„Детектор медіа” багато уваги приділяє акредитації журналістів при органах влади України. Але досі всі опубліковані нами матеріали стосувалися акредитації журналістів при центральних органах влади. А як обстоять справи в регіонах України, як регулюють свої стосунки тамтешні органи влади та місцеві журналісти? Ми попросили юриста Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсена Османові зробити правовий аналіз Положення про акредитацію, затвердженого Верховною Радою Криму. Саме про це - в його інтерв’ю для „Детектор медіа”.





-- Пане Арсене, положення про акредитацію журналістів при органах влади, в тому числі при місцевих органах влади, є самодостатнім документом? І місцеві органи влади можуть записувати до нього норми, які їм заманеться, можуть обмежувати права журналістів у такій мірі, яку будуть вважати за потрібне? Чи воно повинне базуватися на інших, вищих правових засадах?



-- Взаємини між журналістами, ЗМІ та Верховною Радою Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та іншими нормативно-правовими актами. Тому Положення ніколи не може бути самодостатнім документом, а повинне враховувати всі без винятку міжнародні та загальнодержавні правові норми, що визначать свободу преси та стосунки між органами влади і журналістами. Зокрема в Криму ці відносини регламентовані «Положенням про акредитацію у Верховній Раді Автономної Республіки Крим працівників засобів масової інформації, прес-центрів установ, організацій, об'єднань громадян», затвердженим рішенням Президії ВР АРК від 02.07.2002 р. (далі – Положення).

-- Які основні норми воно містить?



- У цьому Положенні зазначено, що метою акредитації є реалізація принципу гласності роботи ВР АРК, поширення найбільш повної, об'єктивної, різнобічної інформації про діяльність кримського парламенту. У Положенні мовиться, що акредитація надається не більше, ніж 4 працівникам одного засобу масової інформації і не більше, ніж 2 працівникам одного прес-центру. Відповідно до пункту 3 Положення, засоби масової інформації чи прес-центри, які мають акредитованих у ВР АРК працівників, забезпечуються прес-релізами, заявами, довідковими матеріалами та іншими документами, створеними прес-центром Управління інформації, аналізу і протоколу Секретаріату ВР АРК для засобів масової інформації. Прес-центр заздалегідь інформує акредитованих журналістів про плани і важливі заходи, що проводитимуться кримським парламентом.

Акредитовані журналісти і працівники прес-центрів мають право:

- перебувати в будинку ВР АРК у робочий час;

- перебувати на пленарних засіданнях ВР АРК, засіданнях Президії ВР АРК;

- працювати в прес-центрі з проектами нормативно-правових актів, розгляд яких планується на найближчому засіданні ВР АРК, її Президії;

- користуватися спеціально встановленими в приміщенні прес-центру таксофонами для міжміського зв'язку;

- збирати й одержувати інформацію, необхідну для підготовки передач або друкованих матеріалів;

- відкрито проводити в будинку ВР АРК кіно-, відео-, звуко- та інші записи, фотозйомки, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством і цим Положенням.

Пункт 4 Положення передбачає обов'язки акредитованих працівників ЗМІ та прес-центрів. Так, вони зобов'язані:

- дотримуватися обов'язків суб'єкта інформаційних відносин;

- при висвітленні діяльності ВР АРК та її органів дотримуватися чинного законодавства в галузі інформації;

- під час проведення пленарних засідань і засідань Президії перебувати в залах на місцях, відведених для працівників ЗМІ, дотримуватися встановленого порядку;

- під час пленарних засідань і засідань Президії не заважати роботі депутатів ВР АРК, інших присутніх;

- дотримуватися пропускного режиму, встановленого в будинку ВР АРК;

- не допускати зловживання правом на одержання інформації в будинку ВР АРК, а саме:

- не звертатися за одержанням інформації в інші, крім прес-центру Управління інформації, аналізу і протоколу Секретаріату ВР АРК, підрозділи Секретаріату та Управління справами ВР АРК;

- не допускати спроб проведення зйомок і записів інтерв'ю усупереч волі депутата чи співробітника апарату, не вдаватися до спроб ведення прихованих аудіозапису чи відеозйомки.

-- З вашої точки зору, чи є тут порушення?



