Журналіст і телеведучий Вадим Карп'як, що мобілізувався до лав Збройних сил України у жовтні, завершив базову військову підготовку та склав військову присягу. Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуку.

«Дорогий народе України! Цим постом офіційно повідомляю, що я склав тобі присягу і дав клятву десантника. Тобто завершив свою БЗВП», — написав він.

Журналіст поділився висновками після завершення БЗВП, яку він проходив у навчальному таборі 95-ї бригади при 199-му навчальному центрі ДШВ.

«Вчать добре. Все, що стосується реальної підготовки до бойових дій — справді добре. Після цих майже двох місяців ніхто не може сказати, що їде в зону бойових дій непідготовлений. Стрільба, такмед, протидія дронам, РЕБ, робота групами, інженерка, топографія, зв’язок....  Все ґрунтовно настільки, наскільки це дозволяють обставини», — повідомив він.

Карп'як розповів, що частина рекрутів байдуже ставиться до навчання.  

«Частково проблема в елементарних лінощах. Але не в останню чергу грає роль те, що більшість опинилися в навчальному центрі не з власної волі.  Кожен мобілізований має свою історію, згідно з якою саме його мобілізація — акт найвищої державної несправедливості.  Найчастіше ці історії не проходять випробування фактчекінгом. Але є і випадки, коли ТЦК мобілізує чоловіків, ігноруючи документи про право на відстрочку», — поділився він.

Журналіст зауважив, що система мобілізації в Україні потребує змін, але це складно зробити в умовах повномасштабної війни.

«З мобілізацією треба щось робити. Так, зараз багато  теоретизувань про те, що ми можемо і мусимо змінити і реформувати цю систему. Але питання про те, чи можна міняти паливний шланг у машини, яка їде на повному ходу, залишається відкритим. І це шахова "рогатка": нинішні методи ТЦК багатьох не задовольняють, але якщо спробувати все перебудувати, то є великий ризик взагалі зупинити процес мобілізації з негайними наслідками на фронті. І постане гамлетівське питання: що тоді більше лякатиме суспільство: методи ТЦК чи обвал фронту?» — написав він.

Карп’як наголосив, що новобранці, котрі потрапили до армії проти волі, все одно мають певну мотивацію до військової служби, яку можна підняти.

Також він висловився щодо проблеми СЗЧ. На його думку, основна причина цього явища у навчальних центрах полягає в способі мобілізації і відчутті несправедливості процесу. Але певна частина рекрутів залишає навчання через невиправдані обмеження.

«Драконівські обмеження курсантам в навчальних центрах користуватися телефонами  викликають обурення солдатів. Бо якщо ми тут, щоб захищати в першу чергу свої сім'ї, як нам пояснюють, то важливо підтримувати контакт з сім'ями і знати, що з ними все гаразд. Але ми позбавлені регулярного спілкування з ними. Ми не знаємо, що з сім'ями після ночі обстрілів, а сім'ї не знають, що з нами. Це викликає нервову реакцію, обурення, хвилювання і як наслідок — можливе СЗЧ. Знаю про такі  випадки», — навів приклад журналіст.

Серед інших чинників, за словами Карп’яка, є слабка медична допомога в таборі та відчуття втрати контролю над своїм життям у курсантів. Цю ситуацію теж можна частково виправити, наприклад, якщо повідомляти новобранцям розклад занять.

«Від цього знання обороноздатність країни не постраждає, зате солдати не будуть зайвий раз переохолоджуватися / перегріватися і як наслідок — хворіти», — закликав журналіст.

Нагадаємо,  Вадим Карп’як повідомив, що ухвалив рішення мобілізуватися до 8-го корпусу Десантно-штурмових військ Збройних сил України, 1 жовтня.

Вадим Карп’як — ведучий телемарафону на каналі ICTV. З 2019 року — ведучий авторської програми «Про закон і благодать», а також ведучий програми «ППО. Протипанічна оборона» (2023) та подкасту «Летючка» (2024) на радіо «Культура». У жовтні 2024 року він також став ведучим проєкту політичних інтерв’ю «Карпʼяк на Суспільному». 

У червні 2022 року Вадим Карп’як отримав орден «За заслуги» III ступеня за вагомий внесок у розвиток української журналістики, мужність та самовідданість під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Росії.

Фото: фейсбук Вадима Карп’яка