Голова правління громадської організації «Схід –SOS» Костянтин Реуцький під час круглого столу ГО «Детектор медіа» щодо висвітлення журналістами теми ВПО, мігрантів та біженців, який відбувся 9 лютого, зазначив, що перша найбільша хвиля професійних журналістських публікацій, в яких використовувалася мови ворожнечі, давно пройшла, це було влітку 2014 року. На щастя, українські медіа змогли відрефлексувати це явище за допомогою суспільства, яке активно долучилося до дискусії, і «спільнота взяла себе в руки та повернулася до стандартів.

Наразі подібні публікації зустрічаються нечасто, але й досі журналісти у своїх матеріалах підкреслюють місце реєстрації людей, що скоїли злочин. Якщо задати в пошуковій системі «переселенець пограбував» чи «переселенець вкрав», можна побачити декілька десятків сторінок різноманітних медіа (переважно регіональних, але й центральних теж), де за незрозумілими причинами підкреслюється попереднє місце проживання героїв матеріалів.

Пан Реуцький також підкреслив, що українські журналісти не вміють критично оцінювати вислови чиновників, які дозволяють собі некоректні висловлювання на адресу внутрішньо переміщених осіб та мешканців сходу Україні в цілому, що є неприпустимим.

«Риторика більшості наших чиновників являє собою набір стереотипів, не лише щодо переселенців або постраждалих у конфлікті, а в цілому. Ми можемо бачити, що навіть колишні громадські активісти, потрапивши до Верховної Ради, достатньо швидко починають говорити штампами і політичними лозунгами. Проблема українських медіа в тому, що вони без критичних коментарів цитують подібні висловлювання», – зазначив він.

Пан Реуцький навів декілька свіжих прикладів використання мови ворожнечі українськими ЗМІ: «Можна згадати інтерв’ю з видавцем Іваном Малковичем, опубліковане на сайті «Обозреватель», подане без будь-яких коментарів та альтернативних думок, повторює весь набір стереотипів про переселенців – як вони нахабно поводяться на дорогах, не хочуть говорити державною мовою та приносять культуру, що руйнує традиційні цінності укранців».

У цілому, подібні публікації негативно впливають на саму спільноту переселенців і заважають українському суспільству робити кроки вперед, бо це створює додаткову напругу. Хоча суспільство в цілому достатньо негативно реагує на подібні речі.

За словами Костянтина Реуцького, позитивних публікацій про внутрішньо переміщених осіб за 2,5 роки теж було доволі багато: «Добре, що медіа зважають на історії успіху внутрішньо переміщених осіб. Їх не можна не враховувати, суспільство вже довгий час живе в стресі, дуже гостро реагує на все, що відбувається навколо. Це говорить про те, що на журналістах зараз лежить подвійна відповідальність за все , що вони роблять».

На фото – Костянтин Реуцький

Фото – Павло Шевчук