Оновлення телепростору: технологічні подробиці поки що невідомі

18 Липня 2002
973

Оновлення телепростору: технологічні подробиці поки що невідомі

973
Одвічна необхідність балансувати між прекраснодушними деклараціями та необхідністю діяти згідно з вимогами суворої реальності – схоже саме ця риса об’єднує політиків і телевізійних топ-менеджерів. Можливо тому, час від часу вони пробують знайти спільну мову. Дві вчорашні події – засідання колегії Держкомінформу та круглий стіл за участю голови комітету ВР з питань свободи слова і керівників провідних телеканалів, чомусь змусили згадати про російське прислів’я.
Оновлення телепростору: технологічні подробиці поки що невідомі
Те саме, де говориться про бажання “невинность соблюсти и капитал приобрести”.

Далеко не вперше обговорювалися наміри “зачистити” національний телеефір від скверни насильства та, м’яко кажучи, неякісної еротики. До речі, ще зовсім недавно, напередодні виборів, керівники трьох загальнонаціональних каналів оприлюднили декларацію про боротьбу з цими негативними явищами. Але хто зараз про неї згадує?

Далеко не вперше ведуться розмови про законодавче реформування рекламного ринку, і , зокрема принципів демонстрації телереклами. У тому числі – про те, чи забороняти, чи навпаки дозволити рекламу тютюну та алкоголю.

Але до чіткого вирішення цих та багатьох інших проблем все ще далеко.

Тому цілком логічним видається спроба профільного парламентського комітету залучити до співпраці в законодавчій сфері керівників провідних телеканалів. Хто ж іще глибше, так би мовити, “на власній шкурі”, знає і відчуває недоліки вітчизняного медійного законодавства?

І справді, якщо судити з виступів менеджерів каналів на круглому столі, у них дійсно є певне спільне розуміння того, над чим ближчим часом слід працювати народним депутатам.

Серед інших, це:

- спрощення процедури ліцензування телерадіоорганізацій, яка зараз, як зазначив Микола Томенко, є чи не найскладнішою у світі;

- реформування законодавства про рекламу;

- законодавче врегулювання діяльності кабельного ТБ;

- проблема зростаючого впливу іноземних ЗМІ.

Таким чином, у визначенні стратегічних завдань учасники круглого столу консенсусу досягли. Що ж до того, які саме практичні кроки вони будуть робити для їх реалізації – про ці, за висловом того ж Томенка, “технологічні подробиці” вони вирішили поговорити без представників преси. Хоча їх оті самі подробиці цікавили найбільше. Адже не секрет, що більшість добрих намірів у медійній сфері зазнавали фіаско якраз через незгоду із суто практичних питань.

Наочним прикладом подібної проблеми може послужити питання про рекламу тютюнових та алкогольних виробів. На засіданні колегії керівник Держкомінформу висловив досить жорстку позицію стосовно подібної реклами і йшлося про те, що її необхідно заборонити повністю. Натомість, телевізійні керівники мають з цього приводу діаметрально протилежну думку. Яка базується на твердженні про те, що українські телеканали без алкогольно-тютюнових рекламних бюджетів приречені, якщо не на загибель, то на жебрацьке животіння.(Цікаву думку висловив під час обговорення заступник генпродюсера “1+1” Володимир Оселедчик, який чомусь переконаний, що реклама алкоголю не збільшує кількість його споживачів, а лише дає їм можливість вибрати найякісніший. Звучить трохи дивно для країни, де звичне явище – смерть від вживання “самопальної” горілки, і де величезна частина молоді не уявляє свого дозвілля без вживання пива та слабоалкогольних напоїв)

Голова парламентського комітету висловив розуміння цих труднощів, але спробував зайняти компромісну позицію, наголосивши на тому, що для подібної реклами має виділятися певний час та обумовлені інші умови. Що саме мається на увазі і наскільки подібні компроміси можуть реально задовольнити комерційні інтереси каналів – знову ж таки ці “технологічні подробиці” наразі залишились невідомими. Бо, якщо припустити, що для алкогольно-тютюнового “промоушену” буде відведено час не у прайм-таймі – то фінансові втрати неминучі, хоч , звісно, менші, ніж за його повної заборони.

З іншого боку, зовсім не факт, що прибутки від такої реклами гарантують українським телеглядачам якісне телебачення. У всякому разі так звана реклама торговельних марок( за цим нехитрим “фасадом” зараз приховується реклама горілчаних напоїв) крутиться в ефірі вже далеко не перший рік. Та й передвиборчі періоди час від часу підкидають телеканалам сякий-такий заробіток. Але чи забезпечило це суттєве якісне зростання нашого ТБ? Не впевнений, що знайдеться багато людей, готових ствердно відповісти на це запитання. Загалом, оцінювати наслідки співпраці, яка лише започаткована звичайно передчасно. Про те, хто і наскільки виявиться готовим до компромісів заради загальносуспільних інтересів ми дізнаємось уже з початком нового сезону. Телевізійного і парламентського. Вони, до речі, почнуться майже одночасно.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
973
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду