Друкуємо його у порядку дискусії (предмет якої – ого-го!). І чекаємо на нові думки. Сама “Детектор медіа” поки що уважно Предмет вивчає – щоб бути найтактовнішими та найврівноваженішими у підході до нього. Тонка матерія все ж таки – правда, та ще й гола.

Правда – це єдина жінка, яку ніхто не хоче бачити голою.

Невідомий автор

Ура. Нарешті. Нарешті на українському телебаченні стався переворот, який наблизив нас до розвиненої західної демократії більше, ніж усі розмови про “свободу слова” й неупередженість наших найоб’єктивніших у світі ЗМІ. Проривом у зацвілому болоті телесеріалів, реклами та обридлих кожному нормальному громадянину політичних новин ми завдячуємо віднині найпередовішому в Україні телеканалу – СТБ (віват!).

Про що, власне, мова? Думаю, кожен, хто на цьому тижні спробував знайти у сітці мовлення улюблені “Вікна. Опівночі”, вже й сам здогадався. Іншим доведеться пояснити: команда іменинника (днями СТБ відсвяткував своє п’ятиріччя, з чим ми його й вітаємо!) першою на теренах українського телепростору наважилася втілити в життя передовий досвід іноземних колег і на честь свого дня народження запропонувала глядачам новиннєву “полуничку”. Уявіть собі моє здивування, коли замість депутатських цитат, розумних думок, оглядів завтрашніх газет тощо у виконанні Романа Скрипіна цього тижня я побачив чарівної краси білявочку, яка з вельми серйозним виглядом взялася розповідати про перебіг подій напруженого дня. Ну, думаю, ведучу нову взяли – для різноманіття воно й непогано. І тільки я до диктофона, аж тут... йой, мамцю, що воно таке?! Красуні (підпис на екрані засвідчував, що звати її Юлія), вочевидь, з незвички стало жаркувато від світла студійних прожекторів, і вона - просто в прямому СТБшному етері - поволі почала розстібати гудзички на блузці... Тьху ти, тільки-но почалося найцікавіше, як пустили якийсь дурний сюжет. Ну на біса мені здалися ті депутати, коли тут така дівчина роздягається! А раптом вона передумає, поки хтось там якісь нудні новини розповідає (он як у неї руки тремтіли, ще засоромиться в останній момент). Ледве дочекався кінця сюжету – відлягло... Бачу – все як було, прекрасна дикторка майже сміливо (трохи напружено, щоправда, але то дрібниці) стягує кофтинку й зупинятися на цьому, судячи з усього, не збирається.

Того вечора вона, на жаль, завершила новинний стриптиз на стадії “топлес”, зате наступного (я за півгодини до початку “сеансу” в екран втупився, щоб бува не пропустити найцікавіше) на втіху глядачам гордо скинула й клаптик тканини, що прикривав кругленькі (трохи занадто, та це не головне) сіднички. Юля залишилася в костюмі Єви просто перед очима в роззявленоротої аудиторії. Хай живе демократія!!!

Тепер таким видовищем український глядач, якому випало щастя дивитися передачі телеканалу СТБ (тим регіонам, куди його телесигнал не доходить, можна тільки поспівчувати), може насолоджуватися щовечора. Насправді, у світовій практиці практика “голих новин” вже дещо вийшла з моди – дуже вже давно вони там додумалися до такого “урізноманітнення” подачі інформації. Навіть в Інтернеті хтозна відколи кожен бажаючий може відкрити сторінку, що так і називається – “Голі новини” (www.nakednews.com), і донесхочу слухати (та хто їх там слухає, щиро кажучи) новини у викладі дедалі оголеніших кралечок. І красунчиків, до речі, адже жінкам теж треба якось розважатися, чому б і не подивитися на голого диктора. Чи, може, воно не так і на жінок розраховано, як на осіб конкретної орієнтації... Втім, для України це справді революційний крок.

