Перш за все – з боку Адміністрації Президента, органів виконавчої влади, а також фінансово-підприємницьких структур, які їх підтримують.

Визначення політичної цензури ми даємо у додатку до цієї Заяви.

З метою викриття та протистояння політичній цензурі - як антиконституційному явищу, який заважає журналістам професійно виконувати свій обов’язок подавати до публікації об’єктивну та достовірну інформацію, з метою захисту прав працівників ЗМІ, а також захисту права громадян України „знати” ми вирішили:

1. Створити Незалежну профспілку працівників ЗМІ (НППЗМІ), яка буде захищати можливість належного виконання своїх професійних обов’язків та права всіх тих, хто підписався або приєднається до підписів під „Маніфестом українських журналістів з приводу політичної цензури”, або увійшов до списку учасників зборів „Політична цензура в Україні”.

За згодою тих, хто добровільно увійшов до вищевказаних списків, до завершення процесу реєстрації профспілки, розглядати факт підписання вищевказаного маніфесту та входження до списку учасників журналістських зборів, як заяву про вступ до Незалежної профспілки працівників ЗМІ.



В майбутньому порядок прийому до профспілки буде визначено у статутних документах.

2. Для вирішення всіх організаційних питань щодо створення Незалежної Профспілки обрати Організаційний комітет у складі Євген Глібовицький, Борис Гривачевський, Сергій Гузь, Олесь Ковальчук, Ігор Куляс, Наталія Лігачова, Роман Скрипін, Альбіна Трубенкова, Віктор Уколов, Андрій Шевченко та Данило Яневський.



3. Створити Страйком, який наділити обов’язком та правом висувати вимоги учасників установчих зборів Незалежної профспілки працівників ЗМІ до влади та інших суб’єктів політичних відносин в країні, вести переговори, а також - за згодою більшості членів НПП ЗМІ - ініціювати акції громадянської непокори журналістів.

4. Ввести до складу Страйкому: Володимира Ар’єва, Євгена Глібовицького, Бориса Гривачевського, Олександра Кривенка, Юлію Мостову, Олену Притулу, Сергія Рахманіна, Романа Скрипіна, Тараса Стрільчика, Альбіну Трубенкову та Андрія Шевченка.

5. Доручити Страйкому вступити у переговори з владою та оголосити наші перші вимоги, які ми адресуємо:

1.Верховній Раді: провести протягом календарного місяця Парламентські слухання з проблем політичної цензури, за участю народних депутатів, Президента України, представників виконавчої влади, Адміністрації Президента, громадських організацій та журналістів, у тому числі членів НППЗМІ. Профільному комітету ВР з питань свободи слова та інформації законодавчо врегулювати поняття „політична цензура” та відповідальність за її застосування.

2. Власникам та засновникам ЗМІ всіх форм власності: оголосити мораторій на звільнення працівників із політичних мотивів до законодавчого врегулювання питання про політичну цензуру, але не менш, ніж на 6 місяців;

3. Генеральній прокуратурі - порушити кримінальні справи за ознакою порушення ст. 171 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності журналістів.

4. Генеральній прокуратурі - довести до суду та покарання реальних винуватців загибелі наших колег, зокрема, Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова.

Учасники установчих зборів українських журналістів інформують про свої вимоги Верховну Раду, народних депутатів, Президента України, Голову Адміністрації Президента, Парламентську Асамблею Ради Європи, міжнародну та вітчизняну громадськість, власників, засновників та менеджерів ЗМІ всіх форм власності.

Учасники зборів українських журналістів „Політична цензура в Україні”:

1.Ар’єв Володимир

2.Базелюк Марія

3.Бандера Стефко

4.Безгінська Інна

5Бень Олексій

6Богданова Любов

7Буткевич Максим

8.Варницький Віктор

9.Вишневський Юрій

10.Влащенко Наталія

11.Вологжанинов Юрій

12.Волосов Олександр

13.Глібовицький Євген

14Гедеон Роксана

15.Гривачевский Борис

16.Гуменюк Люмила

17.Донченко Тамара

18.Жаркіх Денис

19.Заблоцький Віктор

20.Зам’ятін Віктор

21.Зварич Олена

22.Іванеско Денис

23.Іванов Валерій

24.Іванов Дмитро

25.Каневський Евгеній

26.Кашпоровский Олексій

27.Кисельов Сергій

28.Ключковська Галина

29.Ковальчук Олесь

30.Ковтун Алла

31.Колюбакін Володимир

32.Коханець Людмила

33.Кречетов Максим

34.Кузнецов Сергій

35.Кульчинский Роман

36.Куляс Ігор

37.Лень Ольга

38.Лещенко Сергій

39.Лігачова Наталія

40.Лисенко Оксана

41.Лиховій Дмитро

42.Луканов Юрій

43.Ляховецька Тетяна

44.Мацюцька Олена

45.Мостова Юлія

46.Мостовий Володимир

47.Новикова Наталія

48.Нурієв Ельхан

49.Одрина Таїса

50.Павлик Ірина

51.Паділякова Ольга

52.Піддубний Олександр

53.Пінський Віктор

54.Позняк Наталка

55.Притула Олена

56.Рахманін Сергій

57.Рудницький Юрій

58.Саваневський Максим

59.Самойленко Євген

60.Свистович Мирослава

61.Свистович Михайло

62.Сергієнко Олена

63.Сибірцев Олег

64.Сидоренко Сергій

65.Скляревський Ігор

66.Сорока Віктор

67.Стрільчик Тарас

68.Терещенко Олесь

69.Тименська Олена

70.Тичина Андрій

71.Ткачук Тарас

72.Трубенков Ігор

73.Трубенкова Альбіна

74.Туглуй Василь

75.Уколов Віктор

76.Усатенко Галина

77.Усенко Євгенія

78.Фіцич Наталка

79.Чекмишев Олександр

80.Чемерис Ірина

81.Чепак Дар’я

82.Черепанин Василь

83.Черненко Сергій

84.Чечеринда Єгор

85.Шуст Ірина

86.Шевченко Андрій

87.Шевченко Артем

88.Шлінчак Віктор

89.Шолох Сергій

90.Яневський Данило

91.Янковий Олексій

Додаток до ЗАЯВИ учасників зборів „Політична цензура вУкраїні”.





Під політичною цензурою ми розуміємо, згідно зі ст. 5 Закону „Про інформацію”, ст.. 2 та 6 Закону „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” , ст. 2 Закону „Про телебачення та радіомовлення”, а також згідно власного досвіду праці у різних ЗМІ:

- Вимогу попереднього погодження повідомлень, матеріалів, а також заборону поширення повідомлень і матеріалів з боку державних органів, підприємств, установ, організацій або об’єднань громадян (політичних партій), крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв’ю;

- Заборону – з боку вище перерахованих суб’єктів, а також власників та засновників ЗМІ – на висвітлення певних політичних та економічних тем та діяльності певних політичних та публічних осіб, що порушує право громадян на отримання від засобів масової інформації неупередженої та об’єктивної інформації;

- Тиск на власників, засновників, редакторів ЗМІ з боку вище перерахованих суб’єктів з метою нав’язування певного характеру інтерпретації фактів та подій, метою маніпулювання інформацією та суспільною думкою, а також метою перешкоджання дотриманню ЗМІ принципів ідеологічного та політичного плюралізму.

- Психологічний тиск з боку вище перерахованих суб’єктів, а також власників, засновників та менеджерів ЗМІ на журналіста з метою примусити його відмовитись від публікації матеріалу;

- Намагання з боку вище перерахованих суб’єктів монополізувати – економічними, політичними та силовими засобами - інформаційний простір, нав’язати великій кількості ЗМІ єдині стандарти інформаційної політики:

- Намагання вище перерахованих суб’єктів, а також власників або засновників ЗМІ перешкоджати журналісту у виконанні ним своїх професійних обов’язків, які визначені у ст. 26 „Закону про друковані засоби масової інформації (пресу) України”.

Ми впевнені, що є дуже чіткі критерії розмежування Редакційної Політики видання від Цензури. Редакційна політика – це те, що має відповідати всім вимогам чинного Законодавства України та Конституції. Це те, що має і може бути відкрито проголошено власниками ЗМІ, засновниками та редакторами.

Всі інші форми та методи впливу на діяльність ЗМІ та зміст їхньої інформації – це Цензура.

Київ, 05.10.2002 р.