Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.

Голова Донецької обласної організації НСЖУ Микола Токарський звернув увагу, що багато видань у зоні АТО загинуть без фінансової підтримки, оскільки передплата критично впала, тарифи на доставку дуже високі, папір дорогий.

Секретар НСЖУ Ліна Кущ запропонувала провести окреме громадське обговорення щодо особливостей реформування газет на Донеччині та Луганщині. Адже це питання не тільки виживання редакцій, а й доступу людей до інформації. Ця пропозиція була підтримана, окрім того, секретаріат затвердив заяву щодо роздержавлення друкованих ЗМІ.

Як поінформував секретар Спілки, голова Робочої групи НСЖУ з питань роздержавлення Костянтин Григоренко, найкраще процес роздержавлення проходить у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській, Запорізькій та Харківській областях.

Серед тривожних тенденцій – перешкоджання реформуванню з боку влади, звільнення редакторів. Наразі є 6 таких випадків: на Дніпропетровщині – 4 випадки, Сумщині – 4 випадки, Харківщині – 3 випадки, Волині – 2 випадки. 

«Також під час реформи виникають питання щодо майна редакції. Наприклад, є випадки в Кіровоградській і Рівненській областях, де місцева влада не приймає рішення про передачу майна. Ми радилися з юристами, і тут виникає колізія, тому що місцева рада має право управляти майном. Ніякий закон її не змусить передати безкоштовно майно громаді», – зазначив Костянтин Григоренко.

Складна ситуація, за його словами, і там, де існують так звані об’єднані редакції, де спільно працюють ТРК і газета.

«Складні статутні документи, засновники часто не хочуть приймати рішення про відокремлення газет. З економічної ж точки зору найскладніша ситуація там, де є конкуренція. Ідеться, зокрема, про міські газети. Спілкуюся з кожною областю, і редактори розповідають, що відчули реальну конкуренцію. Тому на сьогодні треба продовжувати навчати редакторів тому, як існувати без дотації», – зазначив Костянтин Григоренко.

Також він запропонував до кінця року оприлюднити новий список «Ворогів реформування преси» – тих посадовців, які саботують Закон про реформування.

Голова Держкомтелерадіо, секретар НСЖУ Олег Наливайко зауважив, що в цілому реформа відбувається позитивно. Загалом, в зведеному переліку налічується 690 комунальних та державних видань. У першому етапі реформувалося 93 видання, 79 – у процесі припинення, 39 очікують на реєстрацію, в 32 ще не готові документи. Припинила існування одна газета на Миколаївщині – «Відкритий урок», яку видавав місцевий відділ з питань освіти.

В другому етапі здійснили реформування 11 газет. Загалом на сьогодні реформовано 99 комунальних і 5 державних видань.

За словами Олега Наливайка, ключове завдання наразі – добитися виділення фінансової підтримки реформованим ЗМІ, як це передбачено в законі.

«Поки що позиція Мінфіну негативна, вони кажуть – як тільки пройде реформування хоча б половина, тоді вносьте проект у бюджет. Але я мав розмови з прем’єр-міністром, керівництвом Верховної Ради, ніхто не говорить про те, що фінансування не буде здійснено. Ідеться зараз про 30 мільйонів гривень, але ми ще будемо радитися щодо обсягу фінансування», – сказав Олег Наливайко.

Також він звернув увагу, що від деяких редакторів лунають зауваження про те, що нібито будуть внесені зміни до законодавства, які можуть продовжити термін реалізації реформи.

«Ніяких планів переносити немає, тому потрібно звертати увагу редакторів, аби потім не сталося так, що вони не встигнуть здійснити роздержавлення», – наголосив голова Держкомтелерадіо.

Нагадаємо, головна редакторка газети «Апостолівські новини» (Дніпропетровська область) Вікторія Михальченко подала судовий позов щодо протиправних дій Апостолівської районної ради і невиконання зобов’язань по фінансуванню видання. Суд вирішив справу на користь редакції газети.