Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com. 

ВИСНОВОК № 213

щодо матеріалу з веб-сайту Інформаційного агентства 

«Українські Національні Новини» під назвою «Бюджет у сотні дронів: 

скільки витрачає країна на утримання нацпарків під час війни» 

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 21 травня 2024 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга на вказаний матеріал, у якій ідеться про упередженість, замовність та недостовірність в оскарженій публікації. Також указується на нібито відсутність конкретних посилань на джерела, їхнє перекручення та на сумнівну компетентність експертки-екологині в матеріалі. Ставиться питання про відповідність заголовку змісту публікації.

2. Оскаржений матеріал був опублікований 26 квітня 2024 р. без зазначення рубрики, авторкою вказана Лілія Подоляк. На початку він містить ілюстративне фото купюр по 500 гривень та монет, у третьому абзаці — гіперпосилання на статтю того ж сайту «Прокляття для місцевих: чому Мінекології закликають звільнити "тимчасове" керівництво Тузлівських лиманів». Крім того, подано скан документу «Інформація щодо виконання природоохоронних заходів збереження природно-заповідного фонду за 2023 р. НПП «Тузловські лимани»».

3. Матеріал присвячений критиці роботи Національного парку «Тузловські лимани».

4. Редакція інформагентства не прокоментувала за зверненням «МедіаЧеку» розглядувану скаргу. 

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють матеріали медіа відповідної категорії

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року): 

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«...Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу 

1. Спонукаючи аудиторію чи фігурантів матеріалу до якихось дій (щодо описуваної теми), медіа втрачає безсторонність і стає учасником описуваних подій чи процесів.

2. У даному висновкові «МедіаЧек» не надає оцінок діям чи бездіяльності керівництва національного парку чи інших фігурантів матеріалу. Оцінка надається, виходячи з нашої сфери компетенції, суто оскарженому матеріалу.

3. Хоча медіа (УНН) на своєму веб-сайті позначає себе «інформаційним агентством», «МедіаЧек» не розглядає в даному висновкові норми Закону України «Про інформаційні агентства», оскільки він утратив чинність із 31 березня 2023 р.

4. Незбалансованість. У розглядуваному матеріалі не подано позиції керівництва «Тузловських лиманів», навіть  не зазначено, які люди уособлюють це керівництво (щоправда, їхні імена зазначені в іншому матеріалі УНН, гіперпосилання на який подане в оскарженому). Також не зазначено, чи журналісти зверталися по коментарі до  «Тузловських лиманів». 

Хоча в тексті йдеться, що на запит редакції від національного парку було надано інформацію про його діяльність, у скарзі спростовується отримання такого запиту, а подана в тексті інформація про діяльність називається отриманою з відкритих джерел. 

Редакція не прокоментувала після звернення Ініціативи доводів скарги, зокрема зазначених. Але, хай там як, запит на інформацію не є проханням про коментар. Тому вбачаємо в оскарженій статті порушення п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

5. Неповнота. Як ми неодноразово зазначали в попередніх висновках, незбалансованість матеріалу вже є проявом його неповноти. 

Також постають питання до джерел інформації про нібито зловживання  в національному парку. В тексті лише згадуються сусідні територіальні громади та абстрактні «місцеві». 

У попередньому матеріалі про національний парк, на який наведено посилання, згадується керівник лише однієї ОТГ — Голова Лиманської територіальної громади Василь Резніченко, хоча він заявляє, що зміни керівництва нацпарку вимагають і в Тузлівській та Дивізійній ОТГ. 

В якості експерта-еколога, що коментує тему, наводиться теж лише одна людина — Тетяна Лампіка, хоча її сфера спеціалізації, з відкритих джерел, виглядає відмінною від національних парків. За посиланням про неї зазначено: «Спеціалізується на питаннях: контролю за роботою Державної екологічної інспекції, проходження процедури ОВД, сортування побутових відходів, проблем навколишнього середовища в Дніпрі».

Звинувачення в бік керівництва «Тузловських лиманів» наведені різноманітні, але в деталях не розкриті. Тобто джерел інформації наведено недостатньо й в оскарженому матеріалі  вбачається порушення п. 6 Кодексу етики.

6. Упередженість. Як зазначено в цьому висновку вище, позиції Національного парку в статті не подано й нічого не показує, що редакція намагалася її отримати. 

Також у самому кінці статті вказано: «Від імені громад УНН звертається до Міністерства екології з проханням провести врешті відкритий конкурс на посаду керівника нацпарку Тузлівські лимани, аби знизити градус напруги і вирішити спори між мешканцями прилеглих до парку теориторій та посадовцями самого парку.» Тобто, нібито висвітлюючи конфліктну ситуацію, редакція стає на бік однієї зі сторін протистояння. 

Така заангажованість журналістів була би допустима для авторської чи редакційної колонки, блогу. Проте розглядуваний матеріал не містить подібних позначень та подається аудиторії як безстронній та об’єктивний. Відповідно, публікацією матеріалу в такому форматі було порушено друге реч. п. 9 Кодексу етики. 

7. Щодо достовірності інформації та стерджуваної замовності статті. «МедіаЧек» не має ресурсів та компетенції для перевірки інформації, якщо очевидні підтвердження не доступні з відкритих джерел чи доводів скаржника/відповіді редакції. Ініціатива не уповноважена проводити допит під присягою чи витребовувати документи під загрозою юридичної відповідальності. Це можуть робити лише компетентні державні органи й це стосується зокрема тверджень про замовність матеріалу. Проте вище нами було констатовано неповноту розглядуваного матеріалу, зокрема в аспекті джерел інформації, та його упередженість. 

8. Невідповідність тексту та заголовку.  В заголовку тематика матеріалу заявлена: «скільки витрачає країна на утримання нацпарків». Однак у матеріалі по суті йдеться лише про один національний парк. Матеріал не є оглядовим щодо ситуації в нацпарках загалом, а джерела навіть по конкретному розглянутому нацпарку не є достатніми, як зазначено вище в цьому висновку. 

Також матеріал лобіює одну зі сторін конфлікту й не є безстороннім аналізом витрат на утримання Національного парку «Тузловські лимани». 

Фактично заголовок матеріалу не відповідає його змісту й порушує вимоги першого реч. п. 8 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що в матеріалі з веб-сайту Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» під назвою «Бюджет у сотні дронів: скільки витрачає країна на утримання нацпарків під час війни» порушено вимоги п.п. 6, 10, першого речення п. 8 та другого речення п. 9 Кодексу етики українського журналіста. 

19 грудня 2024 р.