Мікс актуального й вічнозеленого. З якими ресурсами та концепціями працюють національні медіа на YouTube

Мікс актуального й вічнозеленого. З якими ресурсами та концепціями працюють національні медіа на YouTube

8 Квітня 2025
0
505

Мікс актуального й вічнозеленого. З якими ресурсами та концепціями працюють національні медіа на YouTube

Віра Карпінська, Медіамейкер
0
505
"Медіамейкер" поспілкувався із трьома українськими національними медіа, які активно ведуть свої YouTube-канали. LIGA.net, «24 Канал», «Суспільне Культура» розповіли про те, як вони працюють на цій платформі, про контент, формати, перегляди, алгоритми та підписки.
Мікс актуального й вічнозеленого. З якими ресурсами та концепціями працюють національні медіа на YouTube
Мікс актуального й вічнозеленого. З якими ресурсами та концепціями працюють національні медіа на YouTube

Оригінал публікації — за посиланням на сайті Медіамейкер.

YouTube відкриває безліч можливостей для медіа, контент-креаторів та глядачів. Незважаючи на стрімке зростання коротких відео у TikTok чи Instagram, довгі відео не втрачають своєї актуальності. Своєю чергою платформа YouTube також запровадила власний формат коротких відео — Shorts. Щобільше, результати соціологічного опитування «Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни», проведеного 2024 року громадянською мережею ОПОРА за підтримки USAID, свідчать, що 59,5 % українців використовують YouTube як джерело новин. 

Ми поспілкувалися із трьома українськими національними медіа, які активно ведуть свої YouTube-канали. LIGA.net, «24 Канал», «Суспільне Культура» розповіли про те, як вони працюють на цій платформі, про контент, формати, перегляди, алгоритми та підписки. 

LIGA.net 

  • LIGA.netLIGA Life 
  • Кількість підписників: 138 000, 29 800.
  • Рік створення: 2023.

У медіа LIGA.net два YouTube-канали. У 2022–2023 роках команда зрозуміла, що вплив та авдиторія платформи зростає, тому вирішили стратегічно займатися розвитком медіа на цій платформі. У березні 2023 року створили YouTube-канал LIGA.net для суспільно-політичної тематики.

100 % контенту для платформи виробляє редакція YouTube. Команда не покладається на клікбейт, а також не ставить собі за мету виробляти багато відео — навпаки менше, але якісніше. Відео виходять три рази на тиждень — у середу, четвер і суботу. Вже до кінця 2023 року кількість підписників зросла до понад 20 000. 

У грудні 2023 року команда створила ще один канал на платформі YouTube — LIGA Life. 

«На кожному каналі, як і в кожного медіа, є своя цільова авдиторія. І коли ти намагаєшся в один канал YouTube запхати все, то це не працює. Тому що, наприклад, аудиторія LIGA.net дуже любить контент на міжнародну тематику, формат “Клімкін пояснює”. І паралельно з цим виходить інтерв’ю про те, як підібрати собі дерматолога тощо. Тобто воно нерелевантне, тому краще такі тематики не поєднувати на одному каналі», — розповідає Юрій Смирнов, керівник відеоредакції LIGA.net. 

Юрію Смирнову запропонували посаду керівника відеоредакції у січні 2024 року, доти він із 2018 року працював у LIGA.net журналістом. 2024 року також розширили команду, і до редакції долучилася гостьова редакторка та ще один монтажер. 

Також згодом зрозуміли, що необхідно мати окрему студію. Керівник відеоредакції ділиться, що студія — це не лише про картинку, а про звукоізоляцію, світло, технічну якість тощо. Тож для студії закупили додаткове обладнання. Наразі у команди є п’ять камер, світло, софтбокси (спеціальні світлові модифікатори, що складаються з корпусу, внутрішніх відбивачів і розсіювальної поверхні, яка рівномірно поширює світло).

«Але тут важливо зрозуміти, що YouTube, особливо в перші роки, — це витратна історія. Якщо ти — медіа, яке ще не є впізнаваним, то навіть елементарний пакет техніки — це великі витрати. Скажімо, для подкасту потрібно мінімум три камери (загальний план, крупний на журналіста, крупний на гостя). Якщо чотири людини, то, відповідно, потрібно пʼять камер. На кожного — штативи, світло. У студії також є логотип, декорації — все це додаткові витрати. Початкові капіталовкладення — це сотні тисяч гривень», — зауважує Юрій Смирнов. 

Команда

Наразі команда складається з девʼяти осіб. Керівником відеоредакції є Юрій Смирнов. продюсером — Денис Сігай, оперативним редактором — Марко Копил. У команді також працюють журналістка LIGA.net Альона Нестеренко, журналістка LIGA Life Альона Низовець, режисер Едуард Боєв, відеограф Дмитро Черкаський, який займається зніманням і монтажем, а також монтажер Святослав Сіянко. Гостьовою редакторкою є Вікторія Суско. 

«Ми хочемо розширюватися, знімати документальні фільми, розслідування, експлейнери. Людям цікавий такий “вічнозелений” контент, що й за кілька років лишатиметься актуальним», — коментує керівник відеоредакції. 

Формати й рубрики LIGA.net

Найуспішнішими форматами на каналі LIGA.net є:

  • Проєкт «Клімкін пояснює», де щосуботи медійники говорять на актуальні міжнародні теми.
  • LIGA Talk — дискусійна панель, що виходить раз на місяць. Популярність стабільна — від 100 000 до 500 000 переглядів.
  • Історичні подкасти.Незабаром вийде подкаст із Віталієм Дрібницею, відомим завдяки «чат-рулетці».
  • Інтервʼю та подкасти. Не найуспішніші формати, але стабільні. 
Команда ставить перед собою мету, щоби відео набирало не менше 50 000 переглядів. 

«З Клімкіним ця планка досягається без проблем. З LIGA Talk також. Інтервʼю раніше мали хороші показники, але останнім часом ситуація змінилась. Не знаю, з чим це повʼязано, можливо, з алгоритмами платформи. Це саме спостерігається і в колег. Але загалом, якщо відео набирає менше як 25 000, для нас воно є провальним», — розповідає Юрій Смирнов. 

Рубрика, від якої відмовились із часом, — це оперативні коментарі, тобто коли команда й запрошені експерти реагували на актуальні події в найкоротші терміни. Але часом складно було знайти фахового експерта так швидко.

Також Юрій Смирнов додає, що один із критеріїв успішного відео — це або медійний гість (медійний саме на YouTube), або тема, яка точно приверне увагу глядачів, коли експерт не є відомим. 

Формати й рубрики LIGA Life 

Для LIGA Life показники та планка дещо інакші, оскільки там 27 000 підписників. Команда намагається, щоб відео набирали не менше 10 000–15 000 переглядів. 

Форматами LIGA Life ділиться журналістка Альона Низовець. Наразі на каналі є три формати: 

  • подкаст «Як це жити?», присвячений лайфстайлу, особливо темам здорового способу життя;
  • «LIFE.Інтервʼю» — розмови з відомими українцями з різних сфер;
  • секс-просвітницький проєкт «Сором на паузі», який команда веде разом з авторкою блогу «У Трусах» Анастасією Забелою.

«Мені складно сказати, що набирає більше — “Як це жити?” чи “LIFE.Інтервʼю” — адже це рівноцінні формати, які зазвичай мають плюс-мінус однакову популярність у наших глядачів. Про “Сором на паузі” зарано казати, адже ми випустили тільки три відео. Поки що тестуємо цей формат і тематику загалом», — ділиться Альона Низовець. 

На суспільно-політичному каналі цільова авдиторія — це 60 % чоловіки. Вік від 45–50+. А на LIGA Life — жінки 25–45 років. 90 % — це жителі України.  

Як працюють Shorts 

За спостереженнями Юрія Смирнова, в YouTube Shorts алгоритми працюють за принципом персоналізації, аналізуючи активність користувача, його пошуки та підписки, підлаштовують під нього контент.  

«Shorts — це не про монетизацію. Наприклад, у стандартних відео YouTube платить у середньому від $1,5 до $2 за тисячу переглядів. У випадку з шортсами — лише $0,04. Тому основна функція шортів — це не заробіток, а залучення нової авдиторії», — ділиться Юрій Смирнов.

Керівник відеоредакції також додає, що спілкувався з консультанткою YouTube, яка радить використовувати Shorts як промо до головного відео. У шортсах також можна розміщувати покликання на повне відео, щоб людина могла легко перейти на канал і побачити ваш головний контент. 

Також, за рекомендацією консультантки YouTube, команда нещодавно створила окремий канал для Shorts. Однак проблема в тому, що в описах не можна публікувати покликання на основний канал. Тому авдиторія, яка переглядає короткі відео, залишається в межах тільки цього каналу. 


Переваги й недоліки платформи 

Юрій Смирнов зазначає, що на платформі можна експериментувати з форматами, а також активно комунікувати із глядачами та підписниками. Однак є певні недоліки: 

  • Люди мають бути готовими, що зі старту важко набрати багато підписників та охоплень. Потрібно багато часу, поки YouTube почне сприймати контент та рекомендувати його. 
  • На YouTube важко передбачити успіх відео. Навіть якісний контент інколи набирає менше переглядів, ніж очікувалося.
  • Обмеження. Нещодавно на каналі LIGA Life YouTube негативно відреагував на зображення вібратора на обкладинці відео. Платформа відразу обмежила монетизацію, позначивши відео жовтою монеткою, тобто частковим обмеженням доходів. Окрім обкладинки, YouTube також звернув увагу на опис відео, де було покликання на статтю на тему сексуальної освіти. Команда прибрала статтю з опису, але обмеження досі не зняли. 


Монетизація, спонсорство й реклама 

Монетизація відео приносить команді декілька тисяч доларів. Юрій Смирнов каже, що якщо порівняти, скільки людей працює в команді, то виходить не так багато.

Також у медіа діє спонсорство. На двох каналах загалом 200–300 спонсорів, до кінця року планують вийти на 400–500. Спонсорство приносить команді приблизно $200 на місяць. Підписники можуть обирати цікавий їм пакет за рівнями з додатковими бонусами: «Друг» (50 грн/місяць), «Партнер» (150 грн/місяць + вибір героїв на інтервʼю), «Меценат» (450 грн/місяць + можливість запропонувати питання героям інтерв’ю), «Амбасадор» (1000 грн/місяць + ранній доступ до нового контенту), «Філантроп» (3000 грн/місяць + ексклюзивні відео зі знімань). Чим вищий рівень, тим більше бонусів, адже всі попередні бенефіти з нижчих рівнів теж плюсуються. Також, окрім цього, команда з гостем часто розігрують книги серед підписників. 



На каналі немає прямої реклами чи випусків із підтримкою конкретних брендів, однак це є у планах. Також зараз на безплатних засадах медіа співпрацює із Бригадою швидкого реагування НГУ «Рубіж», публікуючи їхні проморолики. А також був нативний подкаст про криптовалюту. Це спецпроєкт, знятий для OBMIFY — платформи для безпечного обміну криптовалют. Редакція в таких випадках намагається максимально розкрити тему для нативних матеріалів. 

«24 канал»

  • Канал.
  • Кількість підписників: 8,39 млн.
  • Рік створення: 2006.

YouTube «24 каналу» створений ще 2006 року, але перше відео команда завантажила приблизно 2010-го.  

«Про “розвиток” на той час абсолютно не йшлося, бо YouTube тоді був для нас цифровим архівом. Абсолютно весь контент із ТБ ми завантажували на YouTube, не зважаючи на якість, тривалість, час публікації та оформлення відео», — ділиться керівниця відділу YouTube на «24 Каналі» Юлія Гілей. 

Юлія додає, що 2014–2015 роках через події в Україні (Майдан, анексія Криму, війна на Сході, АТО) інтерес авдиторії до новинного контенту зріс. Відповідно, статистика на каналі показувала доволі високі цифри по підписках та переглядах. Однак це було короткочасне явище. 

