи Верховної Ради. Адже ВР в Постанові про висвітлення записала: Національній Раді забезпечити розміщення державного замовлення, бо державним замовником виступає Верховна Рада, щоб Олександр Савенко (президент НТКУ. – „Детектор медіа”) не казав. В законі визначено, що ВР є державним замовником. А забезпечення – це створення умов, які полегшують розміщення держзамовлення. Нацрада має серйозні важелі для контролю аж для призупинення дії ліцензії. Інший закон передбачає, що Національна рада має право безакцептно зняти з НТКУ суму, яка дорівнює вартості держзамовлення. А це – майже один мільйон 200 тисяч гривень. Але для цього треба легітимне рішення Нацради. А його немає і не може бути без підпису відповідального секретаря і голови Нацради. Навіть якщо голова підпише, а відповідальний секретар не підпише...

Але це все – мої припущення. Взагалі ж, все це -погана історія... Ми в Нацраді притиралися один до одного більш ніж півроку, поки на базі закону дійшли консенсусу щодо регламенту роботи Нацради. І знову повертатися до старої пісні, коли можна все, не хочеться.

- А Парламентський канал вже отримав ліценцію на мовлення?

- Парламентський канал має ліцензію на мовлення за №1000. Для початку мовлення треба ще запустити кабель від апаратної парламентської студії до "Волі Кабель", що зараз атакується з різних сторін, можливо, і з цієї ж причини, або напряму до операторів зв'язку (IVK, KTM, Інформаційні технології ін.). Тоді канал з'явиться в київському ефірі. Для технічних питань фахівці просять тиждень. Тобто в жовтні вже можлива поява його в ефірі.

- Наскільки мені відомо, учора знову була нарада у Бориса Холода з питання виборів відповідального секретаря, і "трійка" на знак незгоди з повторним голосуванням покинула засідання?

- Це не так. Це відбулося не на знак протесту. В.Лешик, М.Фартушний і Б.Холод у понеділок наполягли на переголосуванні. Призначили на 10 годину дня вівторка повторне переголосування. Ми усі прийшли на роботу, але ні Холода, ні Лешика, ні Фартушного не було. Тоді ми зрозуміли, що це дурня, пробачте на грубому слові. Це – якась гра у польського дурника, в якій роль болванчика дісталася іншим членам Нацради. Ми скористалися законною нормою про те, що три члени Нацради мають право на позачергове скликання засідання Нацради із сформульованим порядком дня. Тобто затвердження Нацради не потрібно. Це право меншості. Було винесено два питання: про відповідального секретаря та про факти порушення закону і регламенту під час проведення виборів відповідального секретаря 10 вересня. Цей документ було покладено на стіл Борису Холоду. Він крутився, але написав: призначити на 14:30 засідання, про яке ви запитуєте. Скликали всіх. Обговорили абсолютно все. Моя точка зору: вибори відповідального секретаря відбулися й вони абсолютно законні. Ніхто нічого не порушував, окрім самого Холода та компанії. Я наполягав на тому, що вони мусять підписати протокол. Інші ж колеги погоджувалися, що коли Лешик та Фартушний так наполягають, переголосувати питання про обрання відповідального секретаря. Але коли дійшла справа до голосування, саме Лешик, Фартушний та Холод піднялися і пішли із засідання.

Але пробачте, це ж не піонерський табір. За словами Б.Холода, Нацрада – це маленький Кабінет Міністрів. Де ви бачили, щоб перший віце-прем'єр плюнув на закон та порядок, хряпнув дверима та пішов?!

Власне кажучи, це називається "зловживання владою та службовим становищем". В такий спосіб можна тиснути на вирішення будь-якого питання. На жаль, це не створює нормальних умов для роботи, це виключно спрямовано на підрив стабільності в роботі. Що за цим ще стоїть, побачимо. А тепер питання: як за таких умов Національна рада буде вирішувати проблему ліцензування обласних ДТРК на частотах другого національного телеканалу? Ми ж не можемо конкурс оголосити. Значить, комусь цікавий другий канал весь разом? Це так – розмірковування. Що ж до обласних ТРК – то в конкурсі на всі частоти, де претендує "ТЕТ", він єдиний претендент. По закону я не можу йому не дати ліцензію, але він – єдиний переможець заздалегідь. Ось наприклад, 50 канал, Керч, 58 канал, Артемівськ, 59 канал, Донецьк... Якби я не хотів, я буду змушений голосувати "за", бо закон вказує, що наявність одного заявника не дозволяє припиняти конкурс чи не визначати переможця. Мовляв, інші не захотіли приймати участь в конкурсі. Виникає питання: чи скандал в Нацраді покращить цю ситуацію? Ні, бо воно й так „гладенько” йде. Між собою давно й так повирішували. Тому я бачу тільки ті чотири можливих причини, що вже назвав раніше, блокування роботи Нацради. Все інше – похідне.

- Вікторе Івановичу, як тепер ви плануєте діяти?

- Відповідальний секретар у нас є. Вони його не визнають? Хай голосують.

- Але наскільки я знаю, Борис Іванович вже навіть привітав Тетяну Яківну з обранням на посаду...

Та не просто вітали.. Віктор Лешик на вітанні сказав, мовляв, Танєчка-любонька, ти ж зверни увагу, що я не приклав ані найменших зусиль, щоб завадити тобі сісти в це крісло. То вже питання моралі. Якщо її немає, то що ж говорити. Але як я бачу, виходу у них немає. Питання має бути поставлено на голосування. Але ж вони тікають. Значить – не праві. Якщо буде голосування, то буде результат. Як на мене, це принципове питання. Обрання відбулося законно і тільки через суд може бути доведено інше. Цей склад Нацради жодного разу не застосовував норму про підписи. Іноді голосували по три рази, але вся вісімка підписувала протокол, і ті, хто був у меншості... Ситуація патова. Я абсолютно переконаний, Президент введений в оману. Він не відає, що творять його чиновники. А Голова Верховної Ради тепер знає. І це добре. Аби не було того, що відбувається, треба, виходячи з прецедентів, більш чітко виписувати норми закону. Бо таких колізій у нас багато. Наприклад, вказано, що Голова Нацради припиняє свої повноваження за рішенням Нацради. А у наступній статті "Дострокове припинення повноважень голови Нацради" вже цього пункту немає і т.д.

- А як ви оцінюєте новий проект закону "Про Нацраду"?

- Я думаю, що ми подавали кращий проект закону, ніж той, що вийшов з-під пера членів комітету ВР. Але не Нацрада ініціює та приймає закони. Хоч навіть цей проект краще регламентує роботу Нацради, він наближений до регламенту, полегшує виконання норм закону про телебачення та радіомовлення. Якщо буде прийнято й нову редакцію Закону „Про телебачення та радіомовлення”, то це вже буде краще.