З облдержадміністрації зателефонували до Посольства, доводячи, що зібрати журналістів можуть і вони. Але у Посольстві відповіли, що доручили організацію зустрічі з представниками місцевих мас-медіа президенту медіа-клубу Людмилі Кучеренко і не мають сумніву щодо її організаційних здібностей.

Полтавські чиновники невдоволені, що Посол мав бесіду не винятково з “кишеньковими” журналістами, яких би “організувала” на зустріч влада. Реально був представлений увесь спектр нинішніх полтавських мас-медіа. Те, що Людмила Кучеренко, головний редактор “Інформбюлетеню” Тамара Просяник, головний редактор “Полтавської думки” Ігор Черчатий, журналіст-правозахисник Анатолій Банний розповіли про вражаючі факти утисків вільного слова на Полтавщині, розцінено владоможцями як антиукраїнську змову Кучеренко й її однодумців.

Анатолій Банний зазначив, що найбільшу загрозу свободі слова на Полтавщині становлять “ситі холуї”. А от заступник редактора “Полтавського вісника” В. Денисенко, котрий усі публікації газети узгоджує з чиновниками міськради, у своєму спічі висловив велике занепокоєння можливим роздержавленням українських ЗМІ, мовляв, на які ж гроші тоді житиме “Полтавський вісник”, на що заступник редактора “Вечірньої Полтави” Олександр Бородай парирував: “зароблятиме, як ми заробляємо”.

Красномовним підтвердженням непростої ситуації зі свободою слова на Полтавщині стало те, що ОДТРК “Лтава”, газета Полтавської міськради “Полтавський вісник”, представники яких були на зустрічі, навіть не подали у своїх ЗМІ матеріалів про неї. А публікація Тетяни Дениско в рідній газеті була без її відома і згоди покромсана керівництвом редакції “Зорі Полтавщини” до невпізнання, через що обурена заввідділом сказала, що тоді треба було зняти і її прізвище під статтею.

А через кілька днів після зустрічі з послом на автора критичних публікацій про полтавського губернатора Є. Томіна в газеті „Інформаційний бюлетень” у Лубнах здійснено замах: уночі зловмисники тричі стріляли картеччю у вікна його будинку і кинули дві пляшки із запалювальною сумішшю.

Отака вона, свобода слова по-полтавськи.

Щорічно Державний департамент США готує доповідь про стан дотримання прав людини у світі. Тож, певно, цікавість Посла США в Україні до Полтавщини, яка займає ганебне 22-е місце в Україні за станом свободи преси, була невипадковою.