Кожна п’ятнадцята респондентка (7%) зі 119 опитаних, уже зазнала атак, створених із використанням ШІ, а ще 16% стали свідками таких нападів проти колег.

Про це йдеться у дослідженні «Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток», проведеного ГО «Жінки в медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.

Понад 70% випадків атак із якими зіштовхнулися респондентки чи їх колеги відбулися на платформі Facebook. На думку авторок дослідження, це пов’язано з тим, що Facebook в Україні досі є головним простором професійного спілкування журналістів, тож саме тут найчастіше розгортаються кампанії тиску та дискредитації. Імовірно, їхня інтенсивність пов’язана з тим, що український контекст поки що недостатньо врахований Meta, а локальна модерація та захист користувачів, зокрема журналісток, потребують подальшого розвитку.

Онлайн-атакам створеним на основі ШІ, піддаються журналістки та керівниці медіа як найбільш публічні особи, що репрезентують роботу медіа.

Найпоширенішими типами ШІ-атак є гендерна дезінформація, імітація особи, меметичні кампанії та масові «зграєві» атаки (dogpiling). Ці форми мають виразний гендерний і психологічний характер. Усі респондентки, які зазнали атак, повідомили про стрес і підвищену тривожність; частина — про самоцензуру та тимчасові перерви у роботі. Таким чином, онлайн-насильство напряму впливає на свободу слова та участь жінок у журналістиці.

Під час опитування 43% журналісток зазначили, що щотижня стикаються з контентом, створеним за допомогою ШІ. Це свідчить, що ШІ вже став помітною частиною інформаційного простору, у якому працюють журналістки. Водночас результати вказують на потребу в системному навчанні з питань етичного використання та розпізнавання ШІ-контенту серед медійників/ць.

Хоча 61% респонденток проходили навчання про використання ШІ, лише 21% редакцій мають офіційні політики його використання. Це свідчить про дисбаланс між індивідуальною ініціативою й та інституційною підтримкою на рівні редакції. При цьому 35% зазначили, що політика ШІ «на стадії обговорення», тобто можна очікувати швидкого зростання формалізації практик найближчим часом.

Понад половина (53%) респонденток, які проходили тренінги, навчалися завдяки ініціативам донорів чи громадських організацій, а не редакцій. Це підтверджує роль громадських організацій як основного джерела професійного розвитку і безпеки для жінок українських медіа.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Також в грудні ГО «Жінки в медіа» презентували результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа», яке вперше засвідчило, що жінки переважають в усіх професійних категоріях медіа. У 2025 році серед працівників редакцій жінки становлять 57%, а чоловіки — 43%.