Оперативники стверджують, що Олег розбив відеокамеру оперативників, якою велися зйомки суботньої акції опозиції Проте сам потерпілий вказує, що поза кадром залишилося те, як Олега ще й побили. Внаслідок цього він отримав струс мозку та інші ушкодження, й зараз перебуває у відділенні нейрохірургії Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги.

Завтра повинна відбутися прес-конференція Олега Завади, члена Міжнародної асоціації періодичної преси.

„Детектор медіа” дає свідчення учасників подій без коментарів.



Олег Завада, журналіст:

- Останнім часом я мешкаю в Канаді. Але кожні півроку я приїжджаю до України з метою висвітлення політичних подій та стану справ зі свободою слова в країні. На початку літа я поїхав до Австрії, щоб відвідати IPI (International Press Institute) у Відні, де я беру інформацію про Україну. Між нами була домовленість, що я працюватиму на IPI як волонтер, я надам їм інформацію з України. Також останнім часом я працював в українській телемережі, що виходить на Канаду та Північну Америку – канал „Роджер”. Я відвідував акції від 16 вересня.



12 жовтня я, взявши свій професійний фотоапарат, пішов до Київського університету ім. Т.Шевченка, щоб зняти початок акції опозиції. Я побачив колону демонстрантів, що на чолі з Олександром Морозом рухалася на Європейську площу. Вони несли портрет Леоніда Кучми, який я хотів зняти. Я віддав свого портфеля жінці, що була разом зі мною, - це мама мого знайомого з Відня, у якого я зупинився. Колона рухалася у середньому темпі. Я підбіг до голови колони, і, намагаючись сфотографувати, задкував. Ненароком я наштовхнувся на людину у цивільному. Чоловік зробив мені зауваження. Але далі я раптом відчув, що мене почали відтісняти на узбіччя, до краю колони. Я обернувся, побачив людей у шкіряних чорних куртках, які виштовхували мене і нецензурно, брутально лаялися і казали, щоб я забирався геть. Звичайно, мене це обурило. Я сказав їм: „Я бачу, що ви оперативники, притримайте слова”. Я бачив, що у них була камера VHS, це й наштовхнуло мене на думку, що то були оперативники. Вони почали мене штовхати і сказали, що я хотів побити їхню камеру, тому я маю йти з ними. Я попросив надати мені їхні посвідчення. Однак, вони не зробили цього. Натомість оточили з усіх сторін, схопили за руки, і потягнули у бік пам’ятника М.Грушевському. Я, відповідно, не зміг показати своє посвідчення журналіста. Вони сильно заламали руки, так, що голова була біля асфальту, і тут я відчув тупий удар по голові з лівого боку. Я не бачив, хто це зробив. Це мене вибило з нормального стану. У мене почався шок і істерика, бо удар був дуже сильний. Я підтверджую, що у цей момент теж закричав на них, щось типу: „кумівські бандити” і лаявся. На це підбігли люди, що були навколо. Вони просили, щоб мене не били. Але вони продовжували мене бити й буквально тягати по асфальту. Я бачив, що усе це продовжували знімати.



Згодом підбіг народний депутат Ю.Луценко. Та й на його прохання мене ще довго не відпускали. Люди в цивільному наполягали на тому, щоб я йшов з ними до відділку міліції. Ю. Луценко просив, щоб мене відпустили. Але вони не погоджувалися. До цього моменту вони не представлялися, а на моє запитання: „Хто ви?” відповідали: „Ми – громадяни України”. Вони зараз спекулюють тим, що нібито я розбив камеру, але тоді вони продовжували нею знімати. Ми з Юрієм Луценком поїхали до відділку міліції – в УМВС України у м. Києві – на викликаній оперативниками машині. Потім ми дізналися, що серед них був капітан міліції В.Гайдамака. Інших прізвищ ми так і не дізналися. Я надав працівникам міліції усю інформацію про себе: офіційне посвідчення журналіста, український паспорт (його мені тільки у понеділок повернули), підтвердження того, що я є Legal Emigrant of Canada. Та й зрештою вони знали, з ким розмовляють, бо я був з фотоапаратом.



У відділку ми попросили викликати „швидку”, бо я погано почувався. Я відчув сильний головний біль з лівого боку, потім у міліції мене почало нудити. Я запитав, де туалет, але вони повідомили, що до туалету йти заборонено. Врешті приїхала „швидка”, лікар одразу сказав, що мене потрібно госпіталізувати, бо у мене струс мозку. Але в цей момент, коли лікар засвідчив, що у мене є пошкодження, ці двоє молодиків, що привели мене, зникли. І я більше їх не бачив, мене супроводжували вже інші працівники міліції.

По приїзду до Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги, відповідальний лікар мене оглянула й поставила той же діагноз й направила на медогляд. До речі, у мене також травмована ліва рука. Мене постійно супроводжували два працівника міліції, навіть під час рентгену. Вони хотіли взяти мої свідчення. Я надав їх. Зараз я перебуваю у відділенні нейрохірургії №1 цієї лікарні. Дві години тому мене оглядав академік Микола Поліщук, який також підтвердив цей діагноз. Учора і сьогодні до мене в лікарню знову приходили працівники міліції. Я відмовився давати свідчення без адвоката. Зараз я, за рекомендацією лікаря, мушу ще декілька днів лежати в лікарні. Також я шукаю адвоката, який би допоміг мені звернутися до суду за захистом своїх прав. Ми вже отримали згоду головного лікаря та заввідділом на проведення в лікарні прес-конференції. Також ми повідомили про інцидент закордонні ЗМІ, де я працюю.



У Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги „Телекритиці”, на жаль, не надали офіційної інформації щодо стану та діагнозу, з яким в них перебуває Олег Завада. В лікарні послалися на те, що не можуть надати медичну інформацію особистого характеру телефоном.

А народний депутат Юрій Луценко підтвердив „Телекритиці” свідчення Олега Завади про отримані травми, погане самопочуття та констатацію лікарем струсу мозку.

Юрій Луценко, народний депутат, СПУ:

- Я втрутився в інцидент не з самого початку. Я йшов попереду колони й побачив, що двоє людей у шкіряних куртках заломили руки людині. Я, звичайно, підбіг туди. Олег кричав на всю вулицю від болю, бо руки було сильно заломлені. Я пред’явив депутатське посвідчення і вимагав представитися, але вони не реагували на це. Сварка тривала хвилин 10. Один з людей, що вів оперативну зйомку, сказав, що він з міліції, і ці люди з ним. Півгодини ми ще вели переговори. Врешті вони заспокоїлися і відпустили Олега, не ломили йому руки. Дочекалися машини, приїхали в міське управління міліції. Черговий офіцер сказав, що прийме всі міри, аби припинити цю справу. Викликали швидку, бо Олегу вже було погано. Ось, власне, й все.

„Детектор медіа” звернулася за коментарями до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м.Києві. Як повідомив "Детектор медіа", заступник керівника ЦГЗ ГУ МВС України у м.Києві Олександр Наумов, зараз проводиться службова перевірка інциденту, результати якої будуть повідомлені пресі до кінця середи.

Ми стежимо за розвитком подій.