Оригінал публікації - за посиланням на сайті ІМІ.

Про це йшлося на сайдівенті “Сильні медіа, прозоре відновлення: Як журналістика будує майбутнє України” в межах Ukraine Recovery Conference-2025 у Римі у п’ятницю, 11 липня. 

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк оголосила про запуск Медійного партнерства заради відновлення Media Recovery Partnership Track. У межах ініціативи розпочнуть системний діалог як про відновлення медіа, так і роль медіа у відновленні України.

“Неможливо говорити про сталу відбудову без підзвітності, а підзвітність неможлива без сильних і незалежних медіа. Протягом трьох з половиною років українські журналісти працюють під обстрілами, в укриттях і без світла, в умовах фінансової, кадрової кризи, і також платять за правду своїм життям і здоров'ям. Але українська журналістика – це не лише про героїзм і виживання. Це також інновації, це нові підходи й бізнес-моделі. Ми впевнені, що медіа — це не просто бенефіціари чи отримувачі допомоги, це структурний елемент стійкості і відновлення всієї України”, – розповіла Оксана Романюк.

Зважаючи на збитки, яких завдала агресивна війна Росії проти України, стає зрозуміло, що журналісти та медіа були конкретною ціллю, зауважив заступник голови Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас. 

“Медіа також страждають у всіх державах-членах ЄС та Європейському Союзі від зловмисних дій, таких як масові дезінформаційні кампанії проти ЄС. Ми бачимо, що Росія робить по всьому світу: у вас усіх є дані про те, які ресурси вона витрачає на зловмисні дії. І це також є частиною нашої спільної роботи, яку ми виконуємо разом з вами, з українськими медіа, за підтримки Європейського Союзу”, – розповів Гедимінас Навіцкас.

Також заступник голови Представництва ЄС в Україні навів дані Інституту масової інформації про те, що з початку повномасштабної агресії Росії в Україні понад 230 медіа припинили роботу (за оновленими даними щонайменше 329 – прим.ред.): “Це результат різних цілеспрямованих кампаній, конфіскацій, окупації, знищення офісів та обладнання. Ми говоримо не тільки про фізичне знищення, але й про втрату доходів, втрату рекламних кампаній, і величезним питанням є те, як забезпечити фінансову стійкість у довгостроковій перспективі”.

За словами директорки з питань України в Internews International Джилліан Маккормак, Україні варто створити умови для розвитку незалежних медіа. “Прямо зараз потрібно створити середовище, в якому українські медіа можуть стати такими, якими вони прагнуть бути, тобто такими, якими їх представляють три фантастичні журналісти, які сьогодні у нас на сцені (Анастасія Руденко, Юлія Напольська, Олег Деренюга, – прим. ред.), і які є частиною того, що визначає, якою стає Україна, до чого прагне Україна, якою країною хоче бути Україна”, – каже експертка.

Джилліан Маккормак відзначила, що Україна, за її спостереженнями, дуже швидко змінюється. “Як людина, яка відвідує Україну протягом багатьох років, наприклад, мій перший робочий візит в Україну був у 1998 році, я можу сказати, що з того часу відбувся величезний прогрес. Україна виглядає чудово порівняно з багатьма іншими країнами по сусідству, і я включаю в це порівняння деякі європейські країни”, — підкреслила вона.

85% журналістів страждають від стресу та проблем із психічним здоров'ям, і лише 60% отримують професійну підтримку – такі дані навів керівник секції свободи вираження поглядів і безпеки журналістів ЮНЕСКО Андреа Кайрола. А також додав, що 35% медіа були релоковані, а 40% зазнали збитків. 

“Потреби у відновленні оцінюються приблизно в 150 мільйонів євро, розділених між телерадіомовленням та медіа. Я вважаю, що це є відправною точкою — мати підхід, заснований на фактичних даних, коли йдеться про медіа, які є основою будь-якої відбудови. Адже незалежні, плюралістичні, професійні медіа відіграють важливу роль у забезпеченні підзвітності і надають платформу для пошуку рішень”, – зауважив Андреа Кайрола. 

Українські медіа об'єднують громади та посилюють голоси, які інакше могли б залишитися непочутими, розповіла перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Однак, за її словами, вони постійно стикаються зі загрозами і потребують стратегічної підтримки. 

“Українські журналісти стикаються з безпрецедентними викликами. Критичні загрози, переміщення персоналу, постійні цифрові атаки. Щоб журналістика продовжувала будувати майбутнє України, вона потребує постійної та стратегічної підтримки. Підтримка стійких та етичних медіа — це основа нашого відновлення. Ми повинні забезпечити наших журналістів ресурсами, навчанням та захистом, необхідними для продовження їхньої місії”, – розповіла Галина Григоренко. 

Матеріали місцевих медіа стають поштовхом для конкретних дій, наприклад, початку розслідувань сумнівних тендерів чи розширення програми протезування, додала директорка медіамережі “Вікно відновлення” Анастасія Руденко. 

“Ми висвітлюємо потреби людей і залучаємо їх до діалогу про відновлення. Ми маємо багато таких прикладів впливу. Наприклад, після того, як ми привернули увагу до однієї історії, люди отримали компенсацію за знищене майно, почалось розслідування сумнівних тендерів. Після серії матеріалів та інформаційної кампанії навколо неї була розширена програма протезування. Медіа відіграють гуманітарну роль у підтримці місцевих громад у розв'язанні їхніх проблем. А це означає, що вони не є сторонніми спостерігачами чи лише бенефіціарами. Вони є інфраструктурою відновлення та активними стейкхолдерами”, – додала Анастасія Руденко. 

Для харківського медіа “Накипіло” у 2022 році було важливим завданням дати людям знати, що українські медіа працюють і що Україна досі існує. Тому медіа запустило радіостанцію, щоб доносити інформацію до людей на окупованих Росією територіях, розповіла продакшн-директорка “Накипіло” Юлія Напольська. 

“Наша головна мета – це доносити інформацію до людей. Розповідати про проблеми та виклики, з якими ми стикаємося, навіть у найскладніших умовах. Ми довго думали про це, але у 2022 році нарешті вирішили запустити радіостанцію, і завдяки їй ми змогли доносити інформацію до людей на окупованих територіях. Для нас як медіа найважливіше – це дати людям знати, що ми тут, що ми їх не зраджуємо, що Україна все ще існує. Тому ми диверсифікували всі наші канали. У нас є радіо, у нас є відеоролики, у нас є соціальні мережі, у нас є аналітика – у нас є все, і все це робиться для того, щоб бути частиною нашої місцевої громади”, – розповіла Юлія Напольська. 

Сьогодні роль медіа полягає в тому, щоб допомогти людям зрозуміти, як відбувається відновлення України, як ухвалюються рішення – інформувати про ремонт інфраструктури, державні закупівлі, послуги, такі як водо- чи електропостачання, зауважив генеральний директор “МикВісті” Олег Деренюга. 

“Ми висвітлюємо дії та бездіяльність місцевих і національних органів влади, пояснюємо, що означають рішення міської ради, як витрачаються державні кошти і що міжнародна допомога насправді змінила або не змінила в нашому місті. Наша журналістика, на мою думку, має великий вплив, велику видимість і іноді приносить реальні зміни”, – додав Олег Деренюга. 

Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації:

• 107 медійників загинули в Україні від рук росіян від 24 лютого 2022 року, серед них 12 – під час виконання професійних обов’язків;
• щонайменше 329 українських медіа змушені були припинити свою роботу від 24 лютого 2022 року;
• Росія скоїла 839 злочинів проти журналістів та медіа в Україні за три роки та чотири місяці з початку повномасштабного вторгнення.

Співорганізатори події: Інститут масової інформації, медіамережа “Вікно відновлення” в партнерстві з ЮНЕСКО, Представництво ЄС в Україні, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Автори: Леся Луцюк, Катерина Андрійчук, Ганна Чабарай

Головне фото: ІМІ