«2017 року ми взялись за вибудовування стратегії та оптимізацію контенту на нашому YouTube. Ми змінили підхід у наповненні каналу, якості відео, його тривалості, експериментували з форматами, оформленням та заглиблювалися в алгоритми YouTube. Саме ці зміни допомогли нам сягнути позначки у 100 000 підписок всього за кілька місяців, а через приблизно три роки ми вже святкували цифру мільйон підписників», — розповідає Юлія Гілей. 

Повномасштабна війна стала ключовим чинником зростання не лише їхнього YouTube-каналу, а й усіх інших новинних каналів в Україні. Запит на український контент був великим не лише серед українців, а й іноземців. Наразі на YouTube-каналі медіа більше ніж 8 млн підписок. 

Команда 

Команда на YouTube «24 каналу» налічує 50 людей. 

«На початку повномасштабного вторгнення YouTube-каналом займалися два редактори. Команда поступово розросталася, у нас був досвід, коли редактор і монтував, і створював картинки, і працював зі YouTube Studio. Однак це не надто ефективна історія. Тому ми вирішили розділити команду на певні категорії — редактори, помічники редакторів, дизайнери, монтажери, SЕО та перекладачі. Як показує практика — це було найкращим рішенням, адже кожен має свою сферу відповідальності, не розпорошується на різні завдання, і мені як керівнику краще працювати з кожною з команд за потреби окремо», — коментує керівниця відділу YouTube. 

Контент, формати та студії 

Найпоширеніші формати на YouTube «24 каналу»:

  • короткі новинні відео з випусків новин;
  • інтерв’ю та аналітичні програми, що висвітлюють актуальні події в Україні та світі;
  • Shorts — хороший функціонал для росту підписок та переглядів на каналі. 

«Ми постійно експериментуємо з форматами, оформленням, наповненням та кількістю відео, адаптуючись до потреб авдиторії та нових тенденцій. Наприклад, у нас є щоденні рубрики: огляд карти бойових дій, рубрика “Воєнне зведення від Романа Світана”, підсумкові аналітичні програми (“20 хвилин”, “Важливе”), які мають неабияку популярність. У нас чудово залітають інтерв’ю з експертами та аналітиками або ж саркастичні програми про роспропаганду», — зазначає Юлія Гілей. 

Редакція постійно моніторить, які теми набирають найбільше охоплень. У цьому керівниці відділу допомагає SubBox, особливо для аналізу відео на інших каналах. А що стосується популярних ключових слів, то, за словами Юлії Гілей, достатньо зайти в аналітику YouTube, запитати в пошуку YouTube чи Google або ж скористатись розширенням vidIQ. 

Зараз команда має чотири студії в Києві та Львові, а також спеціально обладнані студії на випадок повітряних тривог. Диджитал-директор «24 каналу» Денис Зеленов зазначає, що стартові вкладення у власний канал залежать від його формату, тематики та цільової авдиторії. 

«Зараз є досить високі вимоги по якості відео, адже контенту достатньо багато й авдиторія вже має певні очікування від кожного креатора. Проте стартувати можна з дуже мінімальним набором обладнання: Iphone або камерафон, LED-лампа і петличка-мікрофон. Можна вкластись і до 1000$», — додає Денис Зеленов. 

Цільова авдиторія YouTube-каналу «24 каналу» складається переважно з чоловіків (58,8 %),а жінок трохи менше (41 %). Найбільшу вікову категорію представляють глядачі віком 65+ років, на яких припадає 32,4 % усієї авдиторії. Понад половина глядачів (53 %) проживають в Україні. 


Переваги й недоліки платформи

З переваг YouTube Юлія Гілей називає: 

  • Аналітика YouTube, яка дає можливість відстежити перегляди, час утримання авдиторії, CTR, демографію чи вік глядачів. Можна зрозуміти, звідки приходять глядачі: з пошуку, рекомендацій, зовнішніх джерел.
  • З останнього оновлення YouTube, яке команда використовує щодня, це А/B/C тестування превʼю. Функція допомагає зрозуміти, на які підписи, кольори, розмір шрифту, розташування об’єктів на картинці найбільше клікають глядачі.
  • Також на YouTube «24 каналу» можна послухати відео кількома мовами. Команда активно завантажує додаткові звукові доріжки до відео, зокрема англійською мовою, аби контент змогли дивитись і за кордоном. 

