“Я ніколи не приховував свого бажання бути не лише спостерігачем і аналітиком політичних процесів, а й активним гравцем у політиці, - заявляє Піховшек. - Можливо, саме цим пояснювалось певне домінування з мого боку у ході програми “Епіцентр” щодо її учасників. Це мені не раз закидали Детектор медіа, і, до речі, головний редактор вашого видання Наталя Лігачова.

Мені давно стало зрозуміло, що у власне журналістській роботі не вдасться уникнути рутинності. Тому можливість долучитися до реальної політичної гри була вчасною. Я хочу спробувати досягти практичних результатів у парламенті. Думаю, для цього мені вистачить кількох років одного скликання.”

Не зважаючі на давні відомі зв’язки журналіста з Олександром Волковим, Піховшек пояснює нині свій вибір саме партії “Демократичний Союз” приходом до керівництва “ДС” Володимира Горбуліна. Багаторічне знайомство з Володимиром Павловичем, мовляв, переконало В’чеслава у тому, що співпраця з людиною, “яка володіє мистецтвом ефективної політики”, може дати необхідний результат (тобто, треба думати, прохідний бал у ВР. – “Детектор медіа”). Така ефективність, на думку В’ячеслава, переважує дрібні ідеологічні розбіжності.

Своїм головним завданням у майбутній депутатській діяльності В’ячеслав Піховшек вважає законодавче забезпечення свободи слова та захист журналістів. ”Бо ніхто не може мені пояснити, чому численні “демократи”, які роками перебувають у парламенті, маючи такі вагомі “козирі” після справ Гонгадзе і Александрова, так і не змогли досягти реальних зрушень у цьому питанні”. Конкретніше про те, яким чином він збирається просувати у парламенті законодавче забезпечення свободи слова, у коротенькому інтерв,ю Славко не сказав.

Цікаво, що тележурналіст “не має наміру до кінця виборчої кампанії покидати “Епіцентр” напризволяще”(!). Та, здається, він цього не збирається робити і навіть після свого майбутнього обрання (в якому В’ячеслав, судячи з всього, майже впевнений) у парламент. (Щоправда, тут у висловах Славка є деяка невизначеність).

Разом з цим Піховшек запевняє, що “Епіцентр” не стане місцем “розкрутки” демсоюзівського бренду. Оскільки (цитата) “це означало б загубити власну аудиторію, яка створює її комерційну вартість.” На думку “Детектор медіа”, такі заяви можуть свідчити тільки про одне: у “Епіцентрі” буде продовжуватися розкручуватися перш за все бренд СДПУ(о) і особисто Віктора Медведчука. Тобто, Піховшек, вочевидь, має працювати на два фронти, чітко розділивши сфери: де за кого… До речі, Піховшек і не приховує, що не збирається дотримуватися у програмі принципів відстороненої журналістики, не обіцяючи глядачам “Епіцентру”, наприклад, такої розкоші, як кілька точок зору. Своїм завднням журналіст бачить виключно задокументовану відповідність фактам того, про що він говорить. Не вдаючись у подробиці не тільки можливості різної інтерпретації одних і тих же фактів різними силами, а й того, що на кожний факт може бути свій контрфакт…

Закидами про те, що, мовляв, заради збереження професійної неупередженості журналіст не має права вступати у будь- які зв’язки з будь-якими партіями, Славко радить не перейматися, як вигадками західних демократів… Он російськи журналісти прямо кажуть: так, ми підтримуємо Путіна, - каже В’ячеслав. Ну що ж, - зазначимо від “Детектор медіа”,- партійна журналістика, насправді, і на демократичному Заході має абсолютне легальне поширення. От тільки чому тоді Піховшек каже про те, що, мовляв, “Епіцентр” не буде програмою з чітко визначеною партійно-ідологічною спрямованістю? Тільки тому, що насправді спрямованостей буде дві,” за себе і за того парня”? В’ячеслав відзначив, що керівництво каналу “1+1” ставиться до його намірів досить прихильно. За словами журналіста, “наш канал ніколи не мав політичної підтримки, а потреба у ній існує”.

Трохи здивувало те, що В’ячеслав Піховшек вважає свій прихід у публічну політику чи не унікальним явищем на території СНД. Зараз, справді, випадки, коли відомі журналісти подаються у депутати, стали не такими частими, як у кінці 80-х –на початку 90-х, коли, скажімо, кілька ведучих програми “Взгляд” потрапили у російську Думу. Але й нині, наприклад, невгамовний Сергій Доренко збирається прорватися до московської міської Думи. І можна цілком сподіватися, що й він потім не залишить “творчих хлібів” на телебаченні…

Та справа, зрештою, не в цьому. Як нічого крамольного, мабуть, не має і в бажанні відомого ведучого , власне, легалізувати свою політичну діяльність (от якщо б ще з певними застереженнями, про які йшлося вище, як це прйнято у всьому цивілізованому світі, - то було б ще краще). Шкода тільки, що поки що не доводилося чути про серйозні зрушення хоча б у законодавчому забезпеченні свободи слова, яких добились би депутати-журналісти.

Можливо, В’ячеслав Піховшек стане винятком, який не підтвердить цього правила?...

ДОРЕЧІ

Зайнявши нішу загальноукраїнської підприємницької партії, «Демократичний союз» зможе потрапити до нового складу парламенту, заявив сьогодні провідний фахівець дослідницького центру «Імідж-контроль» Костянтин МАЛЕЄВ на прес-конференції в УНІАН.

Як передає кореспондент УНІАН, він зауважив, що «Демсоюз» є не ідеологічною, а технологічною партією, а тому шукає своє нішу технологічними методами по всій Україні, не маючи конкретних регіонів впливу. На його думку, нині, аналізуючи активно трансльовану на телебаченні рекламу, можна припустити, що «Демсоюз» прагне зайняти нішу підприємницької загальноукраїнської партії, близької до влади. Як сказав К.МАЛЕЄВ, починаючи з травня соціологічні дослідження фіксують повільне і регулярне зростання впливу партії «Демсоюз» на громадян. Нині її рейтинг, згідно з результатами опитування, проведеного центром «Імідж-контроль» наприкінці жовтня, становить 3,3%. На думку соціолога, поява на чолі партії Володимира ГОРБУЛІНА як інформаційний привід має ще трохи підвищити рейтинг «Демсоюзу», про що, зокрема, свідчить експрес-опитування центру в Чернівецькій області, де підтримка партії зросла з 1% до 3,5%.