У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу на матеріал інтернет-видання «Залізниця без корупції» під назвою «Залізничники купують систему відеоконференцзв’язку за 800 000 грн.» від 4 червня 2019 року. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок №9 щодо матеріалу Інтернет-видання «Merezha.info»  під назвою «Тepмiнoвo! Рlшeння прийнято!  В Україні рoзблoкoвyють Вкoнтaктe, Яндeкc та інші сайти» 

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 26 червня 2019 р. до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянки щодо матеріалу інтернет-видання «Merezha.info» під назвою «Тepмiнoвo! Рішeння прийнято! В Україні рoзблoкoвyють Вкoнтaктe, Яндeкc та інші сайти» без дати опублікування. Скарга мотивована зокрема неправдивістю інформації, сумнівними джерелами, пропагандистським характером матеріалу.

2. Посилання на оскаржений матеріал у мережі Інтернет тут.   

3. Автор матеріалу зазначений як «admin» (очевидно – редакція сайту).

4. Зміст матеріалу. Матеріал присвячено гаданому поверненню в український сегмент інтернету заблокованих російських соцмереж та інших ресурсів. На початку матеріалу стверджується: «Найближчим часом в Україні знову запрацюють популярні сайти Вконтакте, пошуковик Яндекс , Вебмані, сервіси Майл.ру і багато інших заборонені  Порошенко сайти.» Таке нібито повідомляють власні джерела Elise Journal (надано посилання на головну сторінку ресурсу, але не на конкретну новину з такою інформацією). З посиланням тепер уже на власні джерела «Мережа.інфо» зазначено, що блокування російських сайтів було спричинене «меркантильними цілями екс-президента України Петра Порошенка і Олександра Турчинова».

Далі вказані сайти названо «нібито російськими», а їхнє блокування пов’язується з великою шкодою вітчизняним ІТ-підприємцям та бюджету України. Після цього зазначається: «більше 70% громадян України були проти цензури і блокування популярних у всьому світі порталів.» Після цього зазначається, що новий Президент готує скасування «указу олігарха Порошенка» щодо блокування сайтів. 

Як бекграунд зазначено, що «олігарх Порошенко» нібито розпочав цензуру в 2017 році на тлі падіння його рейтингу, а «блокування сайтів і телеканалів навпростець пов’язане з жагою влади у олігарха Петра Порошенка», тоді як новий президент є противником блокування сайтів, що не порушують законодавства і «вважає, що неправильно блокувати популярні в усьому світі сайти, заради рейтингу». 

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста:

• «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

• «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);

• «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

• «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

  2. Законодавство 

2.1.Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):

• «прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (абзац 10 ст. 1);

• «реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (абзац 11 ст. 1);

• «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.» (ч. 1 ст. 9);

• «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".» (ч. 3 ст. 9);

• «Прихована реклама забороняється.» (ч. 5 ст. 9).

  2.2 Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):

• «Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.» (ч. 1 ст. 68);

• «Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі.» (ч. 17  ст. 74).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Блокування російських соцмереж та інших інтернет-ресурсів залишається дискусійним питанням в Україні. Проте висвітлення цього питання в новинному контенті з позиції лише однієї зі сторін дискусії перетворює журналістські матеріали на пропаганду. Висловлення власної думки в новинах стоїть на заваді формуванню такої в аудиторії видання.

2. Ініціатива «МедіаЧек» у своїх висновках уже неодноразово підкреслювала неприпустимість однобокого висвітлення дискусійних питань, тобто без подання точки зору однієї зі сторін. Але в цьому випадку, зважаючи на інші супутні порушення, можемо припускати свідомий характер подання упередженої однобокої інформації, що може мати на меті дискредитацію одного з суб̕̕єктів виборчого процесу, який зараз триває. 

3. Баланс думок. У розглядуваному матеріалі не подано точки зору нікого з тих осіб, діяльності яких він присвячений. Тобто відсутня як позиція колишнього президента Порошенка, під керівництвом якого РНБО було прийнято рішення про блокування російських ресурсів, так і будь-якого іншого представника попередньої владної команди чи прихильника блокування (наприклад, з експертного середовища). Також відсутня й позиція чинного президента чи його офісу, яким анонімні джерела приписують намір скасувати блокування. Коментарі незалежних експертів у матеріалі теж відсутні. 

4. Повнота. Повнота журналістського матеріалу певною мірою охоплює й баланс думок. Але крім того, в розглядуваному матеріалі відсутні коментарі незалежних експертів у інформаційній сфері, згадування офіційної мотивації, з якою попередня влада вдалася до блокування російських ресурсів, натомість подані власні припущення (оцінки) журналістів, що швидше є спотворенням фактологічної картини подій, аніж доповненням до неї. 

5. Достовірність подання інформації. Нібито прийняте нещодавно обраним президентом України рішення про розблокування російських ресурсів подається в розглядуваному матеріалі як факт. Хоча джерелом інформації зазначено лише Elise Journal без указівки на конкретний матеріал. Пошукова система на ньому не є досконалою, зокрема матеріали не видаються в хронологічному порядку. Тому вказівка на джерело фактично відсутня; на які джерела посилається Elise Journal і чи є на цьому ресурсів взагалі такий матеріал, не зрозуміло.

Також інформація, що блокування російських ресурсів спричинене нібито суто меркантильними інтересами Петра Порошенка й Олександра Турчинова, подається в матеріалі з посиланням на власні джерела інтернет-видання без конкретизації, хто вони такі.

Таким чином, в обох наведених випадках можна ставити під сумнів існування цих неназваних джерел узагалі.

Окремо звертаємо увагу на інформацію, яка подається в розглядуваному матеріалі без згадування яких-небудь джерел її появи і яка не є загальновідомою. Ідеться про нібито завдання значної шкоди ІТ-індустрії України внаслідок блокування російських ресурсів. А також про посилання на 70% противників блокування серед громадян України без указування відповідного соцопитування. Повна відсутність вказівок на джерела не дозволяє ефективно перевірити інформацію, оцінити її достовірність та дає підстави сумніватися в правдивості вказаної інформації загалом (якщо такі джерела не є загальновідомими).

6. Упередженість та відокремлення фактів від коментарів. Неупередженість не розглядається як окремий професійний стандарт, оскільки вона досягається шляхом дотримання балансу й повноти подання інформації. Але Кодекс етики українського журналіста наголошує на неприпустимості поширення упередженої інформації.

Називання заблокованих російських ресурсів «популярними сайтами», «нібито російськими», а Петра Порошенка «олігархом», самого блокування «цензурою» є оціночним та емоційно забарвленим. Таке забарвлення має також і заголовок матеріалу.  Ці фактори спричинені особистою позицією самого журналіста – анонімного автора розглядуваного матеріалу (а не передаванням позиції когось із учасників події), тобто відбувається нав̕̕язування журналістом власної позиції аудиторії та спрямовування її в певне русло. Власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки, виходячи з наданих в ньому фактів. 

При цьому під оцінкою ми маємо на увазі терміни з абстрактним змістом, на відміну від фактів, які характеризуються конкретикою, тобто дійовими особами, місцем, часом дії, її тривалістю тощо. З огляду на це термін «олігарх» є оцінкою, тоді як вказівка на розмір статків певної особи була би фактом; аналогічно оцінкою є термін «цензура», а вказівка на конкретний час і спосіб обмеження доступу до якоїсь інформації – фактом. 

Однозначно можна стверджувати, що ці оцінки й емоційне забарвлення є негативними щодо блокування російських ресурсів загалом і до Порошенка та Турчинова зокрема. Оцінки й емоційна забарвленість повторюються в матеріалі неодноразово й очевидно умисно, тому можна констатувати упередженість змісту.

7. Прихована реклама/агітація. Матеріал однозначно привертає увагу до діяльності Петра Порошенка на посаді президента. При цьому останній є лідером політсили «Європейська солідарність», яка бере участь в парламентських виборах. 

Передвиборна агітація являє собою підвид реклами, особливостями якого є спрямованість інформації на досягнення певного електорального результату та допустимість чинити негативний вплив на репутацію конкурентів замовника (агітувати проти). Зважаючи на чітку спрямованість оцінок у розглядуваному матеріал проти Порошенка, який як лідер асоціюється з відповідною партією – суб̕̕єктом виборчого процесу, можемо стверджувати, що матеріал фактично спонукатиме аудиторію не голосувати за відповідну політсилу. При  цьому розглядуваний матеріал не позначений як реклама, політична реклама або агітація. 

Висновок: інтернет-видання Merezha.info у матеріалі «Тepмiнoвo! Рішeння прийнято! В Україні рoзблoкoвyють Вкoнтaктe, Яндeкc та інші сайти» порушило вимоги п.п. 6, 7, 9 і 10  Кодексу етики українського журналіста, а також ч.ч. 1 і 5 ст. 9 ЗУ «Про рекламу» та ч. 17 ст. 74 ЗУ «Про вибори народних депутатів України».