Інституту демократії імені Пилипа Орлика 30 років. Директорка розповіла про виклики та перспективи однієї з перших громадських організацій країни
Інституту демократії імені Пилипа Орлика 30 років. Директорка розповіла про виклики та перспективи однієї з перших громадських організацій країни
Інституту демократії імені Пилипа Орлика виповнилося 30 років. Про це повідомила його директорка Світлана Єременко.
У коментарі «Детектору медіа» вона розповіла, що під час повномасштабної війни Інститут зіткнувся з тими ж проблемами, що й інші організації. Але вже з вересня 2022-го, каже Єременко, команда почала їздити регіонами і проводити тренінги з протидії дезінформації наживо. Суттєвого переформатування роботи після повномасштабного вторгнення не відбулося, але з’явилися нові напрямки роботи. «Двоє наших експертів — Орест Семотюк та Юрій Залізняк, які ще з 2015 року працювали фіксерами, супроводжуючи групи іноземних журналістів, започаткували серію майстеркласів», — розповідає Єременко.
Крім того, аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина з початком війни досліджує та викриває маніпулятивну редакційну політику ліберальних російських медіа та блогерів, її праці опубліковані на сайтах Інституту, «Детектора медіа» та «Радіо Свобода».
«Також ми збільшили вдвічі кількість тренінгів з протидії російській пропаганді й дезінформації, адже це потужна складова війни Росії проти України. Наші експерти доступно пояснюють, чому потрібно сприймати інформацію критично та чому не можна довіряти тим чи іншим вкидам, постійно оновлюють програми тренінгів новою інформацією, новими прикладами», — каже Єременко.
Від початку війни Інститут провів 60 тренінгів з протидії дезінформації для вчителів, суддів, прокурорів, журналістів, студентів, представників влади, у яких взяли участь понад 1500 осіб.
За даними інституту, 15 редакцій і 45 журналістів пройшли його програму «Екстернат ІДПО», покликану підвищити стійкість регіональних медіа, покращити якість інформації, візуальне оформлення видань, розширити платформи подачі інформації. 10 найкращих із них отримали фінансову підтримку.
Також повідомляють, що Інститут провів чотири всеукраїнські круглі столи з проблем регіональних медіа, понад 30 медіадискусій у регіонах на теми журналістики, захисту інформаційного простору, протидії російській пропаганді. Видав чотири книги, зокрема «Місцева преса. Посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам працювати у часи змін та кризи демократії» (2019).
За спостереженнями Світлани Єременко, регіональні медіа перебувають зараз у надзвичайно складній ситуації: «Наприклад, з 25 видань у Житомирській області 5 закрилися за останній рік і 2 під загрозою закриття. Раніше ми досліджували 4 друкованих видання в Донецькій області і 4 електронні. На сьогодні залишились тільки сайти, журналісти яких працюють з інших міст. Багато колег виїхало за кордон, отже чи не кожна редакція відчуває брак професійних кадрів. Важка економічна ситуація в країні, відсутність рекламного ринку породжують фінансові проблеми. Газети виходять здебільшого по 4 сторінки, а не по 8–12, як раніше. Ще гірша ситуація на деокупованих територіях, де немає передплати, роздрібної торгівлі, проблеми з розповсюдженням. Усі знають про героїчне місто Охтирку, але охтирська газета “Прапор перемоги” вже не виходить. Ольга Полтавець, редакторка газети “Вісник Куп’янщини” (звільнена територія) розповіла під час медіадискусії, що газету, яку вони випустили до Дня Незалежності, розповсюджували волонтери».
За її словами, вихід регіональних видань, особливо у прикордонних регіонах, є стратегічно важливим для захисту інформаційного поля України.
«Але найголовніше, що я хотіла б відзначити, що редактори та журналісти, з якими ми співпрацюємо, дуже хочуть не просто вижити. Вони прагнуть розвивати свої медіа, покращувати якість інформації і дизайн видань, використовують різні платформи, наполегливо вчаться. ... Тож я впевнена, що перспективи в регіональних медіа є, але їм потрібна наша і державна підтримка», — підсумувала Єременко.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) є однією з перших інституцій громадянського суспільства в Україні. Заснований ще до проголошення незалежності за ініціативою Фундації «Україна — США», він був офіційно зареєстрований у 1993 році. Його головною метою був розвиток демократії і впровадження реформ в Україні.
Крім питань реформування органів влади, активізації та становлення громадянського суспільства і самоврядування, проблем корінних народів Криму, підтримки біженців і волонтерів, Інститут займається також зміцненням незалежних медіа і свободи слова.
У 2013 році експерти ІДПО першими серед медіаорганізацій почали досліджувати регіональні ЗМІ з метою покращення якості їхнього контенту. Окремо проводився моніторинг роздержавлених регіональних ЗМІ. В Інституті працює 8 експертних груп у регіонах, зокрема у Сумах, Полтаві, Хмельницькому, Чернівцях, Донецьку, Одесі, Житомирі, Чернігові, Дніпрі, Ужгороді.
Крім того, Інститут провів більше 300 тренінгів зі стандартів журналістики, журналістської етики, фандрейзингу, співпраці між владою, громадою і ЗМІ, медіаграмотності. Їх проводили, зокрема, й запрошені експерти Вахтанг Кіпіані, Олег Покальчук, Отар Довженко, Анастасія Шибіко, Анна Сердюк та інші.