Серед недоліків керівниця відділу YouTube виокремлює: 

  • Для YouTube дуже важливий контекст, і навіть додаткова фраза в описі може докорінно змінити ситуацію.
  • Непередбачуваність алгоритмів. Відео може або «вистрілити», або загубитися без очевидних причин. 
  • Авторські права. Навіть дотримуючись правил про добросовісне використання, система все одно може автоматично блокувати або знімати монетизацію відео. 


Монетизація й реклама 

На YouTube «24 каналу» підключена монетизація, і вона повністю покриває виробництво контенту. Однак кілька разів траплялося, що монетизація злітала з відео. Денис Зеленов вважає, що одна з основних причин — неправильно зроблена оцінка контенту редактором під час публікації стосовно вимог до монетизації (наявність контенту, який суперечить правилам розміщення реклами). Він зазначає, що YouTube має численні правила та обмеження, спрямовані на те, щоб монетизувати лише той контент, який не порушує встановлених правил. Зокрема, це стосується матеріалів, що містять сцени насильства, бійки, контент сексуального характеру, нецензурну лексику, матеріали, пов’язані з речовинами, які можуть завдати шкоди здоров’ю тощо.

«Для того, щоб вільно монетизувати ваше відео, ви маєте бути впевнені, що контент не порушує жодне із правил YouTube. Для цього під час публікації відео в YouTube Studio потрібно поставити відповідні мітки. З багатьох причин автори припускаються помилок і неправильно оцінюють свій контент щодо монетизації. Якщо це систематично повторюється, YouTube може на тривалий час (90 днів) суттєво обмежити ваші відео в можливості монетизації. Зазвичай новинні канали — це той сегмент, який часто порушує ці правила», — коментує Денис Зеленов. 

Юлія Гілей розповідає, що були й інші випадки: «Оскільки ми новинний канал і висвітлюємо події, пов’язані з війною, то вже неодноразово “обпікались” на порушенні правил спільноти YouTube. Зокрема щодо “мови ворожнечі”, що призводило до обмеженої монетизації наших відео. Наприклад, називали росіян кацапами, орками чи москалями. Також монета може бути заблокованою через авторські права, частіше за музику. А ще на початку 2022 року в нас було попередження від YouTube за відео, на якому був момент удару по росіянину».  

Окрім прямої монетизації від YouTube, команда робить партнерські інтеграції, які не суперечать правилам платформи. «Однією з розповсюджених моделей є розміщення за моделлю CPM (Cost Per Mille — це традиційний рекламний показник або модель, яка розраховує витрати на кампанію. – авторка). А сама ціна вже залежить від конкретного формату та тривалості прояву», — розповідає Денис Зеленов. 

«Суспільне Культура» 

  • Канал.
  • Кількість підписників: 179 000.
  • Рік створення: 2018.

YouTube «Суспільне Культура» існує із травня 2018 року. Спочатку канал функціонував як платформа для телеканалу «Суспільне Культура», де дублювався або адаптувався під платформу контент, який виходив на телеканалі. 

Активно наповнювати YouTube команда почала з початку повномасштабного вторгнення. Зʼявилися нові проєкти, співпраці, публікували документальні історії, які знімали в перші дні, тижні, місяці вторгнення. Шукали різні варіанти й формати, щоби широко розповідати про війну в Україні. На момент повномасштабного вторгнення на YouTube-каналі було приблизно 20 000 підписників. За ці три роки кількість підписників зросла до 179 000. 

Основна авдиторія на YouTube — це люди віком 25–34 роки. Загалом це збігається з авдиторією в усіх соцмережах медіа. Оскільки телевізійні формати зазвичай орієнтовані на старшу авдиторію, ніж YouTube, команді доводиться коригувати матеріали під специфіку платформи. Частина контенту виходить, частина — ні, адже запити глядачів різняться. Водночас є універсальні проєкти, наприклад, документальні фільми та концерт Степана Гіги, які цікаві дуже різним глядачам.

Команда

Над YouTube команда працює таким складом (хоча залучена й на інші проєкти): Анна Погребна — шеф-редакторка редакції соцмереж «Суспільного», Олексій Мацкевич — редактор та оператор-постановник проєктів «Суспільне Культура» на YouTube, Юлія Вустілка-Смірнова — редакторка, яка займається дистрибуцією контенту на YouTube , Юлія Ткачук — авторка проєкту «Artилерія», Валерія Пастушенко — ведуча проєкту «Культуримо», Олеся Котубей-Геруцька — авторка проєкту «Прощавай, імперіє». Також залучені журналістка Альона Шилова та режисери монтажу Марія Дергачова, Кирило Шаров і Катерина Бутлер. Керують усім Вікторія Мурована та Олександра Захарченко.

Студія наразі у процесі будівництва, тому команді часто доводиться шукати різні локації або використовувати наявні майданчики для знімань. 

Формати та контент

Помітний зріст охоплень стався саме 2022 року, коли вийшов документальний фільм «Щедрик проти руського міра». Це перший мільйонник серед контенту, який дав поштовх до зростання каналу. Також у тому ж році команда почала робити два диджитал-проєкти, над якими дотепер працює, і вони вийшли досить успішними. 

Перший — це «Artилерія». В першому сезоні у 2022 році це був проєкт про українських митців, музикантів, стендаперів, акторів, які під час повномасштабного вторгнення підтримують армію або самі долучилися до її лав. Наразі фокус проєкту зосереджений виключно на музиці.   

«Зараз ми дещо масштабували цей проєкт: покращилась якість, змінився формат, зʼявилася ведуча в кадрі. Коли розпочинали, це були звичайні документальні історії та репортажі, а зараз проєкт доволі великий. Ми навіть мали минулого року і, сподіваюсь, матимемо цього власну сцену на Atlas United», — ділиться Анна Погребна, шеф-редакторка редакції соцмереж «Суспільного». 

Другий формат — це «COOL’ТУРИМО», який спочатку позиціювався як дайджест. Згодом він трансформувався, набувши форми огляду подій, що впливають на суспільство та культуру. 

Окрім цього,  на каналі виходять диджитальні проєкти, зокрема проєкт «Прощавай, імперія», подкаст «Unzip» та ще один подкаст «Деколонізаторки». А також дистрибутуються: проєкт «Зі своїми по суті», проєкт «Культура на часі», а також проєкти телеканалу Суспільне Культура та Радіо Культура.

Shorts

Комана створює Shorts, однак вони не є основним фокусом каналу, а радше додатковими відео. Анна Погребна спостерігає, що зробити YouTube Shorts мейнстрімом в Україні досить складно. Для цього треба орієнтуватися на широку закордонну авдиторію. В Україні ж зараз працюють тільки великі відео та прямі трансляції, які й приносять дохід. 

«Іноді Shorts набирають більше переглядів, ніж інші відео. Але тут головне баланс: якщо канал почне випускати багато коротких відео, YouTube може почати сприймати його саме як канал для шортсів, тому довгі відео взагалі не будуть дивитися. Загалом у нас бувало небагато нового контенту, але були Shorts, які підтримували активність каналу у важкі місяці», — додає шеф-редакторка редакції соцмереж «Суспільного». 


Переваги та недоліки платформи

З переваг платформи Анна Погребна називає: 

  • Інформування та комунікація платформи, коли YouTube регулярно розповідає про свої нові функції. Наприклад, можна стежити за оновленнями SEO-аналітики, де періодично пояснюють, як працюють ті чи інші механізми, та які зміни плануються.
  • YouTube віддає перевагу схожому контенту. Якщо платформа визначає, що певне відео відповідає вже популярним темам або є продовженням контенту, який добре себе зарекомендував, це може значно покращити його охоплення.
  • Різні методи оптимізації: можна змінювати теги, обкладинки, заголовки. Нещодавно додали функцію тестування обкладинки. 

