Полтавська міськрада відмовилась відповідати на запит журналістки, відправлений електронною поштою
Полтавська міськрада відмовилась відповідати на запит журналістки, відправлений електронною поштою
Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).
За словами журналістки Євгенії Каблучки, запит вона надіслала 4 жовтня електронною поштою, у якому просила надати копію документа про загальну суму коштів, витрачених на облаштування велодоріжки по вулиці Курчатова (Полтава), а також копію документа зі списком вулиць, де облаштували та планують облаштувати велодоріжки протягом 2017 року.
ІМІ повідомляє, що у відповіді за підписом першого заступника начальника управління ЖКХ К.Малька, яку редакція отримала 10 жовтня, зазначено, що запит, якщо він подається від юридичної особи, має бути завірений підписами. Пан Малько зазначає, що ПОГ «Інформаційне агентство “Енерголайф”» є юридичною особою, а «у відповідності до приписів ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами».
«Згідно змісту ч.2 ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовий формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. При цьому, запитувачем не було дотримано вимог щодо письмової форми правочинів, що вчиняються між юридичними особами», – йдеться у відповіді управління ЖКХ міськради. При цьому, зокрема, зазначається, що не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
«Коли відправляла запит, все ж надіялася, що нададуть потрібну відповідь. Хоча надій було не багато, адже для Полтавської міськради традиційною стала практика надавати “відписки” на запити замість нормальних відповідей», – зазначила пані Каблучка.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає невмотивованою відмову міськради.
«Посилання на положення ЦК України, що регулюють питання письмових правочинів, є неактуальним в аспекті розгляду питань доступу до публічної інформації шляхом подання запитів на інформацію, оскільки останнє відношення до набуття, зміни, припинення цивільних прав (здійснення правочинів) не має – тому й відмова за такої аргументації є невмотивованою», – сказав юрист.
Нагадаємо, виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк повідомила, що кількість відмов на запити у наданні публічної інформації зросла у поточному році року вдвічі.
За 9 місяців 2017 року експерти ІМІ зафіксували 206 порушень свободи слова (без окупованих територій Криму та Донбасу). Для порівняння: за весь 2016 рік було зафіксовано 264 порушення, за 9 місяців 2016 — 213 порушень.
Фото: bbc.com