Україна першою запропонувала провести виїзне засідання Моніторингового комітету в нашій країні, делегацію зустрічав особисто Президент, члени комітету ПАРЄ отримали змогу зустрітися із усіма ключовими фігурами держави, поставили усі свої запитання і отримали настільки вичерпні відповіді, що у деяких з них було більше вичерпності, ніж правди.

Навіть прес-конференцію для журналістів було відсунуто на сьому годину вечора: у час перерви в роботі гостей повезли кататися Дніпром до Київського моря. Нібито, щоб вони мали час обговорити тези наступної зустрічі з журналістами. Але певно все ж малося на меті інше, що, власне, й вдалося: розпочати прес-конференцію із схвальних відгуків Жозетт Дюрьє, голови Комітету, про принади травневого Києва.

Щоправда, Жозетт Дюрьє не оминула деяких деталей, наприклад, того, що президентський проект конституційної реформи потрапив до Венеціанської комісії якраз напередодні від’їзду Моніторингового комітету до Києва, тому розмова з Президентом вийшла малопредметною.

Натомість напередодні зустрічі зі членами Моніторингового комітету український Президент мав би, як-то кажуть, з’явитися весь у білому. Чому б і ні? Підписано Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова”, попри те, що до нього його ж експерти подали чимало зауважень. СБУ оприлюднила архівні документи, пов’язані з Чорнобильською катастрофою. Якраз напередодні засідання Моніторингового комітету у Києві Кучма дав гучне доручення керівникам силових відомств вжити заходів щодо розслідування фактів загроз і переслідування на адресу журналіста Володимира Мостового. Чи дійшло до вух експертів ПАРЄ те, що сам Володимир Мостовий у відповідь на це заявив, що не братиме участі в піар-акціях Леоніда Кучми, - достеменно невідомо.

У своїй заяві до ЗМІ журналіст зауважив: "По-перше, те, що ми, на жаль, в Україні сприймаємо як вимушену і звичну реальність, у цивілізованому світі визначають як "роботу в умовах загроз і постійного переслідування".

По-друге, влада, яка вважає, що рівень свободи преси в Україні "відповідає європейським стандартам", не може боротися сама з собою", - відмічає журналіст. Він пропонує президенту "направити ресурси влади на створення нормальних умов роботи, насамперед, регіональних ЗМІ, а зусилля правоохоронних органів - на реальне розкриття злочинів, пов'язаних з насильством і вбивствами журналістів".

Та безліч зусиль українського чиновництва було покладено на те, щоб умилостивити членів Комітету, які з певною долею іронії ставляться до країни, не спроможної виповзти за рамки принизливої процедури моніторингу. На жаль, і зараз ця країна продовжує - в особі її перших керівників - замість намагань вирішувати нагальні проблеми посилено виляти хвостом.

Українські можновладці переконані, що для успіху достатньо обіцянок і намірів. В той же час, європейські експерти неодноразово нагадували: головна мета візиту – переконати країну жити за європейськими стандартами, повернутися до демократії.

У відповідь вони отримали азійський базар. Як заявив на зустрічі з делегацією міністр закордонних справ Анатолiй Зленко, „Україна виконала майже всi зобов'язання, взятi пiд час вступу до Ради Європи, i продовжує вживати активних заходiв для забезпечення виконання iнших зобов'язань”. А.Зленко звернувся до Комiтету з пропозицiєю "перейти до пост-монiторингового дiалогу мiж нашою державою i Асамблеєю".

Та вердикт пані Дюрьє був однозначним: „Невиконання взятих на себе зобов’язань Україною є приводом до продовження процедури моніторингу”.

Попри усі твердження „про значний поступ”, Україна все ж не виконала значиму частину зобов’язань: це стосується прийняття нового Кримiнально-процесуального i Цивiльно-процесуального кодексiв, реформування органiв прокуратури, ратифікації Європейської хартії регiональних мов або мов меншин. До речі, за словами Анатолія Раханського, члена парламентської делегації України в ПАРЄ, Хартію буде знову винесено на голосування Верховної Ради цього четверга. Щоправда, як вже повідомляла „Детектор медіа”, винесений на голосування варіант значної звужує її дію. Наприклад, пропонувалося визначити вичерпний перелік мов, на які ця Хартія буде поширюватися. Як зауважила керівник Моніторингового комітету, прийняття документу у такому вигляді є неприйнятним, Хартія може і повинна бути ратифікована без змін чи скорочень.

Більше того, головні претензії доповідачів по Україні цього разу стосувалися знову проблем свободи слова і, зокрема, відсутності відкритої дискусії в країні щодо запропонованих Президентом конституційних змін. Не зрозумілим для європейських експертів є зразок правової системи, на який опирається цей проект змін. Йшлося і про відсутність прозорого механізму виборів в країні, про те, що без відповіді залишено запитання, чи діючий Президент збереже свої повноваження. Також подив членів Комітету викликала й чергова демонстрація багатовекторності української політики. Демонструючи наміри європейської інтеграції, входження в НАТО, в той же час Україна головує в структурах СНД, декілька разів наголосила Жозетт Дюрьє.

Вона також порушила питання про постачання "Кольчуг" в Iрак, зазначивши, що "це питання ще не вирішене".

В той же час, оскільки журналісти, згідно протоколу, могли брати участь у зустрічах лише перші десять хвилин, це дало змогу порівняти відповіді європейських експертів та українських політиків. Вони не завжди співпадали. Так, Анатолій Зленко повідомив, що питання про постачання українських "Кольчуг" в Iрак на зустрічі не обговорювалося.

У своїх відповідях українські політики демонстрували чіткі наміри, але не дії. За словами Ренати Вольвенд, ратифікацію Європейської хартії мов нацменшин обіцяно провести в наступні тижні, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин пообіцяв провести круглий стіл за участю представників Генпрокуратури та Верховної Ради для вирішення питань реорганізації прокуратури, очікується схвалення у третьому читанні Кримінально-процесуального кодексу.

Виконуючий обов'язки генерального прокурора Сергiй Винокуров на зустрічі з членами Монiторингового комiтету Парламентської Асамблеї Ради Європи заявив, що розслiдування справи Гонгадзе буде завершене найближчим часом. Пiсля приходу на посаду генпрокурора Святослава Піскуна, нагадав С. Винокуров, була створена нова оперативна слiдча група, яка "принципово пiдiйшла до розслiдування цiєї справи". В. о. Генпрокурора зазначив, що справа Гонгадзе розслідується "максимально відкрито" iз залученням експертiв не тiльки з України, а й з iнших країн, слiдчi органи "йдуть назустрiч" сiм'ї Г. Гонгадзе i реагують на всi її клопотання. С. Винокуров також заявив, що на сьогоднi проводяться активнi слiдчi дiї з розслiдування у справі, розслiдуються усi можливi версiї. "Генпрокуратура вважає, що у цiй справi зроблено значнi кроки в розкриттi, i найближчим часом ми зможемо заявити про її розкриття", - заявив вiн.

А от за словами Ханне Северинсен, під питанням залишається захист інтересів Лесі Гонгадзе, оскільки Генпрокуратурою розслідується кримінальна справа щодо її адвоката Андрія Федура. Натомість Сергій Винокуров пообіцяв, що надасть можливість експерту РЄ Хансу Крюгеру, що прибуває наприкiнцi травня до Києва, повнiстю ознайомитися з матерiалами i ходом розслiдування справи про вбивство журналiста Георгiя Гонгадзе.

У питанні щодо порушеної Генеральною прокуратурою кримінальної справи за фактом публікації у ЗМІ, що нібито перешкоджають Президенту здійснювати його діяльність, Сергій Винокуров, з’ясувалося на прес-конференції, просто злукавив.

Як процитувала слова С.Винокурова Жозетт Дюрьє, у розмові з членами Моніторингового комітету він заявив, що „ці кримінальні справи було закрито, а якщо буде інший перебіг подій, то він нас про це негайно повідомить”. От тільки негайно і про інше Сергій Винокуров повідомив не членів Комітету, а журналістів: „справу буде закрито”, як тільки закінчиться розслідування. Прокуратура ж, мовляв, просто з’ясовує ситуацію, хіба журналісти потерпають від того, запитував він?

Коли про таку розбіжність у словах в.о. Генпрокурора стало відомо керівнику Моніторингового комітету, вона висловила сподівання, що люди, з якими їй довелося спілкуватися, відповідальні, і розслідування цієї кримінальної справи буде зупинено. В чергове європейським експертам доводиться не довіряти українській владі.

Європейські експерти ще раз наголосили на тому, що готові вислухати і свідчення самих журналістів, які ті можуть надсилати на персональні електронні адреси членів Моніторингового комітету ПАРЄ.

На жаль, претензій до України у питанні дотримання свободи медіа не зменшилося. Ще одна проблема, актуалізована так званим „всенародним обговоренням конституційної реформи”: доступ опозиції до медіа. Не секрет, що ТБ монополізовано висвітленням форсованих Президентом змін. За словами голови СПУ Олександра Мороза - співголови ВР з підготовки змін до Конституції - за два місяці обговорення в ефірі центральних каналів не прозвучала думка опозиції з цього питання. Якби не хотілося народному депутату Олегу Зарубинському (НДП), провести водорозділ між прихильниками парламентаризму в країні та його противниками, Олександр Мороз наполягав на тому, що пропозиції конституційної реформи Президента є закріпленням диктатури. Доповідач по Україні Ханне Северинсен повідомила, що отримала і від Президента і від Голови ВР підтвердження, що зміни до Конституції вноситимуться лише законним шляхом.

На що одразу отримала контр-зауваження: Президент підштовхує країну до вирішення цього питання на референдумі, а такий розвиток подій Конституцією не передбачений. „Якщо дії Президента будуть неконституційними, - відзначила Жозетт Дюрьє, - то буде певна реакція”. Як нагадала Ханне Северинсен, подібна загроза вже була над країною, коли було проведено, за її ж словами, „референдум в лапках”. Тоді рішення РЄ було однозначним: коли зміни до Конституції будуть внесені не належним чином, перед Комітетом Міністрів Ради Європи буде ініційовано питання про початок процедури позбавлення України права голосу в цій організації.

Подальше обговорення питань за участю Моніторингового комітету ПАРЄ та керівників депутатських груп та фракцій було закритим для преси. Однак, ця розмова отримала оцінку відвертої. Вже потім, після зустрічі, керівник фракції „Батьківщина” у ВР Юлія Тимошенко зауважила „Детектор медіа”, що проблема закритості доступу опозиції до ЗМІ існує, і про це говорилося на зустрічі з експертами. „Ця проблема вже є настільки системною, що вже немає значення, про що говорить опозиція, чи про реформи, чи про негативні оцінки влади, йдеться про повну блокаду за будь-яких обставин, - сказала вона. – Я маю рішення суду, яке зобов’язує канал „1+1” надати ефір для спростування неправдивої інформації, однак ми отримали відмову від директора цієї телекомпанії. Більше того, телеканали не дають адекватної оцінки дій опозиції, знаходять лише елементи дискредитації опозиції у всіх подіях, з нею пов’язаних. Тобто має місце не тільки недопуск до прямих ефірів, дебатів, обговорень, а ще й повне викривлення інформації. Ми підняли це питання в парламенті, і згідно прийнятої нової постанови про висвітлення роботи ВР, кожна фракція отримала 30 хвилин ефіру на місяць, коли вона може висловитися відносно подій політичного, соціального життя.

Ця постанова прийнята, але й державний канал УТ-1 не приймає її до виконання. Я звернулася до Володимира Литвина з проханням запросити керівника Першого національного для пояснень. Відповіддю керівника каналу було те, що він не планує виконувати цю постанову і не планує з нами контактувати. Керівник НТКУ проігнорував і звернення голови інформаційного комітету ВР М.Томенка. У понеділок на Погоджувальній раді Володимир Литвин констатував, що не може вплинути на вирішення цієї ситуації. Відбувається повна інформаційна блокада. Якщо ми все ж доб’ємося зустрічі з керівником НТКУ й отримаємо від нього відмову, то звертатимемося до суду. Але це складний етап, результат якого не передбачений. А якщо розгляд питання затягнеться на рік? Ми наполягатимемо, аби керівник НТКУ дав відповіді у залі ВР, і, як наслідок, ініціюватимемо питання про призупинення фінансування НТКУ. Але все це є наслідком існування недемократичних процесів в країні, в якій процедур захисту прав людей немає”.

Як резюмував в інтерв’ю „Детектор медіа” член Моніторингового комітету ПАРЄ Асім Моллазаде, попри все, питання дотримання свободи слова є і залишатиметься ключовим у стосунках РЄ і України: ”Безперечно, його досі не вирішено. Це стосується і електронних ЗМІ, і прав журналістів. Це питання постійно залишатиметься під контролем РЄ, тому що люба акція проти журналістів є акцією проти демократії”.

За словами Ханне Северинсен, у підготовці чергової доповіді по Україні вони будуть таки керуватися останніми доповідями „Humans Rights Watch” та „Репортерів без кордонів”, якби не хотілося деяким чиновникам Адміністрації Президента вважати ці громадські організації „товариством любителів кактусів” чи под.

Доповідь буде винесено на обговорення ПАРЄ у вересні, до цього відбудеться ще одне засідання Комітету.

І тільки одне питання європейських експертів до українських журналістів так і залишилося без відповіді: чому ви самі боїтеся? Чому ви самі не кажете вголос про свої ж проблеми?

Читайте також:

ВР вимагає відповіді, чи продовжується переслідування журналістів і ЗМІ за нібито здійснений ними "незаконний вплив" на Президента

Тепер зрозуміло, чому Кучма підписав Закон про цензуру?

Омбудсмен Карпачева критикует отстранение адвоката Федура от защиты матери журналиста Гонгадзе