Недоліки: 

  • Адаптація контенту під вимоги YouTube, коли цікаву й важливу тему доводиться коригувати, щоб вона відповідала алгоритмам YouTube.
  • YouTube — це завжди вклад ресурсів та систематичність, але не всі готові змінювати підходи чи трансформувати контент, коли він не набирає переглядів.


Монетизація, спонсорство та реклама 

У «Суспільне Культура» є підключена монетизація, однак внесок її у загальний бюджет невеликий. 

За словами Анни Погребної, обмежуть монетизацію здебільшого в чутливих відео, неправильно оціненого контенту, або коли в кадрі трапляється зображення алкоголю чи оголеного тіла. «У нас такого майже ніколи немає, тому найчастіше обмеження стосується лише прав на використання музики», — додає вона. 

У команди також не було страйків чи знесень відео, що стосуються культури, коли в них згадувалась війна, Росія тощо. Анна згадує, що якось через кадри з російського мультика «Маша та медведь» YouTube заблокував канал «Як не стати овочем». Його відновили, але для команди «Суспільне Культура» це був знак для обережності. Тому коли в одному з випусків «Прощавай, імперіє» теж згадувався цей мультик, команда працювала на випередження й цензурувала або вирізала потенційно проблемні моменти, щоб уникнути обмежень.

На «Суспільне Культура» немає спонсорства, і Анна вважає, що, найімовірніше, цього не робитимуть, оскільки такий формат потребує багато ресурсу. До того ж користувачам потрібно пропонувати щось окремо від того контенту, який вони випускають публічно.

Пряма реклама на каналі «Суспільне Культура» не публікується, однак команда зацікавлена в рекламних інтеграціях. Наразі рекламна співпраця ведеться тільки в межах Євробачення. 

«Для того, щоб інтегрувати рекламу в наш канал, потрібно не лише зацікавити глядачів, а й потенційних рекламодавців. Але загалом ми робимо продукт, який дає змогу співпрацювати з рекламними партнерами, тому це поле для нас відкрите», — зазначає Анна Погребна. 

Чекліст для медіа, які починають свої канали на YouTube:

  • Юрій Смирнов: «Головна порада мати терпіння й розуміти, для чого ти це робиш. Якщо канал для того, щоби просто щось знімати, то так не вийде. Має бути ціль. Як і будь-який бізнес, YouTube вимагає чіткого розуміння своєї місії. Також треба розуміти, що перші роки — це дуже неприбуткова історія, хоча, звісно, я хочу помилятися, і є канали, які зі старту добре зароблятимуть і знайдуть собі мегаінвесторів. YouTube — це вже давно не майбутнє, а теперішнє. Ще одне питання, як інтегрувати штучний інтелект в алгоритми YouTube та створення контенту». 
  • Юлія Гілей: «Насамперед ознайомтесь із правилами спільноти YouTube, поцікавтесь як працюють алгоритми, вибудуйте певну стратегію. Зокрема, визначте свою авдиторію (хто ваші глядачі, їхні інтереси й потреби). Публікуйте відео на регулярній основі, адже алгоритми YouTube цінують канали, які активно публікують контент. Якість контенту — це важливо для того, щоб утримувати глядачів якомога довше, тож підходьте серйозно до якості відео та звуку. Пробуйте різні формати контенту — Shorts, довгі відео, прямі трансляції, взаємодійте із глядачами через коментарі й дописи. Ну і, звісно, користуйтесь аналітикою YouTube, щоби тримати руку на пульсі та ухвалювати рішення швидко на основі цифр». 
  • Анна Погребна: «Стартувати на YouTube краще тоді, коли ви впевнені, що у вас є ресурси виробляти відеоконтент, бо це вимагає багато часу та сил. Також важливо виконувати умови платформи й шукати теми, які будуть релевантними авдиторії».
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Віра Карпінська, Медіамейкер
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
505
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду