«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 80

щодо матеріалу з сайту інформаційного агентства «Актуальная правда» під заголовком «Народний депутат Федір Христенко під час святкування народження дружини Марини у Москві домовлявся з головою терористів ДНР Пушиліним. Відео»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 23 червня 2020 року до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця бачить у ньому порушення пунктів 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

2. Матеріал було опубліковано 5 лютого 2020 року під рубрикою «новини», автора не вказано.

3. Розглядуваний матеріал присвячений народному депутату Федору Христенку, який нібито, як ідеться в публікації, організував у дорогому ресторані у Москві святкування дня народження своєї дружини та зустрічався з лідером бойовиків. Публікація також містить відео з логотипом «Актуальная правда», в якому озвучено її зміст, в окремих моментах подано більше інформації (в тому числі демонструються документи), ніж у тексті, але в деяких епізодах відео обірване.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Відсутність однієї з точок зору в матеріалі, що потребує балансу, є одним із найпоширеніших видів порушень професійних стандартів журналістики. Але нагадуємо, що коли журналіст робив спробу отримати іншу точку зору, то коментар іншої сторони конфлікту також необхідно взяти належним чином.

2. Межі розгляду питання. У цьому висновку розглядається дотримання професійних стандартів журналістики в конкретному матеріалі. Ініціатива не має компетенції та ресурсних можливостей перевіряти правдивість чи неправдивість наведених у матеріалі тверджень щодо народного депутата Христенка. Презумпція добропорядності відсутня в Цивільному кодексі, тому просто констатувати недостовірність негативної інформації про особу немає правових підстав.

3. Жанр розглядуваного матеріалу. Публікацію вміщено під рубрикою «новини», а відеоматеріал у його кінці сам диктор називає «репортажем». Як для новинного матеріалу він завеликий за обсягом й охоплює далеко не одну подію, як це характерно для новин. Як для репортажу, матеріал містить великий обсяг аналітики й поряд із висвітленням події, якій нібито присвячений (святкування дня народження у Москві), подає набагато більше інформації. Але формальне зазначення належності матеріалу чи то до новин, чи то до репортажу накладає на редакцію певні додаткові зобов’язання щодо дотримання професійних стандартів у ньому.

4. Баланс і повнота. Текстовий матеріал не містить позиції Федора Христенка. Відео містить кілька спроб дзвінків фігурантам матеріалу: дзвінок у додатку WhatsApp (5:45) людині, зазначеній як «Марина Кондаурова». Уривок дуже нетривалий, тому не зрозуміло, чи відповіла ця людина на дзвінок, а якщо ні, то чи робилися спроби зв’язатися з нею чи з Федором Христенком пізніше в інший спосіб. Також показано дзвінок людині, зазначеній як «Ирина Кондаурова» (6:43), який був скинутий абоненткою. Також не відомо, чи намагалися автори ще зв’язатися з пані Кондауровою або з подружжям Христенків, зокрема в інший спосіб. Ініціатива не вважає такі спроби отримати коментарі достатніми, оскільки ці люди у конкретні показані на відео моменти могли не мати змоги відповісти на дзвінки (звертаємо увагу, що дзвонили двом різним людям).

Спроб контактувати з самим Федором Христенком у розглядуваному матеріалі немає, хоча саме він є основним його фігурантом. Крім того, в матеріалі в негативному контексті згадані Сергій Тарута, Володимир Лігостаєв, Рінат Ахметов і Едуард Дегтярьов, але їхніх коментарів щодо такої інформації або згадок про спроби їх отримати немає.

У скарзі зокрема зазначається: «…Федір Христенко не був організатором святкової вечірки в Москві та не орендував приміщення для її проведення, не зустрічався з головою терористичного угруповання "ДНР" Денисом Пушиліним; не домовлялись про торгівлю вугіллям з окупованої території, не набував незаконно майно». Тобто сама присутність Федора Христенка на вечірці не заперечується. Але такі аспекти мали б з’ясувати журналісти, звернувшись до Христенка за коментарями, чого не було зроблено належним чином. Це порушення стандарту збалансованого подання інформації, яке автоматично тягне за собою порушення стандарту повноти.

4. Посилання на джерела інформації. Розглядуваний матеріал містить чимало тверджень. Скаржниця ставить під сумнів кілька з них.

Зокрема що Федір Христенко нібито організував вечірку для своєї дружини. У матеріалі немає конкретних даних, які б однозначно свідчили, що депутат організував свято. Наводиться відео його присутності на святкуванні, вказується його приблизний період (грудень 2019 року), який накладається на день народження дружини (14 грудня). Можна говорити про значну ймовірність, але не про факт організації дня народження, тобто припущення подане під виглядом факту. На думку ініціативи, термін «організував святкування» передбачає підбір меню, гостей, артистів тощо, тож те не те саме, що просто замовлення вечірки (факт якого теж не доведений).

Ще одне твердження — про нібито зустріч нардепа Христенка з керівником донецьких бойовиків Денисом Пушиліним та участь останнього у згаданій вечірці. У текстовому матеріалі джерела цього повідомлення не вказані, а на відео є лише кадри із зображенням Дениса Пушиліна, схожі радше на офіційний захід самопроголошеної влади на окупованій частині Донеччини, а не на день народження. Також наводяться кадри розмови двох чоловіків, але їхні обличчя не показують.

Про конкретні дати, коли подружжя Христенків нібито перетнуло кордон із Росією, у тексті вжите формулювання «ми маємо дані». На відео демонструють аркуш паперу з пунктами, де нібито вказані дати поїздки й місця перетину кордону (2:23), але не зрозуміло, хто склав цей документ і звідки його автор узяв інформацію.

У скарзі також ідеться про звинувачення Федора Христенка в «незаконному придбанні нерухомості», але буквально таких тверджень у матеріалі не знайдено, натомість є звинувачення в отриманні, по суті, злочинних доходів, про що йтиметься нижче.

Інші аргументи, наведені у скарзі в контексті порушення стандарту достовірності, також не мають достатньо доказів. Вираз «"Актуальна Правда" проаналізувала довірених осіб» не свідчить про порушення стандарту достовірності, а вказує на висловлення оцінки. Сам же список довірених осіб можна знайти у відкритому доступі на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

Що ж до так званого «фінансового звіту кандидата», то у відео демонструється зображення «розшифровки звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати», який названий диктором і фігурує в тексті матеріалу як «фінансовий звіт кандидата Христенка». Розшифрування звіту ймовірно отримане з офіційного сайту Національного агентства запобігання корупції, хоча на момент складення цього висновку на сайті агенції звіти щодо Христенка, як і низки інших кандидатів, недоступні. Тож встановити джерело та перевірити точність наведених даних неможливо.

Але загалом ініціатива констатує порушення стандарту посилання на джерела інформації, оскільки у кількох тверджень джерела не вказані — зокрема у винесеного в заголовок твердження, що Христенко зустрівся з Пушиліним.

5. Відокремлення фактів від коментарів та неупередженість. Матеріал містить багато критичних оцінок у бік народного депутата Христенка: «…Христенко, явний фанат кривавого режиму Януковича,..» «…Христенко, ще коли він був депутатом, то вже почував себе місцевим царьком», «…це вже державна зрада і народний депутат Федір Христенко повинен вже сидіти у буцегарні».  При цьому текстовий матеріал вийшов під рубрикою «новини», а в новинах оцінки з боку журналіста є неприпустимими.

Вираз «…напевно, це підставні фірми, які використовуються для злочинних дій» подано після інформації про володіння родиною Христенків елітною нерухомістю. Слово «напевно» вказує на оцінковий характер судження, втім тут немає фактологічного підґруня, необхідного й оціночним судженням за стандартами Європейського суду з прав людини.

Вище вже йшлося про підміну факту оцінкою щодо «організації» свята в Москві, а також що в матеріалі немає точки зору Федора Христенка. Матеріал розпочинається як новина або репортаж про святкування дня народження в Москві. Після цього аналізуються об’єкти нерухомості й можливі джерела доходів родини Христенків — це ще можна логічно пов’язати з історією про проведення розкішного свята. Але далі аналізуються довірені особи депутата на виборах із чималою кількістю негативу майже про кожну з них, що не має явного зв’язку зі святкуванням дня народження в Москві. Тож ініціатива констатує також порушення професійних стандартів відокремлення фактів від коментарів та неупередженості.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що інформаційне агентство «Актуальная правда»  у своєму матеріалі  «Народний депутат Федір Христенко під час святкування народження дружини Марини у Москві домовлявся з головою терористів ДНР Пушиліним. Відео» порушило пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста. При цьому Ініціатива не оцінює діяльність самого Федора Христенка та не може підтверджувати чи спростовувати звинувачення в його бік.

30 жовтня 2020 року