Результати опитувань виборців на виході з дільниць продемонстрували абсолютно не ті результати, на які розраховувала влада, вибудовуючи свої передвиборчі розклади та технологічні схеми. Причому настільки не ті, що вже по ходу довелось, що називається, “пересмикувати колоду” і в пожежному порядку зосереджувати всі заплановані маніпулятивні зусилля на порятунку “партії влади”, тобто, блоку “ЗаЄду”. Подальші спостереження за розвитком подій у день сміху змусили відмовитись від жартів.

Вже у шостій ранку впевнене лідерство “Нашої України” змінилося на боротьбу за кожен відсоток з КПУ. “За ЄдУ” стрімко увірвалося у “призову трійку”. Що стало причиною такого ривка, можна лише припускати. Частково, відповідь на це запитання дав в ефірі “Інтера” координатор “НУ” Роман Безсмертний, який звернув увагу на той факт, що за ніч –уже після закриття дільниць – різко, відсотків на десять, зросла активність виборців. До кого відійшли ці голоси – здогадатися неважко.

Заручниками крутого повороту у сценарії проведення виборів стали благополучні, на перший погляд, партії та блоки, які ще недавно розглядалися як потенційні учасники процесу формування пропрезидентської більшості. Йдеться, перш за все, про ПЗУ, КОП, а також Блок Вітренко, як традиційного імітатора опозиційності. Їх довелося позбавити того об’єму адміністративного сприяння, на який вони могли б розраховувати при, скажемо так, більш спокійному розвитку подій.

Хід підрахунку голосів засвідчив, що влада вирішила зробити ставку виключно на досягненні блоком “Заєду” планки у 15-16 відсотків, що, разом із значною кількістю депутатів-мажоритарників, та об’єднаними есдеками, як потенційними союзниками, таки дасть змогу забезпечити більш-меньш прийнятну конфігурацію нового парламенту. Побічним ефектом цієї комбінації став надмірний, на думку багатьох фахівців, результат КПУ(зрозуміло, що мова на цей час може йти лише про попередні цифри).

У той же час можна твердити про те, що хороші результати СПУ та БЮТ не в останню чергу пояснюються частковим згортанням адміністративного тиску на них саме в день голосування і в ході підрахунку голосів. Наразі влада обмежується намаганнями втримати кінцевий результат цих політичних сил у більш-менш контрольованих межах. З одного боку, не наважуючись на надто грубу і відверту фальсифікацію, а з іншого – небезпідставно розраховуючи, що досягнуті опозиціонерами результати допоможуть легітимізувати маніпуляції на користь “Єдиної України”. Бо навряд чи Тимошенко або Мороз, пройшовши в парламент “в піку” багатьом “відомим соціологам”, подолавши чималі труднощі та перешкоди, будуть надто наполегливими у боротьбі за визнання цих виборів сфальсифікованими. Втім, всі ці висновки є, поки що, лише припущеннями, зробленими на підставі побіжного спостереження за ходом голосування та підрахунку голосів. Причому, не виключаю, надто благодушними.

А от про що можна говорити вже з певністю – то це про те, що українські виборці (у всякому разі, більшість з них) цілком виразно продемонстрували зростання своєї політичної зрілості. Ілюстрацією цього став повний провал різного роду екзотичних політичних проектів на зразок КОПу чи “Яблука”. Технологічні виверти російських політтехнологів, та щедрі фінансові вливання у телерекламу не дали жодного істотного ефекту. Те саме стосується різноманітних політичних “клонів”, лідери яких з такою частотою мерехтіли на голубих екранах, що могли часом видатися мало не політиками національного масштабу. Але і ті й інші опинилися там, де вони мали бути – на маргінесі електоральних уподобань. Підсумкові цифри отриманих голосів, напевно, змусять багатьох політиків, особливо з тих, які опинилися у стані аутсайдерів, дещо по іншому оцінювати ефективність впливу ЗМІ на масову свідомість, а заодно і здатність українців піддаватися “промиванню мізків”.

Мабуть, головним наслідком нинішніх виборів можна вважати саме той факт, що більшість громадян України висловили невдоволення існуючою владою. І за умови проведення справді чесних виборів(що черговий раз виявилось нездійсненною мрією), ця влада могла би бути змінена цілком законним шляхом вже 31 березня. Та навіть за несприятливих умов виборці спромоглися привести у парламент і в місцеві органи влади значний загін політиків, які, так чи інакше, позиціонують себе як опоненти влади діючої. Наскільки ці політики виправдають сподівання виборців – покаже вже найближчий час. Втім, поки що говорити про це надто рано. Підрахунок голосів триває…