Сьогодні, 14 жовтня, Україна відзначає День захисників та захисниць. Упродовж усіх років російсько-української війни до лав Збройних сил України долучилося чимало журналістів та журналісток.

Вони несуть службу в різних підрозділах – за фахами, дотичними до інформаційної діяльності, та опановують нові для себе військові професії.

І поки російські пропагандисти обурені врученими їм повістками, українські журналісти дякують своїм колегам за їхній вибір.

У серпні журналіст Олексій Братущак повідомив, що мобілізувався. “Мобілізувався. Солдат Братущак. Честь маю!” – написав Олексій.

У коментарях – слова подяки та прохання берегти себе.

У вересні заступник головного редактора видання “РБК-Україна” Владислав Красінський повідомив, що мобілізований до Збройних сил України. “Прийшов час поставити журналістику на паузу. Мобілізований до лав Збройних Сил України. РБК-Україна, дякую за неймовірних чотири роки разом. Сподіваюся, скоро побачимося”, – написав Красінський.

У відповідь – побажання удачі та янгола-охоронця.

Журналіст телеканалу “Україна” Олексій Фалін долучився до ЗСУ в травні. Сам він з Луганська. У дописі про мобілізацію багато іронізує.

“Те, від чого я, по суті, бігав рівно 20 років, сталося. Багато хто вже знає, але не тягнутиму кота за інтригу: я кілька днів тому мобілізувався до ЗСУ. За шість днів до початку повномасштабного наступу Росії я відновив свою довідку ВПО, щоб стати на облік до військкомату. Бо вісім років життя в Києві до цього, зізнаюсь, уникав військкоматів. Подумав: допрацюю тиждень, а потім виділю день-два, з'їжджу до Бучі (або як переселенець до найближчого центру комплектування) і стану на облік. Але не так сталося, як гадалося: у сам військкомат я вже не встиг – загарбники полізли з усіх боків на Київ... Звісно, я примудрився влізти в Добровольче формування територіальної громади. Але після того, як окупантів відбили від Києва, відчув себе там непотрібним. І згодом розірвав з ними контракт. І ось після всіх медкомісій мене мобілізували. Дякую всім, хто підтримав. Дякую всім, хто допоміг подолати цей шлях і самого себе! Слава Україні! ПС: до речі, дівчата! Я все ще холостий!” – написав Олексій.

У коментарях колеги зичать удачі та зазначають: холостяк у формі ЗСУ – це крута рекомендація для дівчат. 

У вересні про мобілізацію повідомила й журналістка телеканалу “Україна” Анастасія Блищик. Її наречений Олександр Махов загинув у травні. Він воював у 2015-му і пішов на фронт після повномасштабного вторгнення.

“Не можу вже мовчати. Бачили ті прекрасні новини з Харківщини? Це все через те, що я тут. Місяць, як солдат Блищик. Служу Українському народові!” – написала Анастасія.

“Я пишаюся тобою”, “Дякую за захист і за силу духу”, пишуть у відповідь військовій.

Журналістка, комунікаційниця Державного концерну “Укроборонпром” Наталія Сад вступила до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського. Про що сповістила друзів та підписників.

“Від сьогодні солдат Сад. Вступила до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського. Артилерія. [Голосно дихає в спину офісним генералам.]”, – написала журналістка.

“Ви вже якщо щось робите, то якісно”, “Ох ти ж і вогонь”, “Арта, круто...”, пишуть у коментарях друзі та знайомі Наталі.

У приватних розмовах журналісти часто діляться думками щодо сенсу своєї професії під час війни. Хтось вирішує та йде до війська, хтось залишається в журналістиці. Зрештою, кожен з них боронить свою ділянку фронту, а всі разом – свою країну.

Від початку повномасштабного вторгнення 19 журналістів загинули як учасники бойових дій, вісім – під час виконання професійних обов’язків. Усього загинуло 40 представників медіа.