Журналісти створюють історії насамперед для спільнот, яким вони служать. І саме в цьому — ключ до майбутнього медіа. Воно належить локальній і навіть гіперлокальній журналістиці, але у партнерстві з провідними світовими редакціями. Приклад такої моделі — робота Lighthouse Reports (Велика Британія), яку очолює Деніел Говден. Про це він розповів під час відкриття Української конференції журналістів-розслідувачів UIJC2025.

Цей щорічний форум, який Інститут розвитку регіональної преси проводить уже 17 років, об’єднує найкращих журналістів-розслідувачів України та світу. Цьогорічна тема — «Розслідування у світлі воєнних, технологічних і політичних викликів».

Уперше ставши учасником конференції, я був вражений рівнем експертів і масштабом проблематики. Особливу увагу привернули виступи медіаправозахисників: за інформацією НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, з лютого 2022-го до липня 2025 року російські окупанти вбили щонайменше 127 журналістів, із них 18 — під час виконання професійних обов’язків. Не менш актуальним виявився досвід колег із Texty.org.ua, які демонстрували застосування інструментів штучного інтелекту у розслідувальній журналістиці.

Але найбільше мене вразив виступ Деніела Говдена. Його слова особливо відгукнулися, адже я сам багато років працював у регіональних медіа й добре знаю, що таке брак ресурсів і тиск місцевих еліт, тоді як представники національних медіа, а тим більше закордонних почувалися більш незалежно.

За словами Говдена, нинішня ситуація ще складніша: медіа переживають «ідеальний шторм» — втрату фінансування, тиск із боку влади й бізнесу та концентрацію впливу в руках мільярдерів, таких собі «культових лідерів», які «інвестують значні гроші в розвиток штучного інтелекту».

Він вважає, що остаточно минула епоха, коли іноземні кореспонденти приїжджали у відрядження у будь-яку країну й максимально використовували роботу місцевих журналістів. Ні про які партнерські відносини між місцевими медіа не йшлося, їхніх журналістів просто використовували як фіксерів.

У відповідь на ці виклики Говден пропонує модель «спільної журналістики». Створений ним шість років тому Lighthouse Reports не прагне стати черговим медіа, а ставить за мету підсилювати партнерів — від локальних редакцій до міжнародних гігантів. Це, за його словами, одночасно про солідарність і про виживання журналістики. Для України, яка водночас переживає війну й розбудовує демократичні інститути, ця модель особливо актуальна. Локальні журналісти, які працюють під прямою загрозою, потребують не лише фінансової підтримки, а й партнерства, що гарантує міжнародну увагу та безпеку.

Він навів низку прикладів такої співпраці, зокрема з українськими журналістами. Один із них — розслідування «How Millions of Dollars in Phosphates Exported by a Sanctioned Russian Company in Syria Entered the EU». Команда викрила схеми, за якими компанія олігарха Геннадія Тимченка обходила санкції та постачала сирійські фосфати в ЄС. Ключовим доказом стала світлина з порту, що дозволила ідентифікувати судно. Завдяки цій роботі, до якої долучився й Миколаївський центр журналістських розслідувань, корупційний маршрут було перекрито.

Підсумовуючи, Денієл Говден наголосив: час великих «витоків даних» на кшталт Panama Papers минув. Майбутнє — за горизонтальною співпрацею, що зростає знизу догори. Це модель, у якій локальні журналісти отримують не лише доступ до світових майданчиків, а й захист, повагу та належну оцінку своєї роботи.

«Майбутнє журналістики — у партнерствах і спільній відповідальності. Бо зрештою всі ми створюємо історії для спільнот, яким служимо», — резюмував Деніел Говден.

Фото з фейсбук-сторінки ІРРП https://www.facebook.com/irrp.org.ua