Громадська організація «Жінки в медіа» підготувала гайд «Що має зробити редакція в перші 24 години після онлайн-атаки на журналістку». Гайд заснований на практиках UNESCO («The Chilling»), Coalition Against Online Violence, PEN America, Dart Center for Journalism and Trauma, IWMF.

«Цей документ зосереджений на реагуванні на онлайн-атаки проти журналісток, оскільки численні міжнародні дослідження (зокрема, “The Chilling” від ЮНЕСКО) доводять, що жінки в медіа непропорційно частіше зазнають гендерно зумовленого онлайн-насильства — проявів, які принижують їхню зовнішність, емоційність, сексуалізують, дискредитують як професіоналок. Це не означає, що чоловіки-журналісти не піддаються онлайн-атакам. Проте характер, інтенсивність і наслідки насильства проти жінок можуть мати глибший психологічний вплив та поєднуватися з іншими формами дискримінації — за віком, регіоном, етнічним походженням тощо», — йдеться в документі.

Гайд дає поради редакції, як діяти в перші 24 години після онлайн-атаки, і зосереджується на таких питаннях:

1. Визнання атаки та підтримка журналістки. 
2. Оцінювання рівня загрози.
3. Забезпечення кіберзахисту.
4. Надання доступу до психологічної підтримки. 
5. Документування атаки.
6. Залучення юриста.
7. Визначення необхідності публічної реакції.
8. Попередження редакції

Більш детальна покрокова інструкція:

1. В першу чергу потрібно  зв’язатися з колегою усно або письмово. Підтвердьте, що ви знаєте про ситуацію та що вона не залишилася наодинці. Запитайте, якої саме підтримки вона потребує зараз — психологічної, юридичної, технічної або особистої. Уникайте оцінок на кшталт «нічого страшного» чи «ти сама спровокувала», «така наша робота». Навпаки, її потрібно підтримати. Онлайн-насильство — це системна проблема, а не «особиста справа».

2.Також потрібно оцінити ступінь загрози. Якщо наявні ознаки: 

• звинувачення в роботі «на гранти», «на ворога», на владу чи іноземний уряд, наприклад «тупорила заказушниця», «соросятина»;
• повторювані повідомлення з різних акаунтів;
• створення фейкових профілів, злам акаунтів;
• погрози оприлюднити інтимні фото або відео, згенеровані штучним інтелектом;
• підозрілі дзвінки, стеження;
• публікація чи погроза розкриття особистих даних (адреса, телефон, фото рідних чи неповнолітніх дітей);
• погрози сексуального чи фізичного насильства;
• сексистські та мізогінні образи;
• поширення фейків про нібито сексуальні зв’язки, ескорт-послуги, наявність профілю на порносайтах.

Якщо відповідь «так» хоча б на один пункт — ризик високий. В такому випадку потрібно залучати кіберполіцію, юриста, психолога.

3. Наступним кроком має йти кібербезпека: потрібно змінити паролі на складніші,  активувати двофакторну автентифікацію на пошті, соцмережах, месенджерах. Встановити VPN і антивірус. Якщо потрібно — залучити спеціалістів з цифрової безпеки.

4. Запитайте, чи журналістка хоче змінити формат роботи або взяти паузу, і підтримайте це рішення — не оцінюйте це як слабкість. Якщо маєте домовленості з психологами — скеруйте одразу. Якщо ні — допоможіть знайти фахівця.

5. Зберіть докази атаки: скриншоти, посилання, зафіксуйте час скоєння атаки та акаунти, які брали в цьому участь. Зробіть це або разом із журналісткою, або за її згодою. Це важливо для звернення до поліції / кіберполіції,  юридичної оцінки,  подальшого внутрішнього або публічного реагування. 

6. Перевірте, чи погрози підпадають під кримінальну / адміністративну відповідальність. Порадьте, чи варто робити офіційне звернення до правоохоронців або медіарегулятора. Якщо є потреба — нехай редакція зробить заяву, а не лише журналістка особисто. 

7. Визначте, чи варто публічно реагувати. Публічна заява може: захистити репутацію; зупинити хвилю ненависті; показати солідарність. Але її треба узгодити з постраждалою, враховуючи її емоційний стан і ризики.

8. Повідомте редакцію про політику реагування на атаку. Навіть короткий лист «Ми знаємо, що трапилося, підтримуємо колегу, ось наш алгоритм дій» — уже є важливим. Покажіть, що атака на одну — це атака на всю редакцію. Слід подбати, щоб політика щодо використання соцмереж була взаємною та зобов’язувала також редакцію підтримувати журналістку.

Також гайд містить поради, як не треба робити у випадку онлайн-атаки, і список  організацій, які можуть допомогти в разі атаки.

Завантажити гайд можна за посиланням.

Нагадаємо, що громадська організація «Жінки в медіа» переклала українською мовою міжнародний документ під назвою «The Chilling: Рекомендації щодо заходів реагування на онлайн-насильство проти журналісток. Включно з системою оцінки реагування на онлайн-насильство».