Третє щорічне дослідження «Гендерний профіль українських медіа» вперше засвідчило, що жінки переважають в усіх професійних категоріях медіа.

Про це повідомила аналітикиня ГО «Жінки в медіа» Зоя Красовська під час презентації дослідження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення спільно з ГО «Жінки в медіа» за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ фаза (SFEM-UA)».

Дані для «Гендерного профілю» були отримані шляхом добровільного онлайн анкетування, яке проводилося протягом червня-вересня 2025 року. Загалом було зібрано 245 анкет від медіа, у яких загалом працює 7184 співробітників/ць.

Зоя Красовська повідомила, що протягом останніх трьох років критичної зміни в показниках не спостерігалося. Однак ключовий висновок цього року — вперше жінки переважають в абсолютно всіх професійних категоріях в медіа. у 2025 році серед працівників редакцій жінки становлять 57%, а чоловіки — 43%.

«У попередні роки ми бачили, що технічні професії були більше представлені чоловіками. Зараз ця тенденція зберігається, але за всіма параметрами медіа саме цього року сталося так, що в усіх професійних ролях, більшість складають жінки. Може здаватися, що це перемога. Жінки рулять медіа, але чи це перемога насправді, треба дивитися глибше, тому що ми говоримо не тільки про кількісні показники, а й про якісні. Жінки частіше поєднують більше ролей в редакціях, ніж чоловіки, або посади, які раніше займали чоловіки», — розповіла Красовська.

У дослідженні вказується, що на такі результати могла вплинути війна: частина працівників мобілізована або втратила роботу через релокацію, значно зросло навантаження на жінок у редакціях, які дедалі частіше поєднують кілька професійних функцій і виконують керівні ролі. Однак за таких умов підвищилася вразливість жінок-журналісток до онлайн-насильства, дезінформації та технологічно зумовлених атак (TFGBV), що відображає ширші тенденції цифрової війни.

Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко зауважила, що цьогоріч був включений блок, який стосувався технологічно-зумовленого гендерного насильства. 90% редакцій відповіли, що вони не стикалися з практиками онлайн-насильства щодо жінок в своїх редакціях. Дослідниці припускають, що в редакціях просто не вистачає або довіри всередині колективу, коли жінки можуть повідомити редакції про такі випадки, або інструментів, щоб ідентифікувати, що є формами насильства.

«Не знаючи, чи є хейтерський коментар онлайн-насильством, чи ні, редакціям незрозуміло, чи треба з цим щось робити. Без розуміння нюансів складно говорити про захист жінок. На жаль, лише в чверті редакцій були чітко передбачені політики щодо цього», — сказала Зоя Красовська.

За даними дослідження, 74% медіа декларують принцип рівних можливостей, 42% – протидію дискримінації, 41% – прозору оплату праці. Проте політики протидії харасменту (17%) та підтримки жіночого лідерства (12%) залишаються найменш розвиненими.

Крім того, анкетування показало, що жінки з інвалідністю становлять 4% від усіх жінок у медіа, чоловіки — 6% від усіх чоловіків. Попри відносну гендерну збалансованість, ці показники відображають низьку загальну залученість людей з інвалідністю. Лише окремі редакції забезпечують адаптаційні умови чи гнучкий формат роботи, що свідчить про недостатню безбар’єрність і відсутність системної політики інклюзії.

Підтримка ветеранів і внутрішньо переміщених осіб є епізодичною. Як і минулого року, більшість редакцій не практикують особливого підходу до чутливих груп в умовах війни: ветеранів, сімей поранених чи загиблих військовослужбовців, які раніше працювали у редакції, людей, що вимушено переїхали через війну. Здебільшого причиною є відсутність, за оцінкою компаній, запитів від таких осіб.

Завантажити дослідження «Гендерний профіль українських медіа» можна за посиланням.

Торік, за даними дослідження, жінки становили 58% працівників медіа і 51% серед топкерівників.