Українські кабельники потроху звикають мислити глобальними категоріями і реально оцінювати вплив світових економічних тенденцій на власний, хай поки що не надто масштабний, бізнес.

І все ж таки дискусії, які розгорнулися на конференції СКТУ, знову засвідчили - більшість тих проблем кабельників , про які “Детектор медіа” вже href="http://www.detector.media/opinion/?id=1201">розповідала своїм читачам майже півроку тому, все ще не знайшли свого вирішення. Але, якщо тодішня – передвиборна - ситуація, яка характеризувалася особливою напругою бажання деяких сил контролювати кабельні мережі саме в якості політичних інструментів, вимагала суто тактичних кроків, що мали на меті передусім самозбереження в горнилі політичних інтриг і жорсткої конкурентної боротьби, то нині прийшла пора задуматися про те, як саме буде розвиватися кабельне телебачення в більш віддаленій перспективі. І, відповідно, спробувати виробити якусь загальну стратегію цього розвитку.

Цілком очевидно, що головною перешкодою для цього є, схоже, вже перманентна законодавча невизначеність. Звичайно, навряд чи можна вбачати у прийнятті того чи іншого закону панацею від усіх проблем. Але той факт, що маючи достатньо підготовлений (на думку багатьох фахівців) проект Закону про кабельне телебачення, ніяк не вдається дотягти його до реалізації, свідчить про наявність як усередині цього бізнесу, так і в суміжних галузях різновекторних груп впливу. Кожна з яких переслідує власні інтереси, і, разом з тим, поки що не може досягти вирішальної переваги. У такій ситуації немає нічого дивного, оскільки вона, так би мовити, є іманентною властивістю кожного серйозного бізнесу. Особливо бізнесу, пов’язаного з високими технологіями, до якого існує стабільний інтерес західних інвесторів, хай навіть зараз, значною мірою, потенційний. (href="http://www.detector.media/comments/?id=2788">Хоча приклад поглинання київських кабельних операторів групою “Sigma Bleizer” вже достатньо показовий). А потенціал цього бізнесу можна оцінювати, як вельми високий. На сьогоднішній день, за даними СКТУ, майже 300 організацій кабельного ТБ надають послуги, за різними оцінками, від 1,2 до 1,9 мільйону абонентів. Що складає приблизно 15-16 відсотків від загальної кількості домоволодінь (це лише в крупних українських містах). Кількість домоволодінь, потенційно придатних для освоєння кабельних мереж - 5 мільйонів, темпи приросту складають 5-7 тисяч абонентів на місяць.

Установлення контролю над таким бізнесом – завдання, яке , очевидно ставлять перед собою чи не всі крупні гравці телевізійного (і не тільки) ринку. Отож, всі нав’язлі в зубах проблеми з авторськими правами і труднощі ліцензування кабельних операторів Нацрадою, і відключення тих чи інших каналів, і невдала (поки що) спроба створення того ж “НТВ-Україна” – це лише зовнішні прояви боротьби за встановлення такого контролю. А з ним – отримання переважного доступу до очікуваних інвестицій та рекламних бюджетів і, відповідно, можливості модернізації кабельних мереж та вирішення тих самих стратегічних завдань, які стоять перед кабельним телебаченням на сучасному етапі. В принципі, їх можна цілком конкретно означити. Вони, до речі, якраз і витікають із тих самих світових тенденцій, про які розповідав у свої доповіді на конференції СКТУ Олександр Ляхов, і href="http://www.detector.media/comments/?id=2997">про які ми вже побіжно згадували раніше

Отже, в умовах світового спаду інвестицій у високотехнологічний бізнес, найперспективнішим шляхом для розвитку кабельного телебачення є розширення спектру послуг, що надаватимуться абонентам за допомогою впровадження так званих систем широкополосного доступу. Новостворювані мережі мають створюватися на основі принципово нових технологій. Оскільки переважна частина діючих мереж морально і фізично застаріли, вони потребують або поетапної реконструкції, або повної заміни.

Загалом, рухатись необхідно у напрямі створення таких кабельних мереж, які були б багатопрограмними, багатофункціональними та інтерактивними. На українському ринку вже є прецеденти , коли кабельна мережа одночасно виконує функції “постачальника” цифрового і звичного аналогового ТБ та інтернету. Саме таку схему, наприклад, пропонує у Києві дочірня фірма вже згаданої групи “SigmaBleizer”- “Воля -Кабель”.

Якщо говорити про перспективи, то застосування широкополосних систем доступу може забезпечувати найширший спектр сервісів. Крім уже згаданих, тут і вирішення проблем з телефонізацією житлових масивів, забезпечення взаємозв’язку мешканців з комунальними, аварійними та сервісними службами, охоронна та пожежна сигналізація, інтернет-банкінг, доступ до довідкових служб і баз даних, введення дво- та багатостороннього відеотелефонного зв’язку, яке створить умови для надомної праці спеціалістів у багатьох галузях і, відповідно, сприятиме вирішенню соціальних проблем…

Правда, потенційний попит на такі послуги – і це теж одна із великих проблем для вітчизняних кабельників – навряд чи перевищує 10 відсотків від нинішньої кількості абонентів, що пояснюється високою, як за українськими мірками, абонентською платою.

На сьогоднішній день абонплата за “звичайний” пакет каналів , за даними СКТУ, коливається у межах від 0,7 до 3 доларів США на місяць і в середньому по Україні становить 8 гривень з абонента на місяць. При цьому рівень неплатежів складає в середньому до 30 відсотків на місяць. За оптимістичними оцінками можна наближено оцінити валовий дохід українських компаній кабельного телебачення у 10 мільйонів доларів США на рік. При цьому нормальні експлуатаційні витрати мають складати 22,8 млн. доларів США (це без інвестування у розвиток та модернізацію). А загальний об’єм інвестицій, необхідних для розвитку та модернізації українського кабельного телебачення. складає за оцінками різних експертів 370- 480 млн. доларів США.

Дати зараз реальний прогноз стосовно того, як саме буде розвиватися кабельне телебачення в Україні , і чи вдасться в кінцевому рахунку залучити необхідні інвестиції, дуже складно.

Розробка нормативних документів, реалізація технічних та інвестиційних проектів модернізації кабельних мереж, створення і ефективна діяльність товариства з колективного управління суміжними правами телерадіоорганізацій та вирішення ще багатьох інших проблем – залежить передусім від того, наскільки швидко і в якій формі знайде вирішення глибинний конфлікт інтересів між зацікавленими групами впливу. Економічна необхідність цілком може змусити вчорашніх конкурентів до об’єднання і консолідації зусиль.

Власне, у найрозвинутіших країнах світу ми також спостерігаємо тенденцію до інтеграції та укрупнення структур, що займаються кабельним телебаченням. Такі кроки особливо логічні в ситуаціях, коли необхідне рішуче технологічне переозброєння галузі.

Можливо, оптимальним кроком для вирішення проблем українського кабельного ТВ на сучасному етапі було б досягнення певного компромісу між основними гравцями цього ринку, з його наступним юридичним та економічним закріпленням. Здається, саме в такому напрямі діє зараз керівництво СКТУ, демонструючи прагнення пом’якшити наявні конфліктні ситуації на місцях і спрямовувати свою активність на стратегічну перспективу.

Новим свідченням цього стало благополучне вирішення ситуації, коли майже два десятки кабельних оператори відключили мовлення каналу “Інтер”, в знак протесту проти ініційованої “Інтером” судової кампанії проти кабельників за порушення суміжних прав. Як повідомив “Детектор медіа” президент СКТУ Олександр Ляхов і продемонстрував у своєму ефірі сам телеканал “Інтер”, на початку тижня відбулися переговори між керівництвом Спілки і телеканалу “Інтер”, під час яких вдалося залагодити більшість спірних питань.

Отже, перший крок до порозуміння зроблений?

Сергій Черненко, “Детектор медіа”

КОМЕНТАРІ:

Юрий Лабунский, голова правління Всеукраїнської асоціації операторів кабельного ТВ и телеінформаційних мереж:

-

На сегодняшний день вопрос остается также открытым, хотя уже на Втором конгрессе стало ясно, что нужен не 2-х сторонний, а 5-ти сторонний договор, который подпишут и вещатель, и оператор, и организация, которая защищает авторские права, и производитель продукта… Проще всего поступили в США. Там платят 1,8% с оборота и при этом организация, которая собирает эти деньги, сама находит авторов, смежников, продюсеров, телевещателей и всех остальных, и с ними рассчитывается. У нас есть агентство по Авторским и смежным правам. Было государственное, теперь уже не совсем, но оно берет на себя только авторские права и на самом деле защищает только интересы авторов и не защищает интересы вещателей. Мы неоднократно обращались к Агенству, тем более, что оно называются агентством по авторским и смежным правам, с просьбой, чтобы они взяли на себя еще и смежные права. Вот уже полгода идет диалог - они не готовы. По большему счету, кабельщик должен платить только смежнику, т.е., телевещателю, а не авторам. Авторам должен платить вещатель. Хотя, справедливости ради, стоит отметить, что на Западе на самом деле платят всем.

