«Павло Шеремет в липні 2016 року зустрічався в Москві з екс-міністром доходів та зборів України Олександром Клименком. На думку свідків, зустріч була співбесідою на посаду головного редактора “Радио Вести” – однієї зі складових холдингу “Вести Украина”, створеного для контрпропагандистської і проросійської роботи на території України. За словами свідків, Павло повернувся незадоволеним результатами зустрічі і охарактеризував стан Клименка як “православие головного мозга”», – заявив Арсен Аваков.

«Я знаю про зустріч, Павло мені розповідав. Що до посади головного редактора «Радио Вести» – це була для мене сьогодні несподіванка. Я це з Павлом не обговорювала під час нашої останньої зустрічі», – прокоментувала після прес-конференції цю заяву міністра головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик.

Як повідомляв «Детектор медіа», 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув  український журналіст Павло Шеремет.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.

21 липня Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

11 серпня стало відомо, що Національна поліція України  звернулася до Федерального бюро розслідувань (ФБР) за допомогою щодо встановлення осіб, які заклали вибухівку під машину журналіста Павла Шеремета.

20 січня 2017 року стало відомо, що за півроку з дня загибелі Павла Шеремета слідство не встановило ані вбивць, ані замовників, Генпрокурор тримає розслідування на контролі, про нього інформують президента.

Голова Служби безпеки України України Василь Грицак заявив, що СБУ поки що не має доказів схожості у справах про замах на нардепа Антона Геращенка і вбивства журналіста Павла Шеремета.

У вибуховому пристрої, від дії якого загинув журналіст Павло Шеремет, містилися частини протипіхотної міни МОН-50. Про це заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко повідомив 8 лютого під час прес-конференції Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції щодо ходу розслідування справи вбивства Павла Шеремета.

Фото: Meduza