„Далі, думаю, треба виходити на громадське мовлення в загальновживаному розумінні, – сказав Іван Чиж під час чат-конференції. - Але поки не будуть розв’язані, перш за все, економічні проблеми, залишається питання утримання такого мовлення. На жодні транші, або на гроші добрих олігархів суспільного мовлення не збудуєш. (В той же час), сьогодні кожна гривня абонплати на таке мовлення буде сприйматися як здирство. На це треба зважати. Хто представлятиме суспільство? Нехай у ВР дадуть відповідь, чи це будуть тільки партії в парламенті, чи й громадські організації, - чи хто інший? Адже закон про суспільне телерадіомовлення, якщо не помиляюсь, існує з 1995 року. Досі він не реалізується. Але громадське телерадіомовлення треба створювати, однозначно”.



Цими днями завершився перший рік роботи Івана Чижа на посаді Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення (нагадаємо, що назву Комітету було змінено Указом Президента України 31 січня цього року на виконання рішення Конституційного Суду України). Напередодні підсумкової Колегії Комітету Іван Сергійович висловив бажання поспілкуватися із читачами „Детектор медіа”.



З приходом на посаду він пообіцяв провести реформування Держкомітету. З літа, як відомо, у нього з’явилося два перших заступники замість одного. Але Іван Чиж наполягає, що зміни у роботі Комітету були не лише формальними. „Завтра ми про це говоритимемо на колегії в широкому форматі, – сказав він під час чат-конференції. - Цей рік саме був роком серйозної реформи нашого відомства. Ви не повірите, що ще рік тому установа з такою високою назвою і з такими великими функціями не мала навіть електронної пошти. Сьогодні ми розвернули єдину мережу, вибудували управлінську модель. Маючи завданням формувати держінформполітику, ми не мали відповідних структур. Сьогодні вони є. Комітет має в структурі 5 департаментів: державної інформполітики, ТБ і радіомовлення, ЗМІ і видавничої сфери, економічний, адміністративний. Посилили законотворчу складову. Розробили Концепцію інформполітики, якої не було 11 років. Документ зараз у Верховній Раді. Розробляємо проекти 17 законів. Активно робота ведеться на створення Інформаційного кодексу. Детальніше - зможете ознайомитися за матеріалами Колегії”.



За словами Івана Чижа, планується й ратифікація Європейської Конвенції "Про транскордонне телебачення". „Для нас це дуже важливо, - пояснив позицію Держкомітету Іван Чиж. – Тому, що сьогодні український інформаційний простір, особливо прикордонний, зайнятий нашими сусідами. В Закарпатті ведуть мовлення 52 ФМ-мовники, але українського гімну там не почуєш”.

Ще в грудні вийшов наказ про створення супутникового каналу "Україна і світ", завдяки чому новорічне вітання Президента України було поширено на євроазійський континент, включно з Японією і Далеким Сходом. За словами І.Чижа, з березня Україна розпочне повноцінне мовлення українською мовою на увесь світ. До своїх здобутків Іван Чиж відніс також створення каналу державної телерадіоорганізації "Культура" і пообіцяв активно попрацювати й знайти кошти, щоб з нього „зникла сірятина”.

„Тільки сьогодні я підписав 15 свідоцтв на право видавничої діяльності, - розповів він читачам „Детектор медіа”. - Зареєстрував ще три інформагентства, кілька свідоцтв підписано на право виходу газет із загальнодержавною сферою поширення”. До речі, у розмові зі співробітниками „Детектор медіа” вже поза чатом Іван Сергійович повідомив, що на сьогодні в Україні зареєстровано вже біля 70 інформагенств, з них тільки 9 – державних.

Голова Держкомітету спростовував закиди учасників чату „Детектор медіа” про те, що Адміністрація Президента втручається у діяльність Комітету. „Ми сформували план цього року - дуже серйозний, де передбачено багато заходів, які матимуть в перспективі великий вплив на реальний стан інформаційної сфери, - сказав Іван Чиж. - Зокрема, йдеться про реалізацію напрацьованих нашим відомством (без втручання зовнішнього) державних програм "Журналіст", "Мала преса", "Районне радіо і телебачення". Це все те, що ми для себе планували на початку минулого року, що ми зробили, і що ми продовжуватимемо. При цьому жодних тисків, впливів чи втручань не було. Ми виконуємо свою функцію”.