Следующая проблема - Закон о кабельном телевидении. Он до сих пор не принят. И все операторы кабельного ТВ, находятся вне правового поля.

Закон, который был разработан в 1998 году усилиями рабочей группы ВР во главе с Владимиром Алексеевым, достаточно совершенен и соответствует европейскому законодательству. Он (закон) прошел серьезную экспертизу, т.е. был направлен в Совет Европы, эксперты коего написали более 60 замечаний к закону. Все замечания учтены и в марте 1999 была проведена большая пресс-конференция, куда приехали кабельщики, телевещатели и где шло обсуждение этого закона. Почти весь комитет ВР слушал этот диалог. По каждому пункту пришли к какому-то знаменателю, потом это все направили в Совет Европы, где еще раз проанализировали, после чего был получен положительный отзыв. Однако после всего этого альтернативная группа создает свой закон и блокирует принятие этого. Всегда существуют группировки, которым что-то не нравится. Сейчас есть три варианта закона, если все три попадут в зал, то голоса могут поделиться примерно на три части, т.е. кворума не будет.

- Как обстоит ситуация с ретрансляцией российских каналов?

-Этот вопрос возник в сентябре, когда такие каналы, как «1+1» и «Интер» объединились с целью исключить российские каналы из вещания в кабельных сетях. Цель понятна - перенаправить поток рекламных денег, с одной стороны. И работать на сам имидж канала - с другой. Потому что если, к примеру, рядом с ОРТ поставить Интер - смотреть будут ОРТ. Т.е., такая своеобразная попытка устранить конкурента. И третья цель - запустить еще несколько своих каналов через спутник. Как она была достигнута? Ну, наверное. определенным законодательным крючкотворством. Было куплено несколько сериалов, которые планировались к трансляции по РТР, НТВ, но было куплено не просто право, а исключительное право. Это значит, что транслировать можно только с разрешения владельца исключительного права. Кабельщикам были разосланы письма, дескать, если вы такие-то сериалы и программы покажете, будете отвечать по ст.176. Мне было прислано письмо с просьбой уведомить об этом всех кабельщиков. Через некоторое время были открыты судебные иски против тех, кто не подчинился. Наши юристы дали рекомендации выполнять требования, потому что действительно это было законное требование и большинство членов Ассоциации исполнило эти требования.

-Каковы перспективы возвращения российских каналов в телепространство Украины?

-Ведется достаточно активная работа Ассоциации в этом направлении. Я ездил в Москву, встречался с руководством ВГТРК (собственник каналов "Культура" и РТР). Нами разработано генеральное соглашение, которое нужно еще подписать с той стороны. Мною это соглашение уже подписано и отдано по входящему руководству ВГТРК, но ответа до сих пор нет. Для того, чтобы нам на самом деле транслировать эти каналы, надо, чтобы таких ситуаций, как с «1+1» и «Интером» - не было, либо, чтобы мы предупреждались заранее. Тогда мы сможем чем-то заполнить эфирные пустоты. Вот об этом, собственно, идет речь в договоре, но пока что он не подписан с российской стороны. Хотя - нас поддержала Госдума России, приняв решение способствовать решению этого вопроса, соответствующие письма направлены министрам. Волокітін Василь Степанович, президент Західноукраїнської гільдії операторів кабельного телебачення:

- Нещодавно у Львові відбулась пресс-конференція Західноукраїнської гільдії операторів кабельного телебачення, де був присутній представник Спілки кабельного ТБ України в особі Генадія Хазана. Ми підняли проблемні питання, які стоять перед кабельщиками в нашому регіоні і стосуються інтересів кабельщиків і всієї України. Одна з найголовніших - проблема законодавчої бази. На сьогодні під операторів кабельного ТБ підпадають сім законів України і оператори, як кажуть, «прогибаються» під кожним законом. Закон про зв'язок своє трактує, закон про телебачення і радіомовлення - своє, Нацрада своє, радіочастотний ресурс своє, авторські і суміжні права по-своєму і т.д. А закону про кабельне телебачення немає і тому кожний перевіряючий, який приходить, дивиться на проблеми зі своєї точки зору. Це перше.

Друге питання - щодо власне законодавчої бази з авторських та суміжних прав. Тут дуже багато є нюансів і невирішених питань. Ви знаєте, що зробили зараз Інтер і 1+1 щодо ретрансляцій та ексклюзивного права на деякі аудіовізуальні твори, які вони купили у російських каналів. Це вносить певний хаос. Іде боротьба за великі гроші з реклами, але страждає безпосередньо глядач - наш абонент, тому що ми, як законослухняні громадяни, вимикаємо ті аудіовізуальні твори, права на які закупили Інтер чи 1+1.

- Ви у Львові фрагментарно виймаєте із ефіру певні програми чи взагалі відмовляєтесь від ретрансляції певних каналів?

-Ми просто заставки робимо на час трансляції тих програм. Та це нервує глядача - він ніяк не може второпати, що це робиться і доводиться відповідати на безліч питань і телефонних дзвінків. Тому ми провели спеціальну прес-конференцію. Після того, як ЗМІ звернули увагу на наші проблеми і почали про те писати, дзвінків стало менше - люди починають розуміти. Але все-таки , що стосується, наприклад, окремої ліцензії Нацради на ретрансляцію каналів. Ми зверталися в Мінюст з питанням: чи законне це тимчасове положення, яке випустила Нацрада? Вони нам відповіли, що непередбачено законом це тимчасове положення. Є положення про канали мовлення, а не про ретрансляцію. Тобто, Нацрада вимагає те, чого не має вимагати. Тим не менше, ми починаємо готувати документи для одержання ліцензії Нацради. І тут знову виникають питання. Справа в тому, що ми повинні заключити договори з усіма телекомпаніями, які ми ретранслюємо. І що цікаво - іноземні телеканали ідуть нам назустріч. Спілка кабельного телебачення, Асоціація всеукраїнська, Західноукраїнська гільдія і УААСП брали участь у розробці єдиного договору між телеканалом і оператором кабельного телебачення, враховуючи міжнародне та наше законодавство. Що ви думаєте, іноземні канали це розуміють, а телеканали Інтер, 1+1 , коли побачили перелік питань і вимог договору, не хочуть заключати угоду. Бо там визначені, наприклад, такі умови, що ефірні канали повинні нас попереджати відносно своїх ексклюзивних прав на продукт, і так далі. Нашим великим мовникам вигідно тримати нас сліпими котятами, щоб в будь-який момент можна було виставити претензію в суд… Зараз кожен з операторів кабельного ТБ « підвішений на гачок»…

-На Західній Україні ретранслюються не лише російські канали. Там є і польські, і угорські…. Чи виникають стосовно них якісь проблеми?

-Там проблем немає. Що стосується, наприклад, польського TVP-1 - у нас ішли переговори про заключення угоди і вони сказали так: " угоду ми на державний канал не маємо права заключати, але претензій до вас ніяких не буде, це ми можемо гарантувати через консульство". Тобто, там зацікавлені в тому, щоб інформація доходида до людей. Але згідно тимчасового положення Нацради - раз ви транслюєте TVP-1, дайте нам угоду, інакше ліцензію на ретрансляцію ми вам не дамо!

Що ж до телеканалів Франції, Німеччини, то з ними угоди є. Вони розуміють наше законодавство. Кажуть, якщо так треба - то треба. Deutche Welle зараз хочуть поширювати своє радіо і навіть готові фінансово допомогти ретрансляторам. У нас ще виникла проблема у Львові ось яка. Держава заборгувала 2,5 млн. грн. за спожиту електроенерію. Домовленості поетапно розраховуватися з боргами державою не виконуються, і обленерго питання поставили руба. Вони почали виключати повністю РТПЦЛ з 9 ранку до 6 вечора, поки держава не розрахується з боргами. Між тим, з нашої вежі ретранслюється дуже багато каналів, в тому числі СТБ, ICTV, NBM, M-1. Тож вийдіть з пропозицією, скажіть: оператори кабельного телебачення, ми готові вам допогти фінансово в придбанні обладнання, щоб наш канал ви брали з супутника, а не з ефіру". В ефірі його не видно, бо львівський ретрансляційний центр відключають і сигналу немає. Чому інші канали находять можливості, щоб їх транслювали через кабельні мережі, а такі монстри не можуть знайти цих можливостей? Зараз в Львовському регіоні це є проблема, хоча вийшла постанова Кабміну, яка заборонила обленерго відключати РТПЦЛ.

Наразі шість львівських телекомпаній : «Центуріон», «Львів-КТБ», «Лептон», «Селена», «Дністер», «Маска» об'єдналися, щоб створити загальноміський кабельний канал. Мовлення планується розпочати 1 вересня.

Герман Кудинов, генеральный директор областного объединения Луганское кабельное телевидение:

- Одна из проблем – это попытка мощного давления украинских центральных каналов на региональные кабельные сети в плане исполнения закона о языке. Т.е., в ходу двойные стандарты. С одной стороны – от нас требуют, чтобы украинизация эфира произошла чуть ли не на 100%. С другой стороны, если, к примеру, ICTV, 1+1 (я не говорю сейчас о Интере, Новом канале, Ютаре и других киевских каналах) 5-6 лет назад осуществляли трансляцию 75-80% программного продукта на украинском языке, то сейчас они перепрофилировались в большей степени на русскоязычную аудиторию. Кстати, если вы заметили, и УТ-1 уже в какой-то мере стало русскоязычным - тот же Якубович, Молчанов, и фильмы и сериалы идут на русском языке.

Т.е., с одной стороны, требуют исполнения положений о языке от кабельщиков , а с другой стороны - сами его не исполняют. Вторая проблема - прохождение рекламы в кабельных сетях. «Монстры» - киевские каналы - категорически отказываются оплачивать прогон рекламы в кабельных сетях в регионах, хотя получают львиную долю, где-то процентов 90, рекламного бюджета крупных фирм. И эти деньги оседают в Киеве, они не хотят оплачивать нам прогон даже по ценам региона. Хотя мы готовы сотрудничать с ними: вы платите за рекламу, которая у нас проходит, в частности, в Луганске, а мы будем оплачивать программный продукт… Увы.

-Т.е., вы транслируете российские каналы, но не показываете 1+1 и Интер?

-Пока они на нас не подали в суд, мы показываем. Но ситуация следующая. «1+1» - это коммерческая организация, мы тоже коммерческая организация: давайте заключать финансовый договор. Вы платите мне за прохождение сигнала, поскольку я вас обслуживаю - у меня 60 тыс. абонентов, километры кабеля, головные станции, електроэнергия, заработная плата и все остальное. Я – выполняю свою часть обязательств, в том числе и в отношении авторского права.

Они не хотят идти на такие условия. Потому что делится бюджетом рекламным они не хотят с нами.

Вторая ситуация. Украинские каналы, к счастью, стали мощно выходить на спутник. Если раньше у нас только СТБ и Новый канал были на спутнике, то сейчас уже множество, особенно музыкальных каналов, коммерческих каналов. Не могу понять, почему 1+1, УТ-1 до сих пор не на спутнике. Ведь прохождение, особенно в приграничных зонах, в кабельные сети ограничено. Т.е.. по техническим причинам мы можем себе позволить только18-20 каналов показывать. Потому что свободно-конвертируемых каналов мало в дециметровом диапазоне, мы уже имеем проблемы в Ростовской обл., в Белгородской обл., в Воронежской, где такая же частота - только на их территории…

Что же касается языковой проблемы - то это, по-моему, чисто политическая проблема и она никакого отношения не имеет к бизнесу.

Инвестор в украинские каналы приходит не украинский. Т.е., де-юре он якобы не украинский, де-факто он украинский. Деньги приходят из оффшора. И ни один действительно иностранный инвестор легально вложить деньги в наш бизнес не решится. Т.е,. вкладываются деньги, которые раньше были вывезены из Украины, потом они назад возвращаются в виде инвестиций от какой-то, якобы голландской или ирландской, или другой компании. И ситуация сейчас пришла к такой точке, что основной инвестор телевизионщиков на территории Украины - это российские каналы.

Но самое интересное, что в восточном регионе, (это пять областей - Луганская, Донецкая, Днепропетровская, Запорожская, Харьковская) ICTV, 1+1 и особенно Новый канал сейчас суперрейтинговые. Они уже конкурируют с ОРТ, НТВ, РТР. И не потому, что они такие гениальные, а только потому, что вещают на русском языке. Их смотрят еще и потому, что наш Закон о рекламе - и в этом плюс большой - запрещает прерывать фильмы и программы рекламой. Так что, к примеру, тот же фильм "Дальнобойщики" на НТВ идет порядка 4 часов, потому что прерывается рекламой, а на «Интере» он идет 1,5часа!

- +-На территории Украины очень много операторов кабельного телевидения. Если мне не изменяет память - порядка 500. Из них всего 80 имеют лицензию Нацсовета по вопросам телевидения и радиовещания, остальные пользуются Законом о связи. т.е.. они якобы предоставляют услуги связи и являются операторами. Мы имеем лицензию Нацсовета , у нас есть собственный канал ЛКТ, у нас работает 50 журналистов. Вообще, у нас со всеми без исключения российскими каналами заключены прямые договора. Кто-то говорит, что они незаконные, кто-то - что законные, но они есть. То есть - это хозяйственные отношения между двумя субъектами хозяйственной деятельности и мы за это платим.

Однако получить кабельщику лицензию в нынешнем Нацсовете практически невозможно. Легче, наверное, получить лицензию на производство боевого оружия, лицензию на право трансляции на той или иной частоте.

Поэтому не каждый кабельщик хочет ее получать: говорит, что у него есть лицензия Минсвязи и, мол, к Нацсовету он отношения не имеет. И, кстати, это законно. Скажем, «Интер» и «1+1» предъявляли претензии многим кабельным кампаниям и грозили судами, и выигрывали дела в других областях. У нас пока нет проблем. Они грозили судами в связи с тем, что кабельщиками ретранслируются фильмы и сериалы, на которые они имеют эксклюзивные права. Но что такое эксклюзивные права? Скажем, есть антимонопольное законодательство. И кабельщики не сегодня-завтра могут подать встречный иск и Антимонопольный комитет должен будет принять решение. Т.е., эксклюзива не бывает, ты же не производитель, не хозяин фильма.

Александр Елиферов, руководитель юридической службы СКТУ:

-Вы недавно выигрыли два судебных разбирательства. Расскажите подробнее, как вам это удалось.

-У наших кабельных операторов было два хозяйственых дела в Севастополе. Причем, что интересно, ни в одном из этих дел в качестве подателей исков не выступали официально дистрибьюторы. Иски были от Севатопольской городской общественной организации «Медиасвязь» к оператору кабельного ТВ "Тевкому". Иски шли на основании доверенности на право заключения договоров от имени ОРТ и от имени НТВ +. Предмет иска - якобы незаконная ретрансляция каналов ОРТ и НТВ+. Пока шло разбирательство, московские каналы были уведомлены об этом. От них были получены письма за подписью руководства ОРТ и НТВ о том, что никаких претензий по ретрансляции этих каналов они не имеют и ими были отозваны все доверенности у «Медиасвязи». Т.е., два этих судебных хозяйственных дела в Севастополе были прекращены за отсутствием состава преступления , скажем так, в действиях "Тевкома". Т.е., да, они ретранслируют, но претензий к ним владельцы смежных прав, т. е. российские телекомпании, не имеют. В суде присутствовали представители "Визита" и Гаранта" (организации, которые на основании договоров поручений имеют право заключать договора на ретрансляцию тех или иных телеканалов), т.е., тех фирм, которые и стоят, по нашему мнению, за подобными исками. Этот вопрос достаточно простой с юридической точки зрения, но поскольку он до сих пор нигде не был озвучен, то неожиданно оказался сложным в применении. И в старом Законе об авторских и смежных правах, и в новой прошлогодней редакции закона в самом начале говорится о сфере действия этого закона. Там четко сказано, что сфера действия его "поширюється на права телерадіоорганізацій, якщо вони знаходяться на території України та ведуть передачі з передавачів, розташованих на території України". На всех остальных наш Закон об авторском праве не распространяется.

-Это значит , что мы можем транслировать телекомпанию любой страны, если ее сигнал здесь ловится?

-Совершенно верно. Во всяком случае, так было до вступления в силу Римской конвенции, которую Украина подписала. Это конвенция об охране прав исполнителей, авторов фонограмм и организаций вещания. Этой конвенцией странам, подписавшим ее, предоставляется статус национального законодательства. Но если говорить о конкретно России – то она не подписала эту конвенцию. Поэтому, скажем, английским телеканалам мы обязаны будем предоставить те же права, что и украинским, а на страны, не подписавшие конвенцию, наш закон не распространяется. К сожалению, среднестатистический сотрудник милиции никогда не изучал ни конвенций, ни авторского права и когда у него в производстве 40-50 уголовных дел, у него просто нет времени это все изучать. Вот это большая проблема.

Второе, уже гражданское дело, было в г. Кривой Рог, по иску защиты прав потребителя от физического лица, за которым, опять же, стоял днепропетровский "Визит" с тем же требованием, но с новым нюансом. Гражданка смотрела телевизор, потом узнала откуда-то, что у кабельной телекомпании нет договора с российскими каналами и с ней случился стресс, потому что она узнала, что, оплачивая услуги кабельного телевидения, она подрывает международный статус Украины. Она захотела компенсации морального ущерба. Здесь достаточно серъезно судья отнесся к вопросу, изучил нормативную базу, предоставленные доказательства и вынес решение в иске гражданке Любченко отказать, поскольку ее действия не правомерны. 29 апреля в Днепропетровске было заседание аппеляционного суда по этому делу, который оставил решение Криворожского суда в силе.

-Какие могут быть выходы из ситуации, которая сложилась с ретрансляцией росийских каналов и, в частности, с соблюдением авторских прав?

- Выходов несколько. Если любой канал - российский, французский, английский - интересует страна Украина, с ее 2,5 млн. абонентов кабельных сетей, как источник получения прибыли или поле для какого-то политического присутствия, то эти телекомпании должны предоставлять на наш рынок каналы, «очищенные» от соответствующей продукции. Второй вариант - это создание своих украинских программ. К сожалению, на сегодняшний день, по-моему, только одна украинская компания предоставила в Нацсовет договора с правообладателями на покупку. Проблема заключается еще и в том, что, приобретя права на какую-то программу, канал приобретает права эфирного показа, а права кабельного показа он не приобретает. Поэтому его тоже можно понять - он не может заключить полный договор и нести полную ответственность, потому что тогда он должен нечто вырезать и делать особую кабельную версию. Это очень сложный вопрос и однозначного ответа на него нет. Единственное, что я могу сказать – Украина, как всегда, впереди планеты всей: мы единственная страна в мире, где есть иски украинских телекомпаний к украинским кабельным операторам.

Еще одна проблема – это постановление Кабмина о государственном регулировании тарифов на коммунальные услуги, в число которых включено и кабельное телевидение. Проблема связана с тем, что построенные 10 лет назад кабельные сети эксплуатируются и развиваются. Но если у оператора закончилась лицензия Нацсовета, от него требуют в очередной раз разрешения от местных органов власти на создание этой, уже построенной сети. А руководство города за это время уже много раз сменилось, и не везде это руководство понимает проблемы кабельщиков, и, в результате, не выдает такого разрешения повторно. Что делать - выкапывать кабель? Проблем много. Проблема искусственно завышенной стоимости программного продукта. Проблема низкого уровня жизни в Украине. Сегодня цена за кабельное ТВ в Польше составляет $ 15-20. В каком городе нашей страны кто-либо может заплатить хотя бы 50 грн. за услуги кабельного ТВ?

Комментарии подготовила Лена Локоша, специально для «Детектор медіа».

От «Детектор медіа». – Предоставив в репортажном порядке – без собственных комментариев и без каких-либо редакторских «ножниц» - слово кабельщикам, участникам конференции Союза кабельных операторов Украины – мы сейчас готовим комментарии других сторон: представителей эфирных компаний, Нацсовета, дистрибуторов и т.д. Только тогда мы будем иметь полную и неоднозначную информацию о состоянии рынка кабельных услуг в Украине и о его реальных проблемах. Возможно, кто-то из наших читателей проявит желание высказать свое мнение – в качестве контраргументов точке зрению кабельщиков. «Детектор медіа» будет готова к его опубликованию. Т.е., мы не ставим точку в обсуждении этой проблемы, и еще раз открыто подчеркиваем, что пока что у нас представлены позиции только одной стороны.

LIKED THE ARTICLE?

СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?

Help us do more for you!

Допоможіть нам зробити для вас більше!

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись