Починали про ліцензування – що і було зазначено у попередніх повідомленнях про тему прес-конференції: “Про конфліктні ситуації в ліцензуванні телерадіоорганізацій України”. Власникам багатьох телекомпаній це питання дуже болить – для них це екзистенційне питання життя і смерті. Тому журналісти найбільш потерпілих від питань ліцензування теле- і радіокомпаній були найактивнішими і перетворили бенефіс Нацради на професійний мітинг.

Втім, Борис Холод розпочав конференцію звітом про досягнення Нацради, виражені в тризначних числах поданих заявок на частоти, кількості мовних каналів та конкурсних пакетів. Можливо, передбачалося, що ця блискуча статистика і стане предметом подальшого обговорення. Тож, вочевидь, Борис Холод та Віктор Лешик були не дуже раді бачити агресивну цікавість журналістів, і час від часу пропонували аудиторії поставити “інші” питання, наголошуючи, що прес-конференція присвячена ліцензуванню й тим питанням, які при цьому виникають. А також, натякаючи на велику кількість телекомпаній по Україні, прагнули перевести тему дискусії з проблем ТРК “Київ”, “Ютар” та радіо “Континент”. Але журналісти наполягали на поясненнях ситуацій саме з цими компаніями. Б. Холод одразу ж питання ТРК “Київ” визначив як проблему її директора п. Ткачука, який, на думку голови Нацради, “довів компанію до такого стану”, підключивши “суди і пересуди”. Коли Б. Холод згадав про ліцензування 30-го каналу, пан Лешик загадково посміхнувся. Б. Холод цілу промову присвятив звинуваченню Ткачука, який, начебто, “не володіє організаційним менеджментом і не розуміє того, що ніхто не буде облаштовувати його особисті проблеми”. Ткачук апелює до рішень суду, але Нацраду чомусь не дуже переконують такі аргументи. Представникові радіо “Континент” С. Шолоху пояснили, що проблема цього радіо - не у співпраці з іноземними мовниками, а в тому, що воно не платить за ліцензію. Окрім того, заявив Б. Холод, з іноземними телерадіокомпаніями в Україні можна працювати лише за міждержавними та міжнародними договорами, а це теж відповідним чином не оформлено “Континентом”. (“Детектор медіа” - Насправді, у ст.49 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” говориться про те, що співробітництво з зарубіжними партнерами здійснюється також і на основі прямих договорів. Між тим, в Україні проблему ретрансляції програм новин, спортивних та культурознавчих програм західних радіостанцій деякими українськими компаніями заганяють у глухий кут, зводячи це питання до статті 13 того ж Закону, де йдеться про мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням каналів мовлення України. Воно, за цією статею, здійснюється саме на основі міждержавних або міжнародних угод. Але виникає питання, чому з тих можливостей трактування проблеми, які надає наше законодавство (до речі, є ще і таке поняття, як “обмін” програмами) обирається саме та, яка створює перешкоди для українських слухачів отримувати інформацію від західних джерел? Підкреслемо – куди більш якісну, найчастіше, інформацію, ніж та, що безперешкодно потрапляє до нас з Росії? По-друге, на думку багатьох експертів, законодавчі норми України щодо обов’язкових міжнародних або міждержавних угод протирічать сучасним поглядам на вільний обмін інформацією, у тому числі, Конвенції про транскордонне ТБ. І, скоріше, Нацрада повинна була б більше займатися тим, щоб ініцюювати прогресивні зміни до законодавства України, ніж ставати у позицію “не пущать”. На жаль, у всіх цих діях Нацради проглядає саме політичне замовлення, ніж щире бажання сприяти інтересам громадян країни, а також правовому регулюванню телерадіопростору.) До речі, пан Холод продемонстрував під час прес-конференції свій “мас-медійний” конформізм ще раз, не відповівши на запитання представника радіо “Свобода” тому, що в Україні такої радіокомпанії не було зареєстровано.

Представники ЮТАРу теж хотіли отримати відповіді, чому їх “виганяють з їхньої квартири”. На що В. Лешек пояснив, що розглядати частоти як свої “квартири” – основна проблема всіх “проблемних” мовників: держава надає концесію суб”єкту телерадіомовлення на певний термін, а не дарує канали у довічне використання. “ЮТАР”, виявляється, неефективно використав державний ресурс, і не зміг довести протилежне протягом наданих йому на засіданні Нацради 7 хвилин. Більше того, ЮТАР “звинувачений” у ретрансляції програм ТВ-6. Віктор Лешик повідомив “Детектор медіа” у інтерв”ю, що існує п’ять ЮТАРів – корпорація, АОЗТ, ТОВ, радіо і ЮТАР-Харків. Кореспондент “Детектор медіа” також запитав, чому “Телестудія “Служба інформації” (ТБ-Табачук) не бувши зовсім недавно конкурентним у змаганні за 7 київський канал ( ліцензію на мовлення на якому, як відомо, віддали кілька місяців тому ТК “ГРАВІС”), став раптом фаворитом на 35-му? На жаль, Віктор Лешик відповів вже не раз чутою від Нацради тезою про те, що ТБ-Табачук має одну з найпотужніших технічних баз у Києві (5 студій), “а також запропонувала новий формат – екологічний канал. Такого в Києві ще не було. Ми підтримали їхню концепцію”.

