«В автомобілі Subaru мав місце вибух саморобного вибухового пристрою осколково-фугасної дії з електричним способом приведення в дію. Вибуховий пристрій був виготовлений саморобним способом з використанням елементів вибухового пристрою промислового виготовлення та мав у своїй конструкції циліндричні вражаючі елементи та нарізну втулку запального гнізда протипіхотної міни направленої дії МОН-50. Стандартний спосіб підриву – електродетонатор. Саморобний вибуховий пристрій за допомогою мінімум двох постійних магнітів кріпився з зовнішнього боку днища кузова автомобіля під переднім лівим водійським сидінням таким чином, що напрямок вражаючих факторів дії вибуху був направлений вгору, в місце розташування водія.

Відсутність будь-яких залишків виконавчого механізму може свідчити про те, що він, імовірно, розміщувався всередині заряду вибухової речовини та був знищений вражаючими факторами вибуху. Відсутність достатніх слідів вибухового перетворення вибухової речовини гексогену в змивах, що були зроблені після вибуху в автомобілі Subaru, можна пояснити тим, що сліди вибухового перетворення вибухової речовини гексоген були фактично знищені дією факторів пожежі в автомобілі та при її гасінні», – заявив Олександр Вакуленко.

Як повідомляв «Детектор медіа», 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув  український журналіст Павло Шеремет.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.

21 липня Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

11 серпня стало відомо, що Національна поліція України  звернулася до Федерального бюро розслідувань (ФБР) за допомогою щодо встановлення осіб, які заклали вибухівку під машину журналіста Павла Шеремета.

20 січня 2017 року стало відомо, що за півроку з дня загибелі Павла Шеремета слідство не встановило ані вбивць, ані замовників, Генпрокурор тримає розслідування на контролі, про нього інформують президента.

Голова Служби безпеки України України Василь Грицак заявив, що СБУ поки що не має доказів схожості у справах про замах на нардепа Антона Геращенка і вбивства журналіста Павла Шеремета.

Фото: Meduza