Ми публікуємо його без купюр і редагування. Одночасно “Детектор медіа” намагається зараз отримати коментар пана Долганова щодо цієї репліки відомства Івана Драча. Адже конфліктне неспівпадіння точок зору НТКУ та Держкомінформу на ряд принципових питань відоме всім і давно.

Репліка на інформаційне повідомлення

щодо проблем технічного забезпечення державного телебачення

Проте “дилетанти в Держкомінформі” (за виразом ведучого) ясно усвідомлюють, що занепад системи державного мовлення викликаний не лише економічними негараздами, які переживала і ще досі переживає наша країна, але і певними причинами суб’єктивного характеру. Зокрема, не завжди коректними і об’єктивними твердженнями окремих ведучих на загальнонаціональному державному каналі. Саме однобічне спрямування деяких телепроектів, що впроваджуються Національною телекомпанією України, викликає протистояння представників законодавчої гілки влади, від якої, власне, і залежить бюджет названої телекомпанії, а отже, певною мірою і рівень її технічного забезпечення.

Вважаємо, підходи щодо формування програмної політики НТКУ часто не відповідають основним принципам ЗМІ не тільки західноєвропейських демократій, але і програмній політиці державних мовників наших східних сусідів. Зокрема, Всеросійська державна телерадіокомпанія має цікаві телевізійні програми, присвячені роботі російського парламенту – Державної Думи, в якій подаються різноманітні точки зору представників різних, іноді протилежних ідеологій, фракцій (приміром, недільна програма “Парламентский час”). Зараз Держкомінформ України намагається не допустити скрутної ситуації, в якій наступного року можуть опинитися всі державні електронні мас-медіа, переконуючи парламентські фракції у необхідності фінансування бюджетної програми “Державне замовлення на виробництво телерадіопрограм”. При першому читанні законопроекту “Про державний бюджет на 2001 рік” вона практично зникла. Не важко зпрогнозувати, що це призведе до повного банкрутства державних телерадіоорганізацій.

Ця важка і невдячна робота, на жаль, не висвітлюється у засобах масової інформації. Проте від її успіху залежить, чи не позбавляться працівники державного мовлення своїх робочих місць. Хотілося б, щоб і керівництво Національної телекомпанії України разом із системою, а не у протидії з нею, доклало зусиль для вирішення бюджетної проблеми.

Щодо супутникового мовлення, то твердження ведучого програми “Сім днів” є слушним. Тим паче, перші дослідні трансляції українських програм ще у 1999 році здійснювалися саме через супутник “Intelsat 604” (60 град. сх.довг.), через який веде своє мовлення і згадана в програмі “Сім днів” Міждержавна телекомпанія “Мир”. Сподіваємось, що співробітництво Національної телекомпанії України з зазначеною компанією, яке розпочалося, сприятиме розвитку транскордонного мовлення нашої держави. В Концепції створення Національного супутникового каналу іномовлення України, яку Держкомінформ розробив на доручення Президента України в 2000 році і яку пан Долганов, як президент НТКУ, так і не спромігся погодити, був передбачений і такий можливий перебіг подій. Добре, що одне з потенційних системних рішень супутникового проекту нарешті буде втілене у життя. Як перший крок майбутньої служби іномовлення України, вихід окремих програм Першого національного у сітці мовлення телекомпанії “Мир” є цілком логічним. Це частково задовольнить потреби глядачів країн СНД в інформації з України про Україну.

Водночас зрозуміло, що наша країна як європейська держава повинна мати повноформатний супутниковий канал іномовлення із значно більшим покриттям, ніж те, яке має застарілий супутник “Intelsat 604”. Нагальну потребу в цьому висловлюють представники посольств, консульств, торговельних установ і громадських організацій за кордоном.

Твердження пана Долганова про те, що Україна не має власного супутника і виведення його на орбіту у майбутньому обійдеться дуже дорого, є правомірним, але не абсолютним. Багато країн-користувачів світовими супутниковими ресурсами також не мають власних супутників, але завдяки міжнародній кооперації та інтеграції ця обставина не є перешкодою нездоланного характеру. Участь у міжнародних консорціумах надає таким країнам можливість нести світу інформацію про себе.

І наприкінці, Держкомінформ України вітає працівників галузі телебачення і радіо, особисто Вадима Опанасовича, із 50-ю річницею телебачення України, зичить успіхів, наснаги, терпіння та швидшої зміни на краще.

Читайте також:

ТРК „Ера” та УТ-1: питання залишилися, 19.10.2001

Яка вона, нова "Ера"?,12.10.2001

Державне телебачення: ненадрукована арифметика, 09.10.2001

Як ви оцінюєте факт виставлення на конкурс 5,3 годин мовлення на державному телеканалі УТ-1? А також перемогу в конкурсі приватної телекомпанії – в даному випадку, ТРК „Ера”?, 05.10.2001

"Детектор медіа" публікує так звану "скорочену версію ключових проблем, що розглядалися на засіданні РНБОУ" 31.10.2001