Під час обговорення законопроектів про підтримку вітчизняної книговидавничої сфери депутат усе намагався дізнатися у доповідачів: якщо на одного жителя України припадає тільки одна видана в країні книга, то яку саме з них за цей рік прочитав Леонід Данилович Кучма?..

До розгляду у ВР сьогодні було подано аж чотири проекти закону, що стосуються пільг у видавничій сфері. Три (конкуруючі) законопроекти гарантують підтримку книговидавничої справи в Україні (проекти Кабінету Міністрів, народного депутата П.Мовчана та народного депутата О.Царьова). З ініціативи народного депутата О.Турчинова, на розгляд парламенту також було винесено проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо видавничої справи.

Як повідомив під час розгляду законопроектів народний депутат П.Мовчан, в Україні щорічно видається до 9 мільйонів книг (з них лише невеликий відсоток друкується українською мовою), тоді як у Росії ця цифра складає 400 мільйонів, у Польщі – 200 мільйонів. А зношеність поліграфічного обладнання складає 80%, що, з іншого боку, впливає й на завищену собівартість української продукції. В Україні випускається близько однієї книги на рік на одну людину, тоді як в Росії – до п’яти, у Білорусії – до семи, у країнах Західної Європи – 12-17. Ще гірша ситуація з дитячою книгою: у 2000 році для дітей дошкільного віку було видано усього 38 назв книг загальним тиражем 331 тисяча, а для школярів – 69 назв накладом 309 тисяч примірників. А за сім місяців цього року „Поліграф книга” випустила продукції на 3 тисячі 535 мільйонів грн., з них на підручники припадає всього 521 тисяча, що вдвічі менше, в порівнянні з попередніми роками.

„Якщо ми говоримо про вступ України до ЄС, - говорить Павло Мовчан, - то маємо знати, що у країнах ЄС на книжку податок на додану вартість не перевищує 5%, у РФ галузь була звільнена від оподаткування”. Щороку російські видавці продовжують заробляти на українському ринку як законно, так і нелегально до 250 млн. доларів. У 2000 р. бюджетні видатки Міністерства культури і мистецтв України на книговидання становили 0,2 відсотка. Регулювати і захищати вітчизняний ринок потрібно комплексними протекціоністськими заходами, вважає Павло Мовчан. Його проектом пропонується внести зміни до чотирьох законів: „Про податок на додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” і „Про видавничу діяльність”, - і ці зміни не потребують надходжень з бюджету.



Свій проект закону запропонував і народний депутат О.Царьов, який одночасно є й співавтором урядового проекту, однак вважає, що проект Кабміну містить суттєві недоліки, тому не зможе пройти голосування. За словами ж Сергія Буряка, співголови Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності, дуже мало шансів того, що взагалі якийсь певний законопроект набере вирішальну кількість голосів, а тому було досягнуто домовленості, що у проекті уряду будуть враховані усі найкращі пропозиції депутатів. Хоча самому С.Буряку ідея додаткових пільг, схоже, не дуже подобається. За його словами, за 10 років держава надала пільг стільки, що їхній загальний обсяг у півтора рази перевищує обсяги держбюджету. Тож учасники обговорення дійшли загалом згоди, що всі шанси бути прийнятим за основу має урядовий проект.

Як йдеться в проекті закону КМУ, що був сьогодні представлений у парламенті головою Деркомінформу Іваном Чижом, законопроект загалом визначає засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його розвитку. Його дія спрямована на подальші п’ять років від 1 січня 2003 року. Законопроект виписаний як окремий закон, але включає у себе зміни до трьох законів: „Про єдиний митний тариф”, „Про податок на додану вартість”, „Про податок з прибутку підприємств”. А щодо суб’єктів, зауважив І.Чиж, стосується усіх, хто має право на книговидавничу діяльність. Це одразу викликало заперечення у деяких депутатів. На думку народного депутата Олега Царьова, теж варто продумати певні запобіжні заходи для псевдовидавців, і ввести, наприклад, норму закону, що б забороняла користування означеними пільгами тим підприємствам, доля книгодрукування у обороті яких менша від 50%. Хоча на думку народного депутат Я.Сухого, така норма, навпаки, мала б підтримати ті невеличкі видавництва, що відкрилися при промислових підприємствах.

За словами Івана Чижа, радянське українське видавництво забезпечувало до 40% тиражів видавничої продукції колишнього СРСР, тому в уряді вважають, що встановленими пільгами вдасться відродити колишні потужності галузі. Як визначено у законопроекті, під терміном „книжкове видання” розуміється „видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним”. А „книговидавнича справа” – це „складова частина видавничої справи – сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, які займаються створенням, виготовленням і розповсюдженням книжкової продукції. Складовими частинами книговидавничої справи є видавнича діяльність, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, визначені Законом України “Про видавничу справу” в частині, що стосується книжкових видань”.

Як зауважив голова Держкомінформу, законопроект від уряду направлений на підтримку виключно української книги. Він передбачає повне звільнення від податку на додану вартість та прибуток кожного етапу книговидання: від закупівлі необхідної сировини, підготовку, видання й розповсюдження продукції, передбачає звільнення від сплати мита та ПДВ товарів, які не виробляються в Україні, та завозяться для виготовлення книговидавничої продукції.

Підтримка книговидавничої справи, за законопроектом, включає в себе: задоволення духовних, освітніх і культурних потреб українського народу за допомогою книг; забезпечення державних інтересів щодо захисту національного інформаційного простору; сприяння збільшенню випуску книжкової продукції в Україні, зниженню її собівартості та підвищенню конкурентоспроможності як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України; оновлення і переоснащення видавничо-поліграфічної бази суб'єктів видавничої справи та створення сприятливих умов їх розвитку.

Під дію цього закону у разі його прийняття підпадають суб'єкти видавничої справи, які провадять свою діяльність відповідно до Закону України “Про видавничу справу”. Уряд пропонує надати у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2008 року податкові пільги на ввезення в Україну з метою використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні , паперу, картону, целюлози як сировини для їх виробництва, інших поліграфічних матеріалів, обладнання, комп'ютерної та іншої організаційної техніки, запасних частин, витратних матеріалів до них, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України. Уряд також пропонує до 1 січня 2008 року звільнити від оподаткування операції з виконання робіт та надання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії книжкової продукції, виробленої в Україні, а також операції з продажу книжкової продукції, виробленої в Україні, та паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру”.

Як йдеться у законопроекті, пропонується, що „тимчасово, до 1 січня 2008 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, крім видань рекламного та еротичного характеру. При цьому прибуток, отриманий від надання рекламних послуг, оподатковується на загальних підставах”.

На думку урядовців, гарантіями від зловживання такими широкими пільгами має стати пункт цього ж законопроекту, яким вказано, що суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб’єктом господарської діяльності – платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

„Якщо ми змінимо правила гри, – зауважив Іван Чиж, - то це буде рівноцінним інвестуванню у видавничу сферу, яке зробили росіяни (Росія ввела спеціальний режим оподаткування книговидавничої сфери на 5 років. За прибутковістю ця галузь у РФ обіймає п’яте місце). Ми передбачаємо, що цей закон не буде втратним для економіки України. За орієнтовними розрахунками, сума недоотримання до бюджету складе близько 100 мільйонів гривень на рік, але тільки через те, що на нашу територію завозяться книги з Росії, Білорусії, ми втрачаємо понад 500 мільйонів гривень”.

Уряд прогнозує збільшення тиражів у 3-3,5 рази тиражів, збільшення кількості робочих місць, і 77 мільйонів гривень на рік – додаткових надходжень.

Один з опонентів урядових ініціатив – народний депутат Сергій Терьохін. За його словами, цей законопроект «викликає песимістичні настрої щодо великої кількості пільг, запропонованих Кабміном». Тому державі буде важко проконтролювати виконання закону та те, чи кошти йдуть справді на підтримку вітчизняного книговидавця. Сергій Терьохін стверджує, що законопроект потребує серйозного удосконалення.

Іван Чиж твердить, що порушень можна буде уникнути, оскільки тільки робоча група Кабміну, яку він очолює, визначатиме перелік, обсяги та цільове використання товарів, що патимуть пільги. „А у разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито в установленому Законом порядку”, - вказано в законопроекті.

Інша проблема, що очікує на книговидавничу сферу - те, що у разі прийняття цього законопроекту ініціативи уряду „спізняться” на рік через те, що не можна буде вже внести зміни до бюджету-2003. Свій варіант вирішення проблеми - у народного депутата Олександр Турчинов, який пропонує, так би мовити, „страховий” законопроект, що дозволить зберегти існуючі пільги у видавничій сфері (дія цих пільг закінчується 1 січня 2003 року) ще на наступний рік. Йдеться про закон, прийнятий ВР у травні 2001 року, яким було забезпечено підтримку вітчизняних суб’єктів видавничої справи.

Усі зазначені законопроекти будуть винесені на голосування наступного четверга.