Нині діючий закон «Про вибори народних депутатів України», як ніколи раніше, детально описав: чим, як і коли мають під час виборчого марафону займатися електронні ЗМІ. Цьому присвячена, зокрема, спеціальна 54-та стаття «Порядок використання електронних (аудіовізуальних засобів масової агітації». Найпривабливішою у ній для партій (блоків) та кандидатів-мажоритарників є можливість одержання безоплатного для них ефірного часу на телебаченні і радіомовленні. Хоча, як відомо, безплатним є відомо що і де. Тож і в даному випадку ефір теж коштує грошей, і чималих. Тільки вже державних. Закон кваліфікує це так: «за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів».

Під час минулої (1998 року) виборчої кампанії до парламенту для оприлюднення програм партіям (блокам) кожній надавалося по 20 хвилин на загальнонаціональних теле- і радіомережах за кошти держбюджету. Претендували тоді на подолання 4-відсоткового бар’єру на шляху до заповітної сесійної зали 30 партій (блоків). Загалом усім їм на каналах Національної телекомпанії України (НТКУ) та Національної радіокомпанії України (НРКУ) було надано по 600 хвилин теле- і радіоефіру, на оплату якого держава витратила 322 тис гривень. Зараз ще важко назвати точну кількість суб’єктів виборчого процесу-2002 по загальнîнаціональному багатомандатному виборчому округу. Адже нині у Мінюсті зареєстровано понад 120 політичних партій. Звичайно ж, не всі вони візьмуть участь у виборчих перегонах. До того ж, йде активний процес «блокування», що теж до певної міри зменшить кількість «одиниць» у бюлетенях для голосування. Але припустимо, що у наступних виборах візьме участь та ж сама кількість партій (блоків), тобто три десятки. Згідно нового виборчого закону, кожній з них треба буде на каналах НТКУ і НРКУ виділяти вже по 30 хвилин. Цікаво, що коли на НТКУ вартість 1 хвилини ефіру зросла зі 135,2 грн. у 1998 р. до 241,1 грн. нині, то на Українському радіо вона зменшилася із 62 до 41,8 грн. При цьому тепер загальна вартість витрат на оприлюднення виборчих програм партій (блоків) через телерадіоефір за державний кошт становитиме 254,6 тис. гривень, тобто ЦВК зекономить 67,4 тис. гривень. Та партії свого на майбутніх виборах не упустять. Згідно нового виборчого Закону, вони вперше одержують право виступати зі своїми виборчими програмами за державні гроші не лише на загальнонаціональних мережах, а й на місцевих державних та комунальних ТРК - по 20 хвилин кожна на обласному телебаченні і на радіо. Виходячи з обраної нами моделі - трьох десятків партій (блоків) у наступному виборчому процесі - це виллється майже у півтисячі годин ефіру, або понад 700 виходів «у світ». При усередненій вартості 1 хвилини ефіру на обласному державному ТБ 138,2 грн. (ріст проти 1998 р. на 27%) і по радіо 52,6 грн. (ріст на 20%) - політагітація партій (блоків) тут обійдеться державі у 2,2 млн. грн. на ТБ і 820,6 тис. грн. на радіо, а загалом - понад 3 млн гривень. Отже, у 10 разів більше, ніж чотири роки тому. А що, коли у виборчих бюлетенях партій (блоків) виявиться більше, ніж три десятки?

Тепер розглянемо ситуацію з кандидатами-мажоритарниками. У 1998 р. по кожному з 225 одномандатних округів для всіх кандидатів у депутати виділялося по 1 год. 20 хв. телевізійного часу і по 1 год 30 хв. - на радіо. При цьому в окрузі, де було зареєстровано по 20 кандидатів, кожному претенденту на виступ перед телекамерою припадало по 4 хвилини, на радіо - по 4,5 хв. Коли ж претендентів виявлялося, наприклад, 30 - то, відповідно, діставалося кожному по 2,5 хв. на ТБ і по 3 хв. - на РМ. Враховуючи, що кандидати змагалися між собою в межах одного конкретного округу, саме на цьому рівні й забезпечувалися однакові умови. Тоді, у 1998 р., загалом на обласному телебаченні сумарно за кошти держбюджету індивідуальним кандидатам було надано 300 годин ефірного часу, на радіо - 337 год. 30 хв. За ці послуги обласні державні ТРК одержали всього 1 млн. 585 тис. грн. (у т.ч. на ТБ - 1 млн 155 тис. грн., на радіо - 430 тис. грн). Передачі відбулися у всіх 225 виборчих округах, у них взяли участь 95 % усіх зареєстрованих кандидатів-мажоритарників. Нині ж, згідно нового виборчого Закону, всі кандидати по одномандатних округах будуть мати однаковий час в ефірі: кожен не менше, ніж по 10 хвилин на регіональному ТБ і стільки ж - на радіо. Тож за умови (знов-таки, змодельована ситуація), що у кожному з 225 виборчих округів буде зареєстровано у середньому по 30 кандидатів (а чому б і ні: адже, щоб потрапити до списку тих, хто обиратиметься, претенденту достатньо викласти всього 1020 грн., тобто, менше 200 доларів!), то для їхнього ефірного забезпечення все за той же державний кошт знадобиться сумарно 1125 годин регіонального телеефіру і стільки ж часу на місцевому радіо. І на це з держбюджету треба буде викласти 12,9 млн. гривень. Таким чином, витрати з Державного бюджету для передвиборної агітації у кампанії-2002 для партій (блоків) і кандидатів-мажоритарників оціночно можуть сягнути близько 16 млн. гривень. Що це реальні прогнози, засвідчує і такий факт: виступаючи 19 грудня 2001 р. на нараді-семінарі Центральної виборчої комісії з представниками засобів масової комунікації на тему: «Роль і місце ЗМІ у виборчому процесі», начальник управління планування та фінансового контролю ЦВК Валентина Шевченко назвала саме 16 млн. грн. як цифру, яку закладено у бюджет ЦВК на сплату телерадіоорганізаціям за надання ефіру для цілей політагітації. Таким чином, лише на створення політичного іміджу як партій (блоків), так і кандидатів-мажоритарників на виборах до парламенту 2002-го року казна має витратити у 8 разів більше, ніж чотири роки тому. А тепер про іншу групу цифр. Як відомо, нині партії (блоки) і кандидати-мажоритарники не збирають підписів виборців, аби потрапити до списків для голосування, а сплачують на рахунок ЦВК грошову заставу: партії (блоки) по 255 тис. грн., кандидати-індивідуали - по 1020 грн. кожен. Якщо (знов-таки прогнозовано) уявити, що у виборах-2002 візьмуть участь 30 партій (блоків), то вони всі разом внесуть до казни у вигляді застави 7,7 млн. грн (з них 7-8 колективних переможців після виборів одержать назад сумарно 1,8-2 млн. грн). Кандидати по мажоритарних округах (з прогнозованого розрахунку по 30 претендентів на округ, а всього 6750) сумарно у вигляді застави здадуть державі близько 7 млн. грн. (після виборів 225 переможцям повернуть майже чверть мільйона). Тож загалом від заставних внесків партій (блоків) та мажоритарників залишиться у державній казні десь близько 12 млн. гривень. А тільки витрати на передвиборну політагітацію за державний кошт по телебаченню і радіо усіх суб’єктів перевершить їхній внесок на 4 млн. грн.