
Критерії саморегулівних організацій найкраще вписати у закон, – Тарас Шевченко
Критерії саморегулівних організацій найкраще вписати у закон, – Тарас Шевченко


Держава може виписати критерії для саморегулівних організацій чи створити мінімальний реєстр, переконаний Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України.
На його думку, це було б корисно у тих випадках, коли рішення таких організацій матимуть юридичну силу. Також якщо виділяється державна підтримка на саморегулівні організації через Український культурний фонд.
«Цей варіант був би корисним для України», – додав Шевченко. Також він вважає, що журналісти якісних медіа мали б об’єднатись у юридичну організацію.
Валентин Коваль, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, звернув увагу на те, що наразі у законах прописані або дуже загальні, або дуже конкретні положення щодо певних речей. Відповідно, загальні не працюють, а конкретні створюють зайві обмеження. У законі треба закласти можливість існування з мінімальними параметрами.
При цьому Світлана Остапа, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, підкреслила, що у законі не варто прописувати конкретні організації.
«Бо у суспільстві є недовіра і це не на часі», – сказала вона і нагадала про об’єднання журналістів у дієві рухи.
Антоніна Черевко, голова Незалежної медійної ради, також звернула увагу, що у деяких європейських країнах саморегулювання у чистому вигляді не розглядають як ефективне і більше схиляються до співрегулювання.
«У законі мають бути запобіжники, щоб органи саморегулювання не мали судових переслідувань. Нацрада має підстави для застосування рішень саморегулівної позиції», – сказала вона.
А Тетяна Лебедєва, членкиня Комісії з журналістської етики, переконана, що саме саморегулювання може повернути довіру для якісних медіа. І це не є питанням регуляторних органів.
Нагадаємо, 5 листопада стартував 7-й «Донбас медіа форум». Протягом двох днів на форумі в рамках дискусійних панелей виступатимуть більше 40 спікерів. Основні напрямки дискусій цього року: відповідальність журналістів перед аудиторією та колегами, спільна та самостійна освіта, саморегуляція, адаптація до викликів та пошуки ефективних рішень.
Ілюстрація: скріншот
