Вперше я його побачила у «Припутнях», де він зіграв такого вже зовсім спитого алкаша, місцями неадекватного та агресивного. І, звісно, не все у його житті було так просто. Яків зміг дуже яскраво зіграти дві дуже різні сторони цього персонажа і глядачі його одразу запамʼятали.

Також ви бачили його в «Довбуші», «Перевізниці», «Безславних кріпаках», «Червоному», «Ціні правди».  Спочатку він служив у ТРО (пішов на початку вторгнення), отримав одне поранення, потім друге. Демобілізувався, бо мусив доглядати за мамою. Але потім знову повернувся на війну — вступив до Третьої штурмової.

Ще одна велика втрата не лише для рідних, а і для нашого кіно. Ось кілька цитат Якова:

«Два поранення було. Кульове осколкове. Це був бій, я стріляв з кулемету і в мене поцілив російський снайпер. Потрапив в бік плити, бо збоку стріляв. Ми навіть не знали, що вони так близько до нас підійшли. Уламки кулі мені розлетілися в шию, по тілу, потрапили до рота. Мені зробили операцію. Місяць я відновлювався. А ще одне поранення, це по наших позиціях працював дуже щільно танк»

«Я планую повернутися в театр та кіно, тому що більше нічого (тепер уже ще воювати) я не вмію. І дай боже, щоб режисери були, кошти були, адекватні продюсери, які вкладалися. Адже період після війни буде ще більш важливим, тому що треба буде країну відбудовувати й всі рани суспільства лікувати. А це потрібно буде робити точно не такими розважальними серіалами»

«Поки я в такому віці, то, напевно, зіграв би Івана Сірка. Це така цікава історична постать. Мені було б дуже цікаво втілити його на екрані»

«Суспільство не може існувати без мистецтва. Але якщо подивитися на те, що у нас зараз знімають, і на те, що показують у телевізорі — це все здебільшого непотрібне. Починаючи від телемарафону й закінчуючи більшістю серіалів, зокрема вже і «воєнними». Я одного разу почав дивитися такий серіал — і мене ледь не вивернуло від того, що я побачив на екрані.

Я дивлюсь і думаю: «Боже! Хто ці люди й що вони роблять?!». А найстрашніше, що це «хавають» наші українці, які, дивлячись на це, думають, що так само воно на фронті й відбувається. Нічого подібного. Там не така красива картинка, яку нам показують, і не всі наші воїни герої й не усі вони супермени… Війна — це некрасиво. Війною не можна пишатися»

«Можливо згодом, років через 20—30, ситуація буде зовсім інша. А от наразі, поки йде війна, не може актор, який не має цього жахливого досвіду, правдиво зіграти військового. Бо ти не просто граєш. Ти точно знаєш, як усе це відбувається, зсередини. У нас тоді все склалося і я йому дуже вдячний за таке його чесне рішення»

«Я не уявляю свого життя без акторства. І воюю зокрема й за те, щоб мати можливість спокійно займатись улюбленою справою».

Лєна Чиченіна, кінокритикиня, артоглядачка «Детектора медіа» та «Еспресо»

Оригінал публікації за посиланням