Відкритий лист до голови правління НСТУ Зураба Аласанії від Миколи Вересня
Відкритий лист до голови правління НСТУ Зураба Аласанії від Миколи Вересня
Редакція «Детектора медіа» отримала від відомого журналіста та віднедавна телеведучого телеканалу «Прямий» Миколи Вересня відкритого листа до голови правління НСТУ Зураба Аласанії з проханням його опублікувати. Ми публікуємо лист без редакційних правок, і водночас звернулися до Зураба Аласанії з проханням прокоментувати зміст листа та викласти свій погляд на ситуацію. Сподіваємося, що винесення проблеми у публічну площину допоможе сторонам знайти спільну мову.
Відкритий лист
до Голови правління
Національної суспільної телерадіокомпанії України
Зураба Аласанії
від Миколи Вересня
Жодна добра справа не залишиться не покараною
Дорогий Зурабе!
Непереборне бажання і таке саме тяжіння до правди і справедливості спонукало мене сісти за цього листа. Але для початку короткий зміст попередніх серій мого багатостраждального кіна.
Чи пам'ятаєш ти, мій друже, чудову весну 2015 року, а саме ті дні, коли, почувши і відчувши необхідність, я звернувся до тебе з пропозицією про співпрацю. Я почув, що в Україні може з'явитися реальне Суспільне телебачення і відчув потребу долучитися до проекту, незважаючи на особистий розлогий скепсис.
Ти був приємно здивований, а також розчулений і вживав слова «мудрий» і «далекоглядний» на мою адресу. Ти розписав мені яскравими фарбами майбутнє Суспільного в Україні, але висловив жаль з приводу відсутності грошей для втілення своїх карколомних планів.
Я, як ти пам'ятаєш, сказав, що гроші не найважливіше. І поки я готовий працювати за те, що мені, можуть запропонувати. Я думаю, ти пам'ятаєш свої інтерв'ю, де казав, що тобі соромно так платити Вересню. Я ж пам'ятаю 2015 рік, коли ти і твої колеги були в захваті від нашої співпраці.
Тепер я пропоную перенестися на весну 2017 року. Коли, як я пам'ятаю, ми підтвердили наші взаємовигідні плани. А саме: я роблю на каналі один чи декілька великих проектів і займаю якусь далеко не першу і далеко не останню адміністративну посаду. І ще, наскільки я пам'ятаю, я спитав у тебе, чи ти не проти, якщо я попрацюю на каналі NewsOne, щоб підтримати форму, ну і, безперечно, заробити якісь гроші. На що ти відповів, що не проти, самозрозуміло.
Отже. Навесні замайоріли бюджетні гроші, і ми поновили наші домовленості про співпрацю і взаємини, сповнені доброзичливості і взаємоповаги.
Кінець першої серії. Сентиментально-героїчної.
Тепер серія друга. Драматична.
Настало літо 2017 року, і ми побігли. Попереду біг ти, ховаючись, уникаючи і не відповідаючи на телефонні дзвінки. Позаду біг я, все ще маючи сподівання, що ми – дорослі люди і – або тримаємо слово, або, принаймні, можемо пояснити один одному обставини, що змінилися.
Вимушений визнати, що ти бігаєш швидше, і я тебе досі не наздогнав.
Ближче до осені біля нашої маленької групи з'явилися високоповажні продюсери, присутність яких не можна пояснити в жоден раціональний спосіб.
Я наведу тільки два витончених в своїй красномовності випадки.
В серпні мене уклінно попросили замінити в кадрі колегу, який занедужав. І я, як ти можеш здогадатися, негайно і позитивно відгукнувся. Але через добу стало відомо, що небажано Вересню вести ще одну програму на каналі. Потім з невідомої причини була знята з ефіру програма «Вересень», що цікаво, саме в вересні. Ну і насамкінець, останні променисті події, на яких я зупинюсь трохи докладніше, якщо ти дозволиш.
Мені було сказано, що канал вкрай зацікавлений знімати нові програми, які я можу придумати і втілити за допомогою знімальної групи Суспільного. Підкреслюю, програма, яку я відзняв і яка готова до показу, це та програма, на якій наполягав канал, а не я.
На загал в моїх планах було три програми: з художником Ройтбурдом – відзнята, про Мечеть «Ар-Рахма» з інтерв'ю шейха Рустама Гафурі та про молодих художників у Мистецькому арсеналі з пані Олесею Островською-Лютою. Відзнявши програму з Ройтбурдом в його майстерні, наскільки я міг зрозуміти, всі були задоволені, включно з так званими продюсерами. Але у вівторок цього тижня, тобто за день до початку зйомки наступної програми, ті самі продюсери, які були в захваті від знятої програми, повідомили, що в ефір вона не піде.
Я, самозрозуміло, вибачився і перед художниками, і перед шейхом і скасував зйомки.
На мою думку, будь-яка твереза людина не буде робити будь-що, що може бути викинуто в сміття без серйозних пояснень. Моя колега Олександра, на моє питання, чому, як вона думає, програма спочатку сподобалась, а потім не сподобалась, припустила, що це через наявність пляшки сухого білого восьмиградусного вина. Мої оплески, дорогий друже, і моє ж запитання: чи мушу я тебе тепер називати Єгор Кузьмич Лігачов? І чи будуть взагалі показувати будь-коли на Суспільному якісь алкогольні напої?
Ну а далі, як каже Сергій Рахманін: «Класика жанру» – продюсери сказали, що тепер до зйомок треба затверджувати сценарій. Тобто писати, що на 3-й хвилині, я повертаюсь ліворуч, а на 18-й вимовляю фразу «Кушать подано». Згадую, що колись давно аналогічні обставини примусили мене покинути програму «Табу» і «Без Табу» на каналі «1+1».
А ще продюсери казали, що сценарій є норма для таких каналів, як «Інтер» і «Україна». І ось тепер я в роздумах, невже саме ці канали є прикладом і взірцем для Суспільного?
Будь-ласка, прошу тебе, нікому про це не говори, але затвердження попереднього сценарію має назву цензура. І взагалі, чому впродовж двох років існування моєї програми на «UA:Перший», ніхто ніколи не казав мені, що треба узгодити гостя і написати сценарій? Щодо вина в кадрі, тонко натякаю – величезна кількість програм на ВВС кавалера ордена Британської імперії сера Севи Новгордцева проходила під звуки вина, що наливалося в бокал.
З іншого боку, воно, безперечно, приємно сидіти в кабінеті і спостерігати, як «коленопреклоненный» Вересень, плазуючи, подає список бажаних програм і сценарій до кожної з них. А ти «начальственной рукой» інтенсивно все закреслюєш і промовляєш: «Ідіть, Вересень, і подумайте».
Підсумовуючи все, що ти прочитав, мушу сказати, що, якби ти був об’єктивним, ти би визнав, що я виконав всі без винятку свої обіцянки.
Насамкінець перепрошую, що забрав у тебе безліч часу. Думаю, що роботи у тебе багато, як не знайшов за три місяці для старого товариша 15 хвинин. Ну ничего, пережили голод, переживем и изобилие.
P. S.
Переказуй всім тим людям, які таки налаштували тебе проти мене (про що я тебе безліч разів попереджав), мої палкі вітання і запевнення, що я здогадуюсь, які вони мають прізвища, і мою пропозицію обговорити всі ці проблеми не кулуарно, а публічно, як і личить каналу, що містить в своїй назві слово СУСПІЛЬНЕ. Чи, може, я помиляюсь?