-- На думку Комітету з моніторингу свободи преси в Криму, абзац 8 пункту 4 Положення ( не звертатися за одержанням інформації в інші, крім прес-центру Управління інформації, аналізу і протоколу Секретаріату ВР АРК, підрозділи Секретаріату та Управління справами ВР АРК - „Детектор медіа”) порушує права працівників засобів масової інформації. Так, стаття 6 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997 р. говорить, що інформація про діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цих органів безпосередньо або через їхні інформаційні служби. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець установив альтернативний спосіб одержання інформації – або безпосередньо від органів державної влади й органів місцевого самоврядування, або через їхні інформаційні служби.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р. журналіст має право: на вільне одержання, використання, поширення інформації, відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування і бути прийнятим їхніми посадовими особами.



-- А як ви прокоментуєте те, що Положення забороняє записувати чи знімати депутата без його згоди? По-перше, чи реально, щоб у кожного спитати згоду ще до сесії, адже наперед не знаєш, хто буде виступати, що говорити, і що саме його доведеться знімати та записувати? А, по-друге, депутати – публічні люди, і виборці мають знати, що говорить депутат на сесії навіть тоді, коли він цього не хоче. Створюється також нонсенс – депутати весь час добиваються, щоб сесії транслювались по радіо чи по телебаченню і кожен з них попередньо не дає на це згоди...



-- Абзац 9 пункту 4 Положення (не допускати спроб проведення зйомок і записів інтерв'ю усупереч волі депутата чи співробітника апарату, не вдаватися до спроб ведення прихованих аудіозапису чи відеозйомки - „Детектор медіа”) забороняє проводити зйомки і запис інтерв'ю всупереч волі депутата чи співробітника апарату. На думку Комітету з моніторингу свободи преси в Криму, ця норма суперечить статті 38 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р., в якій мовиться, що творчий працівник телерадіоорганізації має право: збирати й одержувати безперешкодно інформацію, необхідну для підготовки передач, проводити кіно-, відео-, звуко- та інші записи, фотозйомку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

У зв'язку з цим Комітет з моніторингу свободи преси в Криму направив голові ВР АРК Дейчу Б.Д. офіційного листа з проханням переглянути це Положення і привести його у відповідність до чинного законодавства. Юридичне управління ВР АРК в особі заступника начальника управління О. Івченко у своїй відповіді відхилило претензії журналістів, визнавши доводи, викладені в листі, необЄрунтованими на таких підставах:

«1. Так, згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» органи державної влади й органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Повноваженнями з висвітлення роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим у ЗМІ згідно зі статтею 16 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» і Положенням про Секретаріат Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердженим Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28 липня 1998 р. № 122-II, наділений прес-центр Управління інформації, аналізу і протоколу. Інші структурні підрозділи Секретаріату Верховної Ради АРК повноваженнями щодо надання інформації засобам масової інформації не наділені. Таким чином, у зазначеній частині Положення про акредитацію у Верховній Раді Автономної Республіки Крим працівників засобів масової інформації, прес-центрів установ, організацій, об'єднань громадян, затверджене постановою Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 2 липня 2002 року № 158-3/02, не суперечить Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про друковані засоби масової інформації» і Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

2. На нашу думку, норми Положення, що забороняють проведення прихованих аудіозапису чи відеозйомки, базуються на частині 2 статті 32 Конституції України і статті 23 Закону України «Про інформацію», що забороняють збір і поширення інформації про особу без її попередньої згоди. Разом з тим, думаємо, що для усунення неоднозначного тлумачення порядку застосування цієї норми Положення можна розглянути питання про її конкретизацію».

--Ви погодились з таким тлумаченням законів та ролі ЗМІ?



-- Ні. По перше, на практиці ця норма не виконується, і журналісти зараз, як і раніше, не питають попередньо згоди на запис важливих виступів на сесії чи засіданні президії, а депутати, як правило, не протестують з цього приводу. Отже, вважаючи відповідь невмотивованою, Комітет з моніторингу свободи преси в Криму ще раз направив листа, в якому попросив керівництво кримського парламенту повернутися до цієї проблеми. Зокрема, було запропоновано виключити 8-й абзац пункту 4 Положення про акредитацію у ВР АРК працівників ЗМІ, прес-центрів установ, організацій, об'єднань громадян, що починається словами «не звертатися за одержанням інформації...» повністю, а 9-й абзац пункту 4 Положення викласти в наступній редакції: «не проводити і не використовувати приховані аудіозапис чи відеозйомку»... Подивимось, що буде далі...

На фото юрист Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов