Стан цифрового ТБ в Україні -- це вже притча во язицах. Навіть існує концепція – Державна програма впровадження такого телебачення. Існуючий проект узгоджений з офіційними структурами, які мають до цього безпосереднє відношення. Асоціація виробників телекомукаційної продукції пропонує стандартні шляхи – розробити урядовий документ, подати його на розгляд профільного комітету Верховної Ради і, відповідно, створити в Асоціації департамент, який би займався безпосередньо втіленням програми в життя.

Учасники семінару, що відбувся вчора, 22-го травня, зійшлися на тому, що для успішної реалізації цього задуму треба розробити пілотний проект для одного міста чи цілого регіону, щоб наочно переконатися в ефективності тієї чи іншої форми існування цифрового мовлення. Перспективи реалізації програми переходу до цифрового ТБ – 10 років, що не може радувати тих, хто усвідомлює значне відставання України від технологій Заходу вже зараз. Хоча, як відомо, і на Заході з впровадженням “цифри” не все так добре, як на те сподівалися ще кілька років тому.

Специфіка успішного впровадження цифрового телебачення, напевно, спільна для багатьох країн СНД. Її різноплановий характер тільки ускладнює швидкий процес реалізації проекту. Низька платоспроможність населення, відсутність вітчизняної елементної бази, різне розуміння поняття інтерактивності у зв’язку із невеликою кількістю реальних користувачів Інтернету. Колеги із Росії пропонують створити спільну елементну базу цифрового телебачення і запевняють, що в обох країнах є достатньо потужні ресурси для цього. Можливістю такої уніфікації може стати плідна співпраця із НПП “Квант-ефір”, яке займається розробкою сучасних технічних засобів для переходу на цифрове ТБ. Підприємство має деякі напрацювання в обладнанні стандарту DVBT-T, який гарантує донесення послуг до споживача без втрати якості, інтерактивності.

Переваги цифрових технологій на ТБ українцям ще доведеться оцінити, а європейці вже визначилися із мотивами переходу на такі стандарти. Наприклад, результи опитування, проведеного Європейською організацією сприяння впровадження цифрового ТБ DigTag, свідчать, що спонукальним елементом переходу до цифрового ТБ були у 80 відсотках можливість отримувати додаткові послуги. 67% опитаних віддали перевагу інтерактивності і лише невелика кількість-13%- висловилися за покращення зображення. Такі цифри показують, що на перший план виходить саме широкий спектр послуг, який дозволяє заробляти гроші, а не якість як така.

Підтвердженням цьому є виступ на семінарі начальника технічного відділу телеканалу “Інтер” пана Чорного. “Інтер”, як відомо, який активно застосовує найсучасніші технології в своєму телевиробництві. Пан Чорний вважає, що цифрове ТБ для будь-якого телеканалу – це, перш за все, альтернатива рекламі в плані отримання прибутку. Безпосередня робота на глядача – спосіб доставки великої кількості програм. Зараз “Інтер” має свій пакет, який розповсюджується каналами кабельного ТБ: напевно, всі помітили появу в телеефірі “Інтер+”, “Ентер-музика”, “Ентер-фільм” та адаптоване “ОРТ-международное”. На черзі, очевидно, створення додатково “Ентер-спорт”. Не дивно, що, за різними статистичними даними, “Інтер” має найбільшу частку в загальному рекламному бюджеті: 40,71 % від усього рекламного ринку. Не зрозуміло, чому представники інших українських телеканалів проігнорували семінар. Чи тому, що це питання їх не цікавить, а перспектива переходу на цифрове ТБ видається їм дуже віддаленою, чи, може, просто у них немає достатньо досвіду в цьому питанні.

Ті ж виступи та дискусії, що відбулись, показали, що впровадження в Україні цифрового телебачення має вирішуватися на державному рівні.

Повинно також відбутися чітке усвідомлення переваг цифрового телебачення й на рівні споживача, бо часто саме він в силу об’єктивних причин незацікавленості чи елементарного незнання в цій галузі просто не вміє користуватися новітніми засобами зв”язку. І це є серйозною проблемою. Тому широка освітня програма повинна стати першочерговою складовою цього прориву.

Простого споживача інколи навіть лякає “гібрид” – цифрове телебачення. Спостерігається також гальмування процесу впровадження технологій на державному рівні, коли програми розвитку цифрового ТБ за останні 5 років започатковувались, призупинялися, форсувалися. Знову на перший план виходила проблема недофінансування…

Так що поки що споживачам залишається чекати Прориву.

Читайте також:

Дозрілість телевізійного ринку Європи

Стаття-коментар до матеріалу Івана Мащенка “Телевізійна “цифра” – перспективи в Україні”

Телевізійна «цифра» - перспективи в Україні

Не подавиться бы «национальным продуктом» …