«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок  № 38 

щодо скарги на низку матеріалів про лісову сферу в інтернет-виданні «Голос.ЮА»  

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 27 листопада 2019 року до Ініціативи звернувся Олексій Василюк зі скаргою на 5 матеріалів видання «Голос.ЮА», мотивуючи її незбалансованістю матеріалів та «цькуванням» авторів законопроекту 0873, для чого було використано його коментарі, які, за його твердженням, не мали стосунку до згаданого законопроекту.

2. Автором усіх розглядуваних матеріалів зазначений Юлій Мятлик. Йдеться про матеріали:

- «Своим законом Зеленский фактически разрешил вырубку леса в Карпатах — эколог» (20.11.2019);

- «Закон о запрете вырубке леса в Карпатах был подан в обход компетентных нардепов — эколог» (21.11.2019);

- «В запрете на вырубку лесов заинтересованы лесхозы — эксперт» (27.11.2019);

- «Леса Украины становятся все моложе - эксперт» (27.11.2019);

- «Закон о запрете вырубки лесов может иметь негативные последствия - эксперт» (27.11.2019).

3. Тематика оскаржених матеріалів.

Матеріали присвячені вирубуванню лісів в Україні та державному регулюванню цього процесу. В усіх розглядуваних матеріалах містяться коментарі Олексія Василюка, керівника Української природоохоронної групи. Також кожен із матеріалів закінчувався нагадуванням про те, що 19 листопада Президент підписав законопроект 0873 з посиланням на новину про це з того ж сайту.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Висвітлення питань екології є суспільно важливим, але воно не повинно відбуватися однобоко чи фрагментарно.
2. Факт висловлення власної думки особою, зокрема галузевим експертом, зазвичай саме по собі не може бути основою для новинного матеріалу, оскільки суб̕єктивну точку зору, навіть експертну, в новинах необхідно збалансовувати конкуруючими точками зору з відповідного питання. Інакше постає ризик підміни фактів у новинах на їх інтерпретації.
3. Збалансованість. Такі заголовки матеріалів як «Закон о запрете вырубке леса в Карпатах был подан в обход компетентных нардепов», «Своим законом Зеленский фактически разрешил вырубку леса в Карпатах» та «Закон о запрете вырубки лесов может иметь негативные последствия» негативно характеризують ухвалений закон. Ще до прочитання новинного матеріалу аудиторії дається певний посил, що налаштовує її негативно до цього документу.

При цьому в цих трьох матеріалах не подано точок зору розробників законопроекту, Президента, який підписав його. Також не зазначено, чи хоча б намагалася редакція інтернет-видання отримати коментарі від них. У крайньому разі, якщо журналісти не могли отримати коментарі в народних депутатів, вони могли скористатись текстом пояснювальної записки, опублікованої на сайті Верховної Ради.

Як ідеться у висновку Ініціативи № 5, забезпечення балансу важливе «як для самих журналістів (наприклад, отримати шанс виявити якісь нові факти, зв̕̕язки і так далі), так і для аудиторії, яка має отримати якомога більш повну інформацію, зокрема почути позицію того, проти кого висуваються звинувачення в матеріалі». Попри ймовірність відмови однієї зі сторін від коментарів, «звернення по коментарі було необхідним, зважаючи на право аудиторії медіа мати максимум інформації з цього питання» (висновки №№ 4 і 5).

Крім того, ці три матеріали не містять коментарів інших експертів, окрім Олексія Василюка.

Отже, це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.

4.      Повнота.

4.1.             Відсутність балансу в журналістському матеріалі є також класичним прикладом неповноти подання інформації. Тому в розглядуваних трьох матеріалах із упередженими заголовками є порушення також і професійного стандарту повноти інформації.

4.2.             Матеріал «Леса Украины становятся все моложе» не зачіпає згаданого вище законопроекту, але він знову ж подає оцінки ситуації лише від одного експерта – Олексія Василюка. Також він не містить конкретики, яка би давала відповіді на важливі питання: який ліс вважається молодим? Наскільки швидко молодшають українські ліси? Які конкретні кроки необхідні для покращення ситуації? Як швидко цього можна досягти? Тощо. Тобто, читаючи цей матеріал, аудиторія не зрозуміє контексту ситуації і те, наскільки ситуація є складною або й критичною.

4.3.                        Матеріал «В запрете на вырубку лесов заинтересованы лесхозы», попри заголовок, не дає чіткої інформації щодо конкретної заінтересованості лісгоспів: чи вони справді прагнуть зменшити вирубку лісів, чи перекрутити законодавчу заборону вирубок і монополізувати галузь. У тексті відсутній бекґраунд, достатній для розуміння суті законодавчої зміни. Цитати експерта в матеріалі складно зрозуміти, особливо людям, які не знайомі зі специфікою лісової галузі. Зокрема: «Вроде бы сейчас все прекрасно понимают, что да, ты можешь отстаивать экономику и говорить, что лесники рубят лес, но это важно для экономики, но даже говоря так, ты уже будешь подтверждать, что в первую очередь это будет интересом лесников, ведь средства от вырубки идут к ним, а не в бюджет, в бюджет идут только налоги». Не розшифровано, хто намагається відстоювати «економіку» й що під цим терміном мається на увазі (розвиток економіки загалом, інтенсифікація освоєння природних ресурсів України, прибутковість лісгоспів чи щось інше).

5.                  Загалом п̕̕ять розглянутих матеріалів справляють враження таких, що створені на основі доволі розлогих і абстрактних коментарів лише одного експерта, коли журналіст полінувався як залучити інших експертів для коментування теми, так і загалом розкрити тему для аудиторії.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція інтернет-видання «Голос.ЮА» у своїх матеріалах «Своим законом Зеленский фактически разрешил вырубку леса в Карпатах — эколог», «Закон о запрете вырубки лесов может иметь негативные последствия — эксперт» та «Закон о запрете вырубке леса в Карпатах был подан в обход компетентных нардепов — эколог» порушила професійні журналістські стандарти збалансованості й повноти подання інформації (п.п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста), а в матеріалах «Леса Украины становятся все моложе — эксперт» та «В запрете на вырубку лесов заинтересованы лесхозы — эксперт» допустило порушення стандарту повноти подання інформації (п. 6 Кодексу).

12 лютого 2020 року

Фото: Golos.ua