А ось щодо впливу на діяльність теле- та радіо мовників голова Держкомінформу сказав, що хотів би мати більше повноважень. І не лише щодо захисту суспільної моралі, а й щодо видачі ліцензій Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. „Ми реагуємо на засилля низькопробності в ефірі, - говорить Іван Чиж. - На жаль, не маючи законом означених важелів. Вчетверте внесено Державним комітетом проект закону про захист суспільної моралі. Ми його вже погодили, він буде розглядатися на засіданні уряду. Сподіваюся, з його прийняттям ситуація зміниться на користь гуманізму. На жаль, сьогодні ми обмежені в можливості свого впливу на телеканали. Незважаючи на це, ми двічі впродовж минулого року провели серйозний похвилинний моніторинг програм, які транслюються основними загальнонаціональними мовниками. Двічі розглядали ці питання на засіданнях колегії і активно на них впливали. Можна стверджувати, що екран трошки почистішав, але роботи тут ще дуже багато. Думаю, що Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, якій за законом належить стежити, як виконуються умови ліцензування і що продукується в ефірі, так само вживатиме серйозних заходів впливу, бо це хвилює усіх”.



Іван Чиж вважає також, що Нацрада мала б узгоджувати видачу ліцензій із Державним комітетом телебачення та радіомовлення. „Нацрада - позавідомчий конституційний орган із своїми функціями щодо ліцензування і права мовлення в телерадіоефірі. Можливо, ми тут забігли наперед у часі, – вважає Іван Чиж. – Адже в Росії ці функції має Міністерство преси, книговидання і комунікацій. Ми, на жаль, не впливаємо жодною мірою на видачу ліцензій, власне, і не посягаємо на цю прерогативу Нацради. Але хотіли б, щоб видача ліцензій хоча б узгоджувалася . Сьогодні є надзвичайна проблема, коли регіони, вклавши гроші, створивши мережі, позбуваються їх через механізм ліцензування, коли недержавний, спритніший і більш грошовитий відбирає у регіона те, що їм по праву належить. Приклад: 38-й канал в Одесі, де мовила регіональна компанія, сьогодні мусить ділити ефір, який по праву їм належить, з іншою – приватною - телекомпанією”.

У Державному комітеті, виявляється, навіть вже мають уяву, як таку співпрацю з Нацрадою налагодити. Як пояснив читачам „Детектор медіа” Іван Чиж, цей механізм розробити нескладно. І йдеться тільки про елементарне погодження (візування) рішень, які готуються до прийняття. „Була б воля Нацради - це можна запровадити уже завтра, – впевнений Голова Держкомітету. - Сьогодні жодне урядове рішення не приймається, якщо перед тим не відбувається погодження питання усіма міністерствами і відомствами, причетними до того чи іншого питання. Потім такий проект узгоджується в урядових комітетах, а далі виноситься на засідання Кабінету Міністрів. Рішення ж Нацради з питань телебачення та радіомовлення, на жаль, часто бувають як грім з ясного неба для тих, хто за законом зобов’язаний здійснювати інформаційну політику. Я не критикую в цьому випадку Нацраду, я констатую факт, бо таких погоджень сьогодні закон від Нацради не вимагає. Але цього вимагає життя, щоб було менше проблем щодо прикордонного мовлення і т.д”.

Крім того, Іван Сергійович переконаний, що „ в Україні не існує правових підстав для цензури у будь-якій формі”. „А те, що опозиційні видання мають, як правило, найвищі тиражі, підтверджує цю тезу, – вважає він. - Треба зважити і на те, що в Україні дуже легко відкрити газету, для цього треба виконати ряд формальностей, передбачених законом, - на сьогодні ми маємо зареєстрованих 16176 видань; і, на щастя, дуже важко закрити газету. Це може зробити тільки суд або засновник. Проте я не стверджую, що у нас відсутня унтерпрошибєєвщина в цій сфері. І якщо така десь є, то це поза правовим полем, усупереч держінформполітиці і Конституції України. Виданню, яке відмовилося друкувати друкарня, раджу звернутися до суду і вирішити за законом цю проблему. Тоді все стане на своє місце. Надалі бажаючих впливати на регіональне видання буде менше”.

”Адміністрація Президента та Кабмін, на жаль, набагато закритіші установи, аніж Верховна Рада, - каже Іван Чиж, - яка працює в режимі прямих трансляцій (до речі, це ще один із набутків Держкомінформу, оскільки трансляція не велася минулих 5 років)”. Натомість Іван Чиж вважає, що рекомендації АП щодо друку регіональними ЗМІ певних матеріалів є свідченням „відкритості” цієї інституції. І що ці рекомендації „треба вітати, а не піддавати обструкції”. „Інша справа, що жодна позиція, жодна інформація не повинна нав’язуватися, – резюмував Іван Чиж. - Редакція вправі сама вибрати ту, яка її цікавить, або не вибрати ніякої”.

Прогнозуючи ситуацію у медіа-просторі під час наступних виборів Президента, Голова Держкомітету зауважив, що, на його думку, вона буде „не менш серйозною і конфліктною, аніж минула парламентська”. Іван Чиж каже: „Мене хвилює, чи вдасться виконати закон повною мірою, бо така проблема виникала під час парламентських виборів, коли не вистачало ефіру, щоб поділити його між усіма кандидатами. З іншого боку, є проблема нерівного доступу до каналів, її дуже важко вирівняти, оскільки значна частина каналів має своїх власників, і в них ніхто не може відібрати симпатій чи антипатій. І все ж, законом треба врегульовувати ці непрості проблеми”.



Іван Чиж пообіцяв уважно розглянути та відреагувати на усі проблеми у сфері медіа, що обговорювалися у чаті „Детектор медіа”. Зокрема, це стосується ситуації у Чугуєві та навколо „Кримської світлиці”. Щодо останньої Іван Чиж повідомив, що ближчим часом має намір провести нараду безпосередньо з виїздом у Крим, і вже має домовленість з головою Ради Міністрів АРК С.Куніциним. „Обговоримо і ці проблеми, - сказав він. – Визначимося, як діяти. Це ж стосується й створення інформаційного центру в Криму. Але й керівництво газети добре знає наші вимоги. Газета має відбивати настрої ширшого спектра в Криму, ставати цікавішою, тиражнішою. Тому що з тиражем в 1,5-2 тис. екземплярів не можна говорити про серйозний вплив, а іноді це дискредитує саму ідею формування національної складової Криму. Це проблема так само двостороння”.



Учасників чат-конференції також хвилювала й позиція Держкомінформу стосовно реформування НТКУ, тим паче, що в інтерв’ю „Детектор медіа” Артем Петренко й Андрій Омельченко, керівники ТО «Новини», висловили претензії до Комітету. Вони заявили, що Держкомінформу не вигідно передати НТКУ право самій розпоряджатися грошима. Цей процес, мовляв, усвідомлено гальмується чиновниками з Держкомінформу, який не дає дозвіл на перерозподіл частини грошей з інших фондів у фонд оплати праці.

„Реформи держтелебачення, безумовно, назріли. І, безумовно, потрібні, – сказав Іван Чиж. - НТКУ, яка дала нашому телепростору десятки журналістів, що активно працюють і творчо себе реалізовують в недержавних медіа-проектах, сама, на жаль, обмежена в можливостях творчої самореалізації. По-перше, тому що це державна інституція, а це завжди накладає певні обов’язки і певну відповідальність. По-друге, тому що вона не має того економічного ресурсу, який часто мають недержавні мовники. Спробуй завоювати прихильність телеглядачів, коли ти зобов’язаний за держзамовленням виробляти програми, за які комерційні канали не беруться, і разом з тим домагатися високого рейтингу. Насправді реформи потрібні. І вони мають носити як змістовну складову - рівень, якість програм, так і складову технологічну, параметри економічні. Сподіваюся, що в цьому допоможе статус Національної телекомпанії”.



Під час спілкування з журналістами „Детектор медіа” Іван Чиж пояснив проблему невиконання положень нового статуту НТКУ щодо окремого фінансування її діяльності у державному бюджеті тим, що не прийнято ще всіх необхідних для цього нормативних актів. Іван Чиж вважає, що протягом цього року фінансування НТКУ ще відбуватиметься за нинішньою схемою, а от з початку 2004-го відбудеться перехід до нової системи.

Іван Чиж запевняє, що „Держкоінформ не тримає грошей у мішку. І в нас немає жодного інтересу до того, щоб обмежувати право Національної телекомпанії розпоряджатися заробленими коштами. Навпаки, і в наказі, на який ви посилаєтеся, і щодо наповнення конкретним змістом статусу національної установи, Держкомінформ активно працює на те, щоб це відбулося. Тільки останнім часом проведено відповідні наради голови Держкомінформу, зроблено відповідні звернення до урядових інституцій. Інша справа, що ми отримали на 31% менший бюджет - і це скорочення відбулося переважно рішенням Верховної Ради - ніж це було потрібно для задоволення хоча б мінімальних потреб. Сподіваюся, що проблема НТКУ, як і Національної радіокомпанії, як і регіональних державних телерадіокомпаній, а вони знаходяться ще в гіршому становищі, за нашої участі будуть вирішуватися позитивно. Держава не може втратити останні інформаційні рубежі, які залишилися у вигляді 3,8% телерадіомовників. Це моє глибоке переконання. А не втратить держава - значить, буде на чому будувати”.



Ну що ж, „Детектор медіа” радить нашим читачам ще раз повернутися до початку цього тексту, де ми процитували впевненість Івана Чижа у необхідності розвивати таки не державне, а громадське мовлення. Поживемо – побачимо...

Повний виклад чат-конференції читайте тут

Читайте також:

"Велика перспектива”: „Кримська світлиця” може „вмерти” в... лютому