“Детектор медіа”, яка намагається постійно відстежувати процеси, що відбуваються у галузі кабельного телебачення, певна річ, не могла пропустити такої події. Тим більше, що на конференції мали обговорюватися найважливіші проблеми, з якими доводиться стикатися вітчизняним операторам кабельного ТБ.

Як і годиться, конференція почалася з привітань почесних гостей. Привітання на адресу учасників конференції та побажання плідної роботи виголосили, зокрема, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віктор Лешик та виконавчий директор Асоціації кабельного телебачення Росії Володимир Маковеєв. До речі, останній, серед іншого, зазначив, що російське об’єднання кабельників на рік “молодше” за українське, і тому з особливою увагою стежить за досвідом українських колег.

З доповіддю про сучасний стан кабельного телебачення та його перспективи виступив президент СКТУ Олександр Ляхов.

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку, пан Ляхов, зокрема зупинився на ситуації істотних змін інвестиційного клімату, пов’язаного, перш за все, зі спадом ефективності інвестування у розвиток технологій. Но його думку, такі процеси відбуваються через певне відставання реальних потреб споживачів від все нових і нових “надвисоких” технологічних стандартів, які їм пропонуються. Як наслідок – заморожування інвестицій, що навіть привело до відходу з телекомунікаційного ринку досить потужних структур, на зразок групи німецького медіа-магната Лео Кірха та деяких інших.

Втім, як ввважає доповідач, не варто вбачати у цих процесах якоїсь фатальності. Вихід з кризи для кабельного телебачення бачиться передусім у значному розширенні сфери послуг, які надаються клієнтам. Але й на цьому шляху не обходиться без перешкод. Головні з них – це монополізація світового і європейського телекомунікаційного ринку, а також великі проблеми з кількістю і якістю контенту.

Обмеження рекламних надходжень приводить до різкого зниження затрат на виробництво нових програм. А з іншого боку, відбувається ріст кількості каналів, що схожі один на одного, як близнюки. Така ситуація приводить до фінансової кризи на ринку дистрибуції програм.

Ще один наслідок – спад надходжень від абонентської плати. На прикладі Польщі Олександр Ляхов окреслив просту схему: польські абоненти не бажають платити 120 злотих – і отримувати за них 60 каналів, більша частина яких мало чим відрізняється один від одного. Вони вважають за краще – за 20 злотих дивитися 15-20 улюблених програм.

Загальна тенденція по виходу з цієї кризи, що спостерігається у Європі, спрямована на впровадження технологічно нейтрального законодавства в галузі та надання кабельним операторам спрощеного доступу до суміжних галузей телекомунікаційного бізнесу. Доповідач навів приклади таких підходів, зокрема в Туречині, де оператори зараз без проблем мають змогу отримати ліцензії буквально на всі види суміжного бізнесу, у Польші, де максимально здешевлено процес ліцензування кабельних операторів. Та й у Росії зараз з’явився наказ Мінзв’язку, який вводить повідомчий характер реєстрації.

Що стосується України, то доповідач вказав на надмірну зарегульованість галузі різноманітними бюрократичними актами, що фактично позбавляє сенсу заняття кабельним ТБ, як бізнесом.

О.Ляхов виділив також три складових проблем, з якими стикаються вітчизняні оператори: нормативну, економічну та політичну.

Після доповіді слово було надано Костянтину Грицаку, який зупинився на ситуації з кабельним телебаченням у Києві, де, як пам’ятають читачі “Детектор медіа”, відбулася так звана “економічна концентрація” кабельних телемереж КТМ та ІВК під егідою компанії “Сігма-Блейзер”. Безпосередню роботу з абонентами веде фронт-компанія цього проекту “Воля-кабель”. Була черговий раз названа сума інвестицій у модернізацію київських кабельних мереж – 30 млн. доларів. Назвав виступаючий і цифру абонентів, яким будуть доступні всі послуги компанії – цифрове та аналогове телебачення та інтернет. Цифра ця (і то у перспективі) навряд чи сягне більше 10-15 відсотків абонентів. Наскільки ж доступною та вигідною нова концепція кабельного телебачення виявиться для решти нинішніх користувачів - на цьому аспекті виступаючий вирішив детально не зупинятися.

Втім, кореспонденти “Детектор медіа” продовжують працювати, як на конференції СКТУ, так і на інших заходах телерадіоярмарку. Тож “свіжу” інформацію з Будинку кіно відвідувачі отримуватимуть у повному обсязі.

Читайте також:

href="http://www.detector.media/opinion/?id=1201">Кабельне телебачення: "остання миля" на шляху до глядача

href="http://www.detector.media/news/?id=2744">Ещё раз об изменениях кабельного TV в Киеве



Кому перепродадут киевские телесети?

Бі-Бі-Сі запустило модернову службу Інтернет-пошуку

Дозрілість телевізійного ринку Європи