На самій же прес-конференції творчий ювілей Нацради (9 червня виповнюється 2 роки роботи цього скликання) перетворився на дебати- сварку у прямому ефірі ТРК “Київ”, чия ПТС-ка стояла під будинком УНІАНу. Шансів дійти порозуміння не було: журналісти й перші особи Нацради говорили різними мовами, і, мабуть, не вперше. Але й у самої Нацради знайшлося дві мови: одна –для виголошення своїх досягнень, принципів своєї роботи, критеріїв відбору переможців (наприклад, Борис Холод заявив, що “Нацрада ніколи не була політично заангажована. Тільки якість програм і їхній зміст становить основний критерій її роботи”. А Віктор Лешик визнав, що позбавлення ліцензії телерадіокомпаній – це позбавлення мовлення громадських явищ). Інша мова використовується для спілкування з “проблемними” мовними телерадіокомпаніями. І в цьому тримовному дискурсі ніяк немає консенсусу.

Подаємо також погляд іншої сторони на подію – прес-реліз Нацради з питань ТБ і РМ.

22 травня 2002 р. в приміщенні інформагентства УНІАН відбулася прес-конференція за участю голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – Б.І. Холода та першого заступника голови – В.К. Лешика.

Журналісти були поінформовані про результати дворічної діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, Борис Холод відзначив, що за цей період у 8 конкурсних “пакетах” було виставлено 662 телеканали і радіочастоти. Подано 2545 заяв на участь у конкурсах. Національною радою прийнято 447 рішень про переможців на частотах (телеканалах). За статистичними даними стоїть велика робота по наведенню порядку в телерадіопросторі держави. Як відзначив В.К. Лешик, “було практично врятовано вітчизняну систему телебачення і радіо від правового розвалу. Проліцензовані ТРО повернуті в рамки закону, захищені ліцензіями Національної ради від безпідставного втручання в їх діяльність з боку різних структур і органів влади”.

Ряд запитань стосувались конфліктних ситуацій з ліцензування телерадіоорганізацій України. Борис Холод, зокрема, зазначив, що має місце втручання судів в діяльність Національної ради в частині, непередбаченій законодавством. Це стосується рішень Національної ради, коли на конкурсній основі визначаються переможці на канали і частоти мовлення. Стало звичною практикою подавати позови на рішення Національної ради телерадіоорганізаціями, які не перемогли у конкурсах.

Віктор Лешик нагадав журналістам про Неполітичну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, з якою вона у березні 2002 року звернулася до Президента України та Верховної Ради України. У заяві зазначається, що окремі судді, перебираючи на себе функції інформаційних суддів, не маючи достатнього уявлення про особливості організації телебачення і радіо. Національна рада підтримує вимогу працівників телебачення і радіо щодо прийняття відповідного Закону “Про спеціалізовані інформаційні суди”.

На запитання журналістів стосовно мовлення іноземних ТРО в Україні, Борис Холод відповів, що воно маж здійснюватись у відповідності до законодавства України “Про телебачення і радіомовлення”, де чітко зазначено “мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням каналів мовлення України здійснюється на основі міждержавних або міжнародних угод”. Національна рада готова всіляко сприяти тому, аби такі угоди між Україною та іншими державами були укладені.

Особливу активність на прес-конференції проявили журналісти ТРК “Київ”, які зробили спробу, задіявши прямий ефір, перетворити прес-конференцію у своєрідне телевізійне шоу, де б Національна рада була показана в тих кольорах, в яких її бачать самі журналісти ТРК “Київ”. Тому і найбільше запитань було з боку даної телерадіоорганізації, а також ТРК “Ютар”, яку не було визнано переможцем на 7 ТВК у м. Києві.

Борис Холод та Віктор Лешик відповіли на ряд інших запитань журналістів.

Прес-служба Національної ради

Читайте також:

Нацрада з питань телерадіомовлення працює прозоро й об’єктивно, запевняє її керівник

Солодке слово -ліцензія