Хто знає, що саме згадуватимуть глядачі в даному випадку – “Голу правду”, як програму, що йде на СТБ, чи СТБ, як канал на якому йде “Гола правда”. Інша річ, що як будь-яка рекламна “фішка” такого штибу, вона жодним чином не характеризує ні змістового наповнення каналу, ні його формату. Назвати “Голу правду” творчим досягненням, навряд чи у когось повернеться язик.

Та й не варто забувати, що подібні проекти вже давно не оригінальні і можуть виглядати, як “свіжина”, напевно, лише для наших телевізійників. Насправді, це не що інше, як чергове сліпе наслідування чужого досвіду. Мода на новини в стилі “ню” прокотилася по багатьох країнах, а подекуди, вони ще й досі займають місце в ефірі. Але навіть у ряду безглуздих (не менш, ніж закордонні “оригінали”), копій на кшталт “реал-тівішних” проектів “За склом” або “Останніх героїв”, така затерта “фішка”, як “оголені новини”, займає далеко не провідні місця. Приміром у Росії аналогічний проект проіснував недовго і був закритий після того, як глядачам набридло поєднання серйозних новин із стріп-шоу, що, відповідно, привело до стрімкого падіння його рейтингу.

Отже, ми наразі маємо справу із звичайною рекламною акцією, яка спираючись на “основний інстинкт” трохи стимулювала увагу до каналу СТБ та до його 5-річного ювілею. І абсолютно, на мою думку, не варто вишукувати якихось концептуальних обгрунтувань появи цього проекту в ефірі (чи то пак в етері). Цілком банальне і, здається, усім зрозуміле бажання “розкрутитися” недорогим коштом – оце і все пояснення. Як для “голої правди”, так і для “блакитно-рожевих квадратних фламінго”. І результат, який планувався, таки був досягнутий, бо навіть освічена аудиторія форуму “Детектор медіа” присвятила чимало часу їх жвавому обговоренню.

Чи варто користуватися такими, достатньо дешевими, трюками достатньо відомому телеканалу? На це запитання, мабуть, краще зможуть відповісти його керівники. Щоправда, я майже впевнений, що невдовзі всі ці “проекти” накажуть довго жити. А їх ініціатори згадуватимуть про них, як про “вдалий” ювілейний жарт.

Що стосується нашого видання, то я можу пообіцяти, що, принаймні у ближчі два тижні, “Детектор медіа” не буде повертатися до обговорення цієї теми. Хіба що, ще дамо можливість висловитись фахівцям-телевізійникам.

Справді, не варте все це глибоких досліджень та бурхливих дискусій. Навіть, якщо новини будуть читатися під час статевого акту. Кому цікаво –хай дивляться.

Кому вигідно – хай показують…