ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 30 серпня — 5 вересня 2025 року.
Індекс настроїв соцмереж опустився до мінус 17 пунктів (був мінус 8). А саме: хороші новини складали 26%, погані — 43%, неоднозначні — 31%.
Через перше вересня зростає радість, надія і частково — втома, зростає сум через убивство Парубія та гнів на росіян через це.
Хороші новини — знищення російського катера, британська збройна допомога, початок навчального року, патріотична творчість українців, сміх над несамостійністю Росії.
Погані — вбивство Парубія, обстріли (Київщина, Львівщина), ворог посилюється на деяких ділянках фронту, Путін запрошує Зеленського до Москви, США депортує біженців, парад у Пекіні.
Неоднозначні — обговорення гарантій безпеки, США можуть розгорнути в Україні приватну армію, нерішучість Трампа, ситуація на Донеччині, робота ППО, евакуація з прикордонних територій, Путін у Китаї розмовляв із лідерами інших країн, розмови з росіянами, ненависть до них, російська пропаганда, збори на ЗСУ (рації, скиди), молитви за Україну, можливе збільшення пенсій.
Загалом, масований обстріл був зосереджений на заході України, кажуть про активну розвідку росіянами українських енергооб’єктів для подальшого вибору цілей. Багато світової підтримки: зустріч Коаліції охочих, Британія надає військову допомогу за рахунок заарештованих російських активів. Депортація росіян Америкою коментується як один із пунктів домовленостей на Алясці.
Багато придивляються до візиту Путіна до Китаю: російські опозиціонери кажуть, що Путіним керує китайська влада, інші експерти коментують зустріч як симптом початку Третьої світової, відзначають продемонстровану світові ядерну зброю.
Помітна увага до фронтових досягнень ЗСУ й уражень російського тилу: російський швидкісний катер. За результатами тижня вбивство Парубія не стає провідною темою, але в окремі дні обговорюється багато: ексспікера згадують у ВР, затримано його вбивцю, вбивство обговорюють і як натяк Банковій. Перспектива переговорів із Росією примарна, експерти погоджуються що Путін навмисно затягує процес.
Влучання по російському тилу й надалі тішать соцмережі, США помітні з обіцянкою надати для них ще більше зброї. Новинні пабліки досить активно поширюють інформацію про знищення ГУРом складів вибухівки у Тульській області, що викликає черговий сплеск радості. Відлунюють раніші удари по російських НПЗ — з формулюваннями на кшталт «Українські санкції в дії!» та статистикою падіння прибутків російських нафтових компаній. США підтримують позитивні настрої обіцянкою свого посла при НАТО надати ще більше ракет для глибших ударів по Росії. Хоча деякі автори й зазначають, що така зброя потрібна була ще «на вчора». Додають позитиву повідомлення про удари під Москвою, що завжди сприймається з загостреним інтересом, так само як і про удари по військових об’єктах у Криму. Деякі блогери пишуть про пожежу біля палацу Путіна, а хтось навіть додає, що нібито саме тому Путін і залишив Росію.
Варто виокремити й хвилю поширення новини від ВМС про знищення швидкісного катера Чорноморського флоту Росії та зрив доставки поповнення російських військ на Тендрівську косу. Інформацію підхоплюють також переважно різні новинарі, зокрема «Мілітарний». Також новинні ресурси і пересічні користувачі-чоловіки жваво відреагували на атаки по Рязанському НПЗ та нафтобазі в т.о. Луганську. Транслюють свідчення з боку очевидців і відзначають, що атакований НПЗ — найбільший у «Роснафти». Помітно поширюється комунікація командира Бровді. Ширяться висновки з боку OSINT-оглядачів про успіхи з виснаження російської ППО, що уможливлює повернення до використання Байрактарів, які «мовчали» з 2022 року, але були на початковому етапі наших спостережень одним із народних символів визвольної війни.
День знань: радість від початку нового навчального року і вдячність воїнам. Твердо посідає своє місце в топі доби тема святкування Першого дзвоника, з традиційними урочистостями і привітаннями на адресу дітей та їхніх батьків. Про заходи активно інформують освітянські акаунти. Чимало фігурує надії — на те, що війна скінчиться, і діти житимуть у мирі, надії на світле майбутнє. Водночас є й багато вдячності військовим за те, що вони уможливлюють навчання дітей.
Вбивство Парубія: Україні вдалося «втримати фронт» під час цієї інформаційної атаки. На вбивство Парубія швидко реагують прості українці, блогери (Стерненко) та спікери «ЄС» (Порошенко, Геращенко, Сюмар), одностайно звинувачуючи Росію. Паралельно починається масована бот-атака, яку частково підхоплюють і звичайні українці, ця атака базована на меседжах російського сегменту: там із убивства зловтішаються, списують на внутрішньоукраїнську ворожнечу (Шарій).
Шок і сум, які панували в соцмережах після звістки про вбивство, наступного дня змінюються на гнів і ненависть, найбільше — до росіян, люди не сумніваються в їхньому замовленні, але є і гнів на владу, в першу чергу на те, що Парубій не мав охорони, що поліція допустила вбивство, не зупинила його. Є й поодинокі закиди без аргументів, що його «вбила зелена влада» або «Єрмак». У російській частині тривають звинувачення Парубія у спаленні людей в Одесі 2 травня 2014, також пабліки підкреслюють професіоналізм і невловимість убивці. А коли підозрюваного таки затримують — риторика одразу змінюється на те, що вбивця ніяк не пов’язаний із Росією, цитують слова затриманого про «особисту помсту українській владі».
Зрештою, завдяки тому, що спікери «ЄС» твердо стояли на версії про провину росіян у вбивстві, ця версія стає панівною, і головної мети росіян — знищення єдності українців — не вдається досягнути.
Європа інтригує перед паризькою зустріччю своїми обіцянками. Чимале поширення мала заява Макрона про готовність надати гарантії безпеки, щойно буде підписано мирну угоду (проте переважно в новинних акаунтах). Є клікбейтні заголовки, що вже й США починають діяти проти Росії (Черник в інтерв’ю «Армія TV»), помітні сподівання на залучення Трампа до паризької зустрічі Коаліції рішучих — як і сам анонс цієї події.
Багато некрологів і смутку. Соцмережі сумують за жертвами атаки на Київ. На тему масованого обстрілу столиці 28.08 рефлексують жінки, поширюючи щемкі матеріали — як-от про собаку Джессі, яка втратила господаря. Деякі офіційні органи навіть апелюють до цієї історії в своїй комунікації (відреагувала ДСНС). Паралельно дописи стосуються і самих жертв удару по столиці, зокрема дітей, спільні фото яких публікують новинарі. Вірально тримається й розповідь про дівчину, яка так і не встигла вдягнути за життя весільну сукню та була у ній похована.
Помітним джерелом суму стає й День пам'яті загиблих, регіональні новинні акаунти активно інформують про пам'ятні заходи, зокрема всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», а також вечір-вшанування на Майдані Незалежності в Києві й «Столи пам’яті» (зарезервовані в ресторанах на честь померлих військових).
Українці намагаються зрозуміти, чого чекати далі від росіян на фронті. В українському сегменті на початку тижня було помітне невелике зростання уваги до оптимістичних експертних заяв про те, що російський літній наступ був невдалим, тоді помітно зменшилась частка тривожного обговорення наступу і просувань росіян. Але помітними також стають заяви Берлінської, що росіяни скоро знову підготують дуже великий наступ, і звіти ISW про те, що росіяни накопичують ракети для обстрілів енергетики. Пізніше повідомлень про те, що Росія стягує війська на окремі напрямки (Покровськ, Добропілля, Запоріжжя, Куп’янськ), стає більше, зокрема завдяки заявам Зеленського з цієї теми, і загальною стає думка про те, що невдовзі, після перегрупування, наступ посилиться.
Емоції українців
Гнів міститься в 33,6% постів на тему війни. Найбільше гніву на росіян через російські атаки, також гнів на Путіна через його візит до Китаю, переговори, які він проводить там, гнів на Трампа після кожної його заяви, у гніві згадують його нерішучість і звинувачують у співпраці з Росією. Під кінець тижня зростає гнів на владу через протести проти закону, який посилює кримінальну відповідальність військових, гнів щодо зрадників серед українців, та окремий гнів — щодо ймовірного вбивці Парубія.
Тривога — 16,5%. З тривогою обговорюють поточний і майбутній наступ росіян, ситуацію на фронті, також постійна тривога — через чекання на нові повітряні атаки росіян, посилення обстрілів і погрози Путіна знищити всю українську енергетичну інфраструктуру. Щодня багато повідомлень — про повітряні тривоги по різних містах України.
Сум — 15,2%. На початку тижня багато суму через загибель Парубія і репортажі з жалобного мітингу і похорону, є сум через згадки великого удару по Львову 4 вересня, тримається постійна частка військових некрологів.
Радість — 12,2%. Удари по військових тилах, особливо удари по Московській області, повернення на фронт Байрактарів, радість через Перше вересня та повернення дітей до школи.
Гордість — 9,2%.
Надія — 7,0%. Під кінець тижня зростає надія на світову підтримку через зустріч «Коаліції рішучих», зростає надія на перемогу в постах до Першого вересня, яка тримається кілька днів.
Вдячність — 2,7%.
Сміх — 1,8%.
Втома — 1,8%.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
Зображення згенероване штучним інтелектом Gemini
8 вересня 2025 року м. Київ
ПРЕСРЕЛІЗ
Вбивство Парубія: Україні вдалося «втримати фронт» під час інформаційної атаки. Зведення з інформаційної війни 30 серпня – 5 вересня 2025 р.
ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 30 серпня – 5 вересня 2025 р. Індекс настроїв соцмереж опустився до мінус 17 пунктів (був мінус 8). А саме: хороші новини складали 26%, погані – 43%, неоднозначні – 31%.
Через перше вересня зростає радість, надія і частково -– втома, зростає сум через вбивство Парубія та гнів на росіян через це.
Хороші новини – знищення російського катера, британська збройна допомога, початок навчального року, патріотична творчість українців, сміх над несамостійністю РФ.
Погані – вбивство А. Парубія, обстріли (Київщина, Львівщина), ворог посилюється на деяких ділянках фронту, В. Путін запрошує В. Зеленського до Москви, США депортує біженців, парад в Пекіні.
Неоднозначні – обговорення гарантій безпеки, США можуть розгорнути в Україні приватну армію, нерішучість Д. Трампа, ситуація на Донеччині, робота ППО, евакуація з прикордонних територій, В. Путін в Китаї розмовляв з лідерами інших країн, розмови з росіянами, ненависть до них, російська пропаганда, збори на ЗСУ (рації, скиди), молитви за Україну, можливе збільшення пенсій.
Загалом, масований обстріл був зосереджений на Заході України, кажуть про активну розвідку росіянами українських енергооб’єктів для подальшого вибору цілей. Багато світової підтримки: зустріч Коаліції охочих, Британія надає військову допомогу за рахунок заарештованих російських активів. Депортація росіян Америкою коментується як один з пунктів домовленостей на Алясці.
Багато придивляються до візиту В. Путіна до Китаю: російські опозиціонери кажуть, що В. Путіним керує китайська влада, інші експерти коментують зустріч як симптом початку Третьої світової, відзначають продемонстровану світові ядерну зброю.
Помітна увага до фронтових досягнень ЗСУ та уражень російського тилу: російський швидкісний катер. За результатами тижня вбивство А. Парубія не стає топ-темою, але в окремі дні обговорюється багато: ексспікера згадують у ВР, затримано його вбивцю, вбивство обговорюють і як натяк Банковій. Перспектива переговорів з РФ примарна, експерти погоджуються що В. Путін навмисно затягує процес.
Влучання по російському тилу й надалі тішать соцмережі, США помітні з обіцянкою надати для них ще більше зброї. Новинні пабліки досить активно поширюють інформацію про знищення ГУРом складів вибухівки у Тульській області, що викликає черговий сплеск радості. Відлунюють раніші удари по російських НПЗ – з формулюваннями на кшталт «Українські санкції в дії!!» та статистикою падіння прибутків російських нафтових компаній. США підтримують позитивні настрої обіцянкою свого посла при НАТО надати ще більше ракет для глибших ударів по Росії. Хоча деякі автори й зазначають, що така зброя потрібна була ще «на вчора». Додають позитиву повідомлення про удари під Москвою, що завжди сприймається з загостреним інтересом, так само як і про удари по військових об’єктах у Криму. Деякі блогери пишуть про пожежу біля палацу В. Путіна, а хтось навіть додає, що нібито саме тому В. Путін і залишив Росію.
Варто виокремити й хвилю поширення новини від ВМС про знищення швидкісного катера Чорноморського флоту РФ і зрив доставки поповнення російських військ на Тендрівську косу. Інформацію підхоплюють також переважно різні новинарі, зокрема «Мілітарний». Також новинні ресурси і пересічні користувачі-чоловіки жваво відреагували на атаки по Рязанському НПЗ та нафтобазі в т.о. Луганську. Транслюють свідчення з боку очевидців і відзначають, що атакований НПЗ – найбільший у «Роснафти». Помітно поширюється комунікація Р. Бровді. Ширяться висновки з боку OSINT-оглядачів про успіхи з виснаження російської ППО, що уможливлює повернення до використання Байрактарів, які «мовчали» з 2022 року, але були на початковому етапі наших спостережень одним із народних символів визвольної війни.
День знань: радість від початку нового навчального року і вдячність воїнам. Твердо посідає своє місце в топі доби тема святкування Першого дзвоника, з традиційними урочистостями і привітаннями на адресу дітей та їхніх батьків. Про заходи активно інформують освітянські акаунти. Чимало фігурує надії – на те, що війна скінчиться, і діти житимуть у мирі, надії на світле майбутнє. Водночас є й багато вдячності військовим за те, що вони уможливлюють навчання дітей.
Вбивство Парубія: Україні вдалося «втримати фронт» під час цієї інформаційної атаки. На вбивство А. Парубія швидко реагують прості українці, блогери (С. Стерненко) та спікери «ЄС» (П. Порошенко, І. Геращенко, В. Сюмар), одностайно звинувачуючи РФ. Паралельно починається масована бот-атака, яку частково підхоплюють і звичайні українці, ця атака базована на меседжах російського сегменту: там із вбивства зловтішаються, списують на внутрішньоукраїнську ворожнечу (А. Шарій).
Шок і сум, які панували в соцмережах після звістки про вбивство, наступного дня змінюються на гнів і ненависть, найбільше – до росіян, люди не сумніваються в їхньому замовленні, але є і гнів на владу, в першу чергу на те, що Парубій не мав охорони, що поліція допустила вбивство, не зупинила його. Є й поодинокі закиди без аргументів, що його «вбила зелена влада», або «Єрмак». У російській частини тривають звинувачення Парубія у спаленні людей в Одесі 2 травня 2014, також пабліки підкреслюють професіоналізм і невловимість убивці. А коли підозрюваного таки затримують – риторика одразу змінюється на те, що вбивця ніяк не пов’язаний з Росією, цитують слова затриманого про «особисту помсту українській владі».
Зрештою, завдяки тому, що спікери «ЄС» твердо стояли на версії про провину росіян у вбивстві, ця версія стає панівною, і головної мети росіян – знищення єдності українців – не вдається досягнути.
Європа інтригує перед паризькою зустріччю своїми обіцянками. Чимале поширення мала заява Е. Макрона про готовність надати гарантії безпеки, щойно буде підписано мирну угоду (проте переважно в новинних акаунтах). Є клікбейтні заголовки, що вже й США починають діяти проти РФ (П. Черник в інтерв’ю Армія TV), помітні сподівання на залучення Д.Трампа до паризької зустрічі Коаліції рішучих – як і сам анонс цієї події.
Багато некрологів та смутку. Соцмережі сумують за жертвами атаки на Київ. На тему масованого обстрілу столиці 28.08 рефлексують жінки, поширюючи щемкі матеріали – як-от про собаку Джессі, яка втратила господаря. Деякі офіційні органи навіть апелюють до цієї історії в своїй комунікації (відреагувала ДСНС). Паралельно дописи стосуються і самих жертв удару по столиці, зокрема дітей, спільні фото яких публікують новинарі. Вірально тримається й розповідь про дівчину, яка так і не встигла вдягнути за життя весільну сукню, та була у ній похована.
Помітним джерелом суму стає й День пам'яті загиблих, регіональні новинні акаунти активно інформують про пам’ятні заходи, зокрема всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», а також вечір-вшанування на Майдані Незалежності в Києві й «Столи пам’яті» (зарезервовані в ресторанах на честь померлих військових).
Українці намагаються зрозуміти, чого чекати далі від росіян на фронті. В українському сегменті на початку тижня було помітне невелике зростання уваги до оптимістичних експертних заяв про те, що російський літній наступ був невдалим, тоді помітно зменшилась частка тривожного обговорення наступу і просувань росіян. Але помітними також стають заяви М. Берлінської, що росіяни скоро знову підготують дуже великий наступ, і звіти ISW про те, що росіяни накопичують ракети для обстрілів енергетики. Пізніше повідомлень про те, що Росія стягує війська на окремі напрямки (Покровськ, Добропілля, Запоріжжя, Куп’янськ), стає більше, зокрема завдяки заявам Зеленського з цієї теми, і загальною стає думка про те, що невдовзі, після перегрупування, наступ посилиться.
Емоції українців
Гнів міститься в 33,6% постів на тему війни – найбільше гніву на росіян через російські атаки, також гнів на Путіна через його візит до Китаю, переговори, які він проводить там, гнів на Трампа після кожної його заяви, у гніві згадують його нерішучість і звинувачують у співпраці з Росією. Під кінець тижня зростає гнів на владу через протести проти закону, який посилює кримінальну відповідальність військових, гнів щодо зрадників серед українців, та окремий гнів – щодо ймовірного вбивці Парубія.
Тривога – 16,5% – з тривогою обговорюють поточний і майбутній наступ росіян, ситуацію на фронті, також постійна тривога – через чекання на нові повітряні атаки росіян, посилення обстрілів і погрози Путіна знищити всю українську енергетичну інфраструктуру. Щодня багато повідомлень – про повітряні тривоги по різних містах України.
Сум – 15,2% – на початку тижня багато суму через загибель А. Парубія і репортажі з жалобного мітингу і похорону, є сум через згадки великого удару по Львову 4 вересня, тримається постійна частка військових некрологів.
Радість – 12,2% – удари по військових тилах, особливо удари по Московській області, повернення на фронт Байрактарів, радість через Перше вересня та повернення дітей до школи.
Гордість – 9,2%.
Надія – 7,0% – під кінець тижня зростає надія на світову підтримку через зустріч «Коаліції рішучих», зростає надія на перемогу в постах до Першого вересня, яка тримається кілька днів.
Вдячність – 2,7%.
Сміх – 1,8%.
Втома – 1,8%.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.