Про це вона повідомила у своєму Facebook.

«Цей пост буде для багатьох несподіваним, хоча чимало моїх колег уже знають про моє рішення. Учора я написала заяву на звільнення з посади директора "Українського інституту книги". Це рішення не спонтанне і для нього є низка причин», - написала Тетяна Терен.

Вона зазначила, що втілити її плани на посаді директорки завадили бюрократичні процедури існуючої системи.

«Першого ж дня на посаді мені вручили гору документів для заповнення бюджетного запиту, який, як ви знаєте, з 2017-го подається на три роки наперед. Це було моє перше знайомство з системою і абсурдом цієї системи. Установа, яка існувала тільки на папері, в якій не було ще бухгалтера і фінансиста, мала за кілька днів сформувати і передбачити свою діяльність на три роки наперед…

Пригадую, як в один із дуже пізніх вечорів ми з Анастасією Левковою, яка ще навіть не підозрювала, що працюватиме в Інституті, намагалися стратегічно спланувати і прорахувати всі можливі проекти: перекладацький конгрес і премію для перекладачів з української, освітні семінари для бібліотекарів, видання літературного журналу, участь у Болонському та Лондонському ярмарках, дослідження ринку, заснування державних премій для молодих письменників та ілюстраторів, програму малих ґрантів для учасників ринку… Я вся потонула в ті тижні в цифрах і документах, щоби врешті жоден із цих задумів і проектів ми не змогли внести в бюджетний запит, бо на жоден із цих проектів, які мають бути основою діяльності Інституту книги, не можна закласти кошти», - зазначила директорка.

Вона написала, що через місяць роботи зрозуміла, «чим Інститут книги є насправді».

«Ми всі радо вітали появу в Україні Інституту, але влітку 2017 року, окрім ухваленого закону і Статуту, в Інституту була лише печатка. Тож дуже швидко я побачила, що чекає на Інститут у найближчі півроку: безкінечні реєстраційні процедури й підготовка всієї внутрішньої кадрової, юридичної і бухгалтерської документації, вибивання і ремонт приміщення, пошук працівників на мінімальні оклади й ще мінімальніші умови праці, вироблення нових положень державних програм, тендерні процедури в наперед неможливі короткі терміни, закупівля техніки і меблів, вибивання нових зарплат і десь у проміжках – зробити бодай щось важливе», - наголосила Тетяна Терен.

Вона також піддала критиці програму «Українська книга», завдяки якій Інститут книги почали сприймати як розподільник бюджетних коштів для комерційних видавництв.

«І врешті про головне – бюджет Інституту книги на 2018 рік. Чимало видавців за його ухваленням стежили уважніше, ніж працівники Інституту книги. За кодом 2282 у ньому ви побачите 125,7 мільйонів гривень на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Якщо ще кілька місяців тому я вважала, що ця програма в переформатованому вигляді може бути корисною і важливою для ринку, оскільки дійсно є напрямки, які потребують державної підтримки, то зараз я бачу, наскільки вона є небезпечною і навіть безглуздою для Інституту книги на етапі його становлення. Ми неодноразово розповідали, з яких проектів і програм розпочинали свою діяльність Інститути книги в інших країнах, натомість в Україні Інститут книги відразу ж почали сприймати як розподільник коштів для видавництв, які, будуючи свій бізнес, розраховують насамперед на кошти з державного бюджету», - заявила Тетяна Терен.

«Чи є потреба ринку в такій кількості підтриманих державою книжок? Чи є у видавців цього року така кількість суспільно-значущих видавничих проектів, які мають бути підтримані за кошти платників податків? Ми теж неодноразово вже говорили, що у Польщі на подібну програму, яку реалізує Міністерство культури, виділяється щороку близько 30 мільйонів гривень… Бюджет програми у 2018 році має бути суттєво зменшений», - написала вона.

Тетяна Терен підсумувала, що «Інституту книги зараз необхідні глобальні зміни, які не відбудуться лише на рівні Інституту й на ентузіазмі його працівників», й публічно визнала свою поразку на цій посаді.

Як повідомляв «Детектор Медіа», 13 липня 2017 року в Міністерстві культури України конкурсна комісія визначилася із очільником «Українського інституту книги». Найближчі 5 років державну установу повинна була очолювати колишня журналістка Тетяна Терен. Обрання керівника Українського інституту книги міністр культури Євген Нищук анонсував у березні 2017 року.

Під час виступу пані Терен зазначила, що колектив Інституту книги мусить бути командою досвідчених  та креативних менеджерів і кураторів. За її словами, інституція має стати своєрідним майданчиком для постійної комунікації всіх учасників ринку, проводити презентації, семінари, дискусійні клуби та зустрічі.   

На думку Терен, Інститут повинен активно пропагувати українські бібліотеки не як книгозбірні, а як сучасні хаби. Важливим завданням інституції, за словами її директорки, є знайти можливості для запровадження грантової програми на видання першої книжки молодих авторів, оголошення стипендії для письменників, відкриття резиденцій для  українських і закордонних літераторів і перекладачів.

У липні 2017 року міністр культури Євген Нищук підписав контракт з Тетяною Терен, переможницею конкурсного добору на посаду  директора державної установи «Український інститут книги».

Нагадаємо, з 2017 року Державний комітет телебачення і радіомовлення перестав розпоряджатися коштами на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Із 2017 року державним замовником на випуск книговидавничої продукції стала нова інституція зі сфери управління Міністерства культури — Український інститут книги, створення якого передбачене ухваленим у 2016 році законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері».