Критерії моніторінгу

Звіт за попередній тиждень

Рейтинг новин від компаній AGB і GFK-USM

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

(до звіту за 5 – 11 травня)

Ми вдячні дописувачам за цікаві й аргументацією зауваження та спростування.

Перш ніж розбирати кожне зауваження, хочемо позначити загальний до кількох із зустрічних претензій момент: ми справді часто вказуємо на помилку без надмірно детального роз’яснення. Адже “Моніторинг” розрахований не на широкого читача, а на фахових телевізійників. Відтак нам здається зайвим кожного разу згадувати абеткові істини журналістики. Крім того, надмірна деталізація потребувала б занадто багато часу і огляди були б занадто великими. Втім, як бачимо, те, що ми покладаємося на розуміння читачами основ тележурналістики, інколи призводить і до невиправданих заперечень. Для того, щоб у майбутньому в читачів не з’являлися підозри в тому, що ми вигадуємо якість правила, ми розберемо деякі претензії досить детально.

Далі – як і раніше: зауваження читачів ТК подано курсивом, наші відповіді звичайним текстом.

1. Зауваження співробітника ТК “Інтер” пана І.Павлюка:

Уважаемая "Детектор медіа"!

В сообщении "Подробностей" о событиях на Ближнем Востоке (7 мая) не было неточности, как это указано в мониторинге.

(фактична неточнiсть у повiдомленнi про подiї в Iзраїлi: "...с новоизбранным палестинским премьером Абу Мезеном". Главу уряду Палестинської автономiї звати Махмуд Абас)

Автор сообщения - я. Махмуд Абас и Абу Мазен - один и тот же человек. И как политик он больше известен под именем Абу Мазен. Именно так его называют сами палестинцы, так называют премьера в палестинской и израильской прессе. Вопрос о том, как же ЛУЧШЕ называть палестинского премьера очень спорный. Его настоящее имя - действительно Махмуд Абас. Впрочем, настоящее имя Ясира Арафата - Мухамед Абд эль-Рауф Абд эль-Азиз эль-Кудва эль-Хусейни. Так что же прикажете называть в новостях его именно так? Пожалуй, главный критерий - это то, под каким именем человек больше известен. И Махмуд Абас - по-крайней мере ПОКА - в мире больше известен как АБУ МАЗЕН. Во всяком случае, именно ЭТО имя большинство западных изданий используют в заголовках

CNN.com 04.29.2003: «Abu Mazen confirmed as Palestinian prime minister»;

BBC.co.uk 07.05.2003: «Abu Mazen sets out peace hopes» и проч.).

К тому же, незадолго до вступления премьера в должность в прессе звучала информация о другом палестинце: МУХАММЕДЕ АБАСЕ, который был задержан американцами в Ираке. Именно тогда мы решили в сообщениях о событиях на Ближнем Востоке все-таки использовать имя Абу Мазен, чтобы не путать зрителя. Возможно, 7 мая стоило упомянуть и второе имя. Переодически "Подробности" так и делают. Но формулировка а-ля "Махмуд Абас больше известный как Абу Мазен" - на мой взгляд, слишком громоздкая для того, чтобы повторять ее всякий раз.

В любом случае, говорить о ФАКТИЧЕСКОЙ НЕТОЧНОСТИ нельзя. ФАКТИЧЕСКИ - все точно. Но по всей видимости, того, что Абу Мазен и Махмуд Абас - один и тот же человек, "Детектор медіа" просто не знала. По крайней мере, это вытекает из формулировки "фактическая неточность". Вынужден задать закономерный вопрос: "Почему авторы сайта настолько безапелляционны в вопросах, в которых некомпетентны?" Вообще интересно было бы узнать - кто проводит мониторинг, и какое отношение ваши специалисты имеют или имели к телевидению, в частности, к новостям.

С уважением, Илларион Павлюк.

Так, ви праві, ми справді не знали про те, що Махмуд Абас і Абу Мазен – одна людина. Щиро вибачаємося перед вами особисто і перед співробітниками Подробностей за нашу прикру помилку. І дякуємо Вам за грунтовне пояснення.

Втім, як бачите, наша помилка стала результатом неповноти повідомлення Подробностей. Адже без належного бекграунду неможливо розібратися, про кого саме йдеться. Бо ньюзмейкера досі всі (в тому числі й Подробности) називали одним іменем, а потім – без пояснень - назвали інакше. Якщо цього не зрозуміли Детектор медіа, то, певно, цього не зрозумів і будь-який інший глядач, чи не так?

Тому неправильно уникати короткого пояснення, хто такий Абу Мазен (незважаючи на його “громіздкість”) протягом певного часу, доки середній глядач Вашої програми не звикне до нового ймення палестинського прем’єра. Особливо ж це важливо, враховуючи, що інші ЗМІ послуговуються іншим іменем. Як свідчить практика, “певний час” – це два-три тижні, зважаючи на те, що конкретно про цього ньюзмейкера в випусках програми йдеться не щодня, а хіба що 1-2 рази на тиждень.

До речі, попри те, що ми уважно стежимо за випусками Подробностей, це ім’я (Абу Мазен) 7 травня почули вперше. Можливо, раніше просто не звертали уваги? Чи не могли б Ви повідомити нам, коли саме Ваша програма давала пояснення щодо тотожності М.Абаса і А.Мазена? Маємо на увазі виключно вечірні Подробности о 20.00 (понеділок – субота).

Крім того, Ваш приклад з Арафатом – не дуже вдалий, оскільки цього ньюзмейкера глядачі знають саме і лише як Арафата з давніх радянських часів.

Щодо вашого другого запитання. “Моніторинг теленовин” є суто редакційним (не авторським) проектом. Адже це – не точка зору на якість новин, а механічна фіксація помилок в новинах. До проекту залучені в тому числі й фахівці з досвідом роботи саме в телевізійних новинах. Але справді, над “Моніторингом” не працюють фахівці з міжнародної політики та міжнародної журналістики.

Висновки “Моніторингу” грунтуються у різних випадках на різних підставах. Так, у одних випадках ми перевіряємо суперечливу інформацію за доступними для нас джерелами. В інших – консультуємося з відповідними авторитетними фахівцями. Перше і друге не завжди є можливим (у нас, зрозуміло, не настільки великі можливості, як у редакцій новин). Наступним рівнем – є порівняння повідомлень різних телеканалів з однієї теми (як правило, результатом такого порівняння стає лише вказання на розбіжності між різними каналами, зрозуміло, без вказання того, хто саме з них припустився помилки). І, нарешті, є ще один рівень: коли ми виходимо з усієї інформації, яку з конкретної теми повідомляє досліджуваний канал. Тобто, беремо за основу сказане каналом раніше і порівнюємо його з новою інформацією на ту ж тему. Наша помилка, вказана Вами, стала можливою внаслідок застосування саме цього, останнього з перерахованих, методів. Саме при застосуванні цього методу ми й помилилися, кажучи про один вид помилки (фактична неточність), в той час, як редакція припустилася помилки іншого виду (неналежна повнота інформації). Отже, метод не є досконалим, але він має повне право на життя, бо застосовуючи цей метод, ми нічим не відрізняємося від вимогливого глядача конкретного телеканалу. А для кого, як не для глядачів, телеканали працюють?

2. Зауваження співробітниці ТК “Інтер” пані Т.Логунової:

Уважаемая "Детектор медіа"! Польщена Вашим вниманием, но вынуждена оспорить ряд замечаний по поводу моих сюжетов в эфире "Подробностей".

1. Цитирую "Детектор медіа": "Неунiфiкованiсть i неточнiсть у сюжетi Т.Логунової щодо нетипової пневмонiї. Збудник цiєї хвороби називається то "вирусом", то "микробом" (це не тотожнi поняття)".

Теперь цитирую "Большую Советскую Энциклопедию" (Санкт-Петербург, 1999, стр. 729):

"МИКРООРГАНИЗМЫ (микробы) - мельчайшие, преим. одноклеточные организмы, видимые только в микроскоп: бактерии, микроскопические грибы, водросли, простейшие. Иногда к М. относят ВИРУСЫ".

Подбирая синоним к слову "вирус", я руководствовалась именно тем, что микроб - более широкое понятие (организмы, видимые только в микроскоп), и что к микробами ДОПУСТИМО назвать и вирусы. Таким образом, по моему мнению, ошибки нет. Неточности тоже. Если бы в сюжете употреблялось только понятие "вирус", неизбежны были бы повторы.

Вас не насторожили в процитованому енциклопедичному означенні слова “иногда относят”? Справа у тому, що на відміну від перерахованих мікроорганізмів (бактерій, мікроскопічних грибів, водоростей, найпростіших), які мають клітинну структуру, найчастіше – одноклітинну, віруси клітинної структури не мають. Вони менші за мікроорганізми, мають іншу структуру і хімічний склад. Є ще ряд істотних розбіжностей. З наукової точки зору, віруси - не є мікробами. Тому подібна синонімія “вірус” – “мікроб” містить у собі неточність, елемент значної приблизності. А на наше глибоке переконання, новинному журналісту належить усіляко уникати подібної приблизності в текстах повідомлень.

Крім того, на 2-хвилинний сюжет цілком досить двох означень одного поняття для того, щоб у тексті не було невиправданих повторів (у межах сусідніх речень). У вас таких означень було, як мінімум, два: “вірус” і “збудник хвороби”. Що ж до “більш широкого поняття” - зазвичай слово “мікроб” не вживається стосовно збудників хвороб. Хіба що в розмовній мові. Тому, до речі, й різануло вухо це слово у вашому тексті.

2. "Детектор медіа": "В перекладеному синхронi - неповнота формулювання: "Вирус сохраняется на поверхности, до которой дотронулся инфицированный человек, как минимум день. Он более живучий, чем другие возбудители" - не зазначено, збуджувачi чого саме (певно, хвороб)".

Трудно предположить, что в сюжете об атипичной пневмонии, в предложении, где упоминается вирус, слово "возбудитель" может быть истолковано неправильно. Ведь сотрудники "Детектор медіа" все-таки разобрались, что речь идет о возбудителях болезни. Уверена, поняли это и зрители. Так что претензия кажется, как минимум, необоснованой. Кстати, интересно было бы узнать - какие еще у Вас были варианты?

Це безумовна помилка – стилістично неправильна побудова речення (така, що відповідає розмовному стилю мовлення, а не публіцистичному, яким послуговуються новини).

Дуже часто ця суто стилістична (і як здається журналістам – безневинна) помилка призводить до спотворення змісту речення. Чимало таких випадків зафіксовано й у звітах “Моніторингу”.

Саме у можливості спотворення (чи незрозумілості) змісту речення й виявляється нагальність дотримання тележурналістами відповідного стилю мовлення. Адже в живій розмові (розмовний стиль) співбесідник завжди має змогу перепитати, якщо чогось не зрозумів. Глядач перепитати в журналіста не може. “Детектор медіа” в даному питанні стоїть на позиціях глядача, тому ми часом вказуємо на подібні помилки (коли вони є дуже відвертими), щоб їхня кількість в новинних текстах скорочувалася.

На жаль, схоже, в редакції Подробностей немає такої внутрішньої вимоги, адже саме ця очевидна й безперечна помилка є дуже поширеною в журналістських і студійних текстах програми.

3. Этот же сюжет "Детектор медіа": "Розбiжне титрування одного ньюзмейкера: "Малик Пейрис, вирусолог" (Подробности, сюж. Т.Логунової) i "Мелiс Пiрiс, вiрусолог" (ТСН, сюж. Є.Руденко)"

На мой взгляд, некорректно указывать на ошибку, не отметив, какой из вариантов правильный. Этим Вы дескредитируете и того журналиста, который ошибки НЕ допустил.

Выдержка из скрипта агентства Рейтерс (доступна по адресу: http://rtv.rtrlondon.co.uk/2003-05-05/9b592e1.html

заголовок WORLD4-MAY05-CHINA-TAIWAN-SARS )"(SOUNDBITE) (English) DR. MALIK PEIRIS, VIROLOGIST" Думаю, комментарии излишни.

Ми не вказували, що це саме Ваша помилка. Ви вказали правильний титр – і це добре.

Хочемо ще раз нагадати, що наша декларована мета – допомогти редакціям і окремим журналістам побачити власні професійні проблеми й недоробки. Для того, щоб поліпшити якість повідомлень, сюжетів і загалом випусків.

Як видно з попередніх звітів “Моніторингу”, редакції дуже часто подають розбіжну інформацію. Ми фіксуємо ці випадки, адже це – точно чиїсь помилки. Звичайно ж, ми не беремося вказувати, хто саме помилився, а хто подав правильну інформацію, якщо не маємо змоги самотужки цю інформацію перевірити. Але для цього “Детектор медіа” довелося б зробити те, чого не зробили самі редакції новин. “Детектор медіа” ж ніколи не ставила перед собою завдання підмінити потужні новинні служби телеканалів. Кожний має займатися своєю справою, чи не так?

Тому це вже справа самих редакцій і журналістів (і, вважаємо, навіть справа їхньої професійної гордості) – кожного разу розбиратися, чи не була в черговому різнобої даних саме їхня помилка. Для цього – знову уточнювати інформацію і виправляти помилку, якщо вона є серйозною.

Подібне “внутрішнє розслідування” корисне для редакції і для журналістів, оскільки дає їм змогу визначити “слабкі місця” в технології, і ці технологічні вади виправити, підвищивши таким чином загальну якість редакційної роботи і ефірний результат.

7 мая. "Детектор медіа": "Неоперативна подача iнформацiї в анонсi та в сюжетi Т.Логунової щодо нетипової пневмонiї - про те, що китайцi позбуваються свiйських тварин. Про це йшлося ще напередоднi, i, найцiкавiше, що про це самi ж Подробности й повiдомляли !"

Бесспорно, если бы сюжет был посвящен только тому, что китайцы выбрасывают питомцев на улицы, Вы были бы правы. Или, если бы это сообщение подавалось как новость. Но новость состояла в том, что изобретено лекарство от атипичной пневмонии и сюжет был именно об этом. О том, что животных выбрасывают на улицы, было лишь упомянуто. Причем, в конце сюжета, хронометраж которого 1 мин. 36 сек., и только для того, чтобы логично связать два факта. Вот выдержка из сюжета:

"Власти Китая уже заявили, что направят в наиболее пострадавшие районы САРС инспекторов. Эти люди будут раздавать градусники, повязки и рассказывать как уберечься от болезни. Ну а пока китайцы спасаются довольно нетрационными способами. Одни покупают поступившие в продажу чудо-маски, они якобы на сто процентов защищают от недуга, ДРУГИЕ – ИЗБАВЛЯЮТСЯ ОТ ДОМАШНИХ ПИТОМЦЕВ, КОТОРЫЕ, ПО МНЕНИЮ КИТАЙЦЕВ, МОГУТ БЫТЬ ПЕРЕНОСЧИКАМИ ВИРУСА. На улице уже оказались сотни хомячков, кроликов и шиншилл…".

Факт упомянут вскользь, без претензии на то, что это новость.

С уважением, Татьяна Логунова.

Ця наша претензія стосувалася головно анонсу. Вибачаємося перед вами за невдале формулювання нашого зауваження. Отже, основна - і груба – помилка редакції містилася в анонсі (а ваш сюжет ми згадали, оскільки він був підставою до цього анонсу, можливо, не зовсім виправдано, з огляду на ваші аргументи). Помилка ж редакції полягала у тому, що було проанонсовано інформацію, про яку редакція не лише повідомляла напередодні (6 травня), але й також напередодні анонсувала. Іншими словами, подавала як новину те, що вже не було на цей момент новиною для глядачів Подробностей.

3. Зауваження пана Недовірливого (з Форуму ТК):

Упередженість “Детектор медіа” очевидна.

ТК: ТСН і Подробности подають те, що вже не є новиною: про затримання одного з виконавців убивства М.Шкрібляка і про те, що слідству відомий один із замовників цього вбивства (цю інформацію правоохоронці вже повідомляли свого часу).

«Подробности» розповідають про те, що затриманий - колишній співробітник російських спецслужб, що після звільнення переїхав до України.

Просто ви вирвали наше речення з контексту. Суть нашого зауваження була ось у чому: на згаданій прес-конференції керівник ГУБОЗу Ю.Черкасов повідомив журналістам три новини (дві з них – в резонансних справах):

- щодо конфлікту з затриманням російського бізнесмена К.Григоришина – закрито кримінальну справу проти працівника ГУБОЗу;

- щодо вбивства керівника “Антарктики” – вперше сказано про певні мотиви злочину;

- цікаву і симптоматичну статистику замовних вбивств минулого року і перших 4-х місяців поточного року.

Замість того, щоб повідомляти новини, Подробности з цієї прес-конференції подали лише те, що не було новиною, про що правоохоронці вже повідомляли раніше. Якщо ви наполягаєте, що новиною було те, що затриманий – колишній співробітник російських спецслужб, то, безумовно, інформаційне повідомлення програми мало б тоді бути сформульовано інакше. Насправді ж було сказано таке:

“Работники Службы безопасности Украины задержали исполнителя убийства кандидата в народные депутаты Украины Николая Шкрибляка. Об этом сообщил сегодня во время пресс-конференции начальник Управления борьбы с организованной преступностью Юрий Черкасов. Задержанный - бывший офицер спецслужб России, после увольнения перебрался в Украину. По словам Черкасова, установлен также и заказчик убийства, однако называть его имя и мотивы преступления, начальник УБОПа не стал в интересах следствия. Уточнил только, что в розыске находятся еще двое исполнителей, но оперативники подозревают, что одного из них уже нет в живых”.

Отже, новина, у викладі Подробностей, - таки факт затримання виконавця, а не щось інше. При цьому, до речі, програма не дає відповіді на одне з “обов’язкових” для кожного з інформаційних повідомлень запитання: коли це сталося? А ця відповідь, до речі, могла б все розставити по місцях.

ТК: Неуніфікованість і неточність у сюжеті Т.Логунової щодо нетипової пневмонії. Збудник цієї хвороби називається то “вирусом”, то “микробом” (це не тотожні поняття).

Спеціально для «Детектор медіа» – мікроби (мікроорганізми) – одноклітинні організми мікроскопічних розмірів, наприклад, бактерії, віруси, деяки водрості, гриби, амеби. Тобто віруси – це в будь-якому разі мікроби. В чому проблема?

Проблема в тому, що віруси – це в жодному разі не мікроби. Детальніше дивіться вище (відповідь на зауваження пані Т.Логунової).

ТК: В перекладеному синхроні – неповнота формулювання: "Вирус сохраняется на поверхности, до которой дотронулся инфицированный человек, как минимум день. Он более живучий, чем другие возбудители” – не зазначено, збуджувачі чого саме (певно, хвороб).

А чого ж іншого? До речі, може не "збуджувачі", а "збудники"?

Щодо “збуджувачів” – ви абсолютно праві. Вибачаємося за цю нашу грубу мовну помилку. Звичайно ж, “збудники”.

Щодо стилістичної неповноти – див. відповідь пані Т.Логуновій.

Крім того, якщо ви не журналіст, пояснимо й інше. Є така мовна наука - стилістика, знання й дотримання основних положень якої є обов’язковим у роботі журналіста. Ця наука досліджує різні стилі мовлення, схожість і відмінність між ними, а також принципи їхнього застосування. Адресуємо вас до загальновизнаних “класиків” цієї науки, - наприклад, до книги А.П.Коваль “Практична стилістика” (це спеціально для журналістів-практиків).

Те, що є нормальним для художнього стилю мовлення, - не застосовується в науковому стилі. Те, що годиться для урочистого, не використовується в діловому. Так само те, що є нормальним для розмовного стилю – є помилкою для стилю публіцистичного. Зокрема, “ковтати” окремі слова з загальним збереженням змісту – це ознака виключно розмовного стилю мовлення. Конкретно цієї ознаки не повинно бути в публіцистичному стилі мовлення, яким послуговується новинна тележурналістика і журналістика в цілому.

ТК: Неповнота в студійному тексті: "А в Черниговской женской колонии - налажено швейное производство. Более тысячи заключённых работают здесь посменно и всё равно средств на содержание не хватает. Ведь кроме осуждённых женщин в колонии живут дети” – не вказано, про утримання чого саме йдеться.

Автори моніторингу не зрозуміли про що йдеться? Я – зрозумів.

Ми теж зрозуміли. Проблема, знову ж таки, в недотриманні належного стилю (див.вище).

ТК: Порушення формальної логіки в студійному тексті: "В первое воскресенье мая в Литве отмечают День матери. В советские времена он был отменён и восстановлен только после обретения литовским государством независимости. В этот день сочувствуют женщинам, которые не могут иметь детей и, естественно, дарят подарки. Получают и те мамы, которые находятся в тюрьме” – сполучником «и» об’єднано контекстуально антонімічні поняття.

По-перше, це не повні антоніми (адже не всі мами перебувають у в’язницях, чи не так?).

По-друге, антонімічні поняття цілком можуть об’єднуватися сполучником “и”. Наприклад “мужчины и женщины», «военнослужащие и гражданские лица».

Правомірність використання сполучника “и” залежить від контексту. В згаданому повідомленні спочатку йдеться про загальне поняття (“женщины, которые не могут иметь детей”), в наступному реченні – воно “звужується” (такою є побудова цих двох речень, а не хід нашої думки). Об’єкт же “звуження” (“мамы, которые находятся в тюрьме”) жодним чином не співпадає з загальним поняттям, вони є взаємовиключними (жінка, яка не може мати дітей, - не може бути мамою). Звідси й наше зауваження про порушення логіки. До речі - і ми в огляді не звернули на це уваги – в цьому ж повідомленні також є ще й стилістична неповнота тексту, адже не зазначено, що саме “получают”, і не вказано, кому саме “дарят подарки”. Хоч, звісно, з контексту це й зрозуміло.

Зрештою, правильним було б, наприклад, таке формулювання цієї думки: “В этот день сочувствуют женщинам, которые не могут иметь детей и, естественно, дарят им подарки. Получают подарки и мамы, которые находятся в тюрьме”. Таким чином, було б “розірвано” оцю контекстуальну зв’язку “загальне поняття – його частина”, використання сполучника “и” стало б цілком виправданим, а обидва речення мали б стилістичну повноту.

ТК: Сюжет І.Юсупової (про зустріч В.Януковича з послом Бразилії) повністю змонтовано на “паркетному” відео.

А вони зустрічалися у джунглях? Чи в амазонській сельві?

У будь-яких нормальних телевізійних новинах існує дуже просте (можна навіть сказати абеткове) правило: щоб не втомлювати і не відлякувати від екрану глядача марудним “паркетним” відео – завжди, коли це можливо, намагатися чимось ілюструвати сюжети про такі події. Найпростіший варіант: частину сюжету монтують на архівному відео, яке відповідає темі повідомлення. Ми переконані, що таке відео в редакційному архіві Подробностей є. Зі згаданого в сюжеті це: українська ракета “Циклон-4”, КБ “Південне” і “Південмаш”, компанія “Чорноморнафтогаз”, виробництво газових труб.

Переконані, що це правило діє і в редакції Подробностей, отже стосовно даного сюжету правилом просто знехтували. Ми ж про це зауважили.

ТК: Зовсім нелогічний і недоречний “місток” до наступної інформації: "А вот начальник отдела труда шахты "Днепровская" холдинговой компании "Павлоградуголь" не стал просить помощи "у заграницы". В понедельник Алексей Скрипников был задержан в рабочем кабинете при получении взятки в 2 тысячи гривен...”

Іронія цілком припустима. Адже в той час як ціле шахтарське містечко не може найти розуміння в українських чиновників і звертається до закордонних дипломатів, чиновники вимагають хабарі – їм до «закордону» звертатися немає необхідності.

Жодної іронії. Просто подібна зв’язка є, по-перше, занадто “натягнутою” (на рівні естрадного конферансу), а по-друге, як би це точніше сказати, занадто вже примітивізованою для серйозних новин такого рівня, як Подробности. Розумієте, за вашою логікою, цим же “містком” можна було б почати будь-яке повідомлення (наприклад: “А от народні депутати не стали просити ...”). Але чи було б це професійно? Однозначно ні.

ТК: Порушення логіки викладення матеріалу в усному повідомленні про смерть О.Білаша: “Сегодня, на 73-ем году жизни, скончался народный артист Александр Билаш. Президент Леонид Кучма направил телеграмму с соболезнованиями вдове известного композитора. "Свою жизнь Александр Иванович посвятил служению национальной культуре. Его музыкой восхищаются слушатели в Украине и далеко за её пределами", – говорится в телеграмме. Среди известных произведений композитора – оперы "Гайдамаки" и "Прапороносцi", оперетты "Легенда про Київ" и "Чиста криниця", мюзикл "Приключения Буратино"... Александр Билаш – автор всенародно любимых песен: "Два кольори" и "Ясени". Прощание с Александром Билашем состоится 8 мая, в Национальной филармонии”. Повідомлення про співчуття мали б бути в кінці матеріалу.

Можливо. Але цілком припустимо розміщувати їх і в середині.

Ні, однозначно неприпустимо. Якщо писати усне інформаційне повідомлення за загальноприйнятими правилами новинної журналістики. Спочатку завжди вичерпно розповідають про подію, а вже потім – про реакції на неї. Особливо ж, якщо подія екстраординарна (як у цьому випадку), реакції (в даному разі будь-чиї співчуття) в жодному разі не можуть її переважати. Це очевидні й недискусійні речі. Дивно, що їх взагалі доводиться пояснювати.

Крім того, є ще й суто етичні міркування, але ми не включали до розгляду “Моніторинга” такі критерії.

ТК: Подробности, на нашу думку, занадто драматизували своє повідомлення: "Сенсационное заявление сделали сегодня учёные из Гонконга. Они утверждают, что создали лекарство от атипичной пневмонии”. Адже раніше вже повідомлялося про інші ліки від цієї хвороби.

А на мою думку – не занадто. Про смаки не сперечаються. До речі, нагадайте, про які попередні повідомлення йдеться?

“Сенсаційним” повноправно можна і слід називати НАЙПЕРШЕ повідомлення подібного роду. Але не друге і не наступні. Використання таких “виключних” слів, як “сенсаційно”, “безпрецедентно”, “вперше”, “востаннє”, “найбільший”, “найменший” і подібних, - вимагає від журналістів підвищеної точності, а отже додаткових перевірок. Це – абеткове правило журналістики.

ТК: Репортер, ТСН і Подробности повідомляють про експертні оцінки екс-міністра закордонних справ Б.Тарасюка щодо участі України в стабілізаційних силах у повоєнному Іраці, але при цьому замовчують висловлену ним критику непослідовності української влади в процесі інтеграції до НАТО. (Підкреслення наше – „ТК”.)

Процитованих «Подробностями» слів Тарасюка про те, що для інтеграції України до євроатлантичних структур треба зробити набагато більше, насамперед у сфері запровадження в країні європейських стандартів демократії (цитую по пам’яті), “Детектор медіа” очевидно не почула.

Ми мали на увазі не ці слова Тарасюка.

Ось повний текст інформації Подробностей:

“Отношения между Украиной и НАТО в последнее время улучшились - считает председатель комитета Верховной Рады по вопросам евроинтеграции Борис Тарасюк. Но для того, чтобы Киев стал полноправным членом Альянса, необходимо соответствовать евроатлантическим стандартам демократии По словам Тарасюка, Украина обязательно должна принять участие в восстановлении Ирака. На сегодняшней пресс-конференции он заявил, что отправной точкой для этого уже стала отправка в Кувейт батальона РХБ-защиты. А в самом Ираке, - по словам Тарасюка, - могли бы себя проявить отечественные строители, пожарные, служащие МинЧС и Министерства внутренних дел, которые уже имеют опыт работы в других горячих точках планеты”

Питання до вас: де тут саме критика непослідовності української влади в процесі інтеграції до НАТО? Її тут нема, Подробности її не давали, а вона тим часом була частиною концепту прес-конференції ньюзмейкера.

Ось ця чітка і недвозначна оцінка голови профільного парламентського Комітету: “На думку Б.Тарасюка, подача Україною заявки про вступ до НАТО після проведення інтенсивного діалогу, про що заявив секретар РНБО Є.Марчук у Вашингтоні, “є прикладом непослідовності виконавчої влади” в Україні. Б.Тарасюк розцінює “такого роду заяви як лукавство з боку нашої влади”. Таку позицію, на думку Б.Тарасюка, можна розцінювати як “залишення простору для відступу” (УНІАН, 7.05).

Отже, Подробности вибрали з концепту окремі, відірвані від загального контексту, частини. Це має назву тенденційної (вибіркової) подачі інформації. І є грубим порушенням стандартів новинної журналістики.

ТК: Неоперативна подача інформації в анонсі та в сюжеті Т.Логунової щодо нетипової пневмонії – про те, що китайці позбуваються свійських тварин. Про це йшлося ще напередодні, і, найцікавіше, що про це самі ж Подробности й повідомляли!

Ви будете здивовані, але в середу китайці також знищували тварин!

З приводу цього зауваження ми вже відповіли вище (див. відповідь пані Т.Логуновій).

ТК: Ще один приклад неоперативності редакції: повідомляється в якості новини те, про що ряд телеканалів (зокрема Факти) повідомляли ще півтора місяці тому: про операцію пересадки материнської печінки дочці.

Цікаво, що про це як про новину повідомляють агентства УНІАН і «РИА-Новости» (не кажучи вже про ТСН, яка повідомила про це у четвер). При чому їхнім кореспондентам у КІХТ сказали наступне « операція відбулася два місяці тому, але оприлюднити дані про проведення трансплантації печінки медики наважалися лише тоді, коли переконалися в її успішності». Про етичні стандарти, які існують і в медицині, і в журналістиці, гадаю, «Детектор медіа» нагадувати не варто.

У даному випадку, ваше посилання на згадані інформагентства свідчать лише про те, що агентства також неоперативно подали інформацію, про яку значно раніше вже повідомляли інші мас-медіа.

Тим часом, програма Факти (ICTV) зробила перший сюжет про цю подію ще 17 березня. Другий – 6 травня. Хочемо звернути вашу особливу увагу на те, що вже у першому сюжеті (17 березня) лікарі (головний лікар клініки Шалімова В.Саєнко і хірург, який проводив операцію, О.Котенко) охоче коментували подію на камеру. Отже, твердити, що вони “не наважувалися про це говорити” – означає заперечувати очевидне. Лікарі справді не дозволили знімати щойно прооперованих жінок (про це, до речі, Факти чітко повідомили в сюжеті). Тож ваше посилання на етику є абсолютно недоречним. А факт неоперативності Подробностей у цьому інформаційному приводі – очевидним.

ТК: Якщо вже редакція вирішила про цю, безумовно, цікаву подію повідомити, слід було принаймні зробити повноцінний сюжет.

Сюжет був у «Подробицях тижня».

Ще раз уточнимо, про що йшлося в “Моніторингу” – про неоперативність. З чого взагалі взялося таке наше визначення? Сама ця подія (незалежно від того, коли саме вона сталася, - сьогодні чи півтора місяці тому), безумовно, залишається унікальною, цікавою і соціально важливою. Безумовно, вона заслуговує на увагу теленовин, незалежно навіть від того, чи повідомляли про це раніше конкуренти. Тут ми з вами згодні. Отже, ніщо не заважає редакції зробити повноцінний нарисовий сюжет (“лайф”). Але ж саме і тільки сюжет. Якщо ж інформацію значно раніше повідомляли інші мас-медіа, не можна подавати її просто як новину (усним інформаційним повідомленням). Що й зробили Подробности. ТСН, раз ви вже згадали наше зауваження до цієї програми, робив саме сюжет, а не усне інформаційне повідомлення, і ми зауважили лише, що навряд чи доцільно було такий сюжет ставити на чільне місце у випуску, адже на цей момент вже 2 (!) сюжети про цю подію встигли показати Факти, а це – потужний конкурент, популярні новини з величезною аудиторією (хай навіть меншою, ніж у Подробностей і ТСН).

ТК: Неоперативна подача інформації в підводці до сюжету М.Равреби: "Строительство автобана Киев-Одесса будет завершено уже к концу нынешнего года. Об этом заявил сегодня министр транспорта Украины Георгий Кирпа”.

Це запитання до Кірпи, а не до Равреби. Кирпа 7 травня справді заявив, що автобан Київ-Одеса побудують до кінця року. І 7 травня про ці слова (про слова Кирпи) розповіли «Подробності». Оперативніше повідомити неможливо – хіба що до того, як міністр відкрив рот.

ТК: І знову-таки – самі ж Подробности про це повідомляли ще 21 квітня!

Про слова Кирпи, сказані ним 7 травня?

Відповідаємо: “А первый участок скоростной дороги высшей категории будет готов уже к концу года. Министерство транспорта обещает закончить работы к декабрю” (Подробности, 21.04) – ньюзмейкером (і головним героєм сюжету 21 квітня) був Г.Кирпа і цю інформацію було повідомлено з його слів.

“Строительство автобана Киев-Одесса будет завершено уже к концу нынешнего года. Об этом заявил сегодня министр транспорта Украины Георгий Кирпа” (Подробности, 07.05)

Чи не здається Вам, що якщо вже редакція подавала цю інформацію раніше, то слід було казати принаймні щось на кшталт: “Об этом ещё раз (снова) заявил (або ж подтвердил, чи вже напомнил) Георгий Кирпа”?

Цікаво, а якщо пан Кирпа заявить це втретє, Подробности знову – втретє – подаватимуть це як новину?

ТК: Фактична неточність у анонсі (“Премьер-министр <...> заявил о необходимости вдвое увеличить в госпиталях количество мест для ветеранов”) та підводці до сюжету (“Количество мест в госпиталях для лечения ветеранов Великой Отечественной должно быть увеличено вдвое. <...> Так считает премьер Виктор Янукович”). Насправді ця думка прем’єра була значно менш конкретною: “Я условно скажу: если мы будем добавлять там по пять, по десять процентов количество мест в наших госпиталях, мы не решим проблему. То есть, количество мест нужно увеличивать, ну, я условно скажу, как минимум в два раза” (цитується за синхроном).

Цікаво було б почути пропозиції «Детектор медіа» щодо анонсу і підводки. Невже "Премьер-министр заявил о необходимости, условно говоря, вдвое увеличить в госпиталях количество мест для ветеранов” чи “Количество мест в госпиталях для лечения ветеранов Великой Отечественной должно быть, условно говоря, увеличено вдвое ”?

Синхрон для того й існує, щоб глядач міг почути як саме висловився той чи інший посадовець.

Пропозиції „ТК” тут дуже прості.

Згадане висловлювання прем’єр-міністра справді таке непросте для правильного інтерпретування в анонсі та підводці тому, що взагалі не було справжньою новиною! Адже ці слова прем’єра не дають жодних підстав вважати, що він справді візьметься збільшувати кількість місць у шпиталях для ветеранів! Це “загальні міркування”, які не схожі навіть і віддалено на “намір про дії” чи “рішення, директиву”.

З нашої точки зору, до анонсу повноправно могла б потрапити заява такого, наприклад, змісту “Уряд збільшить кількість місць для ветеранів вдвічі до кінця року”. От тут навіть журналістам не треба було б ламати собі голову, як інтерпретувати і як подавати цю заяву в анонсі та в підводці. А Детектор медіа мали б менше марудної роботи.

І, до речі, це завжди так: якщо новина створюється редакцією “штучно”, то дуже важко викласти все водночас і точно, і так, щоб це хоч здаля нагадувало новину.

Відтак, до анонсу слід було вибирати або більш схожий на новину аспект поїздки прем’єра, або взагалі іншу новину. Адже головна мета анонсу – зацікавити глядача, примусити його додивитися випуск до кінця, а не обов’язково показати конкретного ньюзмейкера, чи не так?

Ну і в будь-якому разі журналістам завжди слід дотримуватися змісту висловлювань ньюзмейкерів. Цілком очевидно, що прем’єр мав на увазі не конкретну цифру – “вдвічі”, - а те, що збільшувати кількість місць треба в декілька разів, а не на скількись відсотків. Тобто він мав на увазі просто темпи, а не конкретний показник. Його думку Подробности просто занадто довільно інтерпретували.

ТК: Повідомлення про звільнення заручника в Дніпропетровську перекрите невідповідним відео: розповідається про подробиці злочину та операції правоохоронців, про затриманих – все це на кадрах п/к правоохоронця, лише наприкінці – 2 коротких плана відповідного відео.

Про те, як саме все відбувалося розповідалося саме на п/к правоохоронця. Це не кращий засіб ілюструвати повідомлення, але цілком припустимий.

Припустимий, але незрозуміло, чому Подробности вибрали саме цей, навіть за вашим визначенням, “не кращий” спосіб, якщо мали при цьо