Тільки чомусь невдячні колеги по журналістському цеху його не оцінили й досі на подвиг СТБ ніяк не відреагували. Нічого, ми цю несправедливість виправимо, і навіть грошей за рекламу не вимагатимемо (чи ні, треба з редактором порадитись). Більше того, не знаю, як оцінять таку послугу “новітні революціонери” від ТБ, але журналісти “України молодої” внесли свій скромний вклад в популяризацію “Голої правди” не лише серед своїх читачів, а й серед нашої політичної еліти. Нардепів себто. Хтозна, можливо, якби не ми, вони б цього видовища так і не спромоглися побачити. А тепер - спробуй-но відірви від телевізора! Хоч останнє твердження є суперечливим. Зрештою, “популяризація” почалася з того, що кореспондент “УМ” вирішив поцікавитися в найкращих (і найспритніших) представників українського політикуму, котрі пройшли горнило виборів і скупчилися під склепінням Верховної Ради, як вони ставляться до запропонованого СТБ нововведення у новиннєвій програмі? Та ще й на такому авторитетному в політичних колах телеканалі, часткове оволодіння яким приписують президентському “цивільному” зятеві.

Але на мене чекало гірке розчарування. По годині напружених пошуків і смикань за рукав кожного поміченого в кулуарах політичного діяча з’ясувалося, що жоден з них “Голої правди” не дивився. І це при тому, що передача вже успішно “прожила” три дні. Оскільки почути думку нардепів усе ж таки дуже хотілося, довелось показувати “в особах”, у чому ж, власне, полягає суть “ГП” (не плутати з державною установою). Роздягатись я, щоправда, не наважився – фігура не та, і новин не читав – з дикцією не склалося, але сюжет переповів, як міг. І за реакцією парламентарів можу поділити їх на дві категорії. Перші відмахувалися й недбало кидали щось на зразок “я СТБ не дивлюся”, “а шо ето такоє” (це про телеканал) чи “ну й дурниці” (це вже, мабуть, про мої запитання). Другі при словах “роздягається” здивовано (варіант: зацікавлено) округляли очі та обіцяли ОБОВ’ЯЗКОВО подивитися й поділитись враженнями.

Але практично всі зізнавалися, що ідею вважають, пардон, не надто розумною. Найкраще аргументував такий скептичний підхід до телестриптизу під новинним соусом молодий депутат Тарас Чорновіл. Ахтунг! Він виявився єдиним, (серед опитаних), та ще й “виявленим” вже після зневіри в результативності пошуків, хто таки подивився процес оголення прекрасної Юлії. Не повністю, на жаль (а якщо точніше, то “бачив не більше 30 секунд”, протягом яких намагався з’ясувати, “що ж воно на цьому каналі відбувається?”), але на фоні тотального неознайомлення з предметом – і то хліб. Мовляв, “клацав каналами, і випадково натрапив, взагалі-то розраховуючи на “Вікна. Опівночі”. А принади оголеної (Тарас потрапив “у яблучко”, увімкнувши СТБ саме під час процесу стягування трусиків) дикторки його чомусь не надихнули. “Якщо вже я захочу подивитись на оголену натуру, - пояснив опозиційний нардеп, - то знайду в програмі гарний еротичний фільм, де цим принаймні займаються професійно”. А в “Голій правді”, за словами Чорновола, “біс його знає що!”. Ніякого тобі професіоналізму, дівчина скута й трохи перелякана (хоч її сміливість і талант ми одностайно оцінили за найвищим балом – спробуйте-но роздягатися в етері та ще й при цьому з прекрасною дикцією читати текст!), і взагалі, “до чого тут новини?”. І справді, тільки заважають – їх же однаково ніхто не слухає. Як влучно висловився Тарас, “котлети не варто змішувати з мухами”.

З цього приводу можна згадати ще кілька мимохідь “кинутих” парламентаріями коментарів. Один з них стосувався того, що найкращим виходом з дилеми “новини чи стриптиз” було б оголення... Руслани Писанки. Її, мовляв, теж ніхто не слухає, бо монументальна “погодна піфія” захоплена не так розповіддю про метеопрогнози, як власним дефіле перед картою України (яку однаково ледь не повністю затуляє своїми телесами). Зате якби роздяглася – рейтинги підскочили б до стелі!

А “думка з приводу”, висловлена іншим народним обранцем, і взагалі вражає своєю романтичністю. Цей пан, настійливо “рекомендувавши” не згадувати його імені (бо належить він до протилежної об’єктові своїх бажань політичної сили), замріяно подивився “в далину” (втупившись поглядом у не надто сексуальну спину свого колеги по фракції) і сумно промовив: “От якби там інша Юля роздягалася... я б усе покинув і створив клуб прихильників СТБ”. Так-то.