«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 43

щодо випуску програми «КультУра» на «Емігрантському радіо» за участі Ольги Бенч

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 2 грудня 2019 року до Ініціативи звернулася Катерина Романовська зі скаргою на цей випуск радіопрограми, мотивуючи її безпідставними звинуваченнями в бік «батьківської громадськості» Київської (дитячої) академії мистецтв та ігноруванням звернень її представників про надання відповіді в ефірі радіостанції. Вона надала скан-копії, на яких видно частину листування з редакцією «Емігрантського радіо».

2.  Запис радіотрансляції від 3 жовтня 2019 року доступний у мережі ЮТуб, ведучий — Василь Романчишин, гостя студії — Ольга Бенч.

3. Випуск програми був присвячений особі Ольги Бенч, в тому числі й конфліктові в Київській (дитячій) академії мистецтв, яку вона очолює. Цей конфлікт висвітлювався у ЗМІ, а матеріали про нього проаналізовані Ініціативою у висновках № 27, № 40 та № 41.

4. Ініціатива зверталася до редакції «Емігрантського радіо» на зазначену на його сайті адресу електронної пошти з проханням пояснити, чому не була оприлюднена відповідь представників «батьківської громадськості». Редакція не відповіла.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10).

2. Законодавство

2.1. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII):

«Стаття 65. Право на відповідь

1. Громадянин.., стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні.

2. Порядок подачі заяви на відповідь… визначається статтею 64 цього Закону.»

«Стаття 64. Право на спростування

…

3. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.

4. Телерадіоорганізація зобов’язана розглянути заяву у семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено законодавством України.

…

7. Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені.

…

9. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст спростування, то він підлягає поширенню за умови його відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не допускаються.

10. Телерадіоорганізація, яка зобов’язана поширити текст спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної особи може надати йому можливість зачитати власний текст і передати його в запису.

11. Про передбачуваний термін поширення та зміст тексту спростування телерадіоорганізація зобов’язана повідомити заявника.

12. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона зобов’язана терміново повідомити про це заявника.

…

14. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з порушенням вимог цього Закону.»

«Стаття 59. Обов’язки телерадіоорганізації

1. Телерадіоорганізація зобов’язана:

…

в) поширювати об’єктивну інформацію…»

2.2. Закон України «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР):

«Стаття 5. Вимоги до звернення

…

... Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. … Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.» (ч.ч. 6-8 ст. 5).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Сформульована коротко, функція журналістики зводиться до задоволення інтересів аудиторії ЗМІ шляхом надання їй якнайповнішої інформації про поточні події.

2. ЗМІ, в тому числі й радіо, можуть подавати поряд із журналістськими також і матеріали іншого характеру (розважальні, рекламу), але цей матеріал є журналістським, оскільки в ньому, серед іншого, безпосередньо піднімаються питання, що становлять суспільний інтерес, а матеріал створений у форматі інтерв̕̕ю.

3. Повнота й баланс.

3.1 Хоча під час радіопрограми у розмові пана Романчишина з Ольгою Бенч порушувалися різні питання, але ситуації в Київській (дитячій) академії мистецтв було приділено багато уваги. В своєму висновку № 34 Ініціатива «МедаЧек» уже зазначала: «Формат телепрограми, коли до студії запрошується лише одна особа для обговорення певного конфліктного або неоднозначного питання, природно вимагає від ведучого такої передачі опонувати запрошеному гостеві. Інакше така передача ризикує перетворитися на звичайний піар, саморекламу запрошеного гостя».

Натомість у розглядуваному випадку радіоведучий фактично не поставив своїй гості жодного незручного запитання, хоча критично налаштовані до неї журналісти наводили чимало претензій до її роботи на посаді ректорки (дивіться, наприклад, випуск програми «Гроші», розглянутий Ініціативою у висновку № 27. Імовірно, що не всі такі претензії були достатньо обґрунтованими, але при записі розглядуваного інтерв̕̕ю Ольга Бенч саме мала нагоду відповісти на них безпосередньо, адже вони вже були озвучені публічно). В ефірі було озвучене трактування ситуації лише від однієї зі сторін конфлікту в Академії, а саме  її адміністрації; було озвучено звинувачення в бік іншої сторони конфлікту, що було прогнозовано й мало би враховуватися радіоведучим. Інша сторона конфлікту в Академії до участі в програмі залучена не була.

3.2 Більше того, радіоведучий фактично визнає, що вони є друзями з пані Бенч (дивіться також іншу радіопрограму за участі тих же осіб, яка вийшла в ефір «Емігрантського радіо» раніше), а сам він не є безстороннім щодо Ольги Бенч та конфлікту в Академії за її участю (близько 22 хв. 50 сек. – ведучий зазначає, що вони (радіо) «не тенденційні», але визнав, що сам особисто щодо Ольги Бенч не може бути «абсолютно безпристрасним... нейтральним»).

3.3 Радіоведучий сказав, що радіо є відкритим для спілкування з опонентами пані Бенч (близько 22 хв. 40 сек.), імовірно, маючи на увазі можливість спілкування в майбутньому, але відкритість редакції заперечується у скарзі Катерини Романовської. Відсутність відповіді редакції на звернення Ініціативи щодо таких претензій розцінюється як підтвердження доводів, викладених у скарзі.

Це порушення вимоги Кодексу етики українського журналіста щодо збалансованості й повноти подання інформації (з огляду на те, що недотримання балансу автоматично тягне за собою порушення стандарту повноти). Попри ймовірну особисту переконаність радіоведучого в правоті Ольги Бенч, радіопрограма повинна служити задоволенню інтересів радіослухачів, а не засобом підтримки гості  студії, яка перебуває в конфлікті з кимось.

4. Вимога збалансованості подання інформації з конфліктних питань також є частиною законодавчого обов’язку радіоорганізації подавати об’єктивну інформацію. Порушення професійного журналістського стандарту збалансованості подання інформації означає також порушення редакцією «Емігрантського радіо» п. «в» ч. 1 ст. 59 закону «Про телебачення і радіомовлення» (обов’язок поширювати об’єктивну інформацію).

5. Ненадання можливості реалізувати право на відповідь.

5.1. Частина 1 статті 65 Закону «Про телебачення і радіомовлення» визначає підстави для виникнення права на відповідь доволі широко, зокрема якщо поширені в ефірі відомості порушують права й законні інтереси громадянина. Закон не обмежує виникнення права на відповідь поширенням відомостей працівниками медіа. Можна вважати, що підстави в цьому випадку були.

5.2. Надані заявницею скан-копії частини листування свідчать, що звернення до редакції «Емігрантського радіо» було надіслано в застосунку пересилки текстових повідомлень соціальної мережі. Від імені редакції надійшла відповідь, що заява передана на розгляд керівництву, однак більше редакція нічого не писала.

5.3. Але законодавство передбачає дотримання певної процедури для реалізації права на відповідь в ефірі телерадіоорганізації. Закон «Про телебачення і радіомовлення» при поданні заяви щодо реалізації права на відповідь передбачає інформування про таку заяву також і Національної ради з питань телерадіомовлення – ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст. 64,- чого в цьому випадку дотримано не було (уточнено за результатами комунікації Ініціативи із заявницею).

Оскільки закон передбачає подання заяви, вважаємо застосовними до цих правовідносин загальні норми також і Закону «Про звернення громадян». Він допускає подання звернень зокрема й за допомогою «засобів електронного зв’язку» без застосування електронного цифрового підпису (ч.ч. 6-7 ст. 5). Але в той же час ч. 7 ст. 5 того ж Закону передбачає обов’язок зазначати в зверненні повне ім’я особи (прізвище, ім’я, по батькові) та адресу, чого не було зазначено в листуванні з редакцією (принаймні в частині, надані заявницею за зверненням Ініціативи).

5.4. Виходячи з цього, попри на порушення журналістського стандарту збалансованості, Ініціатива не вбачає достатніх підстав, щоби констатувати порушення права на відповідь із боку редакції «Емігрантського радіо», адже заявниця не дотрималась визначеної законом процедури подання заяви про оприлюднення відповіді.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція «Емігрантського радіо» у випуску програми «КультУра» за 3 жовтня 2019 року припустилось порушення професійних стандартів повноти й збалансованості подання інформації (п.п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста) та вимог п. «в» ч. 1 ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У той же час із юридичної точки зору редакція «Емігрантського радіо» не порушувала вимог закону щодо надання права на відповідь, адже заявниця не дотрималась законодавчих вимог щодо процедури подання заяви про реалізацію цього права.

Цей висновок може бути переглянутий/доповнений, якщо сторони нададуть додаткову інформацію щодо розглядуваного питання.

16 березня 2020 року