Оригінал публікації на сайті «Жінки в медіа» за посиланням

Типову “Політику ґендерної рівності в медійному контенті” презентували 14 серпня в “Укрінформі”. Ця політика може бути прийнята будь-яким типом медіа повністю або частково інтегруватися у вже чинні документи. 

Авторкою політики стала голова ГО “Жінки в медіа”, членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко. Рецензував — медіаексперт, креативний директор Львівського медіа форуму Отар Довженко. 

“Політика” складається із вступу, загальної частини, розділів присвячених зображенню жінок і чоловіків у контенті, подоланню сексизму, висвітлення домашнього та ґендерно зумовленого насильства, висвітлення сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК), а також втілення цієї політики в реальність.

Квиток у майбутнє

«Досягнення ґендерної рівності є передумовою досягнення суспільної справедливості”, — йдеться у документі. — Ґендерна рівність означає збалансовану присутність, повноваження, відповідальність та участь як жінок, так і чоловіків у всіх сферах, зокрема в медіа». 

Ліза Кузьменко наголосила, що важливим моментом у формуванні політики є використання займенника першої особи “ми”. Це говорить про добровільність прийняття таких правил, а також про те, що вони стосуються всіх членів редакції та всього медійного контенту. Вона наголосила, що це живий документ, який може змінюватися, братися за основу повністю, чи трансформуватися під потреби конкретної редакції. Вперше в політиці є посилання на кодекс Мурад та міжнародний протокол взаємодії з постраждалими від сексуального насильства під час конфлікту СНПК. Однак самого лиш прийняття політики недостатньо. Колективи редакцій мають постійно навчатися та вдосконалюватися. 

«Передумовою цієї політики, було дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України». Опитування ґрунтується на показниках, які застосовує Європейський інститут із гендерної рівності. Ми опитали 168 українських медіа й побачили, що більше третини редакцій немає формалізованої жодної політики рівності. На це вказують – 34% опитаних. Серед тих, хто має певні політики, найменш поширена відповідь – в редакції є політики стимулювання жіночого лідерства», — розповіла Ліза Кузьменко. 

Керівниця проєктного відділу Демократизація, належне урядування, верховенство права та права людини Програми підтримки ОБСЄ для України Наталія Ступницька говорить, що для ОБСЄ ґендерна рівність — це один з ключових факторів для побудови демократичного суспільства. 

«Прийняття та запровадження політики медійною спільнотою свідчитиме про спільні цінності, повагу до прав людини. Дуже важливо, щоб ці принципи були як задекларовані, так і виконувані медійною спільнотою», — сказала Ступницька.

Про важливість документа говорив і радник з ґендерних питань програми підтримки ОБСЄ в Україні Пол Фрелей. Він зазначив, що це не лише набір рекомендацій, а й хоробра заява, що матиме вплив на формування поглядів суспільства. Дотримання запропонованих правил особливо важливе під час війни, оскільки поширення стереотипів може сприяти маргіналізації окремих груп людей. 

«Коли медіа дотримуються принципів ґендерної рівності, вони роблять внесок до справ суспільних», — зазначив він.

Медіаексперт і рецензент політики Отар Довженко відзначив, що частина людей, зокрема й серед медійників та медійниць, все ще має упередження стосовно ґендерних питань. І щоб впроваджувати таку політику потрібне впевнене лідерство. Хтось має взяти на себе відповідальність і стежити та контролювати, як втілюється політика. Водночас Довженко говорить, про те, що сучасне медіа не може існувати без ґендерної політики, вона має бути частиною редакційної політики і стати настільною книгою для працівників та працівниць редакції. Експерт наголошує, що, наприклад, вживання фемінітивів це питання не тільки ґендерної рівності, а й лінгвістики, адже йдеться про норми української мови. І якщо зараз ще можуть бути якісь заперечення стосовно цих питань, то у майбутньому такого не буде.

«Краще придбати частину квитка у майбутнє вже зараз», — наголосив Довженко. 

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов відзначив, що ця політика — це узагальнений і затверджений передовий досвід. 

«Ви створили шаблон, який ламає інший шаблон, ламає стереотипи», — сказав Куликов. 

Першопрохідці

Генеральна продюсерка “Еспресо” Анастасія Равва говорить, що з початку заснування медіа вони дотримуються принципів ґендерної рівності, але ці політики не були прописані.  

«Коли ми проводили політичні ток-шоу, то, запрошуючи гостей, дотримувалися не тільки балансу політичних сил, а й ґендерного. Раніше ми робили це на око, а тепер беремо зобов’язання моніторити контент», — зазначила вона.

Компанія зобов’язується дотримуватись рівності усередині редакційного колективу, коли йдеться про рівні можливості та ставлення, рівний доступ до керівних посад, рівну оплату праці за однаковий вид роботи та інше. А також – рівності у контенті, коли йдеться про дотримання гендерного балансу у виборі експертів, подолання гендерних стереотипів, уникнення сексизму тощо. Правила адаптовані на основі типової політики, наданої ГО “Жінки в медіа”.

Членкиня правління “Суспільного” Юлія Федів зазначила, що у них уже є політика гендерної рівності, але суспільний мовник постійно працює над її розширенням і доповненням.

Марина Сингаївська заступниця головного редактора “LB.UA.” зазначила, що в їхній редакційній політиці є частина присвячена гендерній рівності. Про це вона детально розповідала в інтерв’ю. 

«Я розумію, що треба доповнити цей розділ деякими витримками з цього документу, тому що тут дуже структуровано і  чітко виписані речі, яких не має бути в контенті. А коли чітко зафіксована заборона, дуже легко приймати рішення», — додала Сингаївська.

Оновлюють політики і в “Українській правді”. За словами програмного директора видання Андрія Бистрова невдовзі опублікують оновлений етичний кодекс, який міститиме і рекомендації стосовно дотримання принципів ґендерної рівності. 

Головна редакторка “Громадського радіо” Вікторія Єрмолаєва поділилась, що під час незалежного аудиту, аудиторка здивувалась, що у них уже є політика ґендерної рівності. Хоча часто саме її рекомендують редакціям прийняти. Після презентації типової політики “Громадське радіо” планує розширювати і доповнювати власну.

А директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко зазначила, що у них ініціатива стосовно вживання фемінітивів належить журналістам. Вона вважає, що стандартизована політика пришвидшить процес прийняття правил у редакціях, зокрема й регіональних. 

Ґендерні політики потрібні в кожній сфері

Редакціям варто не просто прийняти політику ґендерної рівності, але й насправді використовувати її, втілювати в життя. Про це наголосила Ліза Кузьменко. У презентованому документі чітко прописані пункти втілення політики. Вона має бути опублікована у загальному доступі, має бути людина відповідальна за її втілення, всі працівники і працівниці мають бути ознайомлені з нею, варто періодично проводити моніторинг контенту і докладати максимум зусиль до навчання та розвитку медійників та медійниць з теми ґендерної рівності та недискримінації. А також важливо періодично переглядати та оновлювати політику. 

«Це живий документ, який може постійно змінюватися», — сказала Ліза Кузьменко 

Моніторити стан дотримання політики гендерної рівності може національний регулятор за допомогою спеціальної методології.

Начальник відділу моніторингу, аналізу та досліджень у сфері медіа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Дмитро Швидченко зазначив, що текст політики координується з політикою національного регулятора. Рівність має бути відображена не тільки в контенті, а й у роботі редакції.

«Колектив, який не використовує принципів ґендерної рівності не може виробляти якісний контент», — сказав він. 

Також він акцентував на тому, що ґендерна рівність та відсутність стереотипів має стосуватися всіх типів контенту: реклами, розважальних передач, фільмів, мультфільмів тощо. 

«Ґендерні стереотипи — це зловживання свободою слова», — наголосив Швидченко.

Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко відзначила, що презентована політика — це основа, яка допоможе дотримуватися принципів ґендерної рівності, приклад того, як від абстрактних речей можна перейти до конкретних дій. 

«Якщо в кожній сфері будуть розроблені такі політики, то ми швидше дійдемо до ґендерного мейнстримінгу», — сказала Левченко.

Посадовиця відзначила, що тепер треба постійно моніторити й аналізувати, як впроваджуються політики на місцях. Також на її думку слід створити тлумачний словник ґендерної рівності і щороку оновлювати його, адже постійно з’являються нові терміни та поняття. 

«Багато організацій розглядають сексуальне насильство пов’язане з конфліктом, як частину ґендерно зумовленого насильства. Це такий вистріл нам всім. Тому що ми забуваємо про чоловіків, які постраждали. І взагалі порівнюємо ті сотні тисяч випадків ґендерно зумовленого насильства, які є, і які були в мирні часи, з тими тисячами, які стосуються сексуального насильства скоєного ворогом. СНПК — це воєнний злочин, геноцидний злочин», — пояснює вона. 

Підсумовуючи Катерина Левченко запропонувала перейти від ґендерно чутливих політик до гендерно-трансформаційних. Адже відчути дискримінацію — це перший крок, але важливо, щоб ці відчуття трансформувалися в конкретні дії.  

Вона відзначила також роботу ГО “Жінки в медіа”, назвавши організацію ефективною моделлю взаємодії ГО з владою та міжнародними організаціями. А дослідження, які проводять жінки в медіа можуть використовуватися в законотворчій діяльності. 

Нагадаємо, що створенню політики гендерної рівності у медійному контенті передувало дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України», а також “Гендерний профіль українських медіа”. 

До того ж «Жінки в медіа» розробили рекомендації з висвітлення у медіа гендерної рівності, запобігання насильству, проявам сексизму та гендерних стереотипів.

«Політику ґендерної рівності у медійному контенті» видано за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України. Звантажити її можна тут.