“Детектор медіа” щиро вдячна всім за зустрічну критику і цінні зауваження. Ми ще раз закликаємо всіх журналістів-новинників поставитися до моніторингу як до нашої з вами спільної роботи, спрямованої водночас на підвищення якості ТБ-продукту і на підвищення якості Детектор медіа.

Примітка: тексти зауважень подано курсивом, відповіді “ТК” – звичайним шрифтом.

1. Зауваження керівника інформаційного мовлення телеканалу „1+1” пана В.Піховшека (на Форумі):

Шановні колеги, Ваш другий звіт більш професійний, в ньому точніше обрані слова. Я порадив декільком колегам написати до Вас щодо того, з чим вони не погоджуються. Дві поради.

Перша. Оцінювати якість операторської роботи.

Оцінювати якість операторської роботи на нинішньому етапі ми, на жаль, кваліфіковано не можемо. Можливо, в майбутньому вдасться вирішити цю проблему.

Друга. Моніторити нічні випуски ТСН.

Для нас, як і для Вас, також було б цікаво проводити моніторинг всього інформаційного мовлення телеканалів (включаючи ранкові, денні, нічні випуски). В майбутньому ми сподіваємося цього досягти. Адже така робота потребує відпрацьованої методики і значного ресурсу. Поки що ми свідомо обмежилися лише вечірніми новинами, і навіть це робиться дуже скромними силами. Вважайте, це – лише початок великої справи, до того ж – поки що явно недосконалий. Але ж починати з чогось треба.

З вівторка, 18 березня і далі сюжети про бюджетний скандал перейшли в нічні випуски ТСН. Тут може бути неоднозначна інтерпретація: це політично важлива тема, якій місце у основних випусках новин. Що ж, перевести тему в ніч було моїм редакційним рішенням.

З трьох причин. Перша – по темі було мало нового, а більше полеміки: почалася позиційна війна. Друга – було багато важливіших сюжетів напередодні війни. Третя – нічний випуск ТСН за нашою давньою традицією більш політизований, і так до своєї роботи ставляться його автори, Олесь Терещенко і Андрій Тичина.

Але тему ми не випускали з-під уваги.

Перше. В даному разі ми мали на увазі не полеміку, а конкретні події, якими продовжувався скандал (кожне засідання робочої групи, після якого назовні пробивалася нова інформація у вигляді заяв окремих ньюзмейкерів, – безумовно, були такими подіями). По-друге, ми мали на увазі також те, що рознесені в часі звинувачення–спростування повинні бути (чи не бути) в ефірі лише у зв’язці (з огляду на принцип збалансованості). Якщо новини подали звинувачення, - вони зобов’язані подати й спростування, незалежно від того, скільки днів мине між цими двома подіями. Причому – і це є принциповим моментом – спростування має подаватися у такому ж випуску (в даному разі – саме в вечірніх новинах) і навіть - бажано в такому ж форматі.

Друге. Наприклад, у вівторок (18 березня), окрім важливих передвоєнних новин у випуску ТСН знайшлося місце для трьох великих неновинних сюжетів (історія поневірянь українських моряків на Кіпрі, розслідування діяльності херсонської харизматичної церкви і проблемний сюжет про знищення скіфських курганів на Дніпропетровщині). Будь-який з цих сюжетів не був того дня критично оперативним (про останню проблему, наприклад, вже попереднього тижня розповідали 2 інших телеканали). Тому сформульована вами друга причина не виглядає переконливою.

Редакційна політика – прерогатива редакції, ми з цим не сперечаємося. Звісно, можна будувати редакційну політику таким чином, щоб глибокий розбір складної політичної чи економічної тематики свідомо відкладати на нічний випуск (“для любителів”), але якщо новини мають мету адекватно подавати глядачеві інформаційну картину кожного дня, то фактажну частину цієї тематики вони цілком можуть і повинні подавати у вечірньому випуску принаймні короткими інформаційними повідомленнями (хай навіть усними). Тим більше, якщо це стосується теми, яку новини вже взялися відстежувати.

І останнє, Вам, як одному з найдосвідченіших українських телевізійників, гадаємо, відомі дві простих аксіоми: 1) середній глядач зазвичай дивиться лише один новинний випуск на день (або вечірній, або нічний), 2) вечірні новини телеканалу завжди мають найбільшу аудиторію серед усіх випусків доби (зокрема вечірній випуск ТСН має в кілька разів більшу аудиторію, ніж нічний випуск).

2. Зауваження випускової редакторки ТСН пані Т.Федорів (на Форумі):

Дорогі моніторингові друзі! Стежте, будь-ласка, за правильністю своєї мови, коли робите зауваження іншим. Оголосити "рішення суду по ЄЕСУ" - це ніби ногами згори по ЄЕСУ походити. Забудьте прийменник "по", якщо говорите "про" щось або "щодо" чогось. "Стосунки", як і "взаємини", як і "відносини" є цілком нормативним висловом - принаймні, словники так пропонують. Втім, "відносини", напевне, краще.

Ваше виправлення з вдячністю приймаємо. “Рішення суду по “ЄЕСУ” – це наша помилка (калька з російської).

“Стосунки”, “взаємини” і “відносини” – це справді синоніми і повністю нормативні слова. Але кожне із них має свій смисловий (семантичний) відтінок. “Відносини” – це між державами, економічні, класові тощо. “Стосунки” і “взаємини” – це між людьми, “стосунки” - найчастіше побутового характеру (саме тому “стосунки між державами” – це неправильний вибір слова з синонімічного ряду). Це пояснення ми писали в звіті попереднього тижня, тому не повторили його, виходить, дарма.

Загалом, мовні помилки - це така тонка річ, може, і неправильно, але літературним редагуванням ми іноді жертвуємо заради оперативності. І повірте, людям, які і вдома, і на роботі, і з друзями говорять українською мовою (а в ТСН це справді так), дуже боляче читати зауваження від людей, які цією мовою хіба що зрідка пишуть. Чи може, я помиляюсь, і всі працівники "Детектор медіа" за кавою говорять між собою українською?

Ми розуміємо, що виробництво теленовин не часто дає редакторам і репортерам змогу “вилизати” всі тексти. Якраз навпаки, частіше цього зробити неможливо, і справді новинникам увесь час доводиться чимось жертвувати. Зрозуміло також, що (відповідно до свого призначення) новини не можуть жертвувати оперативністю на користь літературної досконалості тексту. Крім того, у нас немає жодного сумніву в високій професійній кваліфікації команди ТСН. Більше того, мову випусків ТСН вважаємо надзвичайно грамотною. Тим більш прикрими є поодинокі помилки, чи не так?

Пропонуємо вам подивитися на проблему під іншим кутом зору. Не секрет, що стан української мови в суспільстві занедбано. На жаль, помиляються всі: і телевізійники, і Детектор медіа. Але і перші, і останні мають виправляти свої помилки. Насамперед тележурналісти, оскільки саме вони перебувають на “передовій” і є для суспільства законодавцями багатьох речей, не в останню чергу – моди на правильну мову, на точне слово.

Включення до моніторингу окремих мовних помилок (лише найгрубіших або ж таких, які часто повторюються в новинах різних телеканалів) ми робимо лише для того, щоб цих помилок в журналістських текстах ставало дедалі менше. Погодьтеся, від цього виграватимуть усі - новини, глядачі і, зрештою, виграватиме мова. І навпаки гарантовано ніхто не виграє, якщо ми з вами діятимемо за принципом з’ясування, хто краще/гірше знає мову і хто кого має чи не має права вчити. Давайте виправлятися разом, критики – помилки журналістів, журналісти (якщо матимуть для цього вільний час і бажання) – помилки критиків. Будемо щиро вдячні.

З повагою і сподіванням на розуміння.

3. Зауваження ведучої програми “Факти” (ICTV) пані І.Коберник

Шановні колеги, кілька побіжних зауважень щодо цього тижневого моніторингу. Розумію, що це складна робота і в ній теж важко обходитись без „бліх”. Але може не варто роздавати однозначні присуди, базуючись тільки на власних припущеннях? Це тільки побіжна відповідь на те, що маю зараз в пам”яті.

Понеділок, 17 березня.

„У сюжеті О.Пасховера про першу пересаджену в Україні печінку – фактична неточність: двох різних лікарів представлено однаковим титром.”

Це була не фактична, а технічна неточність – збій дав ком”ютер, що видає титри, перед головним лікарем клініки Шалімова Саєнком Факти негайно вибачилися.

Справді, з точки зору випускової групи – це була суто технічна неточність. Але ми тут не робили жодних припущень, тому що з точки зору глядача “Фактів”, погодьтеся, це була саме фактична неточність: адже людину назвали іншим прізвищем і глядач так і не довідався про те, що чув думку головного лікаря авторитетної клініки, чи не так?

Ми вже раніше казали про те, що редакція новин, як правило, знає причини конкретної помилки, але ж про це ніколи не довідається глядач. Тим часом новини робляться не для випускової групи, і не для телекритиків, а саме для глядачів. Тексти “Моніторинга” – це погляд з зовнішньої сторони екрану. Лише так їх і належить сприймати.

„Факти топ-темою обрали операцію по пересадженню печінки (з огляду на нетривіальність події)”. Правильно – з пересадження печінки.

Повністю з вами погоджуємося. “по пересадженню” – це наша помилка (калька з російської).

„Четвер, 20 березня. Факти так само не змінювали стандартного формату подачі інформації.”

ЦЕ не відповідає дійсності. Факти справді завчасно не планували вечірнього марафону, але дізнавшись, що о 21-00 Президент виступить із телезверненням щодо передислокації РХБ-батальону до КУвейту, вирішили змінити програмну сітку. З 21 по 22-гу подавалася оперативна операція щодо бомбардувань Багдаду і подій на півдні країни, були розширені сюжети на іракську тему, ексклюзивне інтерв”ю Карлоса Паскуаля та гості в студії – з приводу РХБ-батальону та можливих наслідків війни на світовому ринку нафти (в тому числі для України).

Це певне непорозуміння. В огляді за 20 березня йшлося (і ми це пояснювали, - мабуть, не досить чітко) не про загальний ефір четверга, ми не бралися розглядати “телемарафони” чи низку спецвипусків, які телеканали робили протягом того дня. Ми спробували формалізувати, адже з самого початку об’єктом дослідження мали підсумкові вечірні (праймівські) випуски новин, тому в четвер спробували розглядати саме ту частину ефіру, яку канали у четвер формально подавали як вечірній випуск, або ж видавали в ефір в стандартний час вечірнього випуску. Тому згадана вами фраза стосувалася ефіру ICTV з 21.40 до 22.15 (приблизно). Ця частина ефіру за версткою і підходами здалася нам цілком схожою на стандартний випуск – звідси саме такий висновок. Але, з огляду на ваше зауваження, схоже, своє завдання за четвер ми таки формалізували невдало (принаймні стосовно “Фактів”). Тож вибачаємося перед співробітниками програми за неправильний висновок.

„Мовні помилки: вміння не будуть затребувані – слід запитані або потрібні”- це була точна цитата з телезвернення Президента України, про що було зазначено на початку і в кінці цитованих слів.

Про пряме цитування в ефірі зазначено не було. Хоча, розуміємо, що зіграв свою роль дефіцит часу (очевидно, що ви повідомляли про це “з листа”).

Втім, якщо подивитися на проблему ширше, - тут є привід для дискусії. На жаль, переважна більшість українських політиків і чиновників мовить досить безграмотно. То чи є для журналістів правильним ретельно ретранслювати в ефір мовні покручі в прямих цитатах? І якщо є можливість замінити вульгарні русизм чи кальку на суто український відповідник (без будь-якої втрати чи викривлення первинного смислу висловлювання), - які правила журналістської професії заважають нам це зробити? „Детектор медіа” було б цікаво почути вашу думку і думки інших колег стосовно цієї проблеми.

все ще – слід досі – літературно правильними є обидва варіанти.

Справді, погоджуємося з вами. Просто слово „досі” – здається більш природнім для української.

П’ятниця, 21 березня „Нечіткість посилання в усному інформаційному повідомленні про бюджетний скандал: “Однак голова робочої групи Генадій Васильєв спростував Порошенка і повідомив, що жодних подібних рішень робоча група не ухвалювала, бо на засіданні були присутні менше половини необхідної кількості депутатів. Тому, за словами Васильєва, вирішили передати це питання на розгляд регламентного комітету”. Оскільки в п’ятницю подібної інформації не було ні на стрічках інформагентств, ні у випусках інших телекомпаній, єдино можливий варіант – Васильєв сказав про це ексклюзивно Фактам. Якщо це було так, слід було дати відповідне посилання.”

Це не була ексклюзивна інформація Фактів – Васильєв скликав журналістів на 17-00 і в кадрі були також „кубики” мікрофонів інших каналів. А те, що вони не подали цієї інформації – їхнє право і законний вибір. Тому формулювання „нечіткість посилання” і вислів „єдино можливий варіант” в цьому випадку вжито навряд чи доречно.

От бачите, саме нечіткість посилання і викликала непорозуміння. Щодо відео, - змушені констатувати, що саме по собі відео, яким новини ілюструють усні інформаційні повідомлення, на жаль, не може бути стовідсотковим доказом того, що це знімалося саме сьогодні і саме на місці події. Канали досить-таки часто послуговуються в схожих ситуаціях архівним відео, не зазначаючи, що це архів. На жаль, Факти також подеколи цим “грішать”.

Субота, 22 березня „Фактична помилка: в інформаційному повідомленні про спростування похорону Г.Гонгадзе вказано, що “проводилося чотири судмедекпертизи. Всі вони підтвердили, що це тіло Георгія Гонгадзе”. Одна з цих експертиз, як відомо, не підтвердила цього.”

В цьому ж повідомленні були перераховані всі чотири експертизи – українська, російська, американська і швейцарська. Як відомо, всі вони підтведили належність Таращанського тіла Георгію Гонадзе. Дослідження, проведене Сергієм Головатим в Німеччині не може називатися судово-медичною експертизою, бо за визнанням експертів, в тому числі закордонних, було здійснене без дотримання норм і законів ведення слідства.

Даруйте, ваше пояснення цілком логічне. Щиро вибачаємося перед “Фактами”.

Але, як бачите, “на слух” таке формулювання здатне ввести глядача в оману. Мабуть, справа в тому, що про горезвісне німецьке дослідження надто багато разів говорилося політиками і мас-медіа саме як про “експертизу”. І навіть не так давно сама пані Л.Гонгадзе згадувала про нього на прес-конференції. Тому, мабуть, цей момент потребує короткого пояснення в бекграунді. Втім, ми не наполягаємо на цьому.

Водночас дякуємо, що оцінили вдалі, і на нашу думку, знахідки „Фактів” і сподіваємося, що моніторнг все ж буде більш зваженим і менш категоричним. Якщо щось незрозуміло Детектор медіа, то це не означає, що воно є неправильним. Те ж саме стосується присудів авторів моніторингу щодо суспільної важливості чи неважливості новин, які були представлені чи не представлені в програмах – це дуже дискусійне питання. Ніхто з нас не претендує на істину в останній інстанції, чи не так?

Іванна Коберник, ведуча програми „Факти”, ІСТV

Очевидно, останнє ваше зауваження настільки серйозне, що нам має сенс повернутися до Критеріїв і чітко визначити ті принципи, за якими будемо вважати ту чи іншу новину обов’язковою для висвітлення. Ми теж не претендуємо на істину в останній інстанції, просто є цілком усталені новинні поняття про відносну важливість різної інформації. Ми виходимо саме з них. Обіцяємо спробувати формалізувати це в майбутньому, хоча чіткої формалізації тут важко досягти. В той же час той, хто мав нагоду бодай рік попрацювати на теленовинах, вже починає відчувати, яка новина є важливою, і яка новина є цікавою для глядача.

Щиро дякуємо вам за серйозні критичні зауваження і обіцяємо їх враховувати в подальшій роботі.

4. Зауваження п.Філолога (з Форуму)

Шановні панове Детектор медіа,

ваші спроби аналізу мовних помилок новинного ефіру видаються не надто переконливими. Схоже, цей горішок вам не по зубах - надто тонкі матерії, а ви в цьому, даруйте, не надто тямите. Натомість професіоналізм літредакторів новин, які ви моніторите, - поза сумнівом. Гадаю, вони спроможні більш кваліфіковано критикувати "своїх" журналістів, і, гадаю, що вони це таки роблять. Звісно, привселюдна критика - річ ефективніша... Але починати кампанію за чистоту мови вам варто було б, на мою думку, з ретельного редагування українськомовних матеріалів на власному сайті, бо вони кричуще безграмотні.

Не маємо жодного сумніву в професіоналізмі літредакторів теленовин. І в професіоналізмі журналістів. Свідченням чого є досить грамотна мова теленовин, навіть порівняно з іншою ефірною продукцією. Не виключаємо, що літредактори критикують “своїх” журналістів за мовні помилки. Але, гадаємо, про помилки все одно говорити треба (про мотиви - дивіться вище).

Згодні з вашою оцінкою мовної грамотності сайту. Цю проблему ми зараз намагаємося вирішити і обов’язково вирішимо.

Втім, зовсім непереливки вам буде, коли залучите до моніторингу СТБ, яке свідомо користується офіційно не затвердженими нормами. Маю підозру, що ви надто далекі від перипетій сучасних правописних дискусій, аби аргументовано втручатися в них. Хоча - дерзайте, справа шляхетна. Але залучайте справді фахових експертів.

Метою моніторингу не є дискутувати з проблеми мовних норм (наприклад, вирішувати, якого словника дотримуватися – Б.Грінченка 1907 року, С.Василевського та Є.Рудницького 1937 року тощо). Справді, століттями українську мову заганяли у підпілля (за царя) і навмисно варварськи русифікували (за Сталіна-Брежнєва). Журналісти СТБ більше за своїх колег заходилися реанімувати суто українські елементи мови, штучно заміщені “унормованими” кальками та росіянізмами. Можна сперечатися, наскільки швидко жива розмовна мова піддасться “революційним” методам, але те, що робить СТБ - є одним з можливих методів “лікування” мови. Хоч і не найефективнішим. Втім, зверніть увагу на те, що в моніторингу ми намагаємося вести мову лише про ті помилки, які таки є помилками з точки зору всіх (і наявних, і репресованих) мовних норм.

Фахових мовних експертів, на жаль, поки що маємо змогу залучати лише на рівні поокремих консультацій, з часом цю проблему ми також вирішимо.

24 БЕРЕЗНЯ (ПОНЕДІЛОК)

ТОП-ТЕМА:

Топ-темою дня на всіх каналах продовжує залишатися іракська криза в різних її складових. Докладніше – див. в розділі “ДЕЯКІ ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ НОВИНАМИ ТЕМИ ІРАКСЬКОЇ ВІЙНИ „

Окремо розглянемо висвітлення каналами в понеділок теми підготовки українського батальону РХБ-захисту до відправлення, як найближчого в ці дні до України аспекту війни.

Новини 1 Національного обмежилися усним повідомленням, проілюструвавши його архівним (!) відео, Подробности взагалі повідомили про це лише усно (мабуть, це питання до редакційної політики: зовнішнім подіям приділяється значно більше уваги, аніж внутрішнім, українським).

Репортер, ТСН і Факти присвятили цій темі повноцінні сюжети з місця події. Було подано стандартний набір інформації про прибуття міністра оборони з інспекцією, графік відправлення і кількісний склад батальону, повідомлення передової групи щодо умов перебування тощо. Але лише журналісти Фактів Н.Дерманська та О.Гулик не задовольнилися заявами офіційної особи (прес-секретаря Західного оперативного командування М.Гуцуляка) і довідались про кількох “відмовників”. Цю тему в сюжеті подано винятково драматично: синхрон матері вояка, яка плаче і не йде з КПП, щоб забрати сина, знімає для глядача шлейф абстрактності з події. Цей сюжет Фактів можна однозначно вважати успіхом програми.

Можна вважати великою помилкою більшості каналів те, що доки тривали дискусії навколо відправлення РХБ-батальону, журналісти не спілкувалися з родичами його вояків, а обмежувалися зовнішньо- і внутрішньополітичними, військово-технічними і навіть медичними аспектами, забувши про суто “людський фактор”.

Канали намагаються також “ілюструвати” фактажну частину розповіді про іракську війну окремими “історіями” і проблемними сюжетами. Репортер – розповіддю про одеського шевця, який не обслуговуватиме Дж.Буша-молодшого (сюж. Д.Анопченка), Подробности – прикладом повоєнної Сербії (сюж. В.Ар’єва) та ін. (див.нижче).

ІНШІ КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

Тему вручення премій Американської кіноакадемії канали висвітлювали адекватно, тема результатів референдуму в Чечні, на наш погляд, заслуговувала більшої уваги навіть на тлі іракської кризи. Лише Подробности зробили спробу подати тему поглиблено (до короткого інформповідомлення додали сюжет – “історію” про чеченок-біженок), втім, власне про подію всі канали розповіли надто стисло і буденно, хоча чеченська криза завжди цілком “законно” перебувала в списку тем, за якими українські канали ретельно стежили. Зрештою український глядач побачив в ефірі цілком “офіційну версію” цього референдуму і нічого не довідався про настрої чеченського суспільства.

Про іншу значиму подію – порушення кримінальної справи проти екс-віце-прем’єра Козаченка (в контексті актуальної нині “зернової” проблеми загальнодержавної ваги) коротко повідомили лише Репортер, Новини Першого Національного і Факти.

Важливі теми дня, які не було висвітлено:

Тему оприлюднення цільового плану Україна-НАТО не подали Репортер, ТСН і Подробности.

Істотну новину в продовження теми бюджетного скандалу (заява П.Симоненка про те, що він таки наполягає на факті фальсифікації) подали лише Новини Першого Національного.

Крім того, ще дві теми цілком могли заслуговувати на увагу новин цього дня: військовий заколот в Грузії (подали лише Новини ) і підсумки референдуму в Словенії щодо вступу до ЄС і приєднання до НАТО.

ОКРЕМІ ЗАУВАЖЕННЯ:

Репортер (Новий канал)

Заанонсований сюжет про церемонію вручення “Оскарів” вийшов наприкінці спортивного випуску (який за структурою Репортера не є частиною випуску, це фактично окрема програма).

ТСН (Студія 1+1)

В сюжеті Ю.Сидоренка штучно поєднано дві різних теми: репортаж з антивоєнного мітингу в Харкові без будь-якої логічної зв’язки продовжується темою посилення заходів безпеки в Одеській області (можливо, логічним було б або подавати ці два матеріали поокремо, або ж оформити їх у вигляді огляду).

Подробности (Інтер)

У підводці до репортажу О. Лук’яненка з Москви “В американскую прессу просочились сведения, что Россия поставляет Ираку оружие. <...> Госдеп, по данным американских СМИ, уже заявил протест России. Правда, эту информацию сегодня уже опровергли и в посольстве Ирака в Москве и в Администрации российского Президента” – незрозуміло, що саме спростовували офіційні інстанції: обвинувачення Держдепу США чи інформацію ЗМІ про обвинувачення.

На наш погляд, невиправданим було запрошення до студії першого заступника держсекретаря МВС М.Корнієнка. По-перше, тема поправок до закону про банки та банківську діяльність не подієва (дискусійна, МВС роз’яснює свою позицію щодо законопроекту), по-друге, явно другорядна цього дня, і по-третє, нічого принципово нового, порівняно з попереднім інформаційним повідомленням, в студії сказано не було.

Новини (Перший Національний)

Два рекламних сюжети Л.Томанек (тютюнова фабрика в Прилуках, послуги “Приватбанку”) в межах новинного випуску.

Факти (ICTV)

Сюжет П.Мудрака про конфлікт між “Приватбанком” і ФДМУ щодо продажу державного пакету акцій Нікопольського заводу феросплавів зроблено неповно, неточно і незбалансовано. Крім того, журналістський коментар у сюжеті не відділено від фактів. Такий наш висновок потребує серйозних пояснень.

Неповнота і неточність. З фактичної неточності починається вже підводка до сюжету: “Претендент на купівлю 25% акцій Никопольського феросплавного заводу “Приватбанк” звинувачує уряд і Фонд державного майна у нерівності прав учасників конкурсу” (насправді банк звинувачує конкретно ФДМУ і корпорацію “Інтерпайп”, жодного слова про уряд). У сюжеті неповно викладено суть конфлікту: голова банку заявляє, що додаткові умови “написано під одного покупця – корпорацію “Інтерпайп”, закликає згадану корпорацію “до чесної боротьби” і сподівається “на відкриту відповідь В.Пінчука (“Інтерпайп”) і М.Чечетова (ФДМУ)” (УНІАН, 24.03). Про все це в сюжеті не згадується. Увагу зосереджено на питанні – звідки банк візьме 500 млн. грн, які він пропонує заплатити за акції. Не згадується в сюжеті також про те, що на цій же прес-конференції керівник самого заводу звинуватив корпорацію “Інтерпайп” у створенні інформаційної блокади щодо об’єктивного висвітлення конкурсу.

Незбалансованість. В сюжеті не представлено позицію ФДМУ (в особі М.Чечетова) і корпорації “Інтерпайп” (в особі В.Пінчука). Втім, позицію “Приватбанку” також не можна вважати представленою (див.вище).

Невідділення коментаря від фактів. Журналіст каже: "Схоже, заявлена висока ціна, всупереч своїй декларативній привабливості, має на меті лише зрив конкурсу з продажу пакету НФС...” (це не факт, а лише домисел журналіста, адже ньюзмейкер не робив заяв про подібну мету своїх дій).

Загальні зауваження за 24 березня

Приклад досить часто повторюваної “системної” похибки інформаційних повідомлень – подача каналами інформації про доручення Президента Кабміну підвищити студентам стипендію (про це в понеділок повідомляли Подробности, Новини і Факти). Повідомляється лише відносна величина – “на 10 відсотків”. Жодний з каналів при цьому не дає абсолютної цифри, зрозумілої і конкретної для глядача (студенти сьогодні одержують по 42 гривні стипендії, відмінники – по 53, тобто згадане підвищення становитиме 4 і 5 гривень відповідно). На жаль, змушені констатувати, що ця ж помилка в понеділок не оминула і повідомлення інформаційних агентств.

ПОЗИТИВИ І УСПІХИ:

Глибоке і цікаве дослідження того, як ставиться пересічний українець до війни (сюжет О.Мацюцьки, ТСН) – представлено широкий спектр думок (соціолог, психолог, звичайні люди), сюжет добре скомпоновано.

Сюжет Н.Дерманської та О.Гулика (Факти) – див.вище.

Сюжет О.Пасховера (Факти) – в традиційний день боротьби з туберкульозом журналіст знайшов нетривіальну проблему: на тлі епідемії лікарі-фтизіатри жодним чином не захищені від тієї хвороби, від котрої вони лікують своїх пацієнтів і масово заражаються від контактів з хворими.

МОВНІ ПОМИЛКИ:

“Лідокол” (Репортер, сюж. І.Павленок) – русизм, українською “криголам”.

“Военно-начальники” (Подробности, сюж. О.Коваля) – слід “военачальники”.

25 БЕРЕЗНЯ (ВІВТОРОК)

ТОП-ТЕМА:

Чільною темою випусків продовжує залишатись іракська війна. Більшість каналів починали цього дня випуски з перебігу бойових дій в Іраку, Подробности – з початку переправлення українського батальону РХБ-захисту до Кувейту. Зупинимося на цій темі докладніше.

Усі, без винятку, канали присвятили темі повноцінні сюжети. Крім того, ТСН і Подробности організували прямі включення зі Скнилівського аеродрому. Слід зауважити, що обидва прямих включення не містили в собі оперативної інформації (тобто того, заради чого робиться пряме включення в новинах). Усе, що повідомляли у включеннях Г.Онищук (Подробности) і О.Загородний (ТСН) – було повідомлено військовими журналістам ще вдень і знайшло своє місце в сюжетах. Показово, що практично всі повідомлення ТСН у прямому включенні мали посилання на міністра оборони Шкідченка, який спілкувався з журналістами вдень. У включенні Подробностей недоречною була спроба репортерки розповісти про вміст речового мішка вояка батальону (очевидно, що про це цілком доречно розповідати лише в сюжеті). Чи не тому ведучій програми довелося припиняти цю розповідь на півслові.

Знову різнобій у цифрах. Усі канали повідомляють про те, що відмовилися летіти до Кувейту чотири військових. Подробности (Г.Онищук у прямому включенні) повідомляють про трьох вояків.

Одразу дві фактичних невідповідності в повідомленні Фактів. Ведуча в студії - неправильно: “вдома залишаться ті, хто забезпечуватиме тилові потреби батальйону...”, в тексті сюжету – правильно: “туди не полетять ті, хто мав би забезпечувати тилові потреби батальйону”. Титр: “рядовий українського радіо-хімічного батальону” (виходить, йдеться про радистів і хіміків, а не про тих, хто захищає від радіаційного та хімічного забруднення).

ІНШІ КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

За темою затримання Генпрокуратурою екс-віце-прем’єра Козаченка – ТСН та Репортер зробили повноцінні сюжети, решта каналів обмежилася усними повідомленнями. При цьому не зовсім коректно побудовано повідомлення Фактів: починається з реакції прем’єра Януковича, в той час, коли справжньою новиною є затримання підозрюваного. Не всі канали також згадують про окремі важливі для подібного типу повідомлень подробиці: про те, що рішення про міру запобіжного заходу (арешт, підписка про невиїзд тощо) протягом 3-х діб повинен ухвалити суд, а також про те, яким може бути покарання за наведеними обвинуваченнями. Усне повідомлення Новин на цю тему частково проілюстровано невідповідним відео: коли йдеться про заст.генпрокурора І.Дрижчаного, глядачеві показують митника Каленського.

Важливі теми дня, які не було висвітлено:

Цього дня ще ряд тем з різних причин заслуговував на увагу новин. Про те, що Президент підписав закон про державний гімн (повідомили лише Подробности), про роковини загибелі В.Чорновола згадали лише Подробности і Новини. Дві значних події відбулися цього дня у Львові: півдня в місті не працював електротранспорт (про це повідомили лишие Новини), справді масовий мітинг провели студенти Львівського університету на підтримку свого ректора, якого звільнило з посади управління освіти (про це повідомили лише Факти).

Досить цікавою (тим більш в контексті іракської кризи) була новина про те, що США звернулися до України з проханням посприяти їх відновленню в ЮНЕСКО (про це повідомили лише Новини і Факти). Лише Новини повідомили цікаву в нинішньому контексті інформацію про повернення до Афганістану полонених талібів з військової бази Гуантанамо. Лише Подробности та Новини повідомили про арешт російського олігарха Б.Березовського в Лондоні.

ОКРЕМІ ЗАУВАЖЕННЯ:

ТСН (Студія 1+1)

Фактична невідповідність в матеріалі про нетипову пневмонію. В підводці йдеться: “у світі вже 417 людей захворіли...”, водночас у сюжеті: “у світі 456 випадків захворювання”. Крім того, в сюжеті ще одна помилка: “ефеномінова кислота” – правильно: “мефенамінова кислота”.

Подробности (Інтер)

У сюжеті О.Лук’яненка – занадто ігровий як для такої серйозної і драматичної теми (іракська війна) стендап, в якому журналіст бавиться з паперовим літачком, крім того, таке дійство в кадрі взагалі не виправдовується змістом сюжету.

Рекламний сюжет І.Юсупової про компанію “Київстар” в межах новинного випуску.

Новини (Перший Національний)

Усне інформаційне повідомлення про свято Служби безпеки України проілюстровано невідповідним відео: в тексті – про показники і успіхи СБУ, в кадрі – ч/б кадри хроніки середини минулого століття.

Також не є зрозумілим сенс матеріалу з коментарем М.Погребинського стосовно політичної реформи: політолог – не політик, в даному разі його спілкування з представниками регіональних ЗМІ не було новиною, окрім того, - ніякої принципово нової думки Погребинський не висловив.

Факти (ICTV)

У сюжеті О.Михайлюк про історію банкнотно-монетного двору НБУ журналістка обмежується безособовими конструкціями “починати було важко”, “по допомогу звернулися”. Подібний жанр потребує конкретики. Вочевидь, розповідаючи про історію цієї установи, належало згадати ідеолога, організатора і натхненника її створення В.Гетьмана.

У сюжеті С.Козирєвої про останні репетиції прем’єрних вистав Жолдака в Харкові – надто відверте відео.

ПОЗИТИВИ І УСПІХИ:

Якісна робота О.Клюєвої та І.Павлюка (Подробности) на включеннях (телефонному і прямому) з Кувейту та Тель-Авіва відповідно.

Якісний сюжет Ю.Савостіної (Факти) про паризький ресторанний бізнес (досліджено всі цікаві аспекти).

МОВНІ ПОМИЛКИ:

“Згідно українського законодавства” (Репортер, сюж. С.Хрущак) – неправильне керування, слід: згідно з законодавством, є й інші варіанти: відповідно до законодавства, за законодавством.

26 БЕРЕЗНЯ (СЕРЕДА)

КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

ТСН, Репортер і Факти поставили чільною темою своїх випусків війну в Іраці. Новини Першого Національного і Подробности – прес-конференцію Президента України.

Війна в Іраці. Ключовою новиною цього дня в перебігу бойових дій стало бомбардування коаліцією ринку в Багдаді і загибель 15 мирних мешканців іракської столиці. Не приділили цьому знаковому епізоду достатньої уваги лише Подробности (обмежилися повідомленням в один рядок). Подробности та Факти цього дня оминули увагою тему гуманітарної катастрофи в оточених іракських містах (Репортер і ТСН виправдано присвятили цій темі окремі повноцінні сюжети).

Лише ТСН та Факти докладно розповіли про надзвичайно важливий геополітичний аспект проблеми: як союзники по коаліції бачать майбутню розбудову Іраку і, відповідно, поділ впливу на країну.

Слід відзначити телефонне включення О.Клюєвої (Подробности) з околиць Басри (досі жодний з українських кореспондентів не наближався впритул до району бойових дій, відтак це включення можна вважати значною подією).

Не всі канали також приділили увагу спростуванням повідомлень про народне повстання проти Хусейна в Басрі.

Прес-конференція Президента України з широкого кола питань. Відмінності в подачі цієї події різними каналами полягали насамперед у верстці. Від намагання слідувати за тематикою (наприклад, Репортер “розбив” інформацію з прес-конференції на усне повідомлення з синхроном про “Кольчуги” та торгівлю зброєю в “іракському блоці” випуску, сюжету на внутрішньополітичну та економічну тематику, і навіть окремий синхрон Президента вміщено в сюжеті про проблеми зернового ринку) до прес-конференції Президента як події (наприклад, ТСН і Факти виклали всю інформацію з прес-конференції в єдиному сюжеті). Трохи незрозумілим є визначення “традиційне щомісячне спілкування Президента з пресою” (Факти) – поки що подібної традиції нема.

Важливі теми дня, які не було висвітлено:

Про знакову подію – підписання 7 постсоціалістичними країнами протоколів про вступ до НАТО – докладно повідомили лише Подробности (сюж. Т.Карпенко з Брюсселя).

Ще ряд подій цілком заслуговував на увагу новин цього дня: призначення дати виборів мера Черкас (тема, за якою канали стежили раніше), звинувачення ГПУ на адресу В.Ющенка в незаконній постанові часів прем’єрства щодо “Ленкузні”. Заява БЮТ про поширення фальшивого номеру газети